Постанова

від 12.03.2024 по справі 916/2069/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2069/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

боржник - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейд Ін"

представник боржника - не з`явився,

кредитор - Акціонерне товариство "Сенс Банк"

представник кредитора - Семенець І.І., адвокат,

учасник провадження - ОСОБА_1 - не з`явилася,

представник скаржниці - Бражко Н.І., адвокат,

розпорядник майном боржника - арбітражний керуючий Коваль І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 04.12.2023

у складі колегії суддів: Таран С.В. - головуючий, Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

у справі за заявою

Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейд Ін"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. У провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/2069/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейд Ін" (далі - боржник, ТОВ "Мейд Ін").

2. Постановою Господарського суду Одеської області від 29.07.2022 у справі №916/2069/21 визнано ТОВ "Мейд Ін" банкрутом; відкрито відносно ТОВ "Мейд Ін" ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців (до 29.07.2023) та призначено арбітражного керуючого Коваль Іванну Василівну ліквідатором ТОВ "Мейд Ін" (далі - ліквідаторка, арбітражна керуюча Коваль І.В.).

3. 10.03.2023 до суду першої інстанції від ліквідатора банкрута надійшла заява №02-21/мейд/7 від 09.03.2023 (вх .№ 3-132/23 від 10.03.2023) про стягнення з ОСОБА_1 (далі - скаржниця, ОСОБА_1 ) з будь-якого рахунку, виявленого в ході виконання судового рішення, на користь ТОВ "Мейд Ін" грошових коштів на суму 5 145 818,58 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

3.1. В обґрунтування вказаної заяви ліквідаторка Коваль І.В. послалася на те, що зібрані матеріали та фактичні дані свідчать про доведення ТОВ "Мейд Ін" до банкрутства саме з вини засновниці та керівниці останнього ОСОБА_1 , яка відповідно до норм чинного законодавства була зобов`язана приймати необхідні управлінські та організаційні рішення для запобігання банкрутству, проте відповідних дій безпідставно не вчинила.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого Господарським судом Одеської області, ТОВ "Мейд Ін" знаходиться за адресою: 65104, м. Одеса, пр. Глушка академіка, 21; код ЄДРПОУ 42106628. У складі засновників боржника - ОСОБА_3 .

4.1. За наявною у зазначеному витязі інформацією булі здійснені такі реєстраційні дії:

державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 03.04.2020, 10741050001075029, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 07.09.2020, 1000741070002075029, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 08.09.2020, 1000741070003075029, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна місцезнаходження юридичної особи.

5. Станом на 01.01.2020 загальна сума активів та грошових коштів підприємства складала понад п`ять мільйонів гривень (5 379 700 грн.), у той час як загальна сума зобов`язань боржника на зазначену дату не перевищувала зазначеної суми активів.

6. У порівнянні з фінансовим звітом підприємства за 2018 рік, складеним та підписаним також одноособово ОСОБА_1 , 2019 рік характеризується зростанням оборотних активів, в свою чергу, витрати майбутніх періодів відсутні у складі активів боржника за наслідками 2019 року.

7. За 9 місяців 2020 року під безпосереднім керівництвом ОСОБА_1 з рахунків ТОВ "Мейд Ін" були виведені грошові кошти на рахунки пов`язаних із боржником підприємства, зокрема, ТОВ "Самміт Солюшн" та ТОВ "Інформ Стандарт" (найменування якого в подальшому було змінено на ТОВ "Трейд Рітейл Експертс"). Факт пов`язаності зазначених підприємств підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 6249493601 та № 268728482043, складених станом на час здійснення між зазначеними юридичними особами господарських операцій. Такі витяги підтверджують, що ОСОБА_1 була керівником цих підприємств та мала 80% частки статутного капіталу у ТОВ "Самміт Солюшн" та 50% частки статутного капіталу у ТОВ "Інформ Стандарт".

8. З наявних у матеріалах справи банківських виписок по рахункам ТОВ "Мейд Ін", відкритих у АТ "КБ "Приватбанк" та АТ "Альфа-Банк", та які є невід`ємною складовою Звіту, встановлено, що через банкомати та через касу банку регулярно знімалися готівкові кошти, які не обліковуються в інших фінансових документах, а відтак доля їх є сумнівною. Найінтенсивніше виведення коштів з рахунків боржника відбулося під час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/11158/20 за позовом АТ "Альфа-Банк" до ТОВ "Мейд Ін" про стягнення заборгованості у розмірі 5 069 772 грн (в період з липня місяця 2020 року, коли АТ "Сенс Банк" звернулося з позовом про стягнення коштів за договором поставки №20980 від 15.05.2019, по вересень місяць 2020 року, коли відбулась зміна власника підприємства), про що свідчать обороти дебет у зазначених банківських виписках за зазначений період.

Короткий зміст рішення місцевого суду

9. Ухвалою від 11.08.2023 Господарський суд Одеської області відмовив ліквідаторці ТОВ "Мейд Ін" арбітражному керуючому Коваль І.В. у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 з будь-якого рахунку, виявленого в ході виконання судового рішення, на користь ТОВ "Мейд Ін" грошових коштів на суму 5 145 818,58 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

9.1. Суд першої інстанції зазначив, що заява ліквідаторки банкрута не ґрунтується на належних та допустимих доказах щодо підтвердження вини керівника ОСОБА_1 , що складає об`єктивну та суб`єктивну сторону цивільно-правової відповідальності при доведенні субсидіарної відповідальності керівника боржника, яка призвела до відсутності майнових активів у банкрута для задоволення вимог кредиторів.

9.2. Суд зазначив, що звіт за результатами проведеного ліквідатором аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

10. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" задоволено;

10.1. ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.08.2023 скасовано;

10.2. заяву ліквідаторки ТОВ "Мейд Ін" - Коваль І.В. №02-21/мейд/7 від 09.03.2023 (вх. № 3-132/23 від 10.03.2023) задоволено;

10.3. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мейд Ін" 5 145 818,58 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

10.4. Апеляційний господарський суд зазначив, що керівником і єдиним засновником ТОВ "Мейд Ін" ОСОБА_1 в один і той же період часу вчинялись взаємосуперечливі дії, а саме: надавались власні кошти в безоплатне користування третім особам, виводились кошти з рахунків боржника шляхом зняття готівки та при цьому збільшувалась власна заборгованість шляхом залучення коштів третіх осіб. Водночас колегія суддів врахувала, що повернення поворотної фінансової допомоги мало мінімальний обсяг, а надання позик здійснювалось у більших обсягах, ніж отримувалось. Укладення договору переуступки боргу №11082020 від 11.08.2020, з огляду на наявний фінансовий стан ТОВ "Мейд Ін", було не раціональним та не логічним.

10.5. Апеляційний господарський суд зазначив, що жодного договору, зокрема, про надання ТОВ "Самміт Солюшн" та ТОВ "Інформ Стандарт" безпроцентної фінансової допомоги, та інших документів, в тому числі первинної бухгалтерської документації, яка б надала можливість арбітражному керуючому сформувати ліквідаційну масу, ОСОБА_1 не надано. Водночас ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи мала достатню можливість для того, щоб обґрунтувати та надати докази економічної доцільності, добросовісності та розумності своїх дій. Як свідчать встановлені обставини справи, зазначена особа не спростувала ні факт надання безпроцентної фінансової допомоги іншим підприємствам, які до того ж є пов`язаними; ні відсутність у боржника активів для задоволення вимог кредиторів. Також ОСОБА_1 не зазначила про подальший рух готівкових коштів боржника, знятих з його рахунків.

10.6. Посилання ОСОБА_1 на пандемію коронавірусу апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки сам по собі факт запровадження карантину жодним чином не має своїм наслідком автоматичне перетворення прибуткового підприємства у неплатоспроможне. Більше того, зазначені доводи навпаки підтверджують суперечливість поведінки ОСОБА_1 , оскільки замість акумуляції активів або здійснення інвестиційних дій, зазначена особа передавала грошові кошти у безоплатне користування іншим юридичним особам та збільшувала заборгованість боржника.

10.7. Суд апеляційної інстанції врахував, що ТОВ "Мейд Ін" було створене у 2018 році і відповідно до фінансової звітності статутний капітал останнього становив 400 000 грн., але докази внесення цього капіталу ОСОБА_1 відсутні. Виписки по рахунках, відкритих ТОВ "Мейд Ін" за період з моменту заснування до моменту продажу ОСОБА_1 своєї частки, не містять відомостей про його внесення. Після продажу власної частки громадянину Узбекистану ОСОБА_3 , який лише у ІІІ кварталі 2020 року став власником 32 компаній в Україні, жодної фінансової операції проведено не було.

10.8. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для покладання субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням ТОВ "Мейд Ін" до банкрутства на ОСОБА_1 , оскільки саме з вини зазначеної особи боржника доведено до банкрутства (за 9 місяців 2020 року не залишилось жодного активу підприємства, при цьому сума зобов`язань не зменшилась), а дії колишнього керівниці та засновниці ТОВ "Мейд Ін" були в дійсності направлені на виведення майнових активів (грошових коштів) боржника, що призвело до неплатоспроможності останнього, а в подальшому, після визнання боржника банкрутом, унеможливило формування ліквідаційної маси банкрута і, відповідно, задоволення вимог кредиторів.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. ОСОБА_1 29.12.2023 звернулась з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 916/2069/21.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2069/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Картере В.І., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024.

13. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 916/2069/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023; повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відбудеться 12.03.2024 о 11:00.

14. 19.02.2024 від представника АТ "Сенс Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому представник банку просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені судові рішення залишити без змін.

14.1. Відзив обґрунтовано тим, що є безпідставними твердження скаржника про неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232116; від 30.01.2018 у справі №923/862/15; від 05.02.2019 у справі №923/1432/15; від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15; від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 10.12.20209 у справі №922/1067/17; від 02.08.2022 у справі № 908/314/18, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16; від 30.10.2019 у справі №906/904/16; від 19.10.2022 у справі №903/1001/19; від 09.03.2023 у справі №904/6900/20; від 06.07.2022 у справі №908/564/21 стосовно недоведеності усіх елементів господарського правопорушення, пов`язаного з доведенням боржника до банкрутства, оскільки судом апеляційної інстанцій викладено та проаналізовано увесь склад правопорушення.

15. Від ТОВ "Мейд Ін" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому представник Товариства просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені судові рішення залишити без змін.

15.1. У відзиві зазначено, що суд дослідив рух коштів за рахунками боржника згідно наявних виписок та встановив, що саме після утворення боргу перед банком і після пред`явлення кредитором позову у липні 2020 року здійснювалися дії із перерахування коштів на користь третіх осіб (в т.ч. пов`язаних із відповідачем - ТОВ "Самміт Солюшн" та ТОВ "Інформ Стандарт" ("Трейд Рітейл Експертс") де відповідач була керівником та учасником) шляхом надання позик, на безоплатне користування третім особам, шляхом зняття готівки через банкомати та через касу банку, які не мали мети отримання прибутків та не відповідають принципам доброчесності і справедливості ведення господарської діяльності. Водночас відповідач не довів доказами чи підтвердженою інформацією економічну доцільність перерахування та зняття коштів товариства, що відбувалося у період, коли остання мала вирішальний вплив на господарську діяльність боржника.

16. В судове засідання 12.03.2024 з`явилися уповноважені представники АТ "Сенс Банк" та ОСОБА_1 , які надали пояснення по суті доводів і вимог касаційної скарги та заперечень на неї.

17. З урахуванням положень Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 916/2069/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника ( ОСОБА_1 )

18. Скаржниця зазначила, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норму права (статтю 61 КУзПБ) без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17, від 02.08.2022 у справі № 908/314/18, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.08.2022 у справі № 908/314/18, від 19.10.2022 у справі № 903/1001/19, від 09.03.2023 у справі № 904/6900/20, від 06.07.2022 у справі № 908/564/21, від 02.08.2022 у справі №908/314/18.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

19. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

22. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пункті 18 описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

23. Предметом розгляду у ці справі є вирішення питання щодо покладення субсидіарної відповідальності в межах справи № 916/2069/21 на керівника та засновника боржника - ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

24. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

25. Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

25.1. Водночас, умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

26. Частиною першою статті 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

27. Застосування субсидіарної відповідальності як одного з інструментів погашення кредиторських вимог у справах про банкрутство передбачено статтею 61 КУзПБ, в якій закріплено складові субсидіарної відповідальності у процедурах банкрутства, до яких входять: недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

28. Колегія суддів звертає увагу, що державою встановлено режим відповідальності за до доведення до банкрутства у формі кримінальної відповідальності за статтею 219 КК України, а також у формі спеціальної відповідальності за статтею 61 КУзПБ. Водночас, якщо стаття 219 КК України передбачає у якості суб`єктивної сторони умисел та корисливий мотив, то для кваліфікації дій за статтею 61 КУзПБ форма вини та мотив мають факультативне значення. Про зазначене свідчить усвідомлений вступ на посаду керівника підприємства-боржника і обов`язок усвідомлення керівником та учасниками юридичної особи відповідальності за свої дії чи бездіяльність (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 923/1054/15).

29. Для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

29.1. Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 Господарського кодексу України).

30. Водночас, спростовуючи доводи ліквідатора щодо наявності підстав для покладення на особу субсидіарної відповідальності, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 911/3554/17 (911/401/21)).

31.1. Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або необережності у її діях з метою спростування наявності підстав для покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів може свідчити про усвідомлення особою наслідків та про відсутність додаткових критеріїв, які б могли впливати на об`єктивну оцінку обставин справи.

31.2. Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей з метою вчинення діяльності боржника на шкоду кредиторам боржника. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, наявність яких з посиланням на конкретні документи доводить процесуальний опонент. За статтею 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

31.3. Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за наявності підтвердження вини відповідних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. А підставою для застосування такої відповідальності є встановлення судом таких складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Щодо суті касаційної скарги

32. У справі, яка переглядається ліквідаторка боржника Коваль І.В. в якості підстав покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок дій/бездіяльності зазначеної особи, які, незважаючи на обізнаність з тяжким фінансовим становищем товариства, збитковістю його господарської діяльності, відсутністю у нього доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), продовжили вживати дії, внаслідок яких відбулося збільшення кредиторської заборгованості ТОВ "Мейд Ін" в результаті чого воно стало неплатоспроможним та було визнано банкрутом.

33. Водночас, апеляційним господарським судом було встановлено, що за 9 місяців 2020 року під безпосереднім керівництвом ОСОБА_1 підприємство втратило всі свої активи, оскільки з рахунків зазначеного Товариства були виведені всі грошові кошти, зокрема, до ТОВ "Самміт Солюшн" та ТОВ "Інформ Стандарт" (найменування якого в подальшому було змінено на ТОВ "Трейд Рітейл Експертс"). При цьому зазначені Товариства є пов`язаними між собою, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

33.1. Так, апеляційний господарський суд встановив, що відповідно до витягів з ЄДРСР № 6249493601 та № 268728482043, складених станом на час існування між зазначеними юридичними особами господарських операцій, ОСОБА_1 була керівником цих підприємств та мала 80% частки статутного капіталу у ТОВ "Самміт Солюшн" та 50% частки статутного капіталу у ТОВ "Інформ Стандарт". Також судом встановлено, що з відкритих рахунків боржника у АТ "КБ "Приватбанк" та АТ "Альфа-Банк" через банкомати та через касу банку регулярно знімалися готівкові кошти, які не обліковуються в інших фінансових документах, а відтак доля їх є сумнівною..

33.2. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що жодного договору, зокрема, про надання ТОВ "Самміт Солюшн" та ТОВ "Інформ Стандарт" безпроцентної фінансової допомоги, та інших документів, в тому числі первинної бухгалтерської документації, яка б надала можливість арбітражному керуючому сформувати ліквідаційну масу, скаржницею надано не було.

33.3. Апеляційний господарський суд також установив, що ОСОБА_1 не надано доказів того, що нею було внесено частку до капіталу боржника в розмірі 400 000,00 грн.

33.4. Водночас, як свідчать установлені судом апеляційної інстанції обставини справи, скаржниця не надала належних та допустимих доказів, які би достеменно спростовували б зазначені обставини та свідчили про наявність добросовісної поведінки у вчинених скаржницею діях. Під час розгляду даної справи мала достатню можливість для того, щоб обґрунтувати та надати докази економічної доцільності, добросовісності та розумності своїх дій, чого матеріали справи не містять. Як свідчать встановлені обставини справи, зазначена особа не спростувала ні факту надання безпроцентної фінансової допомоги іншим підприємствам, які до того ж є пов`язаними; ні того, що у боржника повністю відсутні активи для задоволення вимог кредиторів; ні долі знятих з рахунків готівкових коштів тощо.

34. Доводи скаржниці про не вчинення арбітражним керуючим інших дій з метою відновлення платоспроможності боржника Суд оцінює критично, оскільки дія/бездіяльність арбітражного керуючого не є предметом розгляду у цій справі. Крім того КУзПБ не містить обов`язку вчиняти такі дії ліквідатором у жорсткій послідовності, тому, за наявності відповідних підстав ліквідатор не позбавлений можливості використати право на звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на керівника (учасника) боржника в порядку, передбаченому положеннями статтею 61 КУзПБ. Також скаржником не надано доказів того, що дії щодо зменшення грошових активів боржника здійснювалися іншим керівником Товариства - громадянина Узбекистану ОСОБА_3 . При цьому колегія суддів враховує, що за наявності відповідних обставин ліквідатор не позбавлений права звернутися із відповідною заявою про покладення субсидіарної відповідальності також і на громадянина Узбекистану ОСОБА_3

35. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає правильними висновок апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заяви ліквідатора боржника та покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Мейд Ін" на ОСОБА_1 .

36. Доводи скаржниці та посилання на практику Верховного Суду зазначених висновків апеляційного господарського суду не спростовують, оскільки в цілому зводяться до суб`єктивного тлумачення визначених КУзПБ умов для покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство без урахування умов та підстав, за яких саме такий вид відповідальності може бути застосований до осіб винних у доведенні боржника до банкрутства та обставин, наведених ліквідатором боржника в обґрунтування вимог поданої ним до суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

37. Решта аргументів скаржниці, зокрема, про неправильне врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, також зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що знаходиться поза межею повноважень суду касаційної інстанції.

38. Колегія суддів звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

39. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

40. З огляду на зазначене, Верховний Суд не надає юридичний аналіз доводам скаржника щодо наданої судами попередніх інстанцій оцінки доказів у справі.

41. Відхиляючи доводи скаржниці, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

42. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

43. З огляду на зазначене доводи ОСОБА_1 , наведені в касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій - постанови апеляційного господарського суду та ухвали суду першої інстанції.

Висновки за результатами касаційного провадження

44. Відповідно до пункту другого частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

45. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

46. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

47. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Розподіл судових витрат

48. У зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 916/2069/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере