Рішення

від 22.02.2024 по справі 909/745/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/745/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Будпостач"

(вул. Бориспільська, 9-Е, кімн. 314, м. Київ, 02099)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Твій дім"

(вул. Нивки, 65, с. Марківці, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77470)

про стягнення 150 000,00 грн заборгованості за договором поставки

за участю:

представника позивача: Євстіфєєва Ю.В. - адвокат (в режимі відеоконференції);

представника відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будпостач" (далі - ПП "Будпостач", позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Твій дім" (далі - ТОВ "БК "Твій дім", відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 150 000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 684,00 грн судового збору.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.09.2023; зобов`язано позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви. Дана ухвала надіслана сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в Електронний кабінет.

08.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 07.09.2023 (вх.№13017/23).

До початку судового засідання 13.09.2023 до суду через Електронний суд надійшло:

- від представника відповідача - клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№13247/23);

- від представника позивача - відповідь на відзив (вх.№13267/23).

13.09.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті з`явився представник позивача, судом відкладено розгляд справи по суті на 03.10.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

Після судового засідання 13.09.2023 до суду через Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи банківської виписки щодо здійснення оплат відповідачем за видатковою накладною №44000001451 від 27.01.2023 (вх.№13300/23).

03.10.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяли участь представники обох сторін; судом зобов`язано позивача виконати вимоги ухвали про відкриття провадження у справі в частині надання оригіналів документів, копії яких додано до матеріалів справи та відкладено розгляд справи по суті на 25.10.2023 (відповідні ухвали занесено до протоколу судового засідання).

18.10.2023 до суду через Електронний суд від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивач просить суд поновити строк для подання доказів (вх.№15095/23).

25.10.2023 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося у зв`язку із тимчасовою втратою судді працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 28.12.2023 призначено наступне судове засідання з розгляду справи по суті на 12.02.2024.

До початку судового засідання 12.02.2024 до суду через Електронний суд від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№2307/24).

12.02.2024 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяли участь представники обох сторін; судом поновлено позивачу строк для подання доказів, прийнято їх до розгляду та відкладено розгляд справи по суті на 22.02.2024 (відповідні ухвали занесено до протоколу судового засідання).

До початку судового засідання 22.02.2024 до суду через Електронний суд від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№3029/24), в яких також заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

22.02.2024 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяв участь представник позивача.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позиції сторін

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки відповідач не оплатив повністю партію товару за видатковою накладною №44000001451 від 27.01.2023, внаслідок чого утворилась заборгованість. На думку позивача, невизнаючи наявність боргу, відповідач діє всупереч принципу добросовісності та доктрині заборони суперечливої поведінки, оскільки відповідач неодноразово здійснював часткові оплати згідно з спірною накладною.

Як на правову підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 525, 526, 610, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); ст. 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позиція відповідача. Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке:

- у пред`явленій позивачем копії видаткової накладної не міститься жодних посилань на договір поставки №05/02/23-Лв, що давало б підстави стверджувати, що поставка товару могла б відбутися у відповідності та на умовах зазначеного договору;

- позивач не надав довіреність на особу, яка могла чи мала б підписати видаткову накладну, хоча це передбачено п. 4.3 договору поставки. У видатковій накладній відсутні відомості про уповноважену особу покупця. Крім того, копія видаткової накладної не містить підпису особи уповноваженої на підписання таких документів, як і не містить відтиску печатки відповідача;

- у позивача відсутні оригінали договору поставки №05/02/23-Лв від 01.01.2023 та видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023, що підтверджують факт господарської операції з поставки товару.

Як на правову підставу заявленої у відзиві на позовну заяву позиції посилається на Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, ст. 74, 77, 91 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом

01.01.2023 між ПП "Будпостач" (постачальник) та ТОВ "Твій дім" (покупець) укладено договір поставки №05/02/23-Лв (далі - договір) (а.с. 18-21).

Умови договору такі.

Постачальник зобов`язується на умовах, які вказані у договорі, поставляти з передачею у власність покупцю, за окремими замовленнями (заявками) останнього товар, а покупець зобов`язується приймати замовлений ним товар та своєчасно оплачувати його вартість постачальнику згідно з умовами договору (п. 1.1 договору).

Найменування, асортимент та ціна товару погоджуються сторонами шляхом підписання відповідних накладних чи інших додатків та документів, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).

Разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які надаються разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи (рахунок фактура, видаткова накладна, податкова накладена) та документи, що засвідчують якість товару (п. 2.2 договору).

Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент фактичного отримання товару від постачальника (перевізника) та підписання сторонами відповідних накладних (п. 2.3 договору).

Поставка товару здійснюється за попередньою заявкою покупця. Оформлення заявки проводиться постачальником, шляхом складання відповідних накладних (п. 4.1 договору).

У накладних на товар, що постачається відповідно до даного договору, постачальник зазначає найменування кожної асортиментної позиції товару, його кількість, вартість та артикул кожної асортиментної позиції, зазначеної у заявці (п. 4.2 договору).

Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних. Повноваження особи представника покупця, яка отримує товар, підтверджується наявністю довіреності - зразок додаток №1 до договору, що є невід`ємною його частиною (п. 4.3 договору).

Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у відповідній накладній на поставку партії товару (п. 6.1 договору).

Постачальник може встановлювати покупцеві кредитний ліміт, який розраховується як сумарна вартість товару згідно видаткових накладних, не сплачених в межах терміну дії товарного кредиту. По досягненні покупцем межі кредитного ліміту поставка товару призупиняється до його погашення або здійснюється на умовах передплати покупцем (п. 6.4 договору).

Оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у даному договорі (п. 7.1 договору).

Покупець повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 60 днів з дати поставки товару постачальником, або в інший строк, який вказаний у відповідній видатковій накладній. Датою поставки вважається дата фактичного отримання товару та підпису відповідних накладних (п. 7.2 договору).

Всі документи та інші письмові повідомлення, пов`язані з виконанням договору передані факсимільним зв`язком, становлять невід`ємну частину договору та мають юридичну силу до отримання оригіналів, які повинні бути надані в обов`язковому порядку (п. 9.7 договору).

Всі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів, у випадку не досягнення згоди відповідний спір передається на вирішення господарського суду (п. 10.1 договору).

Договір складено і підписано сторонами у 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі сторін (п. 11.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін і діє до 31.03.2023 (п. 11.2 договору).

Якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання зазначеного у п. 11.2 договору терміну (або раніше) письмово не повідомить другу сторону про своє бажання припинити його дію у вказаний термін, договір вважається продовженим (пролонгованим) за кожний наступний календарний рік та визначених у договорі умовах чи з внесенням до нього погоджених обома сторонами змін (або доповнень) (п. 11.3 договору).

Настання терміну закінчення дії договору не звільняє жодну сторону від обов`язку здійснити матеріально-грошові розрахунки одна з одною, якщо такий обов`язок виник під час дії договору (п. 11.5 договору).

27.01.2023 позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату від 27.01.2023 №44000001730 на суму 520 003,20 грн (підстава оплати - договір поставки від 01.01.2023 №05/02/23-Лв) (а.с. 109).

Того ж дня, 27.01.2023, на виконання умов договору позивачем здійснено поставку товару (склосітка - 160 г/кв. м помаранчева (works)) на загальну суму 520 003,20 грн, що підтверджується видатковою накладною від 27.01.2023 №44000001451, яка підписана та скріплена печатками сторін. У видатковій накладні зазначено, що строк оплати - 28.03.2023 (кредит 60 днів); підстава замовлення - рахунок на оплату №44000001730 від 27.01.2027 (а.с. 22).

Додатково на підтвердження здійснення господарської операції позивачем подано податкову накладну від 27.01.2023 №28359 на суму 520 003,20 грн, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 105).

Оригінали договору поставки №05/02/23-Лв від 01.01.2023 та видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023 у позивача відсутні, оскільки станом на 16.10.2023 відповідачем не повернуто в оригіналі дані документи, обмін яких попередньо відбувся сторонами за допомогою засобів електронного/факсимільного зв`язку, про що зазначено у бухгалтерській довідці позивача №16/10/1юр від 16.10.2023 (а.с. 103).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 370 003,20 грн, що підтверджується банківськими виписками позивача, а саме: 30.03.2023 - 220 003,20 грн, 13.04.2023 - 50 000,00 грн, 27.04.2023 - 100 000,00 грн з призначенням платежу "оплата за товар згідно видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023" (а.с. 23, 85-86).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 15.06.2023 №05/02/23-Лв/23-1, з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 150 000,00 грн. Дана вимога отримана відповідачем 21.06.2023, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0200254452784 (а.с. 24-25).

09.08.2023 позивача надіслав на адресу відповідача повторну вимогу від 08.08.2023 №05/02/23-Лв/23-3 про сплату заборгованості в розмірі 150 000,00 грн. (а.с. 26-27). Дана вимога залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку з несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Під час розгляду справи по суті відповідач сплатив 40 000,00 грн заборгованості, про що свідчить копія платіжної інструкції №432 від 20.09.2023 з призначенням платежу "оплата за товар згідно видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023" (а.с. 104).

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача 110 000,00 грн заборгованості за договором поставки.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення

Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Також п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також ч. 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Отже, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язується здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

ІІ. Щодо обставин даної справи

2.1. Судом встановлено, що предметом спору є заборгованість з оплати товару на суму 150 000,00 грн, який поставлений позивачем відповідачу на підставі договору поставки №05/02/23-Лв від 01.01.2023 та видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на недоведеність позовних вимог, оскільки відсутні оригінали договору поставки №05/02/23-Лв від 01.01.2023 та видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023, що підтверджують факт здійснення господарської операції з поставки товару.

Проте, суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими з огляду на таке.

2.2. Згідно з бухгалтерською довідкою позивача №16/10/1юр від 16.10.2023 станом на 16.10.2023 відповідачем не повернено до відділу бухгалтерії позивача в оригіналі договір поставки №05/02/23-Лв від 01.01.2023 та видаткову накладну №44000001451 від 27.01.2023.

У зв`язку з чим, позивач не має можливості надати суду оригінали зазначених документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

2.3. Як встановлено судом, відповідач вказує на відсутність оригіналів первинних бухгалтерських документів (тобто доказів, які свідчать про поставку товару), однак не заперечує сам факт отримання відповідачем товару від позивача (тобто безпосередньо саму господарську операцію з поставки товару).

2.4. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено ряд оплат на користь позивача, а саме відповідач перерахував на поточний рахунок позивача:

30.03.2023 - 220 003,20 грн;

13.04.2023 - 50 000,00 грн;

27.04.2023 - 100 000,00 грн;

20.09.2023 - 40 000,00 грн.

При цьому у кожній з цих оплат призначенням платежу вказана "оплата за товар згідно видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023" (а.с. 23, 85, 86, 104).

Отже, відповідачу у справі були відомі реквізити видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023.

При цьому іншої видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023, ніж видаткова накладна №44000001451 від 27.01.2023 на суму 520 003,20 грн, копія якої містяться в матеріалах справи, відповідачем суду не надано.

2.5. Згідно з видатковою накладною №44000001451 від 27.01.2023 позивачем передано відповідачу товар (склосітку) на суму 520 003,20 грн.

При цьому підставою замовлення вказано рахунок на оплату №44000001730 від 27.01.2023 на суму 520 003,20 грн, а умовами оплати - кредит на 60 днів по 28.03.2023 (а.с. 22).

У свою чергу у вищезазначеному рахунку на оплату №44000001730 від 27.01.2023 підставою рахунку вказано договір поставки №05/02/23-Лв від 01.01.2023 та зазначено тотожні умови оплати - кредит на 60 днів по 28.03.2023 (а.с. 109).

Отже, у видатковій накладній міститься посилання на рахунок на оплату, а в рахунку на оплату - посилання на договір.

Водночас існування іншого рахунку на оплату, ніж той, копія якого міститься в матеріалах справи, не доведено відповідачем.

2.6. Враховуючи вищевикладене, видаткова накладна №44000001451 від 27.01.2023 на суму 520 003,20 грн була 4 рази оплачена відповідачем на загальну суму 410 003,20 грн та неоплаченим лишилася сума у розмірі 110 000,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що платежі на суму 410 003,20 грн були переплатою, проте такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки суперечать призначенню платежу, вказаному безпосередньо відповідачем при здійсненні ним цих оплат.

Більш того, остання оплата на суму 40 000,00 грн з призначенням платежу "оплата за товар згідно видаткової накладної №44000001451 від 27.01.2023" була здійснена відповідачем 20.09.2023, тобто під час існування судового спору щодо заборгованості за видатковою накладною №44000001451 від 27.01.2023 на суму 520 003,20 грн. А саме, через 1 місяць після пред`явлення позову до суду та після подання відзиву на позов самим відповідачем. Відтак, така оплата не може бути переплатою, помилковою оплатою.

Окрім цього, відповідачем не доведено суду існування між сторонами інших договірних правовідносин, які передбачають попередню оплату, а не відстрочку платежу та поставку товару на умовах товарного кредиту (п. 6.4, 7.2 договору поставки №05/02/23-Лв від 01.01.2023).

2.7. Суд також бере до уваги наступні обставини.

30.01.2023 позивачем передано відповідачу товар (склосітку, монтажну піну тощо) за видатковою накладною №44000001450 від 30.01.2023 на суму 540 569,59 грн. При цьому підставою замовлення вказано рахунок на оплату №44000001693 від 27.01.2023, а умовами оплати - кредит на 30 днів по 01.03.2023 (а.с. 107).

За твердженнями позивача вказана видаткова накладна №44000001450 від 30.01.2023 на суму 540 569,59 грн (яка мала бути оплачена раніше за видаткову накладну №44000001451 від 27.01.2023) повністю оплачена відповідачем, що не заперечується останнім.

02.02.2023 між сторонами укладено новий договір поставки №2/02/23, додатком №1 до якого є довіреність відповідача в особі директора Ціника І.Й. на отримання товарно-матеріальних цінностей.

При цьому у довіреності особою, яка має право від імені покупця отримувати від продавця (позивача) товарно-матеріальні цінності, вказано Ціника І.Й. , а також надано зразок його підпису та печатки відповідача (а.с. 108). Зазначене також не заперечується відповідачем.

Таким чином, все вищенаведене в сукупності свідчить про те, що між позивачем та відповідачем склалися тривалі господарські взаємовідносини з поставки позивачем відповідачу товарів (матеріалів для будівельних робіт).

2.8. Крім того, позивачем надано суду податкову накладну №28359 від 27.01.2023, складену за наслідками господарської операції за видатковою накладною №44000001451 від 27.01.2023 на суму 520 003,20 грн, та докази її подання до податкового органу (а.с. №105, 106). Однак, доказів виключення цієї господарської операції з податкового зобов`язання матеріали справи не містять.

2.9. За таких обставин справи суд дійшов висновку в порядку ст. 79 ГПК України, що більш вірогідним видається те, що позивачем було укладено з відповідачем договір поставки №05/02/23-Лв від 01.01.2023 та на виконання цього договору передано товар за видатковою накладною №44000001451 від 27.01.2023 на суму 520 003,20 грн, який відповідачем оплачено частково на суму 410 003,20 грн та відповідно, неоплаченою лишилася сума у розмірі 110 000,00 грн.

2.10. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України добросовісність віднесено до однієї з загальних засад цивільного законодавства, відтак дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Тобто, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 04.08.2022 у справі №513/879/19).

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права «venire contra factum proprium» є вираженням «equitable estoppel» - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на «principles of fraud» та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами.

Відповідних правових висновків дотримується Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20), Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (зокрема, у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що наявні у справі докази, а також факт неодноразового здійснення відповідачем часткової оплати товару за відповідною видатковою накладною суперечить поведінці відповідача щодо невизнання боргу.

2.11. У судовому засіданні від 12.02.2024 представник відповідача повідомив суд про те, що вбачає можливість укладання мирової угоди, однак в подальшому не звертався до позивача з пропозицією укласти мирову угоду, натомість подав додаткові пояснення у справі, в яких просив в задоволенні позову відмовити за недоведеністю.

Вказане свідчить про суперечливу поведінку й представника відповідача та додатково підтверджує наявність заборгованості за видатковою накладною №44000001451 від 27.01.2023.

ІІІ. Щодо оплати товару

3.1. За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У договорі №05/02/23-Лв від 01.01.2023 та у видатковій накладній №44000001451 від 27.01.2023 встановлений інший строк оплати товару, ніж визначений в ч. 1 ст. 692 ЦК України, а саме передбачена можливість відтермінування оплати товару на 60 календарних днів по 28.03.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

3.2. Відповідач під час розгляду справи перерахував на рахунок позивача 40 000,00 грн заборгованості (платіжна інструкція №432 від 20.09.2023) (а.с. 104).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 40 000,00 грн заборгованості за договором поставки належить закрити за відсутності предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Висновок суду

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 40 000,00 грн заборгованості підлягає закриттю, а позовні вимоги в частині стягнення 110 000,00 грн заборгованості - задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Згідно з попереднім розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, позивач зазначив 2 684,00 грн судового збору.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (1,5% від ціни позову), про що свідчить копія платіжної інструкції від 09.08.2023 №6417597309 (а.с. 28).

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана через підсистему "Електронний суд".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 147,20 грн (2 684,00 грн х 0,8 = 2 147,20 грн).

Відтак, у даній справі позивачем переплачено судовий збір на суму 536,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на відсутність на час прийняття рішення у справі клопотання позивача про повернення судового збору, повернення судового збору в розмірі переплаченої суми судом не здійснюється (що не перешкоджає позивачу звернутися до суду з відповідним клопотанням).

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 147,20 покладається на відповідача.

Інші судові витрати сторонами заявлено до суду не було.

Керуючись ст. 13, 14, 43, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 165, 178, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 40 000,00 грн.

2. Позов Приватного підприємства "Будпостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Твій дім" про стягнення 110 000,00 грн заборгованості за договором поставки задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Твій дім" (вул. Нивки, 65, с. Марківці, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77470; ідентифікаційний код 44524983) на користь Приватного підприємства «Будпостач» (вул. Бориспільська, 9-Е, кімн. 314, м. Київ, 02099; ідентифікаційний код 24267110) 110 000,00 грн (сто десять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за договором поставки та 2 147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.03.2024 (з урахуванням відпустки).

Вебадреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва