Ухвала

від 08.02.2021 по справі 908/536/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

08.02.2021 м.Дніпро Справа № 908/536/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач,

суддів : Березкіної О.В., Антоніка С.Г.,

секретар судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Соловйов В. М., ордер серія ЗП № 024745 від 01.03.2019 р., адвокат;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 , ухвалене суддею Дроздовою С.С., повний текст якого складений 24.06.2019, у справі №908/536/19

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна", Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання поновленим договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано поновленим Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700024, на тих же самих умовах (з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 02.10.2008, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за №040927700078), на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців в наступній редакції додаткової угоди:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії до Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004р.

б/н

(зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006р. № 040627700024)

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689) в особі виконуючого обов`язки начальника Тітової Тетяни Валеріївни, яка діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменований надалі "Орендодавець", з одного боку, та

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна" (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Леніна,40, ідентифікаційний код 03749922) в особі голови Бутенка Олександра Миколайовича, який діє на підставі Статуту, іменований надалі "Орендар", з іншої сторони, на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004р. б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006р. № 040627700024, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008р. до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за № 040927700078), на 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців.

2. Інші умови Договору зберігають чинність.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004р. б/н, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", зареєстрованого у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006р. № 040627700024, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008р. до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за № 040927700078.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" 1 921 грн. 00 коп. судового збору та 2700 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неправильне встановлення обставин справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зауважує на порушення судом норм матеріального права, оскільки судом не взято до уваги, що листом від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8909/2-14 орендодавець в розумінні ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі" під час поновлення договору оренди зажадав змінити його істотні умови в частині зменшення строку дії договору та збільшення розміру орендної плати; домовленості щодо цих питань під час поновлення договору оренди між сторонами не досягнуто, отже, орендарем втрачено переважне право на поновлення договору оренди; в той же час, згідно з ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом винесено рішення без урахування ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, на вказане звертав увагу Вищий господарський суд України в постанові від 15.11.2017 у справі № 908/124/17 між тими ж сторонами за аналогічного предмету спору.

Також скаржник не погоджується з висновком суду про те, що орендодавцем протягом місяця після закінчення дії договору не висловлене заперечення щодо поновлення договору оренди в розумінні ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", оскільки на момент розгляду листа-повідомлення позивача діяла практика суду, яка полягала у тому, що частини 1-5 та частина 6 ст.33 Закону містять дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, які не можуть застосовуватись одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками. В даному випадку, до сторін слід застосувати частини 1-5 ст.33 Закону, отже, застосування судом до спірних відносин ч.6 ст.33 Закону є порушенням норм матеріального права.

Скаржник зауважує, що судом при винесенні рішення вказано, що з 2004 року на спірній земельній ділянці вирощується сільськогосподарська продукція, втім судом не взято до уваги, що земельна ділянка з кадастровим номером 232452200:04:003:0027, площею 11,2610 га знаходиться у стані консервації, й використання земельної ділянки порушує приписи ст.96 Земельного кодексу України та договору оренди землі від 10.11.2004.

Суд першої інстанції, при посиланні на ст.127 Земельного кодексу України, не звернув уваги, що рішенням від 04.12.2003 № 46 Воскресенської сільської ради позивачу надавались земельні ділянки із земель консервації.

Також апелянт звертає увагу суду, що постановою Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 908/127/17 задоволено касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та скасовано рішення у цій справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що у цій справі позивачем заявлені позовні вимоги на підставі Закону України "Про оренду землі" за тим самим договором оренди земельної ділянки, що був предметом розгляду судами у справі № 908/127/17, який є поновленим в силу закону. Позовні вимоги у цій справі заявлені з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 908/127/17, якою встановлено, зокрема, що договір оренди землі від 10.11.2004, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", є поновленим згідно з положеннями ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі". Вказані факти позивач вважає преюдиціальними в розумінні ч.4 ст.75 ГПК України та такими, що не потребують доказування у цій справі, зокрема також судами у справі № 908/127/17 встановлено, що відповідач в порядку ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" не направляв у визначений Законом строк повідомлення про заперечення у поновленні спірного договору оренди землі, тому посилання апелянта про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору під час його поновлення не мають жодного правового значення для розгляду цієї справи.

Посилання скаржника на справу № 908/124/17 позивач вважає безпідставним, оскільки врахувавши зауваження Вищого господарського суду України, позивач звернувся до суду з новим позовом по справі № 908/2404/17, предметом якого було визнання поновленим договору оренди від 11.10.2004 на тих же умовах на строк 4 роки 11 місяців в редакції додаткової угоди. Рішенням від 02.04.2018 в задоволенні позову відмовлено, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, скаргу задоволено, прийнято нове рішення про задоволення позову; визнано поновленим договір оренди землі; постановою Верховного Суду від 23.05.2019 постанову апеляційної інстанції залишено без змін. При цьому у вказаних постановах суди встановили, що сторони, скориставшись правовою конструкцією частин 1-5 ст.33 Закону, почали процедуру погодження нових істотних умов, однак відсутність акцепту з боку позивача на оферту відповідача, свідчить про недосягнення згоди щодо умов договору. В свою чергу, судами встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом місяця заперечення у поновленні договору оренди від орендодавця, що є підставою для поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди.

Позивач звертає увагу суду, що у справі № 908/2404/17 було заявлено такі ж позовні вимоги, що і у цій справі.

Стосовно наявності правової позиції, на яку посилається скаржник, позивач зауважує, що правова позиція позивача підтверджена висновками у справах №908/127/17, № 908/2404/17, учасниками яких були ті ж сторони та які містять аналогічні правовідносини, крім того, позиція позивача підтверджена висновком Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 10.09.2018 по справі № 920/739/17. Також позивач зауважує, що в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Вказане є ще однією підставою для того, щоб не брати до уваги висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 по справі № 908/1164/17, на який посилається скаржник.

Посилання апелянта на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324582200:04:003:0027, площею 11,2610 га знаходиться у стані консервації є безпідставними, недоведеними та такими, що не відповідають матеріалам справи. Зокрема, в силу приписів ч.3 ст.172 Земельного кодексу України консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок; такого рішення стосовно спірної земельної ділянки не існує та відповідачем до матеріалів справи не надавалось. Також порядок консервації земель затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.04.2013 № 283, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 травня 2013 р. за № 810/23342 (надалі - Порядок № 283). Відповідно до п.5 Порядку № 283, при виявленні земель, зазначених у пункті 2 цього Порядку, територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції України видають власнику земельної ділянки чи землекористувачу припис (розпорядження) про припинення їх господарського використання. Жодного припису відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2324582200:04:003:0027 не існує і відповідачем такий припис також не подавався до матеріалів справи.

Позивач зауважує, що апелянт плутає наявність такого обов`язкового рішення про консервацію земель з рішенням одинадцятої позачергової сесії двадцять четвертого скликання Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 04.12.2003 № 46 "Про розгляд заяв фермерського господарства "Прокопенко О.М." і СВК "Агрофірма "Україна", яким надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки загальною площею 132,5 га із земель запасу Воскресенської сільської ради, 53,9 га із земель сінокосіння та випасання худоби Воскресенської сільської ради, 75,7 га із земель консервації Воскресенської сільської ради, 115,6 га із земель садівництва Воскресенської сільської ради СВК "Агрофірма "Україна" в оренду на 4 сільськогосподарські роки 11 місяців для ведення сільськогосподарського виробництва. Саме на підставі цього рішення Приазовським районним відділом земельних ресурсів наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: Воскресенська сільська рада, загальна площа земельної ділянки 11,2610 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В той же час, не слід плутати консервацію земель, яка здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення, з передачею земель із земель консервації (тобто, після закінчення консервації). Водночас, про те, що отримана СВК "Агрофірма "Україна" в оренду спірна земельна ділянка не була і не є деградованою і малопродуктивною, а господарське використання її не було і не є екологічно небезпечним та економічно неефективним безумовно свідчить довідка № 942 від 31.08.2004 про визначення грошової оцінки земельної ділянки в цінах 2004 року в розмірі 23483,57 грн., а також послідуюча (постійно в бік зростання) грошова оцінка цієї земельної ділянки.

Позивач стверджує, що відсутність претензій чи зауважень з боку орендодавця відносно виконання СВК "Агрофірма "Україна" (орендарем) своїх обов`язків за умовами договору, в тому числі й щодо відсутності "стану консервації" спірної земельної ділянки, підтверджується змістом листа ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8909/2-14 "Про розгляд звернення"; цей лист також безумовно підтверджує, що станом на 25 вересня 2014 року СВК "Агрофірма "Україна" виконував всі умови договору оренди земельної ділянки. Про належне виконання умов договору оренди свідчить також довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи станом на 21 лютого 2019 року, яка надана Якимівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області.

Стосовно посилань скаржника на постанову Верховного суду у справі № 908/127/17 від 16.01.2019 позивач ще раз наголошує на тому, що у справі № 908/536/19 ним заявлено позовні вимоги на підставі Закону України "Про оренду землі" за тим самим договором оренди земельної ділянки, який був предметом розгляду судами у справі № 908/127/17 та є поновленим в силу закону; позовні вимоги у справі №908/536/19 заявлені з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 908/127/17, які забезпечують захист порушеного права позивача. Аналогічно позивач діяв після скасування судових рішень у справі № 908/124/17, подавши позов у справі №908/2404/17, який Центральним апеляційним господарським судом задоволений повністю, з чим погодився і Верховний Суд, залишивши постанову апеляційного господарського суду без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2019 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі (2881,50 грн).

08.08.2019 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжне доручення № 1106 від 01.08.2019 про сплату 2881,50 грн.

08.08.2019 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.3.50, 2.6.2 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19 з метою дотримання процесуального строку на вчинення відповідної дії, а саме - відкриття провадження у справі, у зв`язку з відпусткою судді - доповідача Іванова О.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Дармін М.О. (головуючий, доповідач), Кощеєв І.М., Подобєд І.М.

З урахуванням перебування у відпустці судді - члена колегії суддів Подобєда І.М., за розпорядженням керівника апарату суду №1287/19 від 12.08.2019, відповідно до п.2.6.2 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Дармін М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Дармін М.О., судді - Кощеєв І.М., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019; розгляд апеляційної скарги призначений на 23.09.2019 на 10:30 годину; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

У зв`язку із виходом на роботу судді-доповідача Іванова О.Г. після відпустки, розпорядженням керівника апарату суду від 02.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2019 для розгляду справи №908/536/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Березкіна О.В., Кощеєв І.М. та ухвалою суду від 09.09.2019 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

Ухвалою суду від 23.09.2019 провадження у справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17.

12.06.2020 на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 15.06.2020 провадження у справі поновлено; розгляд апеляційної скарги призначений на 08.07.2020 на 11:30 годину.

07.07.2020 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19 з метою дотримання процесуального строку розгляду справи, у зв`язку з відпусткою судді - члена колегії суддів Кощеєва І.М.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Подобєд І.М. та ухвалою суду від 08.07.2020 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

08.07.2020 через підсистему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача (апелянта) про зупинення провадження у справі, яке мотивовано знаходженням на розгляді Великої Палати Верховного Суду двох справ у подібних відносинах, зокрема, справи № 378/596/16-ц та справи №313/350/16-ц.

Ухвалою суду від 08.07.2020 провадження у справі зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №378/596/16-ц та справи №313/350/16-ц та оприлюднення відповідних постанов в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

30.12.2020 від позивача до апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв"язку з усуненням обставин, що зумовили її зупинення.

11.01.2021 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19 з метою дотримання процесуального строку на вчинення певної процесуальної дії, а саме поновлення провадження у справі та її подальший розгляд, з урахуванням персонального складу колегій суддів, у зв`язку з відпусткою судді - члена колегії суддів Подобєда І.М.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г та ухвалою суду від 11.01.2021 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів; поновлено провадження у справі; її розгляд призначений на 08.02.2021.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою від 14.01.2021 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №903/1030/19 з метою відступити від висновків щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною до 15.07.2020) у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18.

Зокрема, аналізуючи положення частин 1-5 та 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18 дійшла висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Отже, Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Разом з тим, на думку колегії суддів у справі №903/1030/19, застосування такого підходу до поновлення дії договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах в разі продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку вказаного договору та відсутності заперечень орендодавця щодо цього, незважаючи на визнання Великою Палатою Верховного Суду у зазначених постановах орендаря, як більш уразливої сторони в орендних правовідносинах, нівелює закладений законодавцем механізм автоматичної пролонгації договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі") та позбавляє орендаря, як більш незахищеної сторони, додаткових гарантій стабільності орендних правовідносин.

Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі") потрібно відрізняти від поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 вказаного Закону), що також відображено у змінах законодавчих актів з цього питання, зокрема, 05.12.2019 внесено зміни до законодавства, яке, у тому числі, регулює правовідносини, пов`язані з поновленням договорів оренди землі - Закон України "Про оренду землі" було доповнено статтею 32-2, а частину шосту його статті 33 було виключено у зв`язку із додаванням до Глави 19 Земельного кодексу України статті 126-1.

Таким чином, на думку колегії суддів, розмежування переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка була чинною до 15.07.2020) та поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 вказаного Закону у вказаній редакції) забезпечить еволюційний та послідовний підхід до впорядкування судової практики щодо застосування норм зазначеного Закону при вирішенні відповідної категорії спорів.

Оскільки, вимогою позивача у цій справі є визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах (що передбачалось ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" в ред. до 16.07.2020), колегія суддів вважає, що правовідносини у справах № 908/536/19 і № 903/1030/19 є подібними, а висновок Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі буде мати вирішальне значення для розгляду цієї справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 908/536/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 267 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 зупинити до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19 та оприлюднення відповідної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зобов"язати сторін повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної ухвали в порядку ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна