Постанова

від 19.03.2024 по справі 295/1369/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/1369/24 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 55 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів м.Житомирі цивільнусправу №295/1369/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаментумістобудування таземельних відносинЖитомирської міськоїради про судовийзахист порушенихцивільних правта інтересів, за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 1 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Лєдньова Д.М.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що під час судового розгляду цивільних справ за її позовними вимогами №295/18139/19, №295/15864/20, №295/5167/21 відповідачем допущені численні випадки порушень вимог законодавства, оскільки надані представником відповідача довіреності на представництво інтересів в суді не відповідають вимогам законодавства.

Окрім того, стверджує, що при поданні відзивів на позовні заяви та апеляційні скарги відповідачем також були порушені вимоги цивільного процесуального законодавства.

Позивачка стверджує, що вказані порушення були допущені під час розгляду кожної з наведених вище цивільних справ.

Оскільки такі дії призвели до порушення її прав та інтересів, просила відшкодувати моральну шкоду у розмірі 120000 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 1 лютого 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, зазначає, що суд протиправно обмежив її у доступі до правосуддя, адже вона з метою захисту своїх порушених цивільних прав та інтересів звернулася до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визнати у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення відповідачем вимог законодавства при оформленні довіреностей на представництво інтересів в суді, а також при поданні відзивів під час розгляду її позовних вимог у цивільних справах.

Вказана обставина свідчить про те, що у даній справі між ОСОБА_1 та відповідачем цивільно-правові відносини не виникли, оскільки ОСОБА_1 вважає, що довіреності на представництво інтересів відповідача в суді видані з порушенням вимог законодавства, а також при поданні відповідачем відзиву були порушені вимоги ЦПК України.

Нормами цивільно-процесуального законодавства передбачене право учасників справи при розгляді справи подавати заяви, клопотання і заперечення, викладати свої вимоги, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

Отже, чинне процесуальне законодавство надає можливість позивачеві висловлювати свої думки, міркування, аргументовані заперечення з приводу процесуальних питань, у тому числі й щодо питань, пов`язаних з представництвом.

При цьому, законність процесуальних дій учасника справи не може перевірятися за межами передбаченого законом порядку.

Незгода позивача з процесуальними діями іншого учасника справи у відповідній цивільній справі не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що приписи пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України « заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 не мають цивільно-правового характеру, й, відповідно, не підлягають судовому розгляду.

За такихобставин,апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишитибез задоволення,а ухвалу Богунського районногосуду м.Житомира від1лютого2024року ,- без змін.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишитибез задоволення,а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 1 лютого 2024 року 2023 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 25 березня 2024 року.