Рішення

від 25.03.2024 по справі 910/19935/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2024Справа № 910/19935/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 12) до Підприємства об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з питань охорони культурної спадщини України (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 36-Б, ЛІТ. А2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справі Північний офіс Держаудитслужби (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18) про стягнення 325 176,11 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.12.2023 в системі «Електронний суд» Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій сформовано позовну заяву до Підприємства об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з питань охорони культурної спадщини України про стягнення 325 176,11 грн та 02.01.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємство об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з питань охорони культурної спадщини України на виконання укладеного Договору № 67 від 15 вересня 2020 року про закупівлю послуг у сфері містобудування код CPV за ДК 021:2015 - 71410000-5 (далі - договір № 67) (Розроблення науково-проектної документації «Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток культурної спадщини м. Києва») виконувало роботи, які сплачені Замовником.

Однак, у подальшому, в ході проведення Північним Офісом Держаудитслужби планової ревізії окремих питань господарської діяльності в Київському науково- методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій за період з 01.01.2019 року по 31.12.2022 року, в ході якої встановлено ряд порушень, про що складено Акт ревізії від 29.06.2023 року № 04- 30/267, зокрема, щодо завищення вартості виконаних робіт підрядником за Договором № 67.

Позивач вказує, що роботи за Договором № 67 від 15 вересня 2020 року про закупівлю послуг у сфері містобудування код CPV за ДК 021:2015 - 71410000-5, (Розроблення науково-проектної документації «Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток культурної спадщини м. Києва») виконані з порушенням Тимчасового збірника цін на науково-проектні роботи по нерухомих пам`ятках історії та культури Української РСР, Кошторисних норм України Настанова з визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, чим завищено вартість за даним договором на суму 325 176,11 грн. (без ПДВ) та порушено ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, завдано втрат місцевому бюджету на відповідну суму.

Спір виник внаслідок порушення відповідачем умов Договору № 67, будівельних норм та чинного порядку визначення вартості будівництва, оскільки останнім було неправомірно завищено вартість підрядних робіт за договором № 67, що призвело до спричинення збитків позивачу на загальну на суму 325 176,11 грн. (без ПДВ).

Ухвалою суду від 05.01.2024 залишено позовну заяву Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 05.01.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено до участі у справі Північний офіс Держаудитслужби (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

05.02.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, зокрема, вказавши, що він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №67 закупівлі послуг від 15.09.2020, а за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не можуть їх змінювати.

15.02.2024 від представника третьої особи надійшли пояснення відповідно до яких представник зазначає, що під час ревізії щодо Відповідача встановлено наступні порушення законодавства.

Вартість послуг з розроблення науково-проектної документації щодо меж та режимів використання зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Києва, що здійснювалися Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України визначена з порушенням розділу 9 Технічна частина п.2, п. 3 Тимчасового збірника цін на науково-проектні роботи по нерухомих пам`ятках історії та культури Української РСР (ТЗЦНПР-91), затвердженого наказом Держбуду УРСР №75 від 24.06.1991, п.4.7 р.4 ДБН А.2.1-1:2014 «Інженерні вишукування для будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.03.2014 № 83, а також в порушення ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV документально не підтверджено вартість оплачених аналогічних послуг, що виконувалися ТОВ «Екстра-інвест», чим в період з 01.07.2019 по 31.12.2021 завдано збитків бюджету міста Києва на загальну суму 4006,57 тис. грн (в тому числі по розрахунках з Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України - 3077,16 тис. грн та ТОВ «Екстра-інвест» - 929,41 тис. грн). Порушення не усунуто.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

15.09.2020 між Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (замовник) та Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з питань охорони культурної спадщини України (виконавець) укладено Договір №67 закупівлі послуг у сфері містобудування ДК 021:2015-71410000-5 (Розроблення науково-проектної документації «Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток культурної спадщини м. Києва»), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги за визначеним предметом закупівлі - Послуги у сфері містобудування ДК 021:2015-71410000-5 (Розроблення науково-проектної документації «Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток культурної спадщини м. Києва»), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг зазначених у п. 1. 1 цього Договору визначена на підставі кошторису (Додаток №3 до договору) та протоколу погодження договірної ціни (Додаток №2 до договору) та становить 1 120 007,08 грн в т.ч. ПДВ 186 667,85 грн і включає в себе усі витрати виконавця, пов`язані з виконанням Договору.

Згідно з п. 2.3 Договору оплата послуг здійснюється поетапно на підставі актів здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Остаточний розрахунок за останнім етапом надання послуг здійснюється після затвердження науково-проектної документації.

Відповідно до п. 2.4 Договору замовник здійснює оплату тільки за фактично надані послуги протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, який відображає обсяг послуг та вартість, наданих виконавцем послуг.

У п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що виконавець надає замовнику послуги поетапно відповідно до Календарного графіку надання послуг та надає Акт здачі-приймання наданих послуг протягом 5-ти робочих днів після кожного етапу згідно з Календарним графіком надання послуг.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання акту здачі-приймання послуг перевіряє відповідність обсягу та якості наданих послуг вимогам договору, за результатами перевірки підписує та спрямовує виконавцю акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг.

21.09.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 відповідно до якої, сторони дійшли згоди внести наступні зміни:

На виконання Рішення Київської міської ради XI сесія VIII скликання від 7 липня 2020 року N 10/9089 «Про заборону виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та його структурним підрозділам, комунальним унітарним підприємствам, установам та організаціям, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді міста Києва, укладати договори чи інші правочини, що містять положення про конфіденційність інформації» виключити п. 4.3.5 розділу 4 Права та обв`язки сторін Договору № 67 від 15.09.2020 року.

Судом встановлено, що 06.10.2020 між сторонами було складено Акт №1 здачі-приймання наданих послуг на суму 353 225,82 грн, 01.12.2020 - Акт №2 здачі-приймання наданих послуг на суму 519 003,07 грн, 01.12.2020 - Акт №3 здачі-приймання наданих послуг на суму 247 778,19 грн, що разом становить 1 120 007,08 грн.

Сторонами під час розгляду справи було підтверджено, що виконані відповідачем роботи за Договором №67 на суму 1 120 007,08 грн були оплачені позивачем у повному обсязі.

У період з 01.01.2019 по 31.12.2022 Північним офісом державної аудиторської служби України було проведено ревізію Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій, за результати якої складено Акт №04-30/267 від 29.06.2023.

В Акті ревізії №04-30/267 від 29.06.2023 зафіксовано завищення вартості робіт за Договором №67 закупівлі послуг від 15.09.2020 на суму 325 176,11 грн.

Так як позивач звернувся до відповідача з претензію повернути грошові кошти у розмірі 325 176,11 грн, яка залишилась відповідачем без задоволення, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 325 176,11 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Вимогами частини першої статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного обсягу витрат робочого часу, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені Договором №67, суд дійшов висновку, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем.

Отже, умови Договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні положення викладені у статтях 224, 225 Господарського кодексу України.

Застосовуючи дані статті, суду необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Оскільки між сторонами у справі було укладено Договір №67, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата виконаних за Договорами підряду робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі частини другої статті 224 Господарського кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що акт ревізії - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки саме позивача, а не відповідача, а тому може нести негативні наслідки саме для Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій.

При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 та у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №922/59/19.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто укладання сторонами у справі Договору №67 закупівлі послуг від 15.09.2020, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, тобто позивача у справі.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором №67 закупівлі послуг від 15.09.2020.

При цьому, суд зазначає, що звіт внутрішнього аудиту може бути підставою для вжиття відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку відмовити у позові Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій про стягнення з Підприємства об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з питань охорони культурної спадщини України грошових коштів у розмірі 325176,11 грн.

Судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ