Постанова

від 13.03.2024 по справі 908/536/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024 року м.Дніпро Справа № 908/536/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача: Гурильов А.С. (поза межами суду);

інші учасники в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019, ухвалене суддею Дроздовою С.С., повний текст якого складений 24.06.2019, у справі №908/536/19

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна", Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Нововасилівська селищна рада (72420, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Нововасилівка, вул. Кооперативна, буд.78, код ЄДРПОУ 24911634)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство Марія-2016 (72414, Запорізька область, Приазовський район, с.Воскресенка, вул. Шкільна, буд.49, код ЄДРПОУ 40723431)

про визнання поновленим договору,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив Агрофірма Україна звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на даний час продовжує фактично користуватися земельною ділянкою, здійснює оплату орендної плати, рішення орендодавця щодо заперечення у поновленні договору оренди землі наразі відсутнє. Відтак вважає, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано поновленим Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма "Україна, який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700025, на тих же самих умовах (з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 02.10.2008, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за №040927700079), на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців в редакції додаткової угоди, запропонованої позивачем.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма Україна 1 921 грн. 00 коп. судового збору та 2700 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неправильне встановлення обставин справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зауважує на порушення судом норм матеріального права, оскільки судом не взято до уваги, що листом від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8909/2-14 орендодавець в розумінні ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі" під час поновлення договору оренди зажадав змінити його істотні умови в частині зменшення строку дії договору та збільшення розміру орендної плати; домовленості щодо цих питань під час поновлення договору оренди між сторонами не досягнуто, отже, орендарем втрачено переважне право на поновлення договору оренди; в той же час, згідно з ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом винесено рішення без урахування ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, на вказане звертав увагу Вищий господарський суд України в постанові від 15.11.2017 у справі № 908/124/17 між тими ж сторонами за аналогічного предмету спору.

Також скаржник не погоджується з висновком суду про те, що орендодавцем протягом місяця після закінчення дії договору не висловлене заперечення щодо поновлення договору оренди в розумінні ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", оскільки на момент розгляду листа-повідомлення позивача діяла практика суду, яка полягала у тому, що частини 1-5 та частина 6 ст.33 Закону містять дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, які не можуть застосовуватись одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками. В даному випадку, до сторін слід застосувати частини 1-5 ст.33 Закону, отже, застосування судом до спірних відносин ч.6 ст.33 Закону є порушенням норм матеріального права.

Скаржник зауважує, що судом при винесенні рішення вказано, що з 2004 року на спірній земельній ділянці вирощується сільськогосподарська продукція, втім судом не взято до уваги, що земельна ділянка з кадастровим номером 232452200:04:003:0027, площею 11,2610 га знаходиться у стані консервації, й використання земельної ділянки порушує приписи ст.96 Земельного кодексу України та договору оренди землі від 10.11.2004.

Суд першої інстанції, при посиланні на ст.127 Земельного кодексу України, не звернув уваги, що рішенням від 04.12.2003 № 46 Воскресенської сільської ради позивачу надавались земельні ділянки із земель консервації.

Також апелянт звертає увагу суду, що постановою Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 908/127/17 задоволено касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та скасовано рішення у цій справі.

Позивач, Сільськогосподарський виробничий кооператив Агрофірма Україна, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, апеляційну скарги залишити без задоволення. Зазначив, що у цій справі позивачем заявлені позовні вимоги на підставі Закону України "Про оренду землі" за тим самим договором оренди земельної ділянки, що був предметом розгляду судами у справі № 908/127/17, який є поновленим в силу закону. Позовні вимоги у цій справі заявлені з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 908/127/17, якою встановлено, зокрема, що договір оренди землі від 10.11.2004, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", є поновленим згідно з положеннями ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі". Вказані факти позивач вважає преюдиціальними в розумінні ч.4 ст.75 ГПК України та такими, що не потребують доказування у цій справі, зокрема також судами у справі № 908/127/17 встановлено, що відповідач в порядку ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" не направляв у визначений Законом строк повідомлення про заперечення у поновленні спірного договору оренди землі, тому посилання апелянта про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору під час його поновлення не мають жодного правового значення для розгляду цієї справи.

Посилання скаржника на справу № 908/124/17 позивач вважає безпідставним, оскільки врахувавши зауваження Вищого господарського суду України, позивач звернувся до суду з новим позовом по справі № 908/2404/17, предметом якого було визнання поновленим договору оренди від 11.10.2004 на тих же умовах на строк 4 роки 11 місяців в редакції додаткової угоди. Рішенням від 02.04.2018 в задоволенні позову відмовлено, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, скаргу задоволено, прийнято нове рішення про задоволення позову; визнано поновленим договір оренди землі; постановою Верховного Суду від 23.05.2019 постанову апеляційної інстанції залишено без змін. При цьому, у вказаних постановах суди встановили, що сторони, скориставшись правовою конструкцією частин 1-5 ст.33 Закону, почали процедуру погодження нових істотних умов, однак відсутність акцепту з боку позивача на оферту відповідача, свідчить про недосягнення згоди щодо умов договору. В свою чергу, судами встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом місяця заперечення у поновленні договору оренди від орендодавця, що є підставою для поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди.

Позивач звертає увагу суду, що у справі № 908/2404/17 було заявлено такі ж позовні вимоги, що і у цій справі.

Стосовно наявності правової позиції, на яку посилається скаржник, позивач зауважує, що правова позиція позивача підтверджена висновками у справах №908/127/17, № 908/2404/17, учасниками яких були ті ж сторони та які містять аналогічні правовідносини, крім того, позиція позивача підтверджена висновком Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 10.09.2018 по справі № 920/739/17. Також позивач зауважує, що в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Вказане є ще однією підставою для того, щоб не брати до уваги висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 по справі № 908/1164/17, на який посилається скаржник.

Посилання апелянта на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324582200:04:003:0027, площею 11,2610 га знаходиться у стані консервації є безпідставними, недоведеними та такими, що не відповідають матеріалам справи. Зокрема, в силу приписів ч.3 ст.172 Земельного кодексу України консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок; такого рішення стосовно спірної земельної ділянки не існує та відповідачем до матеріалів справи не надавалось. Також порядок консервації земель затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.04.2013 № 283, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 травня 2013 р. за № 810/23342 (надалі - Порядок № 283). Відповідно до п.5 Порядку № 283, при виявленні земель, зазначених у пункті 2 цього Порядку, територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції України видають власнику земельної ділянки чи землекористувачу припис (розпорядження) про припинення їх господарського використання. Жодного припису відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2324582200:04:003:0027 не існує і відповідачем такий припис також не подавався до матеріалів справи.

Позивач зауважує, що апелянт плутає наявність такого обов`язкового рішення про консервацію земель з рішенням одинадцятої позачергової сесії двадцять четвертого скликання Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 04.12.2003 № 46 "Про розгляд заяв фермерського господарства "Прокопенко О.М." і СВК "Агрофірма "Україна", яким надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки загальною площею 132,5 га із земель запасу Воскресенської сільської ради, 53,9 га із земель сінокосіння та випасання худоби Воскресенської сільської ради, 75,7 га із земель консервації Воскресенської сільської ради, 115,6 га із земель садівництва Воскресенської сільської ради СВК "Агрофірма "Україна" в оренду на 4 сільськогосподарські роки 11 місяців для ведення сільськогосподарського виробництва. Саме на підставі цього рішення Приазовським районним відділом земельних ресурсів наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: Воскресенська сільська рада, загальна площа земельної ділянки 11,2610 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В той же час, не слід плутати консервацію земель, яка здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення, з передачею земель із земель консервації (тобто, після закінчення консервації). Водночас, про те, що отримана СВК "Агрофірма "Україна" в оренду спірна земельна ділянка не була і не є деградованою і малопродуктивною, а господарське використання її не було і не є екологічно небезпечним та економічно неефективним безумовно свідчить довідка № 942 від 31.08.2004 про визначення грошової оцінки земельної ділянки в цінах 2004 року в розмірі 23483,57 грн., а також послідуюча (постійно в бік зростання) грошова оцінка цієї земельної ділянки.

Позивач стверджує, що відсутність претензій чи зауважень з боку орендодавця відносно виконання СВК "Агрофірма "Україна" (орендарем) своїх обов`язків за умовами договору, в тому числі й щодо відсутності "стану консервації" спірної земельної ділянки, підтверджується змістом листа ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8909/2-14 "Про розгляд звернення"; цей лист також безумовно підтверджує, що станом на 25 вересня 2014 року СВК "Агрофірма "Україна" виконував всі умови договору оренди земельної ділянки. Про належне виконання умов договору оренди свідчить також довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи станом на 21 лютого 2019 року, яка надана Якимівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області.

Стосовно посилань скаржника на постанову Верховного суду у справі № 908/127/17 від 16.01.2019 позивач ще раз наголошує на тому, що у справі № 908/536/19 ним заявлено позовні вимоги на підставі Закону України "Про оренду землі" за тим самим договором оренди земельної ділянки, який був предметом розгляду судами у справі № 908/127/17 та є поновленим в силу закону; позовні вимоги у справі №908/536/19 заявлені з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 908/127/17, які забезпечують захист порушеного права позивача. Аналогічно позивач діяв після скасування судових рішень у справі № 908/124/17, подавши позов у справі №908/2404/17, який Центральним апеляційним господарським судом задоволений повністю, з чим погодився і Верховний Суд, залишивши постанову апеляційного господарського суду без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2019 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі (2881,50 грн).

08.08.2019 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.3.50, 2.6.2 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19 з метою дотримання процесуального строку на вчинення відповідної дії, а саме відкриття провадження у справі, у зв`язку з відпусткою судді доповідача Іванова О.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Дармін М.О. (головуючий, доповідач), Кощеєв І.М., Подобєд І.М.

З урахуванням перебування у відпустці судді члена колегії суддів Подобєда І.М., за розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до п.2.6.2 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Дармін М.О. (головуючий, доповідач), Кощеєв І.М., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Дармін М.О., судді Кощеєв І.М., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019; розгляд апеляційної скарги призначений на 23.09.2019 на 10:30 годину; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

У зв`язку із виходом на роботу судді-доповідача Іванова О.Г. після відпустки, розпорядженням керівника апарату суду від 02.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2019 для розгляду справи №908/536/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Березкіна О.В., Кощеєв І.М., якою справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено в судовому засіданні призначити на 23.09.2019.

Ухвалою суду від 23.09.2020 провадження у цій справі (№908/536/19) зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17. Підставою передання справи №320/5724/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, стала необхідність відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Ухвалою суду від 15.05.2020 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі № 908/536/19. Призначено судове засідання на 08.07.2020.

07.07.2020 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19 з метою дотримання процесуального строку розгляду справи, у зв`язку з відпусткою судді члена колегії суддів Кощеєва І.М.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Подобєд І.М. та ухвалою суду від 08.07.2020 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

Ухвалою суду від 08.07.2020 зупинено провадження у справі №908/536/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №378/596/16-ц та справи №313/350/16-ц та оприлюднення відповідних постанов в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

11.01.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19 у зв`язку з відпусткою судді Подобєда І.М.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г. та ухвалою суду від 11.01.2021 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів; поновлено провадження у справі; її розгляд призначений на 08.02.2021.

Ухвалою суду від 08.02.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19 та оприлюднення відповідної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень; зобов`язано сторін повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення апеляційного провадження.

05.10.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19 у зв`язку з відставкою суддів Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А. та ухвалою суду від 10.10.2023 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів; поновлено провадження у справі; її розгляд призначений на 10.01.2024.

09.01.2024 представником відповідача через модуль ЄСІТС «Електронний суд» надіслані суду апеляційної інстанції додаткові пояснення по справі, в яких останній зауважив, що Головне управління з 27.05.2021 в силу вимог Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності з 27.05.2021, не є розпорядником земельної ділянки, з приводу якої виникли спірні правовідносини; земельна ділянка, яка є предметом розгляду даної судової справи, змінила свою форму власності з державної на комунальну. Тобто, земельна ділянка, з приводу якої виникли спірні правовідносини, наразі належить до земель комунальної власності, а її розпорядником є орган місцевого самоврядування в особі Нововасилівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.

Наголошує, що за таких умов та обставин Головне управління, як відповідач по справі № 908/536/19, не в змозі буде виконати рішення суду щодо поновлення спірного договору оренди.

При цьому, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг додається) 19.04.2021 між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Фермерським господарством «Марія-2016», за результатами проведення земельних торгів, було укладеного договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 23245822:00:04:003:0027; речове право на зазначену земельну ділянку зареєстроване 11.05.2021.

Ухвалою суду від 10.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Нововасилівську селищу раду (72420, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Нововасилівка, вул. Кооперативна, буд.78, код ЄДРПОУ 24911634); в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство «Марія-2016» (72414, Запорізька область, Приазовський район, с.Воскресенка, вул. Шкільна, буд.49, код ЄДРПОУ 40723431). В судовому засіданні оголошено перерву до 13.03.2024

В судовому засіданні 13.03.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 04.12.2003 № 46 надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки загальною площею 132,5 га із земель запасу Воскресенської сільської ради, 53,9 га із земель сінокосіння та випасання худоби Воскресенської сільської ради, 75,7 га із земель консервації Воскресенської сільської ради, 115,6 га із земель садівництва Воскресенської сільської ради СВК Агрофірма Україна в оренду на 4 сільськогосподарські роки 11 місяців для ведення сільськогосподарського виробництва.

На підставі вказаного рішення Приазовським районним відділом земельних ресурсів наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: Воскресенська сільська рада, загальна площа земельної ділянки 11260 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності на землю та її код згідно з УКФВЗ - державна 4 .

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 31.08.2004 № 403 затверджений проект відведення земельних ділянок площею 28,3001 га ріллі, 12,4108 га ріллі, 11,2610 га пасовища, 23,7390 га пасовища із земель консервації та 24,65 га ріллі із земель не витребуваних часток (паїв) Воскресенської сільської ради. Вилучено із землекористування Воскресенської сільської ради земельні ділянки площею 28,3001 га ріллі, 12,4108 га ріллі, 11,2610 га пасовища, 23,7390 га пасовища, 24,65 га ріллі та надано СВК Агрофірма Україна в користування на умовах оренди строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель консервацій та не витребуваних часток (паїв) Воскресенської сільської ради із орендною платою в розмірі 1 (одного) відсотка вартості гектара ріллі з урахуванням діючого коефіцієнта інфляції .

10.11.2004 між Приазовською районною державною адміністрацією, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма Україна, далі Орендар, був укладений Договір оренди земельної ділянки, далі Договір.

За умовами п. п. 1, 2, 4 Договору, Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться та території Воскресенської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,2610 га, у тому числі 11,2610 га пасовищ. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 23 483 грн.57 коп.

Пунктами 14, 15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. 29 Договору, Орендар має право, зокрема, на переважне придбання у власність орендованої земельної ділянки у відповідності до діючого законодавства та переважного права різних інших умов на поновлення договору оренди землі. Також, вказаним пунктом визначено обов`язки Орендаря після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані.

Пунктом 32 Договору визначено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 33 Договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Вказаний Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н зареєстровано у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040627700024 від 26.10.2006.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки по договору оренди землі, земельна ділянка площею 11,2610 га, в т.ч. 11,2610 пасовища га, передана Орендарю СВК Агрофірма Україна Орендодавцем Приазовською райдержадміністрацією в присутності спеціаліста ДП Приазовземресурс.

Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області Долгого Є.Ю. від 02.10.2008 № 665 Про укладання додаткової угоди до договору оренди землі на підставі ст. 17, 93, 124, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, реєстраційна справа 040727700024 від 10.11.2004, наступного змісту:

1.1. пункт 7 Договір подовжено на термін 4 роки 11 місяців і набуває чинності з дня його державної реєстрації в Приазовському районному відділі Запорізькій регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам;

1.2. пункт 8 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та у розмірі: за один календарний рік - 1689,15 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дев`ять грн. 15 коп.); на місяць - 140,76 грн. (сто сорок грн. 76 коп.).

Вказану угоду зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 за № 040927700078.

Земельна ділянка кадастровий номер 2324582200:04:003:0027 площею 11.2611 га передана Орендарю СВК Агрофірма Україна в особі керівника Кравченко М.В. Орендодавцем Приазовською райдержадміністрацією в особі заступника голови Єлісєєва О.І. в присутності приватного підприємця Школової Л.З., про що складений акт прийому-передачі земельної ділянки по подовженню Договору оренди землі.

З урахуванням дати реєстрації додаткової угоди від 02.10.2008 (05.11.2009) Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700024) подовжений до 5 жовтня 2014 року.

Позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з заявою № 88 від 20.08.2014 про продовження терміну дії Договору оренди земельної ділянки площею 11,2610 га пасовище Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області кадастровий номер: 2324582200:04:003:0027. До заяви позивач додав: додаткову угоду в 4-х примірниках; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копії правоустановчих документів СВК Агрофірма Україна; копію договору на земельну ділянку. Вказана заява отримана Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 22.08.2014.

Листом від 25.09.2014 вих. № 27-8-0.4-8909/2-14 за підписом в.о. начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області Прядун А.М. про розгляд листа-повідомлення СВК Агрофірма Україна від 20.08.2014 (вхідний № 27-8125/0/1-14) щодо поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року (зареєстрований 26.10.2010 № 040627700024) (зі змінами) Головне управління запропонувало позивачу внести зміни до істотних умов Договору, а саме змінити термін дії Договору на 3 (три) роки, підвищити розмір орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також, у листі зазначено, що в разі отримання згоди СВК Агрофірма Україна, Головним управлінням буде прийняте відповідне рішення та буде запропоновано позивачу для укладання додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 (зі змінами) про поновлення та внесення змін до Договору.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує, що станом на даний час продовжує фактично користуватися земельною ділянкою, здійснює оплату орендної плати, рішення орендодавця щодо заперечення у поновленні договору оренди землі наразі відсутнє. Відтак вважає, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах.

Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з листом від 14.02.2019 та проектом додаткової угоди про поновлення терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма Україна, який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700024, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008 до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 за № 040927700078, на 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців. Лист та проект додаткової угоди зареєстровані в ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 14.02.2019 вх. № 802/0/1-19. позивач зазначив, що відповідь на дане звернення СВК Агрофірма Україна не отримав.

Отже, між сторонами виник спір внаслідок зволікання Орендодавця - ГУ Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, в укладенні додаткової угоди до Договору оренди землі від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700024).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що після закінчення строку дії Договору оренди, позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та належним чином виконує договірні зобов`язання в частині внесення орендної плати та той факт, що Орендодавець протягом встановленого чинним законодавством місячного строку, не скористався наданим йому правом на звернення до позивача з запереченням у поновленні Договору оренди землі, тому Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700024) (зі змінами) підлягає визнанню поновленим після 05.10.2014 на той самий строк (4 роки 11 місяців) і на тих самих умовах, які були передбачені даним Договором оренди, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Строк дії спірного Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 закінчився 05.10.2014, жодних повідомлень чи заперечень щодо поновлення Договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі із зазначенням будь-яких, об`єктивних підстав для такої відмови, матеріали справи не містять, а відповідачем не зазначено, натомість наявна у справі переписка сторін стосувалася реалізації позивачем переважного права, яке за змістом листів відповідача, не було реалізовано виключно з формальних підстав. Крім того, після закінчення строку договору відповідач не просив повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі.

З листа - повідомлення від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8909/2-14 вбачається, що Головне управління Держземагенства у Запорізькій області не заперечує проти поновлення Договору оренди землі в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

З 01.01.2013 набрав чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VI від 06.09.2012, відповідно до якого райдержадміністрації не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом № 40 від 25.01.2013 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях.

Згідно з п. 4.32 цього положення, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 14.01.2015 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 294-р від 31.03.2015 Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв`язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону станом на момент винесення оскаржуваного судового рішення розпорядником земель за Договором оренди землі слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п. 4 пп. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13).

Законом України № 340-IX від 05.12.2019, який набрав чинності, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про оренду землі", згідно яких передбачено поновлення договорів оренди землі в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України (ст. 32-2 Закону) та переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк (ст. 33 Закону).

Законом України № 340-IX від 05.12.2019 також доповнено розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", абзацом четвертим такого змісту: "Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

В той же час, у відповідності до системного аналізу процесуального законодавства (статті 1, 2, 4, 5, 11, 13, 238, 282 ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, та щодо обставин, які існували на момент звернення із позовною заявою та винесення рішення.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" на момент ухвалення оскаржуваного рішення передбачала наступне.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8).

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку (частина 9).

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (частина 10).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 12).

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 903/1030/19 винесено постанову від 31.08.2021, в якій висловлено наступну правову позицію:

" п. 32. Конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

п. 34. Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

35. Незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

38. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

43. Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону № 161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою.".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 вказано на те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

За правилами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, базуючись на зазначених вище позиціях Верховного Суду та узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

-якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже, суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому, якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Як встановлено матеріалами справи, Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н зареєстровано в у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040627700024 від 26.10.2006. З урахуванням дати реєстрації додаткової угоди від 02.10.2008 (05.11.2009) Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н) подовжений до 5 жовтня 2014 року.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач до закінчення строку дії Договору від 10.11.2004 звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з заявою № 88 від 20.08.2014 про продовження терміну дії Договору оренди земельної ділянки площею 11,2610 га пасовище Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області кадастровий номер: 2324582200:04:003:0027. До заяви позивач додав: додаткову угоду в 4-х примірниках; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копії правоустановлюючих документів СВК Агрофірма Україна; копію договору на земельну ділянку. Вказана заява отримана Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 22.08.2014.

В той же час, листом від 25.09.2014 вих. № 27-8-0.4-8909/2-14 за підписом в.о. начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області Прядун А.М. про розгляд листа-повідомлення СВК Агрофірма Україна від 20.08.2014 (вхідний № 27-8125/0/1-14) щодо поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 (зареєстрований 26.10.2010 № 040627700024) (зі змінами) Головне управління запропонувало позивачу внести зміни до істотних умов Договору, а саме змінити термін дії Договору на 3 (три) роки, підвищити розмір орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також, у листі зазначено, що в разі отримання згоди СВК Агрофірма Україна, Головним управлінням буде прийняте відповідне рішення та буде запропоновано позивачу для укладання додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 (зі змінами) про поновлення та внесення змін до Договору.

Матеріали справи не містять доказів погодження СВК Агрофірма Україна запропонованих Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області змін до істотних умов Договору щодо строку дії Договору (на 3 роки) та щодо підвищення розміру орендної плати (до 12%).

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що листом від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8909/2-14 орендодавець в розумінні ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі" під час поновлення договору оренди зажадав змінити його істотні умови в частині зменшення строку дії договору та збільшення розміру орендної плати; домовленості щодо цих питань під час поновлення договору оренди між сторонами не досягнуто, отже, орендарем втрачено переважне право на поновлення договору оренди.

Таким чином, оскільки орендар своєчасно, у строки встановлені законом та погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак, не погодився з запропонованими умовами (щодо строку дії Договору та розміру орендної плати), внаслідок чого заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку орендодавець діяв в рамках своїх повноважень, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання договору укладеним.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування заявника апеляційної скарги судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

З підстав викладеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить висновку, що доводи апеляційної скарги про не з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги та відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційними оскарженнями, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі № 908/536/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким в задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна", Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання поновленим договору відмовити у повному обсязі.

Витрати по справі за подання позову покласти на позивача.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 2881,50 грн. Судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.03.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяЮ.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд