Ухвала

від 22.03.2024 по справі 698/1009/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/372/24 Справа № 698/1009/23 Категорія: ст. 336 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 .

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

22 березня 2024 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу нач. Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_5 на вирок Катеринопільського райсуду Черкаської обл. від 15.02.2024 р., -

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком ОСОБА_4 засуджений за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік. Зобов`язано ОСОБА_4 , згідно ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази у даному провадженні відсутні.

На зазначений вирок прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок в частині призначеного покарання, постановити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винуватим та засудити за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі. Виключити із мотивувальної частини вироку пом`якшуючу покарання обставину - щире каяття. Під час апеляційного розгляду дослідити матеріали, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 . В решті вирок суд першої інстанції залишити без змін.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що не заперечуючи доведеність вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, вважає, що даний вирок підлягає скасуванню через неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Прийнявши рішення про можливість застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України, суд прийшов до помилкового переконання, що звільнення від призначеного покарання з випробуванням буде необхідним та цілком достатнім для виправлення винного й попередження вчинення ним нових злочинів, не навівши достатніх обставин на обґрунтування свого рішення.

Звільняючи ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, суд прийшов до помилкового переконання, що таке покарання буде необхідним та цілком достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Всупереч вимог ст. 370 КПК України судом не наведено мотивів з яким ці обставини в своєму взаємозв`язку та сукупністю впливають, а саме істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що належить до категорії тяжких. Всупереч вказаним нормам матеріального права, судом залишено без уваги, що вчинений ОСОБА_4 злочин належить до категорії нетяжких.

Обґрунтовуючи свій висновок про доцільність звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, судом не встановлено достатніх обставин, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого.

Визнання ОСОБА_4 своєї вини під час досудового розслідування та судового розгляду під тиском зібраних у провадженні доказів не вказують на щире каяття обвинуваченого, а лише свідчать про усвідомлення ним невідворотних наслідків у вигляді понесення покарання за скоєне.

Однак суд у повній мірі не врахував суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та той факт, що на території України введений воєнний стан, а тому дана категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс, у зв`язку з чим призначене судом покарання із застосуванням ст.75 КК України не сприятиме його меті виправленню та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Крім того, висновок суду про наявність такої пом`якшуючої покарання обставин, як щире каяття, є необґрунтованим. Матеріали кримінального провадження не містять даних про бажання ОСОБА_4 виправити наслідки вчиненого. За таких обставин рішення суду першої інстанції про визнання пом`якшуючою покарання ОСОБА_4 обставиною «щире каяття» є безпідставним та підлягає виключенню із вироку.

Перевіркою матеріалів встановлено, що апеляційна скарга подана з дотриманням встановленого порядку та строку, передбаченого ст. 395 КПК України, та відповідає вимогам ст. 396 КПК України.

Підстав для повернення апеляційної скарги та відмови у відкритті апеляційного провадження, згідно ст. 399 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 398, 401 та 402 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою нач. Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_5 на вирок Катеринопільського райсуду Черкаської обл. від 15.02.2024 р. стосовно ОСОБА_4 .

Надіслати копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копією апеляційної скарги, інформацію про права та обов`язки.

Встановити строк до 30.04.2024 р. для подання учасниками судового провадження заперечень на апеляційну скаргу.

Запропонувати учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються.

Запропонувати учасникам судового провадження повідомити суд про особисту участь в судовому засіданні, або про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2