УХВАЛА
25 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 918/490/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (колегія суддів: Миханюк М. В., Саврій В. А., Коломис В. В.) у справі
за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" про розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" (далі - ТОВ "Русана Плюс"), в якій просило розірвати договір оренди від 14.04.2010 № 1936 і зобов`язати відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 359,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. 16 Липня, 59, м. Рівне, шляхом виселення та передати його позивачу за актом приймання-передачі.
31.07.2023 Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення про відмову у позові.
19.09.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої склав 25.09.2023, про скасування цього рішення та ухвалив нове - про задоволення позову.
30.10.2023 ТОВ "Русана Плюс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначену постанову.
Верховний Суд ухвалою від 13.12.2023 залишив вказану касаційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк на усунення її недоліків.
05.02.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про повернення касаційної скарги ТОВ "Русана Плюс" згідно зі статтею 174 та частиною п`ятою статті 292 ГПК України, оскільки скаржник не виконав вимоги ухвали суду касаційної інстанції від 13.12.2023 у встановленій у ній строк.
ТОВ "Русана Плюс" 29.02.2024 повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024, у зв`язку із перебуванням судді Рогач Л. І. на лікарняному, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, ТОВ "Русана Плюс" зазначило, що не отримувало ухвал Верховного Суду від 13.12.2023 про залишення касаційної скарги без руху та від 05.02.2024 про її повернення та не могло отримати у зв`язку з ускладненням стану здоров`я керівника ТОВ "Русана Плюс" Шаранкевич О. В. та відповідно відсутністю керівника на робочому місці; інші уповноважені особи на отримання поштової кореспонденції у скаржника відсутні. Зазначає, що 13.02.2024 керівник ТОВ "Русана Плюс" пройшла огляд медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення другої групи інвалідності, після чого - 26.02.2024 приступила до виконання своїх службових обов`язків і з Єдиного державного реєстру судових рішень дізналася про наявність вказаних вище ухвал Верховного Суду. При цьому вказує, що на виконання ухвали Верховного Суду від 13.12.2023 ТОВ "Русана Плюс" зареєструвало електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Тому вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин.
Розглянувши ці аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою цієї статті, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
ТОВ "Русана Плюс" вперше звернулося з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції з пропуском встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку, проте касаційний суд не вбачав правових підстав для визнання названих скаржником його пропуску неповажними.
Водночас ураховуючи, що касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 ГПК України, то її ухвалою від 13.12.2023 Верховний Суд залишив її без руху для усунення недоліків та зазначив про обов`язок скаржника зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України. При цьому скаржнику було встановлено десятиденний строк з моменту вручення ухвали на усунення зазначених недоліків та роз`яснено наслідки невиконання вимог цієї ухвали.
Скаржник не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, а тому 05.02.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про повернення касаційної скарги.
ТОВ "Русана Плюс" повторно звернулося із касаційною скаргою лише 29.02.2024, вказавши при цьому також, що на виконання вимог ухвали від 13.12.2023 зареєструвало електронний кабінет.
Верховний Суд враховує, що визначальним у цьому випадку у поновленні процесуальних строків для касаційного оскарження, є необхідність оцінки їх пропуску в сукупності із попередніми діями скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Доводи скаржника на обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження зводяться до неотримання ухвал Верховного Суду щодо первісно поданої касаційної скарги у зв`язку із тривалою хворобою його керівника та відсутністю інших уповноважених осіб на отримання поштової кореспонденції.
Проте касаційний суд відхиляє такі доводи з огляду на таке.
Згідно з положеннями пункту 3 частини шостої 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Тобто повідомлення про вручення поштового відправлення є документом, який оформлюється з метою отримання відправником відомостей щодо факту вручення поштового відправлення, дати такого вручення та щодо особи, яка отримала це поштове відправлення від імені адресата.
З урахуванням наведеного, належним доказом, який підтверджує дату отримання копії ухвали суду у цьому випадку є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підлягає поверненню відправнику.
Ухвалу Верховного Суду від 13.12.2023 про залишення первісно поданої касаційної скарги без руху ТОВ "Русана Плюс" отримало 03.01.2024, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, яке повернулося до Верховного Суду. Отже, встановлений у цій ухвалі десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги, який починається з наступного дня після вручення ухвали, розпочав свій перебіг 04.01.2024 та закінчився 15.01.2024 (14.01.2024 - вихідний день).
Ухвала про повернення касаційної скарги від 05.02.2024 була вручена ТОВ "Русана Плюс" 20.02.2024, що також підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, в якому зазначене прізвище та ініціали особи, якій вручено ухвалу- ОСОБА_1 та наявний підпис цієї особи.
Наведеним спростовуються аргументи скаржника про неотримання ухвал Верховного Суду від 13.12.2023 та від 05.02.2024.
Зазначаючи про не отримання цих ухвал, скаржник не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.
Також необґрунтованими є посилання ТОВ "Русана Плюс" на хворобу керівника на підтвердження неможливості отримання ним ухвал Верховного Суду від 13.12.2023 та від 05.02.2024. Так, до клопотання додані копії медичних документів про перебування вказаної особи на стаціонарному лікуванні загалом з 19.10.2023 до 16.11.2023 та про проходження 13.02.2024 огляду медико-соціальною експертною комісією, тоді як наведені ухвали були вручені в інші дні, а саме 03.01.2024 та 20.02.2024 відповідно.
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
У рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Європейський суд з прав людини підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Дотримання процесуальних строків забезпечує дотримання принципу правової визначеності та рівність прав для кожного з учасників справи.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч наведеному, отримавши 03.01.2024 ухвалу про залишення первісно поданої касаційної скарги без руху та відповідно дізнавшись про її недоліки ТОВ "Русана Плюс" не вчиняло жодних дій щодо належного оформлення касаційної скарги аж до 29.02.2024, коли власне і зареєструвало електронний кабінет та повторно подало касаційну скаргу.
З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду та не навів аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися до суду раніше ніж 29.02.2024. Тож наведені в клопотанні обставини не є поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.
За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Отже, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
Отже, касаційна скарга ТОВ "Русана Плюс" підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" залишити без руху.
2. Скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Н. О. Волковицька
Суддя Г. М. Мачульський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2024 |
Оприлюднено | 26.03.2024 |
Номер документу | 117879963 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні