Ухвала

від 25.03.2024 по справі 642/1126/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

25.03.2024

справа № 642/1126/24

провадження № 1кп/642/315/24

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2024 рокум. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши упідготовчомусудовомузасіданні обвинувальний акт у кримінальномупровадженні№ 42023222030000185 від 27.12.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначення справи до судового розгляду, оскільки під час досудового розслідування були дотримані вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальні акти складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, крім того посилався на відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 вважала можливим призначення справи до судового розгляду

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Представник потерпілого ТОВ «ОКТАЙТ ТРЕЙД» ОСОБА_6 до підготовчого судового засідання не прибув, подав заяву про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності.

Вислухавши думку прокурора, учасників процесу, вивчивши матеріали, суд приходить до наступного.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, судом не встановлено.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону України.

Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає.

Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду, не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

З урахуванням наведеного є всі достатні підстави для призначення судового розгляду кримінального провадження.

Судовий розгляд, з урахуванням ч. 2 ст. 27 КПК України, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 30.03.2024 року.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбаченихст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 не заперечували проти клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Враховуючи вищенаведені відомості у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки на момент розгляду даного питання ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження, кількості епізодів інкримінованого кримінального праопорушення, яким за наслідками судового розгляду, суд надасть відповідну процесуальну оцінку.

Таким чином, наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 23.05.2024 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 311, 331, 369, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Призначити досудовогорозглядуу відкритомусудовомузасіданнікримінальне провадження № 42023222030000185від27.12.2023рокузаобвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України

на 12 квітня 2024 року на 10-00 год.

Викликати для участі у судовому засіданні сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.05.2024 року.

Строк дії ухвали до 23 травня 2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими - в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - ОСОБА_1