Ухвала

від 25.03.2024 по справі 363/4570/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"25" березня 2024 р. Справа № 363/4570/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024року Вишгородський районний суд Київської області колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023111150001281 відносно ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Вишгородського районного суду Київської області з Вишгородської окружної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023111150001281 відносно ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 строком на два місяці, з тих підстав, що ризики, які послугували підставою для обрання запобіжного заходу не відпали та не змінились, у зв`язку із чим просить продовжити запобіжний захід.

Крім того, в судовому засіданні надійшло клопотання потерпілого ОСОБА_6 про скасування арешту на майно в частині заборони користування. В обґрунтування клопотання він заявив, що в ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим суддею накладено арешт на шліфувальну машинку "Metabo Intec" FSX 200 Intec, шліфувальну машинку марки "Makita", електродрель марки "Bosch GBM10RE Proffesional" в корпусі зеленого кольору, болгарку марки "Makita PA6-GF30", моделі - НОМЕР_1 , бензопилу в корпусі помаранчевого кольору марки "Oleo Mac", маркування відсутнє, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Так як він є володільцем зазначених речей та використовує їх у роботі, просить суд скасувати арешт на майно в частині заборони користування ним та передати йому як законному володільцю на відповідальне зберігання.

Прокурор погодився із клопотанням потерпілого щодо зняття арешту з майна.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання прокурора та клопотання потерпілого ОСОБА_6 .

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечувала щодо клопотання прокурора з підстав що зазначені ризики безпідставні та необґрунтовані, проти клопотання потерпілого не заперечувала.

Обвинувачений ОСОБА_9 заперечував щодо клопотання прокурора, проти клопотання потерпілого не заперечував.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимогст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбаченіст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК Українисуд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Також ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно дост. 12 КК Україниє особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.05.2023 року до підозрюваного на той час ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31.08.2023 року включно.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.08.2023 року до ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 30.10.2023 року включно.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.12.2023 року до ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 13.02.2024 року включно.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.02.2024 року до ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 09.04.2024 року включно.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено у п. 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:

b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом;

c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З урахуванням пред`явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, колегія суддів погоджується, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, які передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги стадію судового розгляду, те, що всі свідки не допитані, докази не досліджені, обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наступних його продовжень на теперішній час не змінились та ризики передбаченіст.177 КПК України, що були підставою для застосування цього запобіжного заходу та його продовження, не зменшилися та не перестали існувати, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на два місяці. Продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не буде значним в розумінні встановлення балансу інтересів судового розгляду й обмеження прав особи на вільне пересування.

За таких обставин підстав для обрання альтернативного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не встановлено та наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження діючого запобіжного заходу.

Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУ НП в Київський області задоволено. Накладено арешт на

-шліфувальну машинку "Metabo Intec" FSX 200 Intec, яку поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером 4515876;

-шліфувальну машинку марки "Makita", яку поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером 4515888;

-електродрель марки "Bosch GBM10RE Proffesional" в корпусі зеленого кольору, яку поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером 4515877;

-болгарку марки "Makita PA6-GF30", моделі - НОМЕР_1 , яку поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR 1403953;

-бензопилу в корпусі помаранчевого кольору марки "Oleo Mac", маркування відсутнє, яку поміщено до поліетиленового пакету з биркою, на якій містяться відповідні пояснювальні написи та підписи учасників слідчої дії.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст.174КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності на арештований автомобіль, з огляду на завдання кримінального провадження, пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку орган досудового розслідування прагнув досягти у кримінальному провадженні, проведено ряд необхідних слідчих дій з автомобілем, а також те, що обвинувальний акт по даному кримінальному провадження перебуває в суді, судом досліджено докази сторони обвинувачення, суд вважає можливим скасувати арешт, накладений на зазначене вище майно, в частині заборони користування, оскільки подальше існування вказаного арешту майна стане надмірним тягарем для його власника та не буде відповідати принципам розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 174,331,369,372,392, КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання потерпілого ОСОБА_6 задовольнити.

Скасувати арештНакладенийухвалою Київськогоапеляційного судувід 30.08.2023року в частині заборони користування наступним майном, а саме:

-шліфувальну машинку "Metabo Intec" FSX 200 Intec;

-шліфувальну машинку марки "Makita;

-електродрель марки "Bosch GBM10RE Proffesional" в корпусі зеленого кольору;

-болгарку марки "Makita PA6-GF30", моделі - M14 9565 CV, 3953;

-бензопилу в корпусі помаранчевого кольору марки "Oleo Mac", маркування відсутнє.

Клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто до 25.05.2024 року, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала діє до 25.05.2024 року включно.

Повний текст ухвали буде проголошений 25.03.2024 року о 18 год 30 хв.

Ухвала в частині продовження терміну тримання під вартою, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3