Ухвала

від 25.03.2024 по справі 914/718/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.03.2024 р. Справа № 914/718/24

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця Флис Тетяни Михайлівни, м. Яворів, Львівська область

про виселення з частини нежитлових вбудованих приміщень головного лікувального корпусу та стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди з 11.11.2023 по день виселення.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» до відповідача фізичної особи-підприємця Флис Тетяни Михайлівни про виселення з частини нежитлових вбудованих приміщень головного лікувального корпусу та стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди з 11.11.2023 по день виселення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024, справу №914/718/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

18.10.2023 введено в дію положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023».

Зазначеним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов`язковому порядку зобов`язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Всупереч наведеному, позивачем у скерованій до суду засобами поштового зв`язку позовній заяві не зазначено адресу офіційної електронної адреси позивача, не повідомлено суд про наявність та/або відсутність електронного кабінету у сторін, а також не зазначено контактної інформації (відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти) відповідача.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

З обставин, викладених у позовній заяві судом вбачається, що позивач одночасно просить виселити відповідача з частини нежитлового приміщення та стягнути з нього неустойку.

Відтак, позивач обґрунтовує зазначену обставину тим, що договір розірваний з 10.11.2023, однак відповідач у добровільному порядку не повернув орендоване приміщення, що призвело до нарахування позивачем неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення зобов`язання щодо повернення майна з 11.11.2023 по 31.01.2024 у розмірі 48427,37 грн.

Таким чином, суд вважає за потрібне наголосити позивачу про доцільність зазначення у позовній заяві ціни позову та щодо позову немайнового характеру.

Одночасно, суд звертає увагу позивача про те, що прохальна частина, викладена позивачем у п. 2, а саме: «Стягнути з фізичної особи-підприємця Флис Тетяни Михайлівни на користь Акціонерного товариства «Львівська залізниця» в особі філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди з 11.11.2023 по день винесення судового рішення розрахунку подвійної орендної плати.» не містить конкретного періоду стягнення та суми, яку просить стягнути позивач з відповідача.

Таким чином, суд приходить до переконання про те, що відповідачу необхідно надати суду детальний обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються з конкретно визначеним періодом., про що відповідно зазначити у прохальній частині позовної заяви.

Зважаючи на наведені обставини, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви: майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» було визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року дорівнює 3028,00 грн.

У матеріалах позовної заяви, що подана до суду, наявна копія платіжної інструкції 110352 (№1513398003501) від 21.03.2024 про сплату судового збору на суму 3028,00 грн, тобто на сплату однієї вимоги позовної вимоги немайнового характеру.

Однак, позивачем заявлено до суду дві позовні вимоги майнового характеру (стягнення неустойки) та виселення (немайнового характеру).

З урахуванням того, що позивачем не конкретизовано суму, яку необхідно стягнути з відповідача, суд позбавлений можливості заначити суму судового збору, яку необхідно доплатити позивачу за звернення такої.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, яку заявлено у позовній заяві. Докази сплати надати суду разом із обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи наведене, суд зазначає на доцільності обґрунтувати належним чином зміст об`єднаних декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення таких.

Згідно з п. 8 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач має зазначити про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). Разом з тим, позивач не повідомив суду щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Суд звертає увагу позивача, що деякі долучені до матеріалів позовної заяви копії доказів, на які покликається при звернення позивач, а саме: положення про філію «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця» від 2023 року ( сторінки 4-17) належно не засвідчені, так як на таких відсуне зазначення: «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії»; положення про структурний (виробничий) підрозділ Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця» від 2023 року (сторінки 4-16) належно не засвідчені, так як на таких відсуне зазначення: «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії», а також останньої сторінки, копія якої долучена до згаданого положення із зазначенням «Прошито, пронумеровано та скріплено печаткою 21 арк.»; копія договору оренди нерухомого майна від 06.08.2020 року (сторінка 4-17) належно не засвідчені, так як на таких відсуне зазначення: «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії»; копія довіреності від 23.11.2023 року (останній аркуш із зазначенням: «Приватний нотаріус Ісаєнко Оксана Василівна, всього прошито, пронумеровано і скріплено печаткою) належно не засвідчена, оскільки місить лише відбиток печатки «Копія вірна» без зазначення: «найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії»; копії рекомендованого повідомлення та доказів надіслання такого від 18.08.2023 належним чином не засвідчені, оскільки копія аркуша, на якому позивач розмістив такі місить лише відбиток печатки «Копія вірна» та дату « 14.03.2024 та підпис» без зазначення особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища та найменування посади; копія фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 24.11.2023 за №7900733665668 та копія фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 24.11.2023 за №7900733715509 належно не засвідчені, оскільки містять лише відбиток печатки «Копія вірна» без зазначення: «найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії»;

З огляду на наведе вище, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчити копії документів, що долучені до позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

Згідно з ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, відповідач, як фізична особа-підприємець, згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєструє свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Позивачем в якості доказів надіслання на адресу відповідача долучається опис вкладення у цінний лист №7900733863508, де зазначено лише перелік додатків, які позивач скерував відповідачу. Однак, зазначений опис не містить підтвердження надіслання відповідачу позовної заяви, так як позивач про це не відобразив в описі вкладення у цінний лист від 14.03.2024.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду належні докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, надавши суду оригінали опису вкладення в поштовий конверт (з підтвердженням надіслання копії позовної заяви та додатків до неї), документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Гоменюк З.П.