Ухвала

від 25.03.2024 по справі 925/1240/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1240/21

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

перевіривши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024

у справі № 925/1240/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот - Ч»

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна - Агро»

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 у задоволенні скарги фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Левченка В.М. у справі 925/1240/21, відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 апеляційну скаргу Корякіна Дмитра Вадимовича залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 у справі №925/1240/21, без змін.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича з доданими до неї документами на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 925/1240/21, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірними дії ліквідатора ТОВ «Седна - Агро» арбітражного керуючого Левченка В.М. щодо складання 08.08.2023 Акту про визнання аукціону №BRD001-UA-20230711-85898 від 24.07.2023 таким, що не відбувся та надання таких відомостей для їх внесення до відомостей про проведення аукціону №BRD001-UA-20230711-85898 в електронній торговій системі "Прозорро. Продажі" та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків; зобов`язати ліквідатора ТОВ "Седна-Агро" - арбітражного керуючого Левченко Василя Миколайовича відступити покупцю - фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу, придбане на аукціоні №BRD001-UA-20230711-85898 від 24.07.2023, право вимоги дебіторської заборгованості ТОВ "Агрохолдинг-2012" (код ЄДРПОУ 40028765) перед ТОВ "Седна-Агро" (код ЄДРПОУ 33143734), та передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від арбітражного керуючого Левченка В.М. надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича. Заперечення мотивоване тим, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024, не підлягає касаційному оскарженню відповідно до вимог частини 3 ст. 9 КУзПБ.

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Розглянувши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів скарги, фізична особа - підприємець Корякін Дмитро Вадимович не погоджується з постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, якою ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 у справі №925/1240/21 про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого, залишено без змін.

Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на момент звернення фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, з касаційною скаргою на оскаржувану постанову апеляційного суду - після набрання чинності з 15.04.2023 змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023) у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Отже, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття оскаржуваного судового рішення та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанов апеляційних судів, прийнятих за результатом апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 ГПК України).

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 925/1240/21 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 925/1240/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.