Постанова

від 20.03.2024 по справі 904/4037/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4037/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Голдарі

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 р.

( суддя Васильєв О.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено 07.11.2023 р.)

у справі

за позовом:

Публічного акціонерного товариства Укрнафта,

м. Київ

до:

Товариства з обмеженою відповідальністю Голдарі,

м. Дніпро

про: повернення транспортного засобу

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

ПАТ Укрнафта звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ Голдарі про зобов`язання Відповідача передати транспортний засіб Lexus LX570, реєстраційний номер НОМЕР_1 ( переданий на підставі договору оренди транспортного засобу №06008/11006 від 01.07.2022 р. ) за актом приймання-передачі позивачсу.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023р. позовні вимоги задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Голдарі передати Публічному акціонерному товариству Укрнафта транспортний засіб Lexus LX570, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , попередньо переданий за договором оренди транспортного засобу №06008/11006 від 01.07.22р., на підставі акту приймання-передачі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Голдарі на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" 17 024,21грн судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Голдарі звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що у рішенні має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, також є неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, що, в свою чергу, у відповідності до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Водночас, на думку Скаржника, надане Позивачем листування між сторонами до 30.06.2023 р є неналежним доказом заперечень Орендодавця на подовження дії спірного договору, оскільки стосувалося дострокового розірвання діючого договору. До того ж, позовна заява є недопустимим доказом, оскільки не є доказом по своєму процесуальному значенню взагалі.

При цьому Скаржник зазначає, що з урахуванням вимог ст. 764 ЦК України, можна зробити висновок про відсутність у Позивача на момент звернення до суду з позовом порушеного з боку Відповідача права Позивача та, як наслідок, права на звернення до господарського суду з відповідними позовними вимогами.

Відтак, на переконання Скаржника у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 р. має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, також висновки, викладені у рішенні суду не відповідають встановленим обставинам справи, до того ж судом не застосовано ст.764 ЦК України та проігноровано ст. ст. 76, 77 ГПК України.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4037/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Голдарі на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 р. по справі № 904/4037/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

11.12.2023 р. матеріали справи № 904/4037/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 20.03.2024 р..

Cторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 20.03.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

01.07.2022 р. між ТОВ Голдарі ( Орендар ) та ПАТ Укрнафта ( Орендодавець ) укладено договір оренди транспортного засобу № 06008/11006. Відповідно до умов цього договору Орендодавець передав, а Орендар приймає в тимчасове платне користування наступний транспортний засіб: автомобіль Lexus LX570, тип - легковий універсал - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір - чорний, рік випуску - 2010, двигун НОМЕР_3 , V=5663 см. куб., бензин, номер кузова (шасі) № НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 24.05.2011 р. ( п. 1.1 договору ) .

Автомобіль належить Орендодавцю на правах власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданим ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві 24.05.2011 р. ( п. 1.2 договору ).

Стан автомобіля на момент передачі в оренду: комплектний та у відповідності до технічної документації ( п. 1.3 договору ).

Строк оренди автомобіля: з 01.07.2022 р. по 30.06.2023 р. включно. Строк оренди автомобіля може бути зменшений або збільшений за згодою сторін ( п. 1.4 договору ).

Автомобіль, що орендується, вважається переданим Орендареві з дати підписання акту приймання-передачі транспортного засобу ( п. 1.5 договору ).

Орендна плата за користування автомобілем по цьому договору встановлюється в розмірі 34 745,86 грн за один календарний місяць, в т. ч. ПДВ 5 790,98 грн ( п. 4.1 договору).

Оплата вартості послуг здійснюється протягом 5 календарних днів з дати отримання рахунку та отримання орендарем належним чином підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг ( п. 4.3 договору ).

Цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань ( п. 11.1 договору )ю

Договір може бути розірвано в односторонньому порядку за умови письмового попередження іншої сторони за один місяць до бажаної дати розірвання ( п. 11.2 договору ).

Згідно з актом приймання-передачі транспортного засобу від 01.07.2022 р. автомобіль марки Lexus LX570, тип - легковий універсал - В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір - чорний, рік випуску - 2010, двигун НОМЕР_3 , V=5663 см. куб., бензин, номер кузова (шасі) № НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 24.05.2011 р., передано орендарю у тимчасове платне користування.

Як зазначає Позивач, ПАТ Укрнафта листами № 01/01/09/12/01-02/01/146 від 10.02.2023 р., № 01/01/12/11/01-02/01/394 від 07.04.2023 р. повідомляло Відповідача про розірвання даного договору та повернення транспортного засобу у зв`язку з господарською необхідністю і незацікавленістю в продовженні строків оренди за цим договором, однак відповідей від ТОВ Голдарі не отримано.

Листом № 01/01/09/10-01/02/676 від 19.06.2023 р. ПАТ Укрнафта повторно звернулося до ТОВ Голдарі з вимогою повернути транспортний засіб 30.06.2023 р., однак Відповідач залишив вимогу без відповіді та задоволення.

01.07.2023 р. строк договору оренди транспортного засобу № 06008/11006 закінчився, тому ТОВ Голдарі було зобов`язане повернути транспортний засіб 01.07.2023 р., однак транспортний засіб не повернуто, що і стало підставою для звернення до суду.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Аналогічні положення містить ст. 174 ГК України.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 1.4 договору сторони узгодили, що строк оренди автомобіля: з 01.07.2022 р. по 30.06.2023 р. включно. Строк оренди автомобіля може бути зменшений або збільшений за згодою сторін. При цьому, Договір може бути розірвано в односторонньому порядку за умови письмового попередження іншої сторони за один місяць до бажаної дати розірвання ( п. 11.2 договору ).

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ст. 628 ЦК України ).

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов`язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Ст. 764 ЦК України передбачено: якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як зазначалося раніше, ПАТ Укрнафта листами № 01/01/09/12/01-02/01/146 від 10.02.2023 р., № 01/01/12/11/01-02/01/394 від 07.04.2023 р. повідомляло Відповідача про розірвання даного договору та повернення транспортного засобу у зв`язку з господарською необхідністю і незацікавленістю в продовженні строків оренди за цим договором, однак відповідей від ТОВ Голдарі не отримано. Листом № 01/01/09/10-01/02/676 від 19.06.2023 р. ПАТ Укрнафта повторно звернулося до ТОВ Голдарі з вимогою повернути транспортний засіб 30.06.2023 р., однак Відповідач залишив вимогу без відповіді та задоволення.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що Позивач повідомив Відповідачу про припинення договірних взаємовідносин, а після закінчення строку дії договору надіслав на адресу Відповідача позовну заяву про повернення транспортного засобу.

Суд звертає увагу на те, що оскільки законодавець не визначив особливу форму або будь-які застереження щодо форми заперечень проти продовження наймачем володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, суд розцінює ці обставини як співпадіння факту заперечень наймодавця із фактом звернення із позовом. У зв`язку з цим суд відхиляє запереченнями Відповідача, який зазначає про відсутність заперечень Позивача проти користування орендарем орендованим майном протягом місяця після закінчення строку дії договору.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди транспортного засобу сплинув, а також наявність заперечень Позивача щодо продовження користування Відповідачем орендованим майном у визначені строки, позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ТОВ Голдарі.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Голдарі залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 р. у справі № 904/4037/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.03.2024 р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

Суддя М.О. Дармін