Рішення

від 01.02.2024 по справі 761/15555/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15555/23

Провадження № 2/761/2364/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Маляр Ян Анатолійович, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ Слобожанщина», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», ДП «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Маляр Я.А., ОСОБА_3 , ТОВ «ТБ Слобожанщина», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними та повернення майна, у якому просить:

- визнати виконавчий напис, вчинений 12.11.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3835, про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належав на права власності ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню;

- визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом № 483233 від 04.06.2020 р. про проведення електронних торгів щодо реалізації транспортного засобу марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;

- повернути ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , шляхом вилучення його у ОСОБА_2 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.11.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис № 3835 про звернення стягнення на транспортний засіб марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р., на підставі договору застави транспортного засобу № 28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р., укладених між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал». 25.11.2019 р. на підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Маляром Я.А. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3, в рамках якого 04.12.2019 р. було описано та арештовано зазначений транспортний засіб. 06.04.2020 проведено електронні торги з реалізації зазначеного транспортного засобу та відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 04.06.2020 № 483233 ДП «Сетам» переможцем електронних торгів визнано учасника 133 - ОСОБА_3 . Після чого, на підставі протоколу про проведені електронні торги ДП «Сетам» було складено акт про проведені електронні торги від 15.06.2020 р., відповідно до якого новим власником належного позивачу транспортного засобу стала ОСОБА_3 . В подальшому транспортний засіб відчужувався декілька разів та на дату подання позовної заяви вже перебував у власності ОСОБА_2 . Посилаючись на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням встановленого законом порядку, при цьому електронні торги з продажу належного йому рухомого майна проведені в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі цього виконавчого напису, позивач вважає, що за таких обставин виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, електронні торги підлягають визнанню недійсними, а реалізоване рухоме майно підлягає витребуванню на його користь з чужого незаконного володіння, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 18.05.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 04.09.2023 р. задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал», залучено до участі у справі ОСОБА_3 та ТОВ «ТБ Слобожанщина» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а також встановлено їм строки для подання пояснення щодо позову і відзиву.

Ухвалою від 25.10.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Також у вказаному відзиві виклав заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ДП «Сетам» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.

З врахуванням думки присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд вирішив здійснювати розгляд за відсутності осіб, які не з`явились.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 12.11.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис за № 3835 на підставі договору застави транспортного засобу № 28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І., який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», з метою забезпечення виконання взятих на себе ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р.

За вказаним виконавчим написом приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було запропоновано ТОВ «Вердикт Капітал» звернути стягнення на транспортний засіб марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , в забезпечення виконання його зобов`язань за кредитним договором №28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р. Сума заборгованості складає 149764,87 грн., у тому числі: - 3 % річних за період з 17.11.2016 р. по 09.10.2019 р. у сумі 32446,00 грн.; - пеня за період з 17.11.2018 р. по 09.10.2019 р. в сумі 117318,87 грн.

25.11.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Маляром Я.А. з метою примусового виконання даного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.

04.06.2020 р. в межах зазначеного виконавчого провадження були проведені електронні торги з продажу належного позивачу транспортного засобу марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , переможцем яких стала ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 483233 від 04.06.2020 р.

15.06.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Маляром Я.А. був складений акт про проведені електронні торги, який посвідчує право власності переможця торгів ОСОБА_3

05.08.2020 р. власником транспортного засобу став ОСОБА_2 , який придбав його на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5676/20/026559 від 01.08.2020 р. у ТОВ «ТБ Слобожанщина».

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2014 р. Голосіївським районним судом м.Києва було ухвалено заочне рішення у справі 752/22094/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості станом на 12.09.2013 р. за кредитним договором № 28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р., яким даний позов задоволено, а саме стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 18561,91 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення суду становить 178194,34 грн., пеню у сумі 54589,62 грн., 3 % річних від суми боргу в сумі 6550,75 грн. та судовий збір в сумі 2095,06 грн.

Так, відповідно до змісту зазначеного заочного рішення, право вимоги у первісного кредитора ПАТ «Родовід Банк» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р. виникло 15.06.2013 р.

Відповідно до ст. 572 ЦПК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 574 ЦПК України визначено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 589 ЦПК України встановлено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 2 ст. 589 ЦПК України визначено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦПК України встановлено загальні правила звернення стягнення на предмет застави. Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 590 ЦПК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору застави транспортного засобу № 28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р., на підставі якого вчинявся оспорюваний виконавчий напис, при порушені заставодавцем умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні заставодавцем умов даного договору та у випадках, встановлених законом у заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Отже право на звернення стягнення на предмет застави у стягувача виникло в той же час, коли й виникло право вимоги за кредитним договором № 28.4.1/АА-356.07.2 від 15.06.2007 р., тобто 15.06.2013 р.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів нотаріусом. Так, Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином судом встановлено, що виконавчий напис № 3835 від 12.11.2019 р. вчинено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. поза межами встановленого трирічного строку після виникнення права вимоги, що суперечить положенням Закону України «Про нотаріат».

Крім того, однією зі складових заборгованості у виконавчому написі є пеня за період з 17.11.2018 р. по 09.10.2019 р. в сумі 117318,87 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц зазначено, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Оскільки зазначена у виконавчому написі пеня за період з 17.11.2018 р. по 09.10.2019 р. у сумі 117318,87 грн., яка є складовою загальної суми заборгованості, є такою, що нарахована після звернення первісного кредитора до суду та ухвалення рішення про стягнення заборгованості, що суперечить наведеним вище правовим висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду, суд вважає, що у даному випадку заборгованість не є безспірною, а отже, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. під час вчинення виконавчого напису порушено визначений законом порядок у частині перевірки безспірності заборгованості.

Враховуючи, що виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з порушенням вимог закону, суд приходить до висновку, що позов у частині вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне визнати виконавчий напис, вчинений 12.11.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3835, про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належав на права власності ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5, визначено, що електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з ч.4 ст. 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах від 21.11.2018 р. в справі № 465/650/16-ц та від 23.01.2019 р. в справі № 522/10127/14-ц).

Водночас відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.11.2020 р. в справі № 643/13607/18: «Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року, № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, я й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду».

Отже, оскільки прилюдні торги проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення, тому процедуру реалізації належної позивачу земельної ділянки в примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, оскільки зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.01.2021 р. в справі № 127/14089/18).

Належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання електронних торгів недійсними, позовні вимоги про визнання недійсним та/або скасування протоколу проведення електронних торгів є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу продаж майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.04.2023 р. в справі № 545/264/20).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевказані правові висновку Верховного Суду, оскільки судом встановлено, що оспорювані електронні торги були проведені у рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису, який судом визнаний таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку, що позов у частині вимог про визнання електронних торгів недійсними є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом № 483233 від 04.06.2020 р. про проведення електронних торгів щодо реалізації транспортного засобу марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

Разом з тим, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина 2 статті 388 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

В постанові Верховного Суду від 18.11.2020 р. в справі № 643/13607/18 викладено сталу правову позицію:

«Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Застосування вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, виключає застосування інших вимог власника про визнання права власності чи інших вимог, спрямованих на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України.

Висновок про те, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України, викладений Верховним Судом України у постанові від 17.12.2014 р. в справі № 6-140цс14.

Основним речово-правовим способом захисту права власності є віндикаційний позов. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Таким чином, належним способом порушеного права позивача є витребування спірного транспортного засобу в останнього власника…».

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 р. в справі № 6-2233цс16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. в справі № 522/2202/15-ц.

Враховуючи, що електронні торги з продажу належного позивачу транспортного засобу визнано недійсними, а отже це рухоме майно неправомірно вибуло з власності позивача, суд приходить до висновку, що позов у частині вимог витребування майна з чужого незаконного володіння також є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

Щодо заяви представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» про застосування до вимог позивача у частині оспорення виконавчого напису, наслідків пропуску строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120-IX в редакції Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 р. № 3450-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 р. № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже з врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що доводи представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» про те, що позивачем заявлено вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з пропуском строку позовної давності, є помилковими, а тому судом до уваги не приймаються.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 23014,40 грн., з яких: 3014,40 грн. - витрати по сплаті судового збору; 20000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, в рівних частках, а саме по 7671,47 грн. з кожного. Також, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню в рівних частках судовий збір в сумі 1073,60 грн., а саме по 357,87 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Маляр Ян Анатолійович, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ Слобожанщина», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними та повернення майна - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 12.11.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за № 3835, про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належав на права власності ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом № 483233 від 04.06.2020 р. про проведення електронних торгів щодо реалізації транспортного засобу марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Toyota», модель «Camry», 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рівних частках судові витрати в сумі 23014 (двадцять три тисячі чотирнадцять) грн. 40 коп., з яких: 3014 (три тисячі чотирнадцять) грн. 40 коп. - витрати по сплаті судового збору; 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу, а саме по 7671 (сім тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 47 коп. з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 на користь держави в рівних частках судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп., а саме по 357 (триста п`ятдесят сім) грн. 87 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: