Рішення

від 13.03.2024 по справі 902/33/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2024 р. Cправа № 902/33/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

за участю представників

прокурор Моніч Л.В., службове посвідчення №072229 від 01.03.2023;

позивача Усенко В.Ю., довіреність №97 від 09.02.2024;

відповідача1 Рудик С.М., витяг з ЄДРЮОФОПтаГФ;

Ткаченко Л.Ф., довіреність №б/н від 19.02.2024;

відповідача2 Лилик В.В., довіреність №б/н від 13.03.2024;

третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001) в інтересах держави в особі

Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м.Вінниця, 21050)

до: Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області (вул. Шкільна, 41, смт. Глухівці, Хмільницький район, Вінницької обл., 22130)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р" (вул. Верхня-Садова, 1, смт. Глухівці, Хмільницький район, Вінницької обл., 22130)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" (вул. Сергія Зулінського, 9, м. Вінниця, 21022)

про: витребування земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради до Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р" з позовними вимогами про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення в кількості 7 шт.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі №902/33/24 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" та призначено підготовче засідання у справі на 29 січня 2024 року.

На визначену судом дату в судове засідання 29.01.2024 з`явились прокурор та представники позивача і відповідача1.

В судовому засіданні представником відповідача1 подано до суду пояснення, в яких відповідачем1 викладено заперечення на позов.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 19.02.2024.

Враховуючи неявку у судове засідання представників відповідача2 та третьої особи, суд ухвалою від 30.01.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

05.02.2024 до суду від прокуратури надійшла відповідь на пояснення відповідача1 в яких прокурор спростовує доводи відповідача1 викладені у поясненнях.

На визначену судом дату в судове засідання 19.02.2024 з`явились прокурор та представники сторін, третя особа правом участі свого представника в судовому засіданні не скористалась.

В судовому засіданні представником відповідача1 подано до суду пояснення в яких останній додатково спростовує твердження прокурора викладені в позовній заяві та у відповіді на пояснення.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 13.03.2024, про що повідомлено присутніх представників сторін під розписку.

Для належного повідомлення третьої особи секретарем судового засідання здійснено телефонограму якою повідомлено представника третьої особи про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті, докази чого наявні в матеріалах справи.

На визначену судом дату в судове засідання 13.03.2024 з`явились прокурор та представники сторін, третя особа правом участі свого представника в судовому засіданні не скористалась.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні представником позивача подано до суду пояснення в яких останній підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Представником відповідача1 подано до суду лист Вінницької обласної адміністрації від 27.09.2021 на який є посилання в поясненнях відповідача1 поданих до суду 19.02.2024.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, з підстав викладених у позові, відповіді на пояснення відповідача1 та поясненнях позивача.

Представники відповідачів1,2 проти задоволення позовних вимог заперечили, з підстав викладених у поясненнях відповідача1 та просили у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.03.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В позовній заяві прокурором зазначено, що 13.03.1998 р. на 12 сесії 20 скликання Глуховецькою селищною радою прийнято рішення про надання у постійне користування Колективному господарству пайовиків "Маяк" смт. Глухівці Козятинського району Вінницької області 480,8 га землі, з яких 265 га входить до лісового фонду та виданий Акт на право постійного користування землею II-ВН №001040. Вказаний Акт зареєстрований 19.03.1998 р. в Книзі державних актів на право постійного користування землею за № 1.

Рішенням 15 сесії 3 скликання Вінницької обласної ради від 06.07.2000 р. № 217 припинено право постійного користування землями лісового фонду колишніх сільськогосподарських підприємств та передано у постійне користування землі лісогосподарського призначення за межами населених пунктів, що знаходились в користуванні колишніх сільськогосподарський підприємств області, спеціалізованим лісогосподарським підприємствам (лісгоспам, лісництвам, іншим формуванням) комунальної власності.

Головою Вінницької обласної Ради 28.08.2000 видано розпорядження № 74 «Про створення Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблкомунліс», яке затверджено рішенням обласної ради від 15.09.2000 № 245.

Рішенням Вінницької обласної Ради від 15.09.2000 № 252 «Про передачу земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблкомунліс» та відповідним районним структурам» вирішено передати землі лісогосподарського призначення колишніх колективних сільськогосподарських підприємств обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблкомунліс».

Рішенням обласної Ради від 12.10.2001 № 463 Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблкомунліс» перейменовано в Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблагроліс».

Однак, вищезазначене рішення Вінницької обласної Ради від 15.09.2000 №252 «Про передачу земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблкомунліс» виконано не було.

Глуховецькою селищною радою прийнято рішення на 13 сесії 4 скликання від 26.03.2004 «Про розгляд листа РДА від 18.08.08 року № 01-16- 927 (про землі лісового фонду, які перебувають у віданні селищної ради)» Згідно вказаного рішення, Глуховецька селищна рада відмовила у наданні згоди на передачу земель лісогосподарського призначення на території селищної ради площею 256 га Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблагроліс», зазначивши при цьому, що: «...землі лісового фонду площею 256 га перебувають в оренді СВК «Маяк» і підтримуються в належному стані і вирубка проводиться лише санітарна, а сусідні ліси, які передані новоутвореному підприємству фактично знищуються (іде хаотична рубка дерев) сесія вирішила: з метою збереження лісів смт Глухівці, та зважаючи на підвищений радіоактивний фон у селищі не надавати згоди на передачу земель лісового фонду смт. Глухівці площею 256 га підприємству «Віноблагроліс»».

З метою захисту інтересів держави в особі Вінницької обласної Ради керівник Калинівської місцевої прокуратури у 2019 році звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про повернення земельної Ділянки лісогосподарського призначення площею 243,5066 га, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту з незаконного володіння сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк».

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2019 у справі № 902/254/19, залишеним без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, позов задоволено та зобов`язано сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» повернути Вінницькій обласній Раді земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 211 га (квартали 28-30), що знаходяться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Згідно акта приймання-передачі від 12.01.2021 сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» передав спірні земельні ділянки Вінницькій обласній Раді.

Однак рішенням 29 сесії 7 скликання Глуховецької селищної ради від 18.02.2020 № 554 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності» надано дозвіл виконкому Глуховецької селищної ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок загальною площею 294,5 га земель комунальної власності Глуховецької об`єднаної територіальної громади, які розташовані на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області.

Рішенням 14 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 18.10.2021 № 386 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради загальною площею 248,1041 га, що розташовані на території Глуховецької селищної ради за межами смт Глухівці, а саме земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0521455500:02:001:0291 площею 2,5599 га; 0521455500:02:001:0292 площею 4,3408 га; 0521455500:02:001:0296 площею 17,9535 га та землі лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 0521455500:02:003:0034 площею 43 7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га.

Цим же рішенням сесії виконавчий комітет Глуховецької селищної ради зобов`язано зареєструвати право комунальної власності на вищезазначені земельні ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Глуховецькою селищною радою 01.11.2021 зареєстровано право комунальної власності на вищезазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Глуховецькою селищною радою прийнято рішення № 527 від 29.06.2022 про передачу в оренду терміном на 49 років земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площею 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га сільськогосподарському виробничому кооперативу «Маяк».

На виконання вищезазначеного рішення селищної ради між Глуховецькою селищною радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Маяк» 01.01.2023 укладено 5 договорів оренди земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га.

У подальшому за товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (як правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк») у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2023 зареєстровано право оренди вищезазначених земельних ділянок.

За твердженням прокурора рішення Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області від 18.10.2021 та від 29.06.2022 прийняті селищною радою з перевищенням повноважень та порушенням вимог законодавства. Однак враховуючи правові висновки Верховного Суду, визнання недійсним рішення Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області від 18.10.2021 № 386 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради» та рішення Глуховецької селищної ради від 29.06.2022 № 527 «Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК «Маяк», не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки задоволення таких вимог не призведе до відновлення володіння земельною ділянкою. Однак посилання в позові на незаконність таких рішень, є необхідним для того, щоб суд надав їм правову оцінку та виклав її у мотивувальній частині судового рішення у межах розгляду справи про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. При встановленні підстав для витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення у Глуховецької селищної ради, наявні також підстави для їх витребування від особи, якій спірні земельні ділянки передано в оренду - ТОВ «Маяк-Р», яке є незаконним володільцем, оскільки витребування спірних земельних ділянок лише у Глуховецької селищної ради не призведе до припинення незаконного володіння цими ділянками з боку ТОВ «Маяк-Р» та їх повернення у фактичне володіння Вінницької обласної Ради.

Вінницька обласна Рада з часу набрання рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2019 у справі №902/254/19 (21.10.2020) законної сили, жодних заходів щодо державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки не вжила.

Бездіяльність Вінницької обласної Ради призвела до незаконного оформлення права комунальної власності на спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення за Глуховецькою селищною радою та передачу їх у користування ТОВ «Маяк-Р».

Вінницька обласна Рада листами від 03.02.2023 за № 116/01.01- 15/2023 та від 29.08.2023 № 1079/01.01-15/2023, якими надано відповіді на листи прокуратури 24.01.2023 за № 15/3-2551-23 та 28.07.2023 № 15/3-476вих-23 про необхідність вжити заходи захисту щодо повернення спірних земельних ділянок, повідомила, що з метою встановлення наявності порушень інтересів держави щодо розпорядження Глуховецькою селищною радою земельними ділянками територіальних громад області направлено звернення до обласної прокуратури.

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави з вимогою про витребування у Глуховецької селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» сім земельних ділянок лісогосподарського призначення, п`ять з яких знаходяться в оренді.

У письмових поясненнях Глуховецької селищної ради (відповідач1) зазначено, що Рішенням 15 сесії 3 скликання Вінницької обласної Ради №217 від 06.07.2000 припинено право постійного користування землями лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Однак при цьому не зазначені конкретні суб`єкти господарювання щодо яких припиняється право постійного користування. В зазначеному рішенні жодним чином не зазначено про скасування державної реєстрації права постійного користування суб`єктів господарювання, що на думку відповідача свідчить проте, що право постійного користування земельними ділянками за КСП «Маяк» припинено не було, а тому його правонаступник - СВК «Маяк» продовжує користуватися земельними ділянками лісового фонду на законних підставах. Земельні ділянки знаходяться на його балансі. Відповідач також вказує на те, що рішенням Вінницької обласної ради від 15.09.2000 року №252, здійснення передачі невизначених земельних ділянок до лісогосподарського підприємства «Вінницяоблкомунліс» було доручено місцевим радам, а тому вирішення питання щодо припинення права постійного користування та передачі цих ділянок було покладено на Глуховецьку селищну раду Козятинського району, а не на СВК «Маяк», яке не зобов`язане передавати земельні ділянки лісового фонду, які перебувають в його постійному користуванні іншим особам.

За твердженнями відповідача1 в підтвердження правомірності постійного користування СВК «Маяк» земельними ділянками лісового фонду Глуховецька селищна рада 26.03.2004 року на 13 сесії 4 скликання прийняла рішення, яким не дала згоду на передачу земель лісового фонду смт. Глухівці підприємству «Віноблкомунліс». Дане рішення було прийняте майже через чотири роки після прийняття рішення 16 сесії 3 скликання Вінницької обласної ради від 15.09.2000 року №252 про передачу вказаних земель. Рішення Глуховецької селищної ради від 26.03.2004 року ніким не оскаржувалось і є чинним на даний час. Рішенням 29 сесії 7 скликання Глуховецької селищної ради № 554 від 18 лютого 2020 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності» було надано дозвіл виконкому Глуховецької селищної ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок загальною площею 294,5 га земель комунальної власності Глуховецької об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до п.5 Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи державної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021, визначено забезпечити проведення інвентаризації земельних ділянок лісогосподарського призначення. На виконання даного рішення Ради національної безпеки і оборони України рішенням 14 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради №386 від 18 жовтня 2021 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 0521455500:02:003:00334 площею 43,7484 га, 0521455500:02:003:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:003:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:003:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:003:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:003:0107 площею 43,8869 га.

На підставі Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та проведеної інвентаризації, 01.11.2021 року на вищевказані земельні ділянки було зареєстровано право комунальної власності за Глуховецькою селищною радою. Вищезазначені рішення сесій та реєстрацію права комунальної власності Глуховецької селищної ради на зазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення жодним чином не були оскаржені та скасовані у встановленому законом судовому порядку, а тому, на переконання відповідача1, їх передача у комунальну власність Вінницької обласної ради є неправомірною.

Також відповідач1 зазначає про те, що Глуховецька селищна рада неодноразово зверталась з листами вих. № 886 від 29.12.2020 року до Вінницької обласної ради та Вінницької обласної державної адміністрації, вих. №53 від 27.01.2021 року, щодо передачі зазначених вище земельних ділянок лісового фонду до комунальної власності Глуховецької селищної ради. В усіх відповідях було зазначено, що права власності на дані земельні ділянки лісогосподарського призначення ні за Вінницькою обласною радою, ні за Вінницькою обласною державною адміністрацією не закріплені та в постійне користування не передавались. Також було надіслано клопотання до Вінницької обласної державної адміністрації про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо інвентаризації земель, на яке було отримано відповідь № 01.01-56/6809.

З огляду на все вищезазначене відповідач1 позов не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на пояснення відповідача1 прокурор зазначає, що вказані доводи відповідача1 є безпідставними, необґрунтованими, спростовуються фактичними обставинами та доказами долученими до позовної заяви, зокрема:

- доводи відповідача щодо законності рішення Глуховецької селищної ради від 26.03.3004 та правомірності користування СВК «Маяк» (правонаступником якого є ТОВ «Маяк-Р») були предметом розгляду Господарським судом Вінницької області справи № 902/254/19 за позовом керівника Калинівської місцевої прокуратури про повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 243,5066 га, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту з незаконного володіння СВК «Маяк». Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2019 у справі №902/254/19, залишеним без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, позов задоволено та зобов`язано СВК «Маяк» повернути Вінницькій обласній Раді земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 211 га (квартали 28-30), що знаходяться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту. Даним рішенням зокрема встановлено, що «…приймаючи рішення 13 сесії 4 скликання від 26.03.2004 «Про розгляд листа Козятинської РДА від 18.08.03року №01-16-927 (про землі лісового фонду, які перебували у віданні селищної ради)», Глуховецька селищна рада діяла з перевищенням наданих їй Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування» повноважень, а відтак не мала правових підстав передавати спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення КСП «Маяк», оскільки розпорядниками таких земель виступають обласні ради. … Вінницька обласна Рада є єдиним законним органом, який здійснює права власника земель лісового фонду, що є предметом спору, а тому її право підлягає відновленню.»

- Посилання відповідача1 на п. 5 Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи державної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021 як на правову підставу прийняття рішення про затвердження технічної документації на спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення, є безпідставними, оскільки у вказаному нормативно-правовому акті відсутні норми, які надають Глуховецькій селищній раді повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками лісового фонду. Навпаки, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» доповнено розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України пунктом 24, яким передбачено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення.

- Посилання відповідача1 щодо неправомірності передачі спірних земельних ділянок Вінницькій обласній Раді за наявності неоскаржених та нескасованих рішень Глуховецької селищної ради щодо реєстрації права комунальної власності, є безпідставними, адже, законність прийнятих Глуховецькою селищною радою рішень щодо спірних земельних ділянок та державна реєстрація права комунальної власності є предметом розгляду даної справи.

За таких обставин, на переконання прокурора, доводи відповідача1 - Глуховецької селищної ради, викладені в поясненнях, щодо відмови у задоволені позову є безпідставними та необґрунтованими.

В додаткових поясненнях відповідач1 зазначає, що прийняте рішення 29 сесії 7 скликання Глуховецької селищної ради від 18.02.2020 року №554 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності», є правомірним та виправданим кроком з метою упорядкування оспорюваних земельних ділянок. Не менш важливим також є факт звернення ВОКСЛП «Віноблагроліс» листом від 24.11.2021 року №515 з проханням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (місцевості), які є в постійному користуванні ВОКСЛП «Віноблагроліс» для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг за межами населених пунктів на території: Пузирківської сільської ради, загальною площею 1,3000 га., Непедівської сільської ради, загальною площею 2,000 га., Білопільської сільської ради, загальною площею 10,3000 га., Жежелівської сільської ради, загальною площею 16,6000 га., Хмільницького району, Вінницької області. Даний факт свідчить про те, що ВОКСЛП «Віноблагроліс» визнає наявність у відповідача права розпоряджатися (передавати у власність або користування для усіх потреб) землями лісогосподарського призначення на території об`єднаної територіальної громади, в тому числі і поза межами населених пунктів.З огляду на зазначене, відповідач вважає, що рішення відносно надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, реєстрація права комунальної власності на ці ділянки, а також рішення щодо передачі зазначених ділянок в оренду СВК «Маяк», являються правомірними та прийнятими згідно до чинного законодавства.

Відповідач1 також звертає увагу суду на те, що ПрАТ «Глуховецький каоліновий комбінат» та АКВ «Українська каолінова компанія» щодо земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 та 0521455500:02:003:0034, був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення зі зміною цільового призначення земельної ділянки та дозвіл на виготовлення детального плану території під кар`єр. Підставою для даних прийнятих рішень були гірничі відводи у вищезазначених підприємств на даних земельних ділянках.

В письмових поясненнях позивач зазначає, що позов поданий прокурором є законним і обґрунтованим таким, що відповідає нормам ма теріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин і таким, що підлягає задоволенню, оскільки Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.09.2019 року в справі №902/254/19 зобов`язано сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» повернути Вінницькій обласній Раді земельні ділянки лісогосподарського призначення загального площею 211 га (квартали 28 - 30), що знаходяться на тери торії Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за ме жами населеного пункту. Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що Глуховецька селищна рада діяла з перевищенням наданих їй Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування» повноважень, а відтак не мала правових підстав передавати спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення відповідачу КСП «Маяк», оскільки розпорядниками таких земель ви ступають обласні ради. Рішення виконано в примусовому порядку Козятинським міськрайонним від ділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального уп равління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 12.01.2021 року (виконавче про вадження №63506361), а земельні ділянки передані сільськогосподарським вироб ничим кооперативом «Маяк» Вінницькій обласній Раді за актом приймання-передачі від 12.01.2021 року.

Однак, незважаючи на вищезазначені обставини, Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області 18.10.2021 року знову прийнято рішення з перевищенням повноважень, яке стосується земельних ділянок, які були предме том спору в справі №902/254/19 - рішення від 18.10.2021 року №386 «Про затвер дження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на тери торії Глуховецької селищної ради» та укладення в подальшому 5 договорів оренди з сільськогосподарським виробничим кооперативом «Маяк» (правонаступник - ТОВ «Маяк-Р»).

За таких обставин, на переконання позивача, позовні вимоги на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України про витребування у Глуховецької селищної ради земельних ділянок лісогосподар ського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «Маяк-Р» у комунальну влас ність Вінницької обласної Ради є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Обраний спосіб захисту є ефективним, забезпечує поновлення порушеного права і є адекватним наявним обставинам в справі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо звернення прокурора в інтересах Вінницької обласної Ради суд зазначає наступне.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас згідно з положеннями статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Стаття 23 Закону України №1697-VII "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Тобто, за приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Важливим обов`язком фізичних та юридичних осіб, органів влади, що здійснюють діяльність на території України, є обов`язок додержуватися Конституції України та законів України. Даний обов`язок можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов`язків, який являє собою встановлену державою міру і спосіб необхідної поведінки, що закріплена в нормативно-правовому порядку відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів. Він є формою вираження відповідальності перед державою та суспільством.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування.

Відтак, необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки позивач - Вінницька обласна Рада з часу набрання рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2019 у справі №902/254/19 (21.10.2020) законної сили, жодних заходів щодо державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки не вжила. Бездіяльність Вінницької обласної Ради призвела до незаконного оформлення права комунальної власності на спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення за Глуховецькою селищною радою та передачу їх у користування ТОВ «Маяк-Р».

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у даному спорі Вінницькою обласною прокуратурою 24.01.2023 за № 15/3-2551-23 та 28.07.2023 № 15/3-476вих-23 направлено листи Вінницькій обласній Раді, у яких, з посиланням на фактичні обставини й положення законодавства інформувалось про виявлені порушення та прохання повідомити про вжиття заходів щодо повернення спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення у спільну власність територіальних громад області.

Протягом розумного строку дієвих, результативних та достатніх заходів щодо поновлення державних інтересів Вінницькою обласною Радою вжито не було. Натомість Вінницька обласна Рада листами від 03.02.2023 за № 116/01.01- 15/2023 та від 29.08.2023 № 1079/01.01-15/2023 повідомила, що з метою встановлення наявності порушень інтересів держави щодо розпорядження Глуховецькою селищною радою земельними ділянками територіальних громад області направлено звернення до обласної прокуратури.

З огляду на викладене, на переконання суду прокурором підтверджено належним чином підстави для представництва інтересів держави в особі Вінницької обласної Ради.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), положення якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, відповідно до цільового призначення всі землі України відповідно до цільового призначення поділяються на: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу.

Як встановлено статтею 3 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності. Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим. Вказаною нормою також встановлено, що не можуть передаватись у колективну та приватну власність, зокрема, землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств.

В силу положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об`єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам.

Компетенцію сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин визначено ст. 9 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Так, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства; сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів; припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною; видача висновків про надання або вилучення земельних ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народних депутатів.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу; вилучення земель відповідно до статті 31 названого Кодексу; здійснення державного контролю за використанням і охороною земель та їх моніторингу, додержанням земельного законодавства; розробка і виконання разом з районними та міськими Радами народних депутатів обласних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земельних ресурсів.

Відповідно до ст.ст. 76,77 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землями лісового фонду визнаються землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства. Землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства. Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів за погодженням із державними органами лісового господарства можуть надавати колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам у тимчасове користування землі лісового фонду, що є у користуванні державних лісогосподарських підприємств, установ і організацій, для сільськогосподарських цілей. Плата за вказані землі вноситься в порядку, передбаченому статтею 36 цього Кодексу. Порядок використання земель лісового фонду визначається законодавством України.

Стаття 92 ЗК передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації та релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності. Однак ця норма не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках та станом на 01.01.2002 року.

За змістом ст. 16, частин 2, 3 ст. 84, частин 3, 4 ст. 142, ч. 8 ст. 149 та п. 12 розд."Перехідні положення" ЗК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розпорядження земельною ділянкою державної форми власності здійснюється власником земельної ділянки - державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування. При цьому не враховується місцезнаходження земельної ділянки - у межах міста чи за його межами (постанова Верховного Суду України від 26 березня 2012 р. у справі N 3-18гс12).

Статтею 16 Лісового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до відання селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить: надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування в межах селищ і сіл та припинення права користування ними; надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, а також за їх межами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та припинення права користування цими ділянками; здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, залучення для їх гасіння протипожежної техніки, а також заборона відвідання лісів населенням і в`їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством; організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей; вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.

Відповідно до ст. 13 Лісового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

З наведено випливає, що сільські ради не були наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду належали виключно до компетенції обласних Рад народних депутатів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2019 у справі № 902/254/19, залишеним без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, позов Керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" про повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 243,5066 га, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту задоволено та зобов`язано сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» повернути Вінницькій обласній Раді земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 211 га (квартали 28-30), що знаходяться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту.

В даному рішенні судом встановлено наступне «…приймаючи рішення 13 сесії 4 скликання від 26.03.2004 р. "Про розгляд листа Козятинської РДА від 18.08.03 року №01-16-927 (про землі лісового фонду, які перебували у віданні селищної ради)", Глуховецька селищна рада діяла з перевищенням наданих їй Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування" повноважень, а відтак не мала правових підстав передавати спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення КСП "Маяк", оскільки розпорядниками таких земель виступають обласні ради.

… Вінницька обласна рада, як орган якому делеговано повноваження розпорядження землями лісового фонду, рішенням 16 сесії №252 від 15.09.2000 р. землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств передала Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Віноблкомунліс".

Проте, зазначене рішення Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" не виконано, не прийнято землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, у строки, визначені рішенням.

Таким чином, Вінницька обласна Рада є єдиним законним органом, який здійснює права власника земель лісового фонду, що є предметом спору, а тому її право підлягає відновленню.»

Рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2019 у справі № 902/254/19 виконано в примусовому порядку Козятинським міськрайонним від ділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального уп равління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) 12.01.2021 року (виконавче про вадження №63506361), а земельні ділянки передані сільськогосподарським вироб ничим кооперативом «Маяк» Вінницькій обласній Раді за актом приймання-передачі від 12.01.2021 року.

Незважаючи на вищезазначені обставини, Глуховецькою селищною радою Рішенням 14 сесії 8 скликання від 18.10.2021 № 386 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради загальною площею 248,1041 га, що розташовані на території Глуховецької селищної ради за межами смт Глухівці, а саме земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0521455500:02:001:0291 площею 2,5599 га; 0521455500:02:001:0292 площею 4,3408 га; 0521455500:02:001:0296 площею 17,9535 га та землі лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 0521455500:02:003:0034 площею 43 7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га.

Цим же рішенням сесії виконавчий комітет Глуховецької селищної ради зобов`язано зареєструвати право комунальної власності на вищезазначені земельні ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Глуховецькою селищною радою 01.11.2021 зареєстровано право комунальної власності на вищезазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Глуховецькою селищною радою прийнято рішення № 527 від 29.06.2022 про передачу в оренду терміном на 49 років земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площею 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га сільськогосподарському виробничому кооперативу «Маяк».

На виконання вищезазначеного рішення селищної ради між Глуховецькою селищною радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Маяк» 01.01.2023 укладено 5 договорів оренди земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га.

У подальшому за товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (як правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк») у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2023 зареєстровано право оренди вищезазначених земельних ділянок.

Однак Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.

Зокрема, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення.

Таким чином, землі лісогосподарського призначення віднесені до земель державної форми власності.

В силу положень ст. ст. 19, 55, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Згідно ст. 57 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 178 Цивільного кодексу України, види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюється законом.

Жодне із вказаних виключень щодо спірних ділянок не застосовується, тому виходячи із їх розташування поза межами населеного пункту та норм ст. 84 Земельного кодексу України, вони у законний спосіб можуть перебувати виключно у державній власності.

Відповідно до ч.1 ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення від 18.10.2021 № 386 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради» з подальшою реєстрацією права комунальної власності за Глуховецькою селищною радою на підставі даного рішення та рішення від 29.06.2022 № 527 «Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК «Маяк» Глуховецька селищна рада діяла з перевищенням наданих їй Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування" повноважень, а відтак не мала правових підстав затверджувати технічну документацію із землеустрою та реєструвати право комунальної власності щодо земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площею 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га та передавати земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га в оренду сільськогосподарському виробничому кооперативу «Маяк», оскільки розпорядником таких земель є Вінницька обласна рада.

Рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)).

Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, визнання недійсним рішення Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області від 18.10.2021 № 386 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради» та рішення Глуховецької селищної ради від 29.06.2022 № 527 «Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК «Маяк», не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки задоволення таких вимог не призведе до відновлення володіння земельною ділянкою.

Як встановлено судом, Вінницька обласна рада, як орган якому делеговано повноваження розпорядження землями лісового фонду, рішенням 16 сесії №252 від 15.09.2000 р. землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств передала Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Віноблкомунліс".

Проте, зазначене рішення Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" не виконано, не прийнято землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, у строки, визначені рішенням.

Таким чином, Вінницька обласна Рада є єдиним законним органом, який здійснює права власника земель лісового фонду, що є предметом спору, а тому її право підлягає відновленню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі 2 466/8649/16-ц (пункти 84-87) звернуто увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

У пунктах 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, зазначено що: «Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника».

Аналогічні висновки щодо обґрунтованості пред`явлення вимоги про витребування спірного нерухомого майна як належного способу захисту, без скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем також зазначено у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 911/404/21.

При встановленні підстав для витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення у Глуховецької селищної ради, наявні також підстави для їх витребування від особи, якій спірні земельні ділянки передано в оренду - ТОВ «Маяк-Р», яке є незаконним володільцем.

Як вже зазначалося вище Глуховецькою селищною радою 29.06.2022 прийнято рішення про передачу в оренду СВК «Маяк» терміном на 49 років земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площ 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02.004. площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23 7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га

На виконання вищезазначеного рішення селищної ради між Глуховецькою селищною радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Маяк» 01.01.2023 укладено 5 договорів оренди земельних ділянок лісогосподарського призначення.

У подальшому за товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (як правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк») у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2023 зареєстровано право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га.

При цьому, ТОВ «Маяк-Р» набуло у користування вказані земельні ділянки від Глуховецької селищної ради, яка з огляду на вищезазначені обставини не мала права ними розпоряджатися.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Правовою підставою для такого витребування у орендаря є ч. 1 ст. 387 ЦК України, яка визначає таке право власника на витребування свого майна від будь-якого незаконного володільця, окрім добросовісного набувача.

Отже, витребування спірних земельних ділянок лише у Глуховецької селищної ради не призведе до припинення незаконного володіння цими ділянками з боку ТОВ «Маяк-Р» та їх повернення у фактичне володіння Вінницької обласної Ради.

Аналогічна правова позиція зі схожими правовідносинами викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №672/386/20.

З огляду на викладене позовні вимоги прокурора є підставні, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, нормах законодавства та підлягають до задоволення.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідачів, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі не спростували доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати у Глуховецької селищної ради (вул. Шкільна, 41 смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 04328200) земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050, код 00022438).

3. Витребувати у Глуховецької селищної ради (вул. Шкільна, 41 смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 04328200) земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 площею 43,7484 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050, код 00022438).

4. Витребувати у Глуховецької селищної ради (вул. Шкільна, 1, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 04328200) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (вул. Верхня-Садова, 1, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 03732070) земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0103, площею 2,5027 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050, код 00022438).

5. Витребувати у Глуховецької селищної ради (вул. Шкільна, 41, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 04328200) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (вул. Верхня-Садова, 1, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 03732070) земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0104, площею 29,1509 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050, код 00022438).

6. Витребувати у Глуховецької селищної ради (вул. Шкільна, 41, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 04328200) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (вул. Верхня-Садова, 1, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 03732070) земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0105, площею 23,7215 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050, код 00022438).

7. Витребувати у Глуховецької селищної ради (вул. Шкільна, 41, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 04328200) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (вул. Верхня-Садова, 1, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 03732070) земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0106, площею 34,878 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050, код 00022438).

8. Витребувати у Глуховецької селищної ради (вул. Шкільна, 41, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 04328200) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (вул. Верхня-Садова, 1, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 03732070) земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0107, площею 43,8869 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70 м Вінниця, 21050. код 00022438).

9. Стягнути з Глуховецької селищної ради (вул. Шкільна, 41, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 04328200) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909) 23 927,00 грн - судового збору.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Р» (вул. Верхня-Садова, 1, смт Глухівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22130, код 03732070) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909) 15 140,00 грн - судового збору.

11. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

12. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, також відповідачу2 рекомендованим листом та на зазначені в позовній заяві адреси електронної пошти: прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивача - ob@vinrada.gov.ua, відповідача1 - alexwest72@ukr.net , третьої особи - vinobiagrolis@gmail.com .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 25 березня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Верхня-Садова, 1, смт. Глухівці, Хмільницький район, Вінницької обл., 22130)