Ухвала

від 25.03.2024 по справі 554/3010/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 25.03.2024Справа № 554/3010/24 Провадження № 2/554/3561/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до мого провадження надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 36956,04 грн.; середню заробітну плату за час затримки розрахунку щодо виплати вихідної допомоги з 23.02.2024 року по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців, з розрахунку 559,94 грн. середньоденної заробітної плати, а також всі судові витрати, які будуть понесені.

Зазначену позовну заяву треба залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме: заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; ; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи . До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не виклала в позовній заяві всіх обставин, якими обґрунтовує свої вимоги та не зазначила доказів, що підтверджують кожну обставину. Так, позивач не конкретизувала своїх вимог, а саме не вказала розміру середньої заробітної плати за час затримки розрахунку щодо виплати вихідної допомоги з 23.02.2024 року, яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Як результат, фактично не вказала ціну позову щодо вимог майнового характеру, не виклала в позовній заяві обставини, якими обґрунтовує свої вимоги та не зазначила доказів, що підтверджують кожну обставину.

Позивач, заявляючи позовні вимоги про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, послалась на те, що вона відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору.

Однак, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати та за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення виплати вихідної допомоги під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Крім того, такі пільги не поширюються й на вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримання її виплати.

Зазначені вимоги є вимогами майнового характеру.

Відповідно доЗакону України«Про судовийзбір»,розмір ставкисудового зборуза поданняфізичною особоюпозовної заявимайнового характерустановить 1відсоток цінипозову,але неменше 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб (1211,20 грн.).

Відповідно до ч. 4ст.177ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вищевказаним вимогам позивачем при зверненні до суду із позовом про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку судовий збір не сплачено.

В зв`язку з даними недоліками позовної заяви, вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючисьст. 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що його повідомити.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Чуванова