Рішення

від 25.03.2024 по справі 609/273/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/273/24

2-а/609/9/2024

25 березня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Харлана М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

представника позивача, адвоката Сідорова В.М.

свідка ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шумськ в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області

третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача: Шумський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)

про: скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1198007 від 05 жовтня 2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1.21лютого 2024року представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Сідоров Віталій Михайлович звернувся до суду із позовом до Головного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті (далі відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Шумський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з вимогою скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1198007 від 05 жовтня 2023 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

2. Позов обґрунтований тим, що 05 жовтня 2023 року інспектор відділення поліції №1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції Шевчук А.В. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1198007, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 05 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_2 перебувала в АДРЕСА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови.

Представник позивача зазначає, що за вказаною у постанові адресою знаходиться приватний житловий будинок, на який не розповсюджується правовий режим «громадського» місця. Окрім того, позивач категорично заперечує обставини, викладені у постанові.

Вважає вказану постанову такою, що винесена незаконно, упереджено, з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Окрім того, при винесенні оскаржуваної постанови працівником поліції було порушено права позивача, які передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитись з матеріалами справи, подавати покази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою, а вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зафіксовано лише в оскаржуваній постанові та не підтверджується жодними іншими належними та допустимими доказами. За наведених обставин просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 04 березня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з безпідставністю такого.

Вказує, що вчинення вказаного правопорушення зафіксовано нагрудним відеореєстратором, (а саме те, що ОСОБА_2 лежить на землі в стані алкогольного сп`яніння), а тому дії інспектора ВП №1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 є правомірними та законними, а передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП стягнення накладено інспектором поліції у межах наданих йому повноважень та під час виконання службових обов`язків та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

На підтвердження своєї позиції представник відповідача долучив до відзиву в якості доказу диск із відеозаписом правопорушення.

08 березня 2024 року представником позивача ОСОБА_2 через систему Електронний суд подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник вказує на те, що на відео долученого до матеріалів адміністративної справи, не зафіксовано факт того, що позивач розпиває алкогольні напої в громадському місці, а огляд на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів, які є повіреними або сертифікованими у встановленому законом порядку не проводився. Окрім того, будь які медичні висновки, які б підтверджували перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, у матеріалах справи також відсутні. Вважає відеозапис з бодікамери інспектора неналежним доказом у зв`язку з тим, що з доданого відеозапису неможливо встановити дату, час та місце ймовірного вчинення адміністративного правопорушення, а також те, що на ньому не зафіксовано сам процес складання адміністративного протоколу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Сідоров В.М. позовні вимоги підтримав повністю із підстав зазначених у позові та просив їх задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор РППСПД ВП №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 05 жовтня 2023 року був в складі ГРПП. Після отримання повідомлення від невідомої особи виїхав в с. Вовківці Кременецького району Тернопільської області, де на проїжджій частині дороги знаходилась ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Провівши її до помешкання ним було винесено постанову, якою останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП.

На запитання представника позивача свідок ОСОБА_1 вказав, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_2 не проводився, постанова виносилась у зв`язку із наявними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота. Одночасно додав, що безпосередній розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці винесення постанови не проводився, права та обов`язки ОСОБА_2 не роз`яснювались.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив здійснювати розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Шумський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, у заяві від 08 березня 2024 року просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті на 07 березня 2024 року, у зв`язку із клопотанням представника відповідача про виклик свідка судовий розгляд справи відкладено на 25 березня 2024 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

4. Судом встановлено, що 05 жовтня 2023 року інспектором відділення поліції №1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком А.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1198007, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.

Згідно мотивувальної частини постанови слідує, що 05 жовтня 2023 року в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови.

5. Постановою державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романюком Р.В. 18 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження № 73624355 з примусового виконання постанови серії ЕГА № 1198007 від 05 жовтня 2023 року.

6. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого Управлінням соціального захисту населення позивач ОСОБА_2 являється особою з інвалідністю з дитинства 2 групи.

ІV. Оцінка Суду.

7. Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, ухваленого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

8. Згідно з ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Частиною 1 ст.3Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

10. За змістом п. 1-2 ч. 1 ст.18Закону України«Про Національнуполіцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

11. Відповідно до п.п. 2, 3 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

12. Також згідно з п. 9 ст.31Закону України«Про Національнуполіцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

13. Відповідно до частини першої ст.40Закону України«Про Національнуполіцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

14. Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

15. Відповідно до ч. 1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

16. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

17. Згідно зі ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

18. За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

19. Частиною 1 ст.178КУпАП передбачено, що розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

20. Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав`язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп`яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п`яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову, а також місце його вживання (це може бути будь-яке громадське місце, навіть те, де розпивання алкогольних напоїв не заборонено.

Отже, не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у п`яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною.

21. Окрім того, як вбачається з Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 року № 2899-ІV, громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

22. У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справ (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

23. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі № 513/899/16-а.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

24. Згідно зі ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

25. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

26. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

27. Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

28. У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251 КУпАП), які відповідно до ст.252КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів надалі виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові (постанова КАС ВС від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах КАС ВС від 13.03.2020 року справа №234/6323/17, від 31.10.2019 року справа №398/3566/16-а, від 30.05.2018 року справа №337/3389/16-а.

Натомість, як встановлено судом, оскаржувана постанова серії ЕГА № 1198007 від 05 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Стосовно відеозапису, який міститься у матеріалах наданого відповідачем відзиву, суд зазначає наступне.

29. Відповідно до ч. 1, 2 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

30. Згідно зі ст.ст. 73, 74КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

31. Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах КАС ВС від 08.11.2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23.10.2018 року по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17.

32. Статтями 245-246КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

33. Відповідно до ч. 1 ст.99КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

34. Як встановлено судом шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі не зафіксовано вчинення працівниками поліції будь-яких процесуальних дій, спрямованих на оформлення та розгляд справи про адміністративне правопорушення, що є предметом оскарження, тобто вчинення гр. ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, окрім того, постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення.

Відтак, наданий відповідачем суду відеозапис не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України.

Інших доказів на спростування цих обставин матеріали справи не містять.

При цьому сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не дає підстав стверджувати про вчинення позивачем інкримінованого їй правопорушення.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

36. Положення ст.7КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали, а також матеріали фото- чи відеозйомки вчиненого порушення.

37. Статтею 278КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

При цьому, відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обґрунтованими є доводи представника позивача щодо порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки фактично розгляд справи як такий не відбувався, особі не зазначалося про конкретні обставини, які ставлять їй у провину, не заслуховувалися пояснення з приводу таких обставин.

Окрім того, допитаний в судовому засіданні РППСПД ВП №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Шевчук А.В. не заперечив той факт, що безпосередній розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці винесення постанови не проводився, права та обов`язки ОСОБА_2 не роз`яснювались.

Відтак, враховуючи, що відповідачем не спростовано дані обставини, суд дійшов висновку, що такими діями працівник поліції порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, та порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

38. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захистправ людиниі основоположнихсвобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

39. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

40. Крім того, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

41. Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Отже, зазначені принципи і положення закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки належні докази у підтвердження вини позивача не надані.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1198007 від 05 жовтня 2023 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.178КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

42. Відповідно до частини 5 статті 139КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач відповідно допосвідчення серії НОМЕР_1 виданого Управліннямсоціального захистунаселення являєтьсяособою зінвалідністю ІІгрупи та звільнена від сплати судового збору, а тому, на виконання вимог ст. 139 КАС України, та враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 8-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 286, 295-297 КАС України, ст.ст. 7, 33, 178, 254, 258, 268, 276, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача: Шумський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1198007 від 05 жовтня 2023 року задовольнити.

2. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1198007 від 05 жовтня 2023 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 51 гривні.

3. Закрити провадженняпо справіпро притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь держави (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходівбюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення суду складено 25 березня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм № НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місце знаходження: 46001, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 40108720

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Шумський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), місце знаходження: вул. Шевченка, 3, м. Шумськ, Кременецького району Тернопільської області.

Суддя: М.В. Харлан