Ухвала

від 25.03.2024 по справі 917/448/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/448/23

Східний апеляційний господарський суд у складі:

суддя Білоусова Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 553 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024 у справі № 917/448/23 (прийняту у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ореховською О.О., повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2024)

за заявою ОСОБА_1 , м. Горішні Плавні, Полтавська область,

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024 провадження у справі №917/448/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - закрито.

Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича.

Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2023.

Скасовано заборону фізичній особі - ОСОБА_1 відчужувати належне йому майно, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023.

ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024 у справі №917/448/23 скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/448/23 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

18.03.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/448/23.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3028,00 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В той же час, враховуючи застосування до суми 3028,00 коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки апеляційна скарга подана в електронному вигляді, розмір судового збору за подання апеляційної скарги в означеному випадку повинен становити 2422,40 грн. Однак, до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.

Також апелянт просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024 у справі №917/448/23.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Доказами, які містять відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання апеляційної скарги, можуть слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.

На підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору апелянт зазначає, що останній звернувся до суду з заявою про його неплатоспроможність, що завідомо свідчить про відсутність достатніх грошових коштів у ОСОБА_1 .

Посилається на те, що відповідні документи, в тому числі, і щодо доходів заявника додавалися разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та безпосередньо підтверджують вищевикладені обставини.

Водночас, скаржником не надано відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання апеляційної скарги, тобто з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Надані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документи, а саме витяг з Українського бюро кредитних історій станом на 21.02.2023, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020 рік, тощо, не є підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Тому вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60).

Крім того, запровадження на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, не є підставою для звільнення від сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 553 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024 у справі № 917/448/23 залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою court.gov.ua/sud4875

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Я.О. Білоусова