Постанова

від 11.03.2024 по справі 927/1215/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"11" березня 2024 р. Справа№ 927/1215/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

представники учасників справи у судове засідання 11.03.2024 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023

у справі №927/1215/23 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради

до Фізичної особи - підприємця Штупун Алли Михайлівни

про стягнення 348 143,62 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи - підприємця Штупун Алли Михайлівни (далі по тексту - відповідач) про стягнення 224 514,00 грн авансу, 29 008,28 пені, 13 102,00 грн 3% річних, 81 439,34 грн інфляційних втрат та 5 222,15 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №312 від 06.08.2021 (далі по тексту - Договір) в частині строків постачання замовленої продукції. Крім того, позивач нарахував відповідачу 29 008,28 пені за період з 14.09.2021 по 14.03.2022 відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України), 13 102,00 грн 3% річних, 81 439,34 грн інфляційних втрат згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).

Господарський суд Чернігівської області рішенням від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність вимог позивача про стягнення у судовому порядку суми сплаченого авансу за діючим Договором.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки обставинам, встановленим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2022 у справі №927/1200/21 та зроблено помилковий висновок про дію Договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Сітайло Л.Г., Яковлєв М.Л.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.01.2024 витребував з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1215/23; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23.

Матеріали справи №927/1215/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 01.02.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.02.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23; розгляд апеляційної скарги призначив на 11.03.2024 о 11 год. 45 хв.

Відповідач згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу, поданого ним у встановлений апеляційним господарським судом строк, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 залишити без змін та стягнути з позивача на користь відповідача 12 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу відповідач посилається на правильний висновок суду першої інстанції про те, що Договір є чинним та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як зазначає відповідач, порушення строків виконання першого етапу робіт на сім календарних днів (з 13.09.2021 по 20.09.2021) пов`язано з прийняттям сторонами спільного рішення щодо зміни конструкції замовленого виробу (лавок паркових кутових). При цьому матеріали даної справи містять докази виконання другого етапу робіт за Договором.

Від позивача надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн та розгляд справи без участі представника.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.03.2024 задовольнив заяву представника Фізичної особи - підприємця Штупун Алли Михайлівни - Жидкого Андрія Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проте представник на зв`язок 11.03.2024 не вийшов.

За приписами частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, справа розглядається судом апеляційної інстанції за відсутності представників учасників справи, які повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

06.08.2021 між відповідачем (далі - Підрядник) та позивачем (далі - Замовник) укладений Договір (а.с. 34-35), за умовами якого Підрядник зобов`язався власними силами та засобами виготовити елементи благоустрою, згідно з Паспортами на вироби, що є додатками до цього Договору, а саме: урну сміттєву з баком, у кількості 10 шт., загальною вартістю 116 260,00 грн (без ПДВ) (1); лавку паркову кутову, у кількості 3 шт., загальною вартістю 127 680,00 грн (без ПДВ) (2); лавку паркову дубову, у кількості 5 шт., загальною вартістю 80 250,00 грн (без ПДВ) (3), а Замовник зобов`язався прийняти й оплатити виконані роботи (пункт 1.1 Договору). Обсяг, вид та найменування виготовленої продукції за цим Договором визначаються Замовником та відображаються в документах на виготовлену продукцію (пункт 1.3 Договору).

Загальна вартість робіт складає 324 190,00 грн (без ПДВ) (пункт 2.1. Договору).

Розрахунок за виконані роботи між сторонами здійснюється двома етапами: 60% від загальної вартості робіт - в день підписання цього Договору (194 514,00 грн); та 40% від загальної вартості - протягом 10 календарних днів з моменту передачі виготовленої продукції (129 676,00 грн) (пункт 2.4. Договору).

У пункті 3.1. Договору сторони узгодили строки виконання робіт з виготовлення продукції: урна сміттєва з баком, лавка паркова кутова - протягом 1 місяця з дня сплати авансу; лавка паркова дубова - протягом 3 місяців з дня сплати авансу з правом передчасного виконання.

При виникненні обставин, що не залежать від Підрядника, перешкоджають виконанню окремих видів робіт в установлені строки, він може ставити перед Замовником питання про їх перегляд. Рішення про перегляд строків оформлюється Додатковою угодою з обґрунтуванням обставин. Обставини, що перешкоджають виконанню робіт в установлені строки, що не залежать від Підрядника і дають йому право на перегляд цих строків, є обставини: непереборної сили (форс-мажорні); призупинення робіт не з вини Підрядника. При виникненні обставин непереборної сили, інших непередбачуваних обставин, що перешкоджають виконанню робіт, Підрядник повинен прийняти всі необхідні заходи по їх усуненню і, як тільки вони зникнуть, приступити до виконання своїх зобов`язань, повідомивши про це Замовника (пункти 3.2, 3.3., 3.4. Договору).

Підрядник завчасно та в письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин та забезпечує замовнику можливість здійснення контролю за ходом виконання робіт (пункти 5.3., 5.4. Договору).

За договірними умовами, визначеними пунктом 7.3 Договору, при затримці з вини підрядника виконання робіт без відповідного обґрунтування з вини підрядника, останній оплачує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від договірної ціни за кожний день затримки здачі виконаних робіт.

Відповідно до пункту 7.5 Договору сторони звільняються від матеріальної відповідальності за порушення зобов`язань, якщо вони обумовлені не з їх вини, діями іншої сторони або обставинами непереборної сили. Сторона, яка не може виконати свої зобов`язання з цих причин, повинна проінформувати іншу сторону не пізніше семиденного строку після їх появи. Несвоєчасність інформації позбавляє права посилатись на ці причини надалі.

Цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє по 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Зміна або розірвання цього Договору допускається лише за згодою сторін у випадках установлених чинним законодавством (пункти 8.1, 8.2 Договору).

На виконання умов пункту 2.4 Договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 224 514,00 грн (69,25 % від ціни Договору), про підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: від 10.08.2021 № 3393 на суму 100 000,00 грн (а.с. 39), від 13.08.2021 № 3413 на суму 62 095,00 грн (а.с. 40), від 13.08.2021 № 3415 на суму 32419,00 грн (а.с. 41), та банківська виписка по рахунку позивача, сформована станом на 30.08.2021 на суму 30 000,00 грн (а.с. 42).

Спір виник через порушення відповідачем строків постачання замовленої продукції за Договором, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 224 514,00 грн авансу, нарахованих 29 008,28 пені, 13 102,00 грн 3% річних та 81 439,34 грн інфляційних втрат.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із частиною 1 статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 3 статті 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи в договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише в випадку та в розмірі, встановлених договором.

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що розрахунок за виконані роботи між сторонами здійснюється двома етапами: 60% від загальної вартості робіт - в день підписання цього Договору (194 514,00 грн); та 40% від загальної вартості - протягом 10 календарних днів з моменту передачі виготовленої продукції (129 676,00 грн).

На виконання умов пункту 2.4 Договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 224 514,00 грн (69,25 % від ціни Договору), про підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: від 10.08.2021 № 3393 на суму 100 000,00 грн (а.с. 39), від 13.08.2021 № 3413 на суму 62 095,00 грн (а.с. 40), від 13.08.2021 № 3415 на суму 32419,00 грн (а.с. 41), та банківська виписка по рахунку позивача, сформована станом на 30.08.2021 на суму 30 000,00 грн (а.с. 42).

Частиною 1 статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Умовами Договору сторони погодили строки виконання робіт з виготовлення продукції: урн сміттєвих з баком, лавок паркових кутових - протягом 1 місяця з дня сплати авансу; лавок паркових дубових - протягом 3 місяців з дня сплати авансу з правом передчасного виконання (пункт 3.1 Договору).

Господарський суд Чернігівської області рішенням від 25.01.2022 у справі №927/1200/21 за позовом Фізичної особи - підприємця Штупун Алли Михайлівни до Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради про стягнення 99 676,00 грн, яке набрало законної сили 17.02.2022, встановив факт порушення Фізичною особою - підприємцем Штупун Аллою Михайлівною погоджених сторонами у Договорі строків виконання робіт та не прийняття їх результату замовником у зв`язку з чим у задоволенні позову щодо стягнення остаточної вартості робіт за цим Договором суд відмовив.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач листом від 13.09.2021 №13-09/2021 (вхідний номер 255 від 14.09.2021) (а.с. 71) повідомив позивача про графік видачі готової продукції, а саме: урна сміттєва з баком в кількості 10 одиниць, дата видачі 17.09.2021, місце видачі вул. Текстильників, 1Б, м. Чернігів; лавка паркова кутова в кількості 3 одиниці, дата видачі 20.09.2021, місце видачі вул. Текстильників, 1Б, м. Чернігів; лавка паркова дубова в кількості 5 одиниць, кінцева дата видачі 15.11.2021, із застереженням, що термін постачання даного виробу повідомиться окремо і заздалегідь. У листі відповідач просив позивача забезпечити приймання товару та виконати розрахунки відповідно до умов Договору.

Листом від 14.09.2021 №14-09/2021 (вхідний номер 259 від 14.09.2021) (а.с. 72) відповідач повідомив позивача про те, що за результатами робочої наради, що відбулась 20.08.2021 на об`єкті, де мають бути розташовані лавки кутові, було прийнято рішення щодо зміни конструкції лавок, що відповідно до п. 3.3 Договору не залежить від підрядника та зміщує термін виготовлення з 13.09.2021 на 20.09.2021.

В матеріалах даної справи містяться копії показань свідка ОСОБА_1 , який з 2016 року по вересень 2021 року працював на посаді заступника начальника позивача, заяви свідка ОСОБА_2 , який допомагав відповідачу виготовляти продукцію за Договором, нотаріально посвідчені, про те, що 20.08.2021 відбулась нарада робочої групи на об`єкті, де мають бути розташовані лавки кутові та було прийнято рішення щодо зміни конструкції лавок, що відповідно до п. 3.3 Договору не залежить від підрядника та зміщує термін виготовлення з 13.09.2021 на 20.09.2021 (а.с. 85, 86).

Тоді як у пункті 3.3 Договору сторони погодили, що обставини, що перешкоджають виконанню робіт в установлені строки, що не залежать від Підрядника і дають йому право на перегляд цих строків, є обставини: непереборної сили (форс-мажорні); призупинення робіт не з вини Підрядника.

Як зазначає відповідач, строк виконання продукції (урн сміттєвих з баками, лавок паркових кутових) зміщений на сім днів через наявність обставин, які перешкоджали виконанню робіт та не залежали від підрядника (відповідача).

Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до статті 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлене договором.

За наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Отже, законодавчо закріплено права замовника на односторонню відмову від договору, зокрема у випаду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2 статті 849 ЦК України).

Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Подібні за замістом висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19, у постановах Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №910/16684/19, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, від 22.02.2022 у справі №906/762/20, від 28.11.2023 у справі № 906/1081/22.

За приписами статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

У відповідності до частин 1, 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно із пунктами 8.1, 8.2 Договору цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє по 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Зміна або розірвання цього Договору допускається лише за згодою сторін у випадках установлених чинним законодавством.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 653 ЦК України в разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлене договором чи не обумовлене характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлене договором або законом.

Листом від 17.09.2021 №17-09/2021 (вхідний номер 262 від 17.09.2021) (а.с. 75) відповідач повідомив позивача про необхідність прийняти продукцію 20.09.2021 до 17:00 та просив у разі неможливості її отримання в зазначений термін, повідомити дату та час, коли позивач буде готовий забрати продукцію та виконати розрахунки по Договору.

Позивач листом від 17.09.2021 №727 у відповідь на листи відповідача від 13.09.2021 №13-09/2021 та від 14.09.2021 №14-09/2021 повідомив, що підстави для перенесення строків здачі робіт відсутні (а.с. 92).

Супровідним листом від 04.10.2021 №04-10/2021 (вхідний номер 271 від 04.10.2021) відповідач направив позивачу для погодження акт №ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2021 про передачу урн сміттєвих з баками у кількості 10 шт., вартістю 116 260,00 грн та лавок паркових кутових у кількості 3 шт., вартістю 127 680,00 грн (а.с. 76).

Листом від 15.10.2021 №15-10/2021 (вхідний номер 278 від 18.10.2021) (а.с. 78) відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до умов Договору продукція, а саме лавки паркові дубові станом на 15.10.2021 готові до видачі в кількості трьох одиниць. Решта (дві одиниці) будуть готові відповідно до умов договору. Кінцева дата видачі 15.11.2021. Просив забезпечити приймання товару та виконати розрахунки. Направив позивачу для погодження акт №ОУ-0000007 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.10.2021 про передачу лавок паркових дубових у кількості 3 шт., вартістю 48 150,00 грн.

Листом від 25.10.2021 №25-10/2021 (вхідний номер 281 від 25.10.2021) (а.с. 80) відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до договору №312 від 06.08.2021 продукція, а саме лавки паркові дубові станом на 25.10.2021 готові до видачі у повному обсязі, 5 одиниць. Просив забезпечити приймання товару та виконати розрахунки. Направив позивачу для погодження акт №ОУ-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2021 про передачу лавок паркових дубових у кількості 2 шт., вартістю 32 100,00 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що лавки паркові дубові, 5 одиниць, виготовлені відповідачем у строк, визначений пунктом 3.1 Договору.

Супровідним листом від 04.11.2021 №25-11/2021 (вхідний номер 291 від 05.11.2021) (а.с. 82) відповідач направив позивачу акт звірки взаєморозрахунків від 03.11.2021, відповідно до якого заборгованість позивача за Договором складає 99 676,00 грн.

Позивач надав суду претензію від 29.12.2022 №746 щодо повернення сплаченого авансу за Договором на суму 224 514,00 грн та сплати пені (а.с. 9), проте доказів направлення вказаної претензії на адресу відповідача позивач суду не надав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач 13.12.2021 надіслав відповідачу претензію від 13.09.2021 №708 (а.с. 44, 46, 47) щодо порушення останнім строку, визначеного пунктом 3.1 Договору - один місяць з дня сплати авансу, який сплив 13.09.2021, щодо виготовлення урн та лавок кутових, із зазначенням про розірвання Договору та відшкодування завданих збитків у вигляді сплаченого авансу у сумі 194 514,00 грн.

У Нормативах та нормативних строках пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, за якими нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Позивач (замовник), місцезнаходження якого м. Чернігів, Чернігівська область, скористався наданим йому приписами частини 2 статті 849 ЦК України правом на відмову від договору підряду з вимогою про відшкодування підрядником (відповідачем) збитків, про що надіслав відповідачу 13.12.2021 претензію №708 від 13.09.2021, за місцезнаходженням відповідача - село Киїнка, Чернігівський район, Чернігівська область, а тому, з урахуванням нормативних строків пересилання рекомендованої поштової кореспонденції, договір підряду є розірваним з 16.12.2021.

Згідно із частиною 1 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Відповідно до частин 1-3 статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Згідно наявної у матеріалах справи копії нотаріально посвідчених показів свідка вбачається, що ОСОБА_1 з 2016 року по вересень 2021 року працював на посаді заступника начальника на Комунальному підприємстві «Зеленбуд» Чернігівської міської ради та був присутнім 20.08.2021 на робочій нараді на об`єкті, де мають бути розташовані лавки кутові, за результатами якої було прийнято рішення щодо зміни конструкції лавок, що відповідно до п. 3.3 Договору не залежить від підрядника та зміщує термін виготовлення з 13.09.2021 на 20.09.2021.

Посилання апелянта на пояснення свідків в обґрунтування зміни строків, визначених Договором, не заслуговують на увагу, оскільки згідно пункту 8.2 Договору сторони за взаємною згодою не внесли до цього Договору змін щодо строків виконання робіт, які відповідно до статей 631, 846 ЦК України та статті 180 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) є істотною умовою Договору.

Статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищевикладене, позивач, як замовник, наділений правом на односторонню відмову від Договору та відшкодування збитків, тоді як у даній справі позивач звернувся до суду першої інстанції із позовними вимогами про повернення суми авансу за договором підряду, а тому в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 102,00 грн 3% річних, 81 439,34 грн інфляційних втрат є похідними, задоволення яких залежить від основної, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 29 008,28 грн пені на підставі пункту 7.3 Договору підлягають задоволенню частково, оскільки за договірними умовами підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від договірної ціни за кожен день затримки здачі виконаних робіт.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 ГК України).

Згідно зі статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що строк виконання робіт, визначений пунктом 3.1 Договору за першим етапом сплив 13.09.2021, тобто з 14.09.2021 має місце прострочення виконання зобов`язання, яке тривало до 20.09.2021, з урахуванням листа відповідача від 17.09.2021 №17-09/2021, отриманий позивачем 17.09.2021 за вхідним №262, яким повідомлено позивача про необхідність прийняти продукцію до 17:00 20.09.2021. Пунктом 7.5 Договору визначено, що сторона, яка не може виконати свої зобов`язання не з її вини, дій іншої сторони або обставин непереборної сили, повинна проінформувати іншу сторону не пізніше семиденного строку після їх появи. Несвоєчасність інформації позбавляє права посилатися на ці причини надалі. У зв`язку із чим до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 905,96 грн пені з розрахунку (324 190,00 грн * 2 * 8,5 * 6)/(365* 100).

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 прийнято з неповним нез`ясування обставин, що мають значення для справи у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 частковому скасуванню.

За приписами статті 129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на позивача.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (ст. 59).

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №5076-VI договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.02.2024 між відповідачем (Клієнт) та адвокатом Жидким Андрієм Миколайовичем (Адвокат) укладено Договір №22/02/24 про надання правничої допомоги, за умовами якого Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту правничі послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату винагороду за надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 1.3 Договору №22/02/24 правничі послуги, що надаються Адвокатом Клієнту по даному Договору: представництво інтересів Клієнта у всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування по захисту прав Клієнта, в правоохоронних органах, органах прокуратури тощо; підготовка, подання та підписання від імені клієнта позовів, апеляційних, касаційних скарг, адвокатських запитів, письмових пояснень, заяв, скарг, заперечень, клопотань, інших процесуальних та інших документів, необхідних для захисту інтересів Клієнта; участь у судових процесах по веденню будь-яких справ, стороною яких є Клієнт.

Клієнт проводить оплату Адвокату за надані послуги у розмірі, що визначається Сторонами згідна Акта виконаних робіт або розрахунку оплати правничої допомоги (пункт 3.1 Договору №22/02/24).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його припинення Сторонами (пункт 4.1 Договору №22/02/24).

Додатковою угодою №1 від 22.02.2024 до Договору №22/02/24 сторони за цим Договором сторони узгодили, що Адвокат зобов`язується надати Клієнту послуги з адвокатської діяльності - правничу (професійну правничу) допомогу, а саме юридичний супровід справи за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23, а саме: аналіз чинного законодавства України, дослідження судової практики щодо застосування відповідних правових норм та усна консультація - вартість 1 години послуг складає 1 000,00 грн, кількість годин 3, загальна вартість послуги складає 3 000,00 грн; складання та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 - вартість 1 години послуг складає 1 000,00 грн, кількість годин 9, загальна вартість послуги складає 9 000,00 грн; всього 12 000,00 грн.

23.02.2024 відповідачем та адвокатом Жидким Андрієм Миколайовичем підписано Акт про прийняття-передачу наданих послуг, за яким Адвокат надав Замовнику послуги з адвокатської діяльності - правничу (професійну правничу) допомогу відповідно до Додаткової угоди №1 від 22.02.2024 до Договору №22/02/24, а Замовник прийняв надані послуги, а саме: аналіз чинного законодавства України, дослідження судової практики щодо застосування відповідних правових норм та усна консультація - вартість 1 години послуг складає 1 000,00 грн, кількість годин 3, загальна вартість послуги складає 3 000,00 грн; складання та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 - вартість 1 години послуг складає 1 000,00 грн, кількість годин 9, загальна вартість послуги складає 9 000,00 грн; всього 12 000,00 грн.

До відзиву на апеляційну скаргу відповідачем також надано копію Ордеру серії СВ №230244 від 23.02.2024 на надання правничої (правової) допомоги, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000307 від 16.03.2018, квитанції до прибуткового касового ордера №23/02 від 23.02.2024.

За приписами частин 4-6 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про зменшення розміру витрат на адвокатську допомогу до 3 000,00 грн, посилаючись на те, що вказаний Адвокатом розмір гонорару не співпадає зі складністю справи, обсягом документів, що вивчалися та ціною позову.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

У рішення від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що надані послуги аналіз чинного законодавства України, дослідження судової практики щодо застосування відповідних правових норм та усна консультація; складання та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 є такими, що поглинаються.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.

Послуга з складання та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23, вартість якої Адвокатом визначена 9 000,00 грн на переконання суду апеляційної інстанції є завищеною та неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.

Зі змісту відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що правова позиція відповідача збігається із позицією, які він підтримував у суді першої інстанції, без наведення судової практики з подібних правовідносин.

Враховуючи заяву позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн, суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованим розміром витрат за професійну правничу допомогу є 6 000,00 грн, а враховуючи положення статті 129 ГПК України щодо пропорційності задоволення судових витрат, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає 5 984,39 грн.

Судовим збір підлягає розподілу відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 скасувати в частині відмови у стягненні 905,96 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 905,96 грн пені.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1215/23 викласти у наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Штупун Алли Михайлівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05388629, 14034, м. Чернігів, вул. 1 Травня, 168А) 905,96 грн (дев`ятсот п`ять гривень 96 копійок) пені, 13,59 грн (тринадцять гривень 59 копійок) судового збору. В решті позовних вимог відмовити.».

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Штупун Алли Михайлівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05388629, 14034, м. Чернігів, вул. 1 Травня, 168А) 20,38 грн (двадцять гривень 37 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05388629, 14034, м. Чернігів, вул. 1 Травня, 168А) на користь Фізичної особи - підприємця Штупун Алли Михайлівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 5 984,39 грн (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 39 копійок) витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

7. Матеріали справи №927/1215/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 25.03.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді М.Л. Яковлєв

Л.Г. Сітайло