Ухвала

від 25.03.2024 по справі 906/943/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"25" березня 2024 р. Справа № 906/943/23.

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

розглянувши заяву представника Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства адвоката Віталія Приведьона від 06.03.2024 про розстрочку виконання рішення суду (вх. г/с №01-19/31/24 від 06.03.2024) у справі

за позовом: Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради

до: Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства

за участю третьої особи на стороні відповідача -Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (м. Київ)

про стягнення 3 485 945, 08 грн

за участю представників:

від позивача: Хомчук В.А., юрисконсульт, дов. №10/14 від 02.01.24р.

від відповідача: Приведьон В.М., адвокат, ордер серії АМ №1038428 від 06.01.23р.

від третьої особи: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.03.2024 позов задоволено, стягнуто з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради 3 485 945,08грн основного боргу та 33 967, 76 грн судового збору. Одночасно ухвалено повернути Комунальному підприємству "Житомирводоканал" Житомирської міської ради з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 18 321,42 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №2061 від 13.07.2023 ухвалою суду.

06.03.2024 в системі "Електронний суд" надійшла заява представника Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства адвокат Віталія Приведьона від 06.03.2024 про розстрочку виконання рішення суду (вх. г/с №01-19/31/24 від 06.03.2024) (тут і надалі за текстом - Заява про розстрочення від 06.03.2024).

У Заяві про розстрочення від 06.03.2024 Новогуйвинський ВЖРЕКП доводить, зокрема, наступне:

- Новогуйвинський ВЖРЕКП є комунальним підприємством Новогуйвинської селищної ради, основне завдання якого є забезпечення постачання пари, гарячої води і кондиційованого повітря, забір, очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод, комплексне обслуговування об`єктів та інша діяльність пов`язана з наданням послуг населенню смт. Новогуйвинське Житомирського району;

- внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та значного скорочення видатків населення доходи відповідача значно зменшилися, що призвело до негативного фінансового стану відповідача у 2023 році, а саме збитку у розмірі 2 169 200 грн, що підтверджується Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2023 рік;

- відсутність коштів на рахунках відповідача для повного погашення боргу за рішенням суду;

- поточний фінансовий стан відповідача та необхідність безперебійного підтримання в належному стані інфраструктури населеного пункту, що є критично важливим в умовах воєнного стану, не дозволяє відповідачу виконати рішення суду в повному обсязі відразу, не нашкодивши стабільності своєї діяльності та якості надаваних послуг, а також забезпеченню соціальних гарантій для населення;

- відповідач являється надавачем послуг населенню смт. Новогуйвинське з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також інших комунальних послуг;

- примусове стягнення заборгованості з Новогуйвинського ВЖРЕКП потягне за собою тяжке фінансове становище для підприємства, неможливість надання в повному обсязі послуг населення та може призвести до банкрутства підприємства;

- постановою КМУ від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (в редакції до 29.12.2023) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: - нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; - припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населення у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

- погіршення платіжної дисципліни споживачів вплинуло на рівень надходження грошових коштів за спожиті та надані послуги.

У Заяві про розстрочення від 06.03.2024 Новогуйвинський ВЖРЕКП просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 04.03.2024 у справі №906/943/23 рівними частинами на 12 місяців в період з 04 квітня 2024 до 04 березня 2025 включно рівними частинами по 290 495, 42 (двісті дев`яносто тисяч чотириста дев`яносто п`ять грн 42 коп) грн щомісяця.

Господарський суд ухвалою від 18.03.2024 призначив до розгляду заяву представника Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства адвокат Віталія Приведьона від 06.03.2024 про розстрочку виконання рішення суду (вх. г/с №01-19/31/24 від 06.03.2024) в судовому засіданні на "25" березня 2024 р. о 12:00.

В судовому засіданні представник відповідача Новогуйвинського ВЖРЕКП адвокат Віталій Приведьон просить суд розстрочити виконання рішення суду на один рік в рівних частинах з підстав, наведених у Заяві про розстрочення від 06.03.2024.

Представник позивача КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради адвокат Віта Хомчук в усній формі заперечувала вимоги Заяви про розстрочення від 06.03.2024, вказала на те, що відповідач протягом тривалого строку не здійснював сплату заборгованості, а надання розстрочення виконання рішення суду порушить баланс інтересів сторін. Крім того, звернула увагу на те, що подані відповідачем виписки по рахунках взято за період, фактично, одного дня, тому вважає подані докази такими, що не відображають дійсний фінансовий стан відповідача.

Розглянувши Заяву про розстрочення від 06.03.2024, суд дійшов висновку задовольнити її частково. Мотиви суду наступні.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Суд зазначає, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

В даному випадку Суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Суд констатує, що відповідач Новогуйвинський ВЖРЕКП на підтвердження важкого фінансового становища до матеріалів Заяви про розстрочення від 06.03.2024 надав: фінансову звітність малого підприємства станом на 31 грудня 2023; виписку з рахунку в Державній казначейській службі України станом на 05.03.2024; банківську виписку Філії Житомирського обласного відділення Ощадбанку м. Житомир від 05.03.2024; виписку АТ "ПУМБ" від 04.03.2024 (а.с. 209-213).

Як вбачається із фінансової звітності малого підприємства станом на 31 грудня 2023, у Новогуйвинського ВЖРЕКП у розділі 1 Балансу "Актив", зокрема в підрозділі ІІ "оборотні активи", серед іншого, значиться: запаси на початок звітного року - 303,3 тис. грн, на кінець звітного періоду - 487, 5 тис. грн, у тому числі готова продукція на початок звітного періоду 1,3 тис. грн, на кінець звітного періоду 1,3 тис. грн. Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на початок звітного року - 9 351, 4 тис. грн, на кінець звітного періоду - 9 736,8 тис. грн; дебіторська заборгованість за розрахунком з бюджетом - на початок звітного року - "-", на кінець звітного періоду - "-"; у тому числі податок на прибуток на початок звітного року - "-", на кінець звітного періоду - "-"; інша поточна дебіторська заборгованість на початок звітного року - "-", на кінець звітного періоду - "-"; гроші та їх еквіваленти на початок звітного року - 2 208,1 тис. грн, на кінець звітного періоду - 2 259,2 тис. грн. У розділі "Пасив" балансу, зокрема, значиться нерозподілений прибуток (збиток) на початок звітного року - (4 068, 1) тис. грн, на кінець звітного періоду - (6 237, 30) тис. грн. У розділі Звіт про фінансові результатами за рік 2023 рік чистий прибуток (збиток) значиться за звітний період - (2 169, 2) тис. грн, а за аналогічний період попереднього року - (2 602, 2) тис. грн (а.с. 209-210).

Отже, із вказаної фінансової звітної вбачається, що у Новогуйвинського ВЖРЕКП значиться за наслідками 2023 року збиток в розмірі (2 169, 2) (два мільйони сто шістдесят дев`ять тисяч двісті грн).

Згідно виписки з рахунка Державної казначейської служби України (сформованої у системі СДО "Клієнт казначейства - Казначейство) станом на 05.03.2024 на рахунку Новогуйвинського ВЖРЕКП значиться (кредит) 4 851, 06 грн (а.с. 211).

Із банківської виписки Філії Житомирського обласного відділення Ощадбанку м. Житомир від 05.03.2024 вбачається, що початковий залишок на рахунку складав 78 610, 26 грн, вихідний залишок - 88 665, 12 грн (а.с. 212).

Як вбачається із банківської виписки АТ "ПУМБ" станом на 04.03.2024, вихідне сальдо складає 1 958, 08 грн (а.с. 213).

З огляду на вказане, суд вважає слушними зауваження представника позивача КП "Житомирводоканал" щодо виписок по рахунках, які взято за період, фактично, одного дня, оскільки вони не відображають дійсний фінансовий стан відповідача.

Суд констатує, що посилання Новогуйвинського ВЖРЕКП на важке фінансове становище підприємства та додані до Заяви про розстрочення від 06.03.2024 докази не є підставамидля надання розстрочки виконання рішення суду, позаяк тяжке фінансове становище та відсутність коштів на рахунку боржника не є винятковим, непереборними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Однак, суд бере до уваги той факт, що Новогуйвинський ВЖРЕКП є споживачем, який є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім того, суд також бере до уваги те, що Новогуйвинський ВЖРЕКП зобов`язаний забезпечити безперебійне підтримання в належному стані інфраструктури населеного пункту, що є критично важливим в умовах воєнного стану.

Ураховуючи, що вирішення питання про розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду першої інстанцій, проаналізувавши подані Новогуйвинським ВЖРЕКП докази та з огляду на дотримання "справедливого балансу" між сторонами, суд дійшов висновку про розстрочення виконання рішення на 6 (шість) місяців рівними частинами щомісячно у визначений строк, згідно резолютивної частини ухвали суду.

При цьому, господарський суд звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, в якій наведено висновок про те, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Керуючись ст.ст. 234-235, 331 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства адвоката Віталія Приведьона від 06.03.2024 про розстрочку виконання рішення суду (вх. г/с №01-19/31/24 від 06.03.2024) задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 04.03.2024 у справі №906/943/23 про стягнення з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради 3 485 945,08 грн основного боргу на 6 (шість) місяців рівними частинами щомісяця у визначений строк, а саме:

- до 04 квітня 2024 - 580 990, 85 грн;

- до 04 травня 2024 - 580 990, 85 грн;

- до 04 червня 2024 - 580 990, 85 грн;

- до 04 липня 2024 - 580 990, 85 грн;

- до 04 серпня 2024 - 580 990, 85 грн;

- до 04 вересня 2024 - 580 990, 83 грн.

Ухвала набрала законної сили 25.03.2024 та може бути оскаржена.

Ухвала про розстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 04.03.2024 (повний текст якого складено - 18.03.2024) є його невід`ємною частиною.

Повний текст ухвали буде складено та підписано 25.03.2024.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (через Ел. суд)

3- третій особі (через Ел. суд)