Рішення

від 08.03.2024 по справі 464/1100/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/1100/23

пр.№ 2/464/160/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.03.2024 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретар судового засідання Карпенко Ю.В.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Деревецького В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №464/1100/23 за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Любе Авто" про стягнення майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Левицький Д.Р., звернувся до Сихівського районного суду м.Львова в порядку цивільного судочинства із позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 6340,00грн, Товариства з обмеженою відповідальністю «Любе Авто» 7419,48грн та солідарно з відповідачів судові витрати. Позивач обґрунтовує позов тим, що 10 березня 2022 року на території Республіки Польща відбулося ДТП за участю автомобіля Mazda модель CX-3 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу. Факт ДТП визнаний страховим випадком та сторонами не заперечувався. На момент ДТП автомобіль Mazda модель CX-3 реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АРКС», що підтверджується Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №10640Га2зга від 27.01.2022р. Позивач повідомила ПАТ «СК «АРКС» про страховий випадок та не отримавши інформації про її подальші дії здійснила перевезення автомобіля до м.Львова. В подальшому, ПАТ «СК «АРКС» здійснило огляд автомобіля на СТО «Любе», після чого автомобіль на вимогу ПАТ «СК «АРКС» було перевезено на СТО «Велет Авто» для проведення дефектування. Замовником дефектування на СТО «Велет Авто» було саме ПАТ «СК «АРКС». У зв`язку з цим, Позивач понесла витрати на перевезення їй належного автомобіля з СТО «Любе» та СТО «Велет Авто». СТО «Велет Авто» повідомило Позивача, що також було відомо ПАТ «СК «АРКС» про відсутність можливості здійснити відновлювальний ремонт автомобіля і тому Позивач здійснила перевезення їй належного автомобіля з СТО «Велет Авто» на СТО «Любе». ПАТ «СК «АРКС» за погодженням з Позивачем здійснила часткову виплату суми страхового відшкодування в розмірі 80%, з врахуванням вирахуваної суми вартості франшизи та розміру чергового платежу за умовами страхування. Враховуючи наведене, Позивач стверджує що понесла витрати на загальну суму 6340,00грн, на що надала підтверджуючі документи. Позивач здійснила ремонт автомобіля на СТО «Любе», вартість якого становила 124930,78грн, що сторонами не заперечувалося та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи. Вказана сума є більшою від виплаченої суми ПАТ «СК «АРКС» на 7419,48грн. Також, позивач понесла витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Мичка Б.Р.

Ухвалою суду від 02 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача ПАТ «СК «АРКС» Деревецький В.В. направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову та в порядку ч.7 ст.279 ЦПК України заявив клопотання щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки для вирішення спору необхідно провести дослідження та оцінку великої кількості доказів, а також для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім цього, представником відповідача ПАТ «СК «АРКС» Деревецьким В.В. скеровано до суду клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на запитання відповідача, викладені у відзиві на позов в порядку ст.93 ЦПК України.

Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та зобов`язано позивача надати письмові відповіді на поставлені запитання в формі заяви свідка.

Відповідач ТОВ «Любе Авто» рекомендованим повідомленням сповіщався про розгляд справи. Відзив на позов відповідачем не подано та жодних клопотань не заявлено.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив такий задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «СК «АРКС» Деревецький В.В. просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України "Про страхування".

Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 991 ЦК України та пункту 5 частини першої статті 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону (частина друга статті 26 Закону України "Про страхування").

Так, ч.1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору (п.3 ч.1 ст.988 ЦК України).

За змістом ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до положень ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (стаття 999 ЦК України).

Згідно з приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається із матеріалів справи, 10 березня 2022 року відбулося ДТП за участю автомобіля Mazda модель CX-3 реєстраційний номер НОМЕР_1 на території Республіки Польща, який належить на праві власності позивачу. Факт ДТП визнаний страховим випадком та сторонами не заперечувався. На момент ДТП автомобіль Mazda модель CX-3 реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АРКС», що підтверджується Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №10640Га2зга від 27.01.2022р. Позивач повідомила ПАТ «СК «АРКС» про страховий випадок та не отримавши інформації про її подальші дії здійснила перевезення автомобіля до м.Львова.

В подальшому Позивач на вимогу ПАТ «СК «АРКС» здійснила перевезення автомобіля на СТО «Велет Авто» для проведення дефектування.

В результаті Позивач понесла витрати на перевезення автомобіля з Польщі до України на СТО «Любе», з СТО «Любе» на СТО «Велет Авто» для проведення дефектування і з СТО «Велет Авто» до СТО «Любе» для здійснення ремонту. Загальна сума витрат склала 6340,00грн, що підтверджується долученими копіями документів та сторонами по справі не ставилося під сумнів.

Представник Відповідача ПАТ «СК «АРКС» заперечив щодо стягнення суми в розмірі 6340,00грн покликаючись на Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №10640Га2зга від 27.01.2022р., зокрема на п.33.2, відповідно до якого Страхувальник має право скористатися послугами з транспортування пошкодженого автомобіля від місця аварії до місця зберігання чи місця ремонту за рахунок Страховика, але за умови, що автомобіль не може рухатися своїм ходом в результаті отриманих пошкоджень, що є наслідком страхового випадку.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Під час введення воєнного стану було обмежено перетин державного кордону для чоловіків призовного віку. Враховуючи це, Позивач мала об`єктивні проблеми з перевезенням автомобіля з місця аварії до місця зберігання/здійснення ремонту. Враховуючи загально відомі обставини, на які не одноразово посилалися представники ПАТ «СК «АРКС», Позивач здійснила перевезення їй належного автомобіля з місця аварії до державного кордону України і з державного кордону України до СТО «Любе» пояснюючи, що водії іноземці евакуаторів не хотіли їхати на Україну, а водії українці евакуаторів не могли пересікти державний кордон України.

Однак, суд звертає увагу, що в Договорі страхування не вказано чітко, що перевезення автомобіля з місця аварії до місця зберігання чи здійснення ремонту повинно бути здійснено саме одним евакуатором.

Посилання представника Відповідача ПАТ «СК «АРКС» на факт, що Позивач не погоджувала з ПАТ «СК «АРКС» коли і яким чином буде перевезено її автомобіль з Польщі до України спростовуються тим, що з аудіо записів вбачається, що Позивач задавала відповідні питання до працівника ПАТ «СК «АРКС», однак відповідей не отримала та перший дзвінок з ПАТ «СК «АРКС» до Позивача відбувся через більше, чим дві доби після настання страхового випадку, зокрема після закінчення робочого дня.

Позивач обгрунтовано вказала на понесені додаткові витрати щодо перевезення автомобіля саме на вимогу ПАТ «СК «АРКС» для здійснення дефектування на СТО «Велет Авто» та здійснення нею оплати послуг СТО «Велет Авто». З огляду того, що СТО «Велет Авто» не мало можливості здійснити ремонт автомобіля Позивача, остання обгрунтовано здійснила його перевезення назад на СТО «Любе». Як вбачається з долучених аудіо записів, працівник ПАТ «СК «АРКС» наголосив на потребі перевести автомобіль для дефектування на саме обраний ними СТО та не заперечував що перевезення буде відбуватися евакуатором на вибір Позивача і в подальшому так само на СТО «Любе». Представник ПАТ «СК «АРКС» не повідомляв Позивача, що такі дії не будуть відшкодовані ПАТ «СК «АРКС», а навпаки, вказував про необхідність надання підтверджуючих документів щодо понесених нею витрат.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт настання страхового випадку та понесених Позивачем витрат на перевезення автомобіля та здійснення оплати за дефектування на загальну суму 6340,00грн, що повністю підтверджується долученими копіями документів.

Позивач здійснила відновлювальний ремонт автомобіля на СТО «Любе» на загальну суму 124930,78грн, що сторонами не заперечувалося та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи. Вказана сума є більшою на 7419,48грн від погодженого розміру виплати страхового відшкодування, однак яка не перебільшує загальну суму погодженого страхового відшкодування.

За домовленістю між сторонами, позивач погодилася на отримання суми страхового відшкодування в розмірі 117511,30грн і у випадку недостачі вказаної суми, у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту позивач має право відшкодування різниці між отриманою сумою на відновлювальний ремонт та реальною сумою фактичних витрат, але не більше погодженої суми страхового відшкодування.

Враховуючи те, що вказана сума є більшою за отриману суму страхового відшкодування, позивач звернулася до ПАТ «СК «АРКС» про здійснення відшкодування різниці. Однак, ПАТ «СК «АРКС» відмовило у здійсненні відшкодуванні різниці вказуючи, що Позивачем не надало документи, які підтверджують факт оплати за проведення відновлювального ремонту від ТОВ «Любе». Факт понесених витрат Позивачем на відновлювальний ремонт підтверджується долученими копіями документів.

Враховуючи наведене, суд вважає не обгрунтованою вимогу Позивача до СТО «Любе», оскільки різницю між виплаченою сумою та фактично понесеними витратами слід стягувати саме з ПАТ «СК «АРКС».

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За п.3 ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року N? 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об?єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Позивач надала суду копію банківської квитанції про сплату судового збору в розмірі 1073,60грн та копію банківської квитанції про сплату за юридичні послуги згідно договору, на підставі якої її інтереси представляє адвокат Левицький Д.Р., в сумі 15000,00грн. Вказана сума передбачена в самому договорі про надання правової допомоги від 23.08.2022р.

Представник відповідача ПАТ «СК «АРКС» надіслав до суду клопотання, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні вимоги щодо стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов?язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Встановлено, що до матеріалів справи долучено копію договору №017/2022 про надання правової допомоги від 23.08.2022р., копію банківської квитанції від 03.05.2022 року згідно якої вбачається, що позивач сплатила на користь ОСОБА_1 15000,00грн. за надану правничу допомогу.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що слід стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в користь позивача 6911,60грн правової допомоги та 494,69грн судового збору з врахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2,12,81,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" в користь ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 6340 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" в користь ОСОБА_3 6911, 60 грн. правової допомоги.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" в користь ОСОБА_3 494, 69 грн. судового збору.

В решті частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.03.2024 року.

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія " АРКС", код ЄДРПОУ 20474912, місце знаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Любе авто", код ЄДРПОУ 41781754, місцезнаходження: м. Львів, вул. Стрийська 195а.

Головуючий Б.Р. Мичка