ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/18355/16 (910/12652/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
на рішення Господарського міста Києва від 06.06.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023
у справі № 910/18355/16 (910/12652/21)
за позовом Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики"
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державної міграційної служби України
про скасування податкового повідомлення-рішення
в межах справи № 910/18355/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18355/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2016.
2. 04.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 03262307096 від 28.04.2021.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Рішенням Господарського міста Києва від 06.06.2022 задоволено позов та скасовано податкове повідомлення-рішення № 03262307096 від 28.04.2021, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві в частині нарахування суми податку з доходів фізичних осіб за період з січня 2017 року по листопад 2017 року включно та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на безнадійний податковий борг за період січня 2017 року по листопад 2017 року.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/18355/16 (910/12652/21) змінено; позовні вимоги Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" вирішено задовольнити частково; скасовано податкове повідомлення-рішення № 03262307096 від 28.04.2021, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві в частині нарахування суми податку з доходів фізичних осіб за період з січня 2017 року по лютий 2017 року включно та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на безнадійний податковий борг за період січня 2017 року по лютий 2017 року; зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві списати як безнадійний податковий борг грошове зобов`язання Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" з податку на доходи фізичних осіб за період з січня 2017 року по лютий 2017 року в сумі 1 225 291,88 грн. Скасовано штрафні (фінансові) санкції, нараховані на безнадійний податковий борг Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" з податку на доходи фізичних осіб за період з січня 2017 року по лютий 2017 року в сумі 311 228,64 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 у справі № 910/18355/16 (910/12652/21) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
6.1. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: п. 51.1 ст. 51, пп.49.18.2 п. 48.18 ст. 49, п. 102.1 ст. 102, пп. 168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України.
Відзиви
7. Відсутні.
Інші заяви та клопотання
8. Відсутні.
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувані судові рішення слід скасувати, а провадження у справі № 910/18355/16 (910/12652/21) слід закрити, виходячи з наступного.
10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (надалі відповідач) згідно з пп.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» (надалі позивач), зокрема, з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 28.12.2020, за результатами якої складено акт від 05.01.2021 № 39/26-15-07-02- 02/05796251.
За результатами перевірки відповідачем винесено до позивача податкове повідомлення-рішення від 05.02.2021 № 08943070906 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 1 930 463,63 грн. та штрафною санкцією - 732 322,00 грн.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, за результатами складено рішення про результати розгляду скарг від 26.03.2021 № 6945/6/99-00-06-01-04-06.
Відповідно до зазначеного рішення Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення від 05.02.2021 № 08943070906 в частині визначення грошових зобов`язань - штрафних санкцій застосованих по пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (у редакції до 31.12.2020), та застосованих штрафних санкцій без врахування вимог п. 113.1 ст. 113 та п. 102.1 ст. 102 ПК України.
30.04.2021 за вхідним № 124, позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 03262307096, винесене відповідачем, про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 1 930 463,63 грн. та штрафною санкцією - 443 184,28 грн.
Позивач оскаржив до Державної податкової служби України податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 03262307096, за результатами якого складено рішення від 29.06.2021 № 14448/6/99-00-06-01-04-06 про залишення скарги без розгляду, з підстав, що відповідно пункту 4 розділу VIII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062 контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.
З огляду на те, що позивач не погоджується з розміром податкового зобов`язання та розміром нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, останній звернувся до суду з даним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 03262307096 від 28.04.2021.
12. . Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
13. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
14. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
15. Предметом спору у цій справі стали оскаржувані Позивачем рішення Відповідача (ППР) про нарахування суми податку з доходів фізичних осіб та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на безнадійний податковий борг.
16. Згідно з правовою позицією в постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про розгляд за правилами адміністративного судочинства справ за позовними вимогами, що стосуються перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, у спорі щодо суми заборгованості з ПДВ, строку сплати такої заборгованості та тривалості прострочення, оскільки такі спори є спорами публічно-правового характеру.
17. Ця правова позиція в подальшому підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) (провадження №12-46 гс23), предметом спору у якій є визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.
18. Наведені правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо адміністративної юрисдикції податкових спорів, стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство, підлягають врахуванню у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України.
19. Враховуючи ці висновки Великої Палати Верховного Суду щодо підсудності судам адміністративної юрисдикції спорів, які виникають з податкових правовідносин, Суд зазначає, що оскільки у справі, що розглядається, позовні вимоги стосуються перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, а предметом спору є оскарження податкових повідомлень-рішень, то цей спір має публічно-правовий характер та належить до юрисдикції адміністративних судів, що є підставою для закриття провадження згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір між сторонами у цій справі про оскарження ППР Відповідача не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
21. Пункт 5 частини першої статті 308 ГПК України визначає, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
22. За змістом частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
23. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
24. Оскільки господарськими судами розглянуто по суті цю справу, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.
25. При цьому, слід роз`яснити Державній науково-виробничій корпорації "Київський інститут автоматики", що позов про скасування податкового повідомлення-рішення віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.
26. Також, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу позивача на приписи частини четвертої статті 313 ГПК України згідно яких, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу, суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити частково.
2. Рішення Господарського міста Києва від 06.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 у справі № 910/18355/16 (910/12652/21) скасувати.
3. Провадження у справі № 910/18355/16 (910/12652/21) закрити.
4. Роз`яснити Державній науково-виробничій корпорації "Київський інститут автоматики", що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 26.03.2024 |
Номер документу | 117879902 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні