Рішення

від 20.03.2024 по справі 917/1418/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 Справа № 917/1418/23

за позовною заявою Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс", вул. Центральна, 39, с. Лука, Миргородський район, Полтавська область, 37221

про стягнення 489 461,40 грн заборгованості,

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс", вул. Центральна, 39, с. Лука, Миргородський район, Полтавська область, 37221

до відповідача Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033

про стягнення 129 660,00 грн заборгованості, -

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Перевозник П.М.

від відповідача: Нестерова О.В.

Обставини справи: 07.08.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" про стягнення 489 461,40 грн заборгованості, з яких: 291 461,40 грн - аванс (передплата) за договором складського зберігання зерна №02-21 від 07.07.2021 року та 198 000,00 грн - задані збитки (вх. № 1519/23).

Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 341,92 грн, а також заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 10.08.2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали; для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

21.08.2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (з додатками) (вх. № 10269).

Ухвалою від 22.08.2023 року суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, ухвалив розгляд справи № 917/1418/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 21.09.2023 року на 10:30 год.

31.08.2023 року від ТОВ «Гределіс» надійшов відзив на позовну заяву (том 1, а.с.221-228).

Також 31.08.2023 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" до відповідача Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про стягнення 129 660,00 грн заборгованості за договором складського зберігання зерна №02-21 від 07.07.2021 року (вх. №1711/23, том 2, арк. справи 1-165).

Ухвалою від 04.09.2023 року суд залишив зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" без руху та надав позивачу строк 5 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

11.09.2023 року до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" надійшла заява про усунення недоліків та приєднання доказів на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2023 року про залишення позовної заяви без руху (вх. № 11146). До даного повідомлення позивачем за зустрічним позовом надано перелік документів, доданих до зустрічного позову (із зазначенням, що всі подані докази в копіях, оригінали яких знаходяться у ТОВ "Гределіс").

Ухвалою суду від 12.09.2023 року задоволено клопотання представника АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - Перевозника П. М. про його участь в судовому засіданні Господарського суду Полтавської області 21.09.2023 року о 10:30 год. року по справі № 917/1418/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 13.09.2023 року суд прийняв зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" до відповідача Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про стягнення 129 660,00 грн заборгованості за договором складського зберігання зерна № 02-21 від 07.07.2021 року. Ухвалив об`єднати зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом в одне провадження.

20.09.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" надійшли додаткові пояснення ( вх. №11792, том 3, а.с. 42-44).

У зв`язку з оголошенням 21.09.2023 року тривалої повітряної тривоги по Полтавській області, підготовче засідання не відбулося, а тому суд відклав підготовче засідання по справі №917/1418/23 на 02.11.2023 на 10:00 год.

02.10.2023 року на електронну адресу суду від АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 12374).

05.10.2023 року до суду за допомогою засобів поштового зв`язку до суду від АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшов оригінал відзиву на зустрічну позовну заяву (вх. № 12647, том 3, а.с. 59-65).

16.10.2023 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" надійшов відзив, який фактично є відповіддю на відзив на зустрічний позов (вх. № 13137, том 3, а.с.70-78).

03.11.2023 року на електронну адресу суду від АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшло клопотання про залишення без розгляду відповіді на відзив, яка подана ТОВ "Гределіс" після закінчення строку, встановленого судом (вх. № 14131).

06.11.2023 року до суду за допомогою засобів поштового зв`язку до суду від АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшов оригінал клопотання про залишення без розгляду відповіді на відзив, яка подана ТОВ "Гределіс" після закінчення строку, встановленого судом (вх. № 14213).

Підготовче судове засідання призначене на 02.11.2023 року на 10:00 год. не відбулось в зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. на лікарняному. Після виходу судді з лікарняного підготовче засідання призначено на 19.12.2023 року на 09.00 год.

В судовому засіданні 19.12.2023 року суд протокольною ухвалою залишив без розгляду відповіді на відзив, яка подана ТОВ "Гределіс" після закінчення строку, встановленого судом, а також протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 06.02.2024 року на 09.00 год.

Представникам учасників справи було забезпечено можливість взяти участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

В судових засіданнях 06.02.2024 року та 20.03.2024 року суд заслухав учасників справи, дослідив усі подані сторонами докази.

В судовому засіданні 20.03.2024 року після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив коли буде виготовлено повне рішення, роз`яснив порядок, строки оскарження рішення та набранням ним чинності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (надалі позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, АТ «ДПЗКУ» або Поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕДЕЛІС» (далі відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ТОВ «ГРЕДЕЛІС» або Зерновий склад) укладено договір складського зберігання зерна № 02-21 від 07.07.2021 (Договір, том 1, а.с. 17-25).

До Договору складського зберігання зерна № 02-21 від 07.07.2021 сторони підписали додаткові угоди № 1 від 07.07.2021 ( том 1, а.с. 26-30), № 2 від 01.10.2021( том 1, а.с. 31-32), № 3 від 09.02.2022 ( том 1, а.с. 33-34), № 4 від 01.04.2022 ( том 1, а.с. 35-36), № 5 від 01.05.2022 ( том 1, а.с. 37-38).

Відповідно до п. 1.1. Договору Поклажодавець зобов`язувався передати, а Зерновий склад зобов`язувався прийняти на зберігання зернові (зернові, зернобобові, круп`яні, олійні культури) врожаю 2020 року (далі - Зерно), надавати додаткові послуги, відповідно до додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором.

Згідно п. 3.4. Договору приймання та відвантаження зерна проводиться згідно з графіком, який в обов`язковому порядку погоджується з Зерновим складом з урахуванням технічних, технологічних та організаційних можливостей Зернового складу.і

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що Поклажодавець доставляє та відвантажує зерно із Зернового складу автомобільним або залізничним транспортом.

Додатковою угодою № 1 від 07.07.2021 (далі - Додаткова угода № 1) (копія додається) сторони внесли зміни та доповнення до Договору, а також визнали та підтвердили в п. 30 цієї Додаткової угоди № 1, що у випадку виникнення суперечностей, розбіжностей або різночитання між положеннями Додаткової угоди № 1 та відповідними положеннями Договору, пріоритет мають положення Додаткової угоди № 1.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 та п. 3.3. Договору визначено, що на підтвердження прийняття зерна на зберігання Зерновий склад видає Поклажодавцю складську квитанцію на зерно, в якій зазначається вид, кількість і якість прийнятого на зберігання зерна.

Умовами п. 16 Додаткової угоди № 1 встановлено, що впродовж 3-х днів з дати отримання листа на відвантаження Зерновий склад має надати Поклажодавцю письмовий графік відвантаження або обґрунтовану письмову відмову стосовно неможливості виконання відвантаження. Зерновий склад зобов`язаний розпочати відвантаження зерна у погоджені строки, наведені у графіку відвантаження, за умови вчасного подання Поклажодавцем транспортних засобів на Зерновий склад під завантаження. У випадку, коли Зерновий склад не дотримується умов погодженого графіку, плата (тариф) за послуги зберігання не нараховується з дня прострочення відвантаження до початку відвантаження зерна Поклажодавцю.

Відповідно до п. 18 Додаткової угоди № 1 при відвантаженні зерна залучається транспортно-експедиторська компанія, яка була визначена Поклажодавцем.

Згідно п. 20 Додаткової угоди № 1 кількість зерна, що підлягає відвантаженню, становить не менше 700 т на добу.

Умовами п. 6 Договору визначено, що у разі зміни тарифів на енергетичні, матеріальні та інші ресурси Зерновий склад залишає за собою право змінювати вартість наданих послуг з наданням обґрунтування зміни тарифів.

Положеннями п. 5.2. Договору визначено, що Зерновий склад мас право застосовувати гнучку систему тарифів шляхом укладання додаткової угоди до Договору.

Відповідно до п. 24 Додаткової угоди № 1 при закінченні терміну (строку) зберігання та/або терміну (строку) дії Договору будь-які види санкцій (включаючи, але не обмежуючись: штрафи, пеня, підвищення тарифу тощо, а також надання будь-яких оздоровчих послуг, послуг по інвентаризації зерна, фумігації, переміщення тощо, пов`язаних із закінченням терміну (строку) зберігання та/або терміну (строку) дії Договору) в односторонньому порядку до Поклажодавця не застосовуються, якщо інше не передбачено законодавством України.

В п. 26 Додаткової угоди № 1 сторони визначили, що термін (строк) зберігання всіх культур, що передаються на зберігання за Договором, встановлюється до 30.06.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» посилається на те, що станом на 01.05.2022 на зберіганні у відповідача за первісним позовом на підставі Договору № 02-21 від 07.07.2021 перебувало 9 230 тон пшениці 3класу Позивача, що підтверджується наданою відповідачем довідкою № 48 від 02.05.2022 року. На оплату послуг з відвантаження залізничним транспортом зерна пшениці 3 класу в кількості 9 223,45 тон ТОВ «ГРЕДЕЛІС» виставило рахунок на оплату № 107 від 02.05.2022 на суму 1 882 323,00 грн. Оплата рахунку № 107 від 02.05.2022 здійснювалася позивачем поступово, всього позивач оплатив ТОВ «ГРЕДЕЛІС» за відвантаження зерна 1 762 495,20 грн. Разом з тим, зерновий склад надав позивачу послуги з відвантаження зерна лише на суму 1 471 033,80 грн. Таким чином, сума оплачених позивачем, але не наданих відповідачем за первісним позовом послуг з відвантаження зерна становить 291 461,40 грн.

Крім того, листом від 08.06.2022 № 0806-2022 ТОВ «ГРЕДЕЛІС» повідомило АТ «ДПЗКУ» про те, що у зв`язку із закінченням 30.06.2022 строку зберігання зерна за Договором необхідно вивезти це зерно із Зернового складу, інакше тариф за його зберігання буде збільшений до 4,86 грн за 1 тону на добу з ПДВ. Згідно наданої ТОВ «ГРЕДЕЛІС» довідки № 74 від 01.07.2022 у нього на зберіганні за Договором залишалося 1 960,284 тон пшениці 3 класу Позивача. Листом від 29.06.2022 № 130-4-1853/2-19/1661 АТ «ДПЗКУ» звернувся до Відповідача з проханням надати графік відвантаження зерна. ТОВ «ГРЕДЕЛІС» надало позивачу графік відвантаження зерна на наступні дати: 06.07.2022, 07.07.2022, 08.07.2022, 11.07.2022, 12.07.2022, 13.07.2022, 14.07.2022, 15.07.2022 р.

Позивач за первісним позовом вказує, що у погоджену сторонами дату відвантаження зерна 14.07.2022 він через експедитора подав на станцію Юсківці для завантаження 6 (шість) вагонів (№№ 91102871, 95982914, 95983417, 95946026, 95982849, 91102541). Разом з тим, ТОВ «ГРЕДЕЛІС» відмовилося завантажувати вказані вагони, що підтверджується листами Відповідача від 15.07.2022 № 1507-2022 та від 18.07.2022 №1807-2022.

АТ «ДПЗКУ» неодноразово зверталося до відповідача за первісним позовом з вимогою про завантаження 6 (шести) вагонів, поданих на станцію Юсківці 14.07.2022 р., а також попереджав останнього про покладення на нього збитків, понесених позивачем внаслідок простою цих вагонів. Однак, ТОВ «ГРЕДЕЛІС» проігнорувало вимогу АТ «ДПЗКУ» і не завантажило вказані вагони, через що позивач був змушений відкликати ці вагони зі станції Юсківці з метою уникнення їх подальшого простою.

За твердження позивача за первісним позовом, внаслідок простою 6 (шести) вагонів на станції Юсківці в період з 14.07.2022 року по 19.07.2022 року йому були заподіяні збитки в сумі 198 000,00 грн.

Таким чином, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача 489 461,40 грн, з яких 198 000,00 грн - сума заподіяних збитків, 291 461,40 грн - сума авансу за не надані послуги з відвантаження зерна.

Позивачем за первісним позовом подано такі докази: копія договору складського зберігання зерна № 02-21 від 07.07.2021; додаткових угод № 1 від 07.07.2021 до договору складського зберігання зерна №02-21 від 07.07.2021, № 2 від 01.10.2021, № 3 від 09.02.2022, № 4 від 01.04.2022, № 5 від 01.05.2022; складських квитанцій на зерно № 12 від 28.07.2021 (серія БА № 788921); № 20 від (серія БА № 788929); № 22 від 30.07.2021 (серія БА № 788931); № 41 від 19.08.2021 (серія БА № 788950); № 44 від 25.08.2021 (серія БА № 788953); № 53 від 01.09.2021 (серія БА №788962); № 57 від 06.09.2021 (серія БА № 788966); № 60 від 07.09.2021 (серія БА № 788969); № 63 від 09.09.2021 (серія БА № 788972); № 67 від 13.09.2021 (серія БА № 788976); № 69 від (серія БА № 788978), довідки ТОВ «ГРЕДЕЛІС» № 48 від 02.05.2022, рахунку ТОВ «ГРЕДЕЛІС» № 107 від 02.05.2022, платіжних доручень АТ «ДПЗКУ» від 11.05.2022 №№ 4996, 4997, 4998, 4999, від №№ 5202, 5203, від 20.05.2022 №№ 5895, 5901, 5904, від 03.06.2022 №№ 6272, 6273, 6274, 6275, 6276, від 07.06.2022 № 6397, від 12.07.2022 №№ 9128,9129, 9130 , актів надання послуг від 16.05.2022 № 107, від 18.05.2022 № 108, від 23.05.2022 №111, від 30.05.2022 № 117, від 30.05.2022 № 119, від 31.05.2022 № 120, від 01.06.2022 № 132, від 02.06.2022 № 133, від 06.06.2022 № 135, від 08.06.2022 № 136, від 13.06.2022 № 138, від 16.06.2022 № 142; довідки ТОВ «ГРЕДЕЛІС» № 74 від 01.07.2022; акту звірки по зерну станом на 01.07.2022; попереднього акту-розрахунку № 62 від 30.06.2022; листів АТ «Банк Кредит Дніпро» від 22.02.2022 № 24-1589 та від 13.06.2022 № 24-2658; договору оренди (найму) нерухомого та рухомого майна від 30.09.2020 р., укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ГРЕДЕЛІС» з договорами про внесення змін до нього; Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; листа ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» від 19.07.2022 № 210а; акту-розрахунку № 46 від 23.09.2022; акту прийому-передачі зерна від 20.09.2022; акту прийому-передачі зерна від 23.09.2022; складських квитанцій на зерно № 1 від 20.09.2022 (серія БВ № 120691) та № 2 (серія БВ № 120692); договору складського зберігання зерна № 128 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» та АТ «ДПЗКУ»; додаткової угоди № 1 до договору складського зберігання зерна № 128; договору транспортного експедирування залізничним транспортом № 29 від укладеного між АТ «ДПЗКУ» та ТОВ «ОССОЙО», заявки АТ «ДПЗКУ» на транспортування № ПЗК00000098 від 07.07.2022; Додатку № 2 від 07.07.2022 до договору транспортного експедирування залізничним транспортом № 29 від 07.07.2022; договору транспортного експедирування № 0302-20 від 03.02.2020, укладеного між ТОВ «ОССОЙО» та ТОВ «ПЕРША ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ»; заявки ТОВ «ОССОЙО» № 12-07/1 від 12.07.2022; додаткової угоди від 12.07.2022 до договору транспортного експедирування №0302-20 від 03.02.2020; залізничних накладних; листів позивача та відповідача, претензії.

ТОВ Гределіс проти первісного позову заперечував, просив задовольнити зустрічний позов з таких підстав.

Позивачем за зустрічним позовом визнається той факт, що станом на 01.07.2022 року на зберіганні у нього за договором залишалося 1 960,284 тони пшениці АТ «ДПЗКУ», зазначені обставини визнаються сторонами, та не підлягають окремому доведенню перед судом. В той же час, в період з 01.07.2022 року по 23.09.2022 року ТОВ Гределіс здійснював зберігання зерна відповідача за зустрічним позовом, у зв`язку із чим утворилася заборгованість за зберігання зерна. Так, ТОВ Гределіс тривалий час повідомляв АТ «ДПЗКУ» про необхідність вивозу зерна з елеватора, проте останнє не вчиняло жодних необхідних дій для вивозу зерна, зокрема, не погоджувало графіки відвантаження, не подавало своєчасно вагони під завантаження. У зв`язку із зазначеним, тільки 20.09.2022 року та 23.09.2022 року сторонами було здійснено передачу зерна на зберігання іншому зерновому складу та погашено раніше видані складські квитанції.

ТОВ «Гределіс» систематично направляв на адресу АТ «ДПЗКУ» акти виконаних робіт та рахунки на оплату, проте відповідач за зустрічним позовом ухилявся від їх підписання. Зазначене тим не менш, жодним чином не спростовує того факту, що зберігання зерна АТ «ДПЗКУ» здійснювалося саме ТОВ «Гределіс», а тому і факту надання послуги.

Отже, АТ «ДПЗКУ» заборгувало позивачу за зустрічним позовом плату за зберігання зерна в розмірі 421 121,96 грн., що із урахуванням раніше внесеної АТ «ДПЗКУ» попередньої оплати за відвантаження зерна в розмірі 291 461,40 грн., складає 129 660,56 грн. (421 121,96 грн. - 291 461,40 грн. = 129 660,56 грн.).

Відповідачем за первісним позовом подано такі докази: Акт надання послуг № 148 від 30.06.2022 року, рахунок на оплату №140 від 30.06.2022 року, Акт надання послуг № 160 від 13.07.2022 року, Рахунок на оплату № 148 від 13.07.2022 року, Акт надання послуг № 161 від 18.07.2022 року, Рахунок на оплату № 149 від 18.07.2022 року, Акт надання послуг № 162 від 20.07.2022 року, Рахунок на оплату № 151 від 20.07.2022 року, Акт надання послуг № 176 від 31.07.2022 року, Рахунок на оплату № 66 від 31.07.2022 року, Акт надання послуг № 187 від 31.08.2022 року, Рахунок на оплату № 183 від 31.08.2022 року, Акт надання послуг № 196 від 23.09.2022 року, Рахунок на оплату №193 від 23.09.2022 року, Докази направлення акту № 148 від 30.06.2022 року та рахунку до нього: опис вкладення рекомендоване повідомлення, накладна № 3724010832810 та квитанції про оплату, Докази направлення актів № 160, 161, 162 та рахунків до них: опис вкладення рекомендоване повідомлення, накладна № 3724010834669 та квитанції про оплату, Докази направлення акту № 166 та рахунку до нього: опис вкладення рекомендоване повідомлення, накладна № 3724010837161 та квитанції про оплату, Докази направлення акту № 176 та рахунку до нього: опис вкладення рекомендоване повідомлення, накладна № 3724010837161 та квитанції про оплату, Докази направлення акту № 187 та рахунку до нього: опис вкладення рекомендоване повідомлення, накладна № 3720044978800 та квитанції про оплату, Докази направлення акту № 196 та рахунку до нього: опис вкладення рекомендоване повідомлення, накладна № 3720045004302 та квитанції про оплату, Докази повторного направлення всіх неоплачених актів та рахунків до них, супровідний лист № 0105-23 від 01.05.2023 року, опис вкладення рекомендоване повідомлення, накладна № 3720045101820 та квитанції про оплату, Докази направлення актів та рахунків засобами електронної пошти 01.07.2022, 01.08.2022 року та відповідь позивача на електронний лист відповідача від 07.07.2022 року - роздруківка електронного доказу, Договір оренди нежитлового приміщення від 09.07.2022 року, Акт приймання-передачі від 09.07.2022 року, Акт приймання-передачі від 23.09.2022 року, Платіжна інструкція № 2640 від 11.11.2022 року, Акт прийому-передачі зерна від 20.09.2022 року, Акт прийому-передачі зерна від 23.09.2022 року, Лист №96 від 21.07.2022 року, Попередній акт-розрахунок №74 від 21.07.2022, Довіреність №701 від 16.11.2021 року, Лист № 74 від 01.07.2022 року, Попередній акт-розрахунок №62 від 30.06.2022, Лист №0901 від 01.09.2022 року, Лист №0106-2022 від 01.06.2022 з доказами направлення: опис, накладна 3724010827034, квитанції, Лист ДПЗКУ від 17.06.2022 № 130-4-1508/2-19/1544, Лист № 2206-2022 від 22.06.2022 з доказами направлення: опис, накладна 3720044947149, квитанції, Лист № 2504-2022 від 25.04.2022 з доказами направлення: опис, накладна 3724010821664, квитанції, Лист 0305-2022 від 03.05.2022 року з доказами направлення: опис, накладна 3720044928560, квитанції, Лист 1005-2022 від 10.05.2022 року з доказами направлення: опис, накладна 3724010822261, квитанції, Лист 0507-2022 від 05.07.2022 року з доказами направлення: опис, накладна 3724010832828, квитанції, Лист 1507-2022 від 15.07.2022 року з доказами направлення: рахунок, опис, накладна 3724010833158, квитанції, Лист 1807-2022 від 18.07.2022 року з доказами направлення: опис, накладна 372401083395, квитанції, Лист 2207-2022 від 22.07.2022 року з доказами направлення: опис, накладна 37240108333816, квитанції, Лист 2507-2022 від 25.07.2022 року з доказами направлення: опис, накладна 3720044959970, квитанції, Лист 2807-2022 від 28.07.2022 року з доказами направлення: опис, накладна 3724010834669, квитанції, Лист 0111-2022 від 01.11.2022 року з доказами направлення: опис, накладна 3720045012607, квитанції, Лист № 1706-2022-02 від 17.06.2022, з доказами відправлення: опис, накладна 3720044946673, квитанції, Лист 1404/23 від 14.04.2023 з доказами направлення: опис, накладна 3720045119312, квитанції, Лист 2704-2022 від 27.04.2022 з доказами направлення: опис, накладна 3720044928160, квитанції, Лист 2004-2022 від 20.04.2022 з доказами направлення: опис, накладна 3720044927547, квитанції.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як убачається із встановлених обставини у цій справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору складського зберігання зерна № 02-21 від 07.07.2021.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 ЦК є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором зберігання, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 66 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (Зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (Поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що на виконання умов Договору Поклажодавець передав на зберігання зерновому складу -ТОВ «ГРЕДЕЛІС» зерно пшениці З класу, що підтверджується складськими квитанціями на зерно № 12 від 28.07.2021 (серія БА № 788921); № 20 від (серія БА № 788929); № 22 від 30.07.2021 (серія БА № 788931); № 41 від 19.08.2021 (серія БА № 788950); № 44 від 25.08.2021 (серія БА № 788953); № 53 від 01.09.2021 (серія БА №788962); № 57 від 06.09.2021 (серія БА № 788966); № 60 від 07.09.2021 (серія БА № 788969); № 63 від 09.09.2021 (серія БА № 788972); № 67 від 13.09.2021 (серія БА № 788976); № 69 від (серія БА № 788978) ( т.1, а.с. 39-49).

Судом встановлено, що станом на 01.05.2022 на зберіганні у ТОВ «ГРЕДЕЛІС» перебувало 9 230 тон пшениці 3 класу, що підтверджується листом останнього за вих. № 48 від 02.05.2022 року ( том 1, а.с. 50).

Для оплати послуг з відвантаження залізничним транспортом зерна пшениці 3 класу в кількості 9 223,45 тон ТОВ «ГРЕДЕЛІС» виставило рахунок на оплату № 107 від 02.05.2022 (том 1, а.с. 51) на суму 1 882 323,00 грн.

Рахунок № 107 від 02.05.2022 АТ «ДПЗКУ» за послуги відвантаження зерна оплатив на суму 1 762 495,20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями ( том 1, а.с.52-61).

Згідно Актів наданих послуг від 16.05.2022 № 107, від 18.05.2022 № 108, від 23.05.2022 № 111, від 30.05.2022 № 117, від 30.05.2022 №119, від 31.05.2022 № 120, від 01.06.2022 № 132, від 02.06.2022 № 133, від 06.06.2022 № 135, від 08.06.2022 № 136, від 13.06.2022 № 138, від 16.06.2022 № 142 відповідач за первісним позовом надав позивачу послуги по відвантаженню зерна на загальну суму 1 471 033,80 грн. (том 1, а.с. 62-73).

Зазначені Акти підписані представниками учасників справи та скріплені їх печатками.

Таким чином, сума переплати за оплачені, але не надані зерновим складом послуги відвантаження становить 291 461,40 грн. Розмір переплати не заперечується ТОВ «Гределіс».

Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Жодних належних та допустимих доказів надання послуг по відвантаженню на залишок сплаченої позивачем суми у розмірі 291 461,40 грн. відповідач суду не надав.

Таким чином, докази повернення цієї переплати позивачу за первісним позовом чи надання послуг на цю суму з боку ТОВ «Гределіс» суду не подані, отже позовні вимоги АТ «ДПЗКУ» в цій частині обґрунтовані.

Листом від 08.06.2022 за вих. № 0806-2022 (том 1, а.с.74 ) зерновий склад повідомив Поклажодавця про те, що у зв`язку із закінченням 30.06.2022 строку зберігання зерна за Договором необхідно вивезти це зерно із Зернового складу, інакше тариф за його зберігання буде збільшений до 4,86 грн за 1 тону на добу з ПДВ.

Як вбачається із довідки № 74 від 01.07.2022, наданої ТОВ «ГРЕДЕЛІС» (том 1, а.с. 75 ), станом на 01.07.2022 року у нього на зберіганні за Договором залишалося 1960,284 тон пшениці 3 класу Поклажодавця.

Листом від 05.07.2022 вих № 0507-2022 (том 1, а.с. 78) Зерновий склад надав Поклажодавцю графік відвантаження зерна на наступні дати: 06.07.2022, 07.07.2022, 08.07.2022, 11.07.2022, 12.07.2022, 13.07.2022, 14.07.2022, 15.07.2022 р.

Згідно з ч. 1статті 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення.

Умовами Додаткової угоди № 1 передбачено:

- Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном (його частиною) Поклажодавця протягом всього терміну зберігання зерна, навіть якщо термін зберігання зерна та/або строк дії Договору закінчися (п.5);

- оплата послуг здійснюється щомісяця в робочі дні шляхом перерахунку грошових коштів з поточного рахунку Поклажодавця на поточний рахунок Зернового складу у строк до 10 числа місяця наступного за місяцем надання послуг. Підставою для оплати є оригінали актів виконаних робіт та рахунків, що виставляються Зерновим складом (п.9);

- після відвантаження всієї партії зерна Зерновий склад надає Поклажодавцю остаточний Акт-розрахунок (типова форма №2), з врахуванням фактичних якісних показників зерна при відвантаженні (п.13);

- за 7 календарних днів до передбачуваної дати відвантаження зерна Поклажодавець надсилає на електронну адресу Зернового складу Лист на відвантаження, в якому повинно зазначатись

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що Зерновий склад має право:

- змінити вартість послуг, визначених у розділі 5 цього Договору, при повідомленні Поклажодавця письмово за 10 календарних днів до таких змін.

- продати Зерно на конкурентних засадах, якщо Поклажодавець у запропонований Зерновим складом термін не забрав зерно. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються Поклажодавцю зерна за вирахуванням сум, належних Зерновому складу, у тому числі його витрат щодо продажу Зерна.

- у випадку не надходження коштів від Поклажодавця за надані Зерновим складом послуги зі зберігання, відвантаження, переоформлення Зерна, а також інші послуги, які можуть бути надані Зерновим складом у визначений п.5.6 даного Договору строк. Зерновий склад має право звернутися до Поклажодавця з письмовою претензією;

- у випадку не отримання від Поклажодавця відповіді на претензію у встановлений чинним законодавством строк. Зерновий склад має право в односторонньому порядку змінити порядок оплати послуг шляхом зарахування відповідної кількості Зерна Поклажодовця в рахунок боргу згідно ринкових цін (п.4.2.5 Договору).

Таким чином, у випадку наявності заборгованості за надані Зерновим складом послуги останній мав діяти згідно з положенням п. 4.2 Договору та п.п. 5, 16 Додаткової угоди № 1, тобто відвантажити зерно поклажодавцю, а при наявності заборгованості звернутися з претензією.

Обов`язок зернового складу відвантажити зерно поклажодавцю за положеннями Додаткової угоди № 1, яка має пріоритет стосовно умов Договору, не ставиться в залежність від оплати послуг за зберігання.

Право на притримання зерна Зерновим складом при наявності боргу умовами Договору та додаткових угод до нього не передбачено.

При цьому відповідач за первісним позовом також мав право і не був позбавлений можливості здійснити зарахування із переплати за не надані, але оплачені АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за послуги навантаження в сумі 291 461,40 грн., в рахунок погашення заборгованості за послуги зберігання.

Заява ТОВ «ГРЕДЕЛІС» про зарахування зустрічних однорідних вимог в матеріалах справи відсутня, на наявність саме такої заяви відповідач за первісним позовом не посилався.

У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Отже, дії ТОВ «ГРЕДЕЛІС» по не відвантаженню зерна АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 15 липня 2022 року не відповідають умовам Договору та ст. 35 Закону України «Про зерно та ринок в Україні», ст. 953 ЦК України.

Інші підстави (окрім наявності боргу за зберігання) для невиконання взятих на себе зобов`язань ТОВ «ГРЕДЕЛІС» у листах від 15.07.2022 року та від 18.07.2022 року не наводив (том 1, а.с. 79-82).

Лише під час розгляду даної справи ТОВ «ГРЕДЕЛІС» почав вказувати на те, що АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» подала вагони на станцію Юсківці, але не на під`їзні колії ТОВ «ГРЕДЕЛІС», що було підставою для не відвантаження.

Таку поведінку суд вважає суперечливою.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документа (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Суд критично оцінює заперечення ТОВ "Гределіс" стосовно того, що під вчасним поданням вагонів за умови початку відвантаження 06.07.2022 року є подання вагонів саме 06.07.2022 року, а не 14.07.2022 року, оскільки таких умов Договір та Додаткові угоди до нього не містять. Отже, можливим є подання вагонів під завантаження в будь-яку узгоджену у графіку дату, тому числі і 15.07.2022 року.

За умовами п. 16 Додаткової угоди № 1 встановлено, що у випадку, коли Зерновий склад не дотримується умов погодженого графіку, плата (тариф) за послуги зберігання не нараховується з дня прострочення відвантаження до початку відвантаження зерна Поклажодавцю.

Позивач за первісним позовом не просив відповідача зберігати зерно, навпаки просив здійснити відвантаження зерна, однак зерновий склад порушив взяті на себе зобов`язання, зберігання зерно після сплину узгодженого сторонами графіку здійснювалося ТОВ «Гределіс» внаслідок власних дій.

Таким чином, з огляду на порушення з боку ТОВ «Гределіс» взятих на себе зобов`язань, відсутністю підстав для притримання та не відвантаження зерна поклажодавцю в узгоджений графік, з урахуванням положень п. 16 Додаткової угоди № 1, позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення 129 000 грн. за послуги по зберіганню задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про стягнення збитків в сумі 198 000 грн., завданих позивачу внаслідок простою 6 (шести) вагонів на станції Юсківці в період з 14.07.2022 року по 19.07.2022 року, то дані вимоги на думку суду необґрунтовані.

Так, згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (стаття 225 Господарського кодексу України).

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

З урахуванням наведеного вище, судом встановлено протиправність дій ТОВ «ГРЕДЕЛІС» по не відвантаженню зерна 15 липня 2022 року з посиланням на наявність заборгованості Поклажодавця за послуги зі зберігання за червень 2022 року.

При цьому, АТ «ДПЗКУ» не доведено факту прибуття вагонів 14 липня 2022 рокуу робочий час з 08 до 20 години та до початку комендантської години, як вказано у погодженому графіку (лист від 05.07.2022 року, том 1, а.с78).

Листування сторін свідчить про перебування вагонів для завантаження саме 15 липня 2022 року, тобто в останній день узгодженого сторонами графіку.

Суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій.

З огляду на графік відвантаження, останнім днем якого 15 липня 2022 року, у АТ «ДПЗКУ» були відсутні підстави для тримання вагонів поза межами узгодженого графіку, в даному випадку після завершення робочого дня 15 липня 2022 року. Тримання вагонів на станції з 16.07.2022 року по 19.07.2022 року залежало від волі самого первісного позивача та не сприяло зменшенню збитків, оскільки після 15.07.2022 року у відповідача був відсутній договірний обов`язок по відвантаженню зерна без узгодженого графіку.

Подача ж вагонів 15.07.2022 року була необхідною дією збоку первісного позивача за умовами Договору.

Таким чином, в частині стягнення збитків в сумі 198 000 грн. позивачем за первісним позовом не доведено наявності всіх 4 складових для стягнення збитків, в тому суд відмовляє в задоволенні цих позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, суд задовольняє первісний позов в частині стягнення 291 461,40 грн. заборгованості з повернення переплати за Договором, в решті первісний позов та зустрічний позов задоволенню не підлягають.

Розподіляючи судові витрати у даній справі з урахуванням ст. 129 ГПК України суд відшкодовує позивачу за первісним позовом судовий збір за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом, покладаються на останнього.

Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" (вул. Центральна, 39, с. Лука, Миргородський район, Полтавська область, 37221, ідентифікаційний код 38896152) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 37243279) 291 461,40 грн. боргу та 4 371,92 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні первісного позову.

4. Відмовити в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс".

Рішення підписано 25.03.2024 року

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя Тимощенко О.М.