Ухвала

від 26.02.2024 по справі 752/13136/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13136/16-ц

Провадження № 6/752/165/24

У Х В А Л А

26 лютого 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва:

у складі головуючого по справі судді Хоменко В.С.

за участю секретаря Павлюх П.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,-

встановив:

у січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. з заявою, в якій просила замінити сторону виконавчого провадження - АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ОСОБА_1 , у виконавчих листах з примусового виконання заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2017 року по цивільній справі № 752/13136/16-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заяву мотивувала набуттям прав вимоги до ОСОБА_2 згідно договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 27.12/2023_ДФ-3, укладеного між нею та ТОВ «Девелоп Фінанс», відповідно до якого вона набула право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за заборгованістю по кредитному договору № 78-1024МВ/06 від 19.10.2006 року (в системі обліку АТ «УкрСиббанк» № 10408838000), в розмірі 21 303,18 доларів США та 321,06 грн., а також 8 007,63 грн. судового збору, стягнутого з останнього на користь ПАТ «УкрСиббанк» заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2017 року, яке набрало законної сили в установленому порядку.

Вказала, що виданий 16.10.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва виконавчий лист № 752/13136/16-ц на примусове виконання вказаного судового рішення, на даний час відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 26.10.2020 року, перебуває на примусовому виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

Тому, посилаючись на положення ст. ст. 512, 514, 516 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 442 ЦПК України, просила заяву задовольнити.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Хоменко В.С.

20.02.2024 року здійснено виклик учасників процесу на 26.02.2024 року.

Заявник при зверненні до суду просив розглянути заяву без його присутності.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про дату і час судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань не надали, однак в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України це не є перешкодою для вирішення даного питання.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 752/13136/16-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2017 року, яке набрало законної сили в установленому порядку, позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» було задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 21 303,18 доларів США, 321,06 грн. та 8 007,63 грн. судового збору (т. 1 а.с. 78-80).

16.10.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи № 752/13136/16-ц на примусове виконання вказаного судового рішення.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2020 року ВП № НОМЕР_3 на примусовому виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист № 752/13136/16-ц, виданий 16.10.2018 року Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 21 303,18 доларів США.

25.12.2023 року між ТОВ «Девелоп Фінанс» та ОСОБА_1 укладено попередній договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за кредитним договором № 78-1024МВ/06 від 19.10.2006 року (в системі обліку АТ «УкрСиббанк» № 10408838000), відповідно до п.п. 2.1.-2.2. якого ТОВ «Девелоп Фінанс» зобов`язувалось здійснити всі необхідні дії, спрямовані на набуття права вимоги до позичальника ОСОБА_2 , зокрема, і за кредитним договором № 78-1024МВ/06 від 19.10.2006 року (в системі обліку АТ «УкрСиббанк» № 10408838000) разом із всіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладеними в новій редакції, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.п . 3.1.-3.4. попереднього договору ціна подальшого відступлення Первісним кредитором Права вимоги на користь Нового Кредитора визначається сторонами у основному договорі. Ціна подальшого відступлення Первісним Кредитором Прав вимоги на користь Нового Кредитора за домовленістю сторін складає 156 493,00 грн. сторони дійшли згоди в тому, що для укладення в майбутньому основного договору та на підтвердження своїх намірів придбати право вимоги Новий кредитор сплачує первісному кредитору забезпечувальний (авансовий) платіж у розмірі 156 493,00 грн., який сплачується новим кредитором на користь первісного кредитора не пізніше 28.12.2023 року. Забезпечувальний (авансовий) платіж зараховується до Ціни відступлення.

Згідно ПІ № 0.0.3384263567.1 від 27.12.2023 року ОСОБА_1 на користь ТОВ «Девелоп Фінанс» сплачено 156 493,00 грн.

27.12.2023 року між АТ «УкрСиббанк» (Клієнт) та ТОВ «Девелоп Фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу № 27/12/2023, за умовами якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор зобов`язується прийняти права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на та умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає Фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржника перед клієнтом, що передбачені умовами Первинних договорів (п. п. 2.1., 2.2 Договору).

Згідно п. п. 3.1. Договору факторингу № 27/12/2023 станом на дату підписання цього Договору загальна заборгованість за первинними договорами, зазначеними в додатку до цього договору, становить: за кредитним договором № 78-1024МВ/06 від 19.10.2006 року (в системі обліку АТ «УкрСиббанк» № 10408838000) основна сума боргу - 17 716,45 доларів США, проценти - 26 054,53 доларів США, комісія - 0,00 доларів США, неустойка (штраф, пеня) - 0,00 доларів США. Сума фінансування, що надається Фактором Клієнту під відступлення прав вимоги складає 141 252,55 грн. без ПДВ.

Згідно ПІ № 116 від 27.12.2023 року ТОВ «Девелоп Фінанс» сплачено на користь АТ «УкрСиббанк» 141 252,55 грн.

27.12.2023 року між ТОВ «Девелоп Фінанс» та ОСОБА_1 укладеного договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 27.12/2023_ДФ-3, за умовами якого ОСОБА_1 набула право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за заборгованістю по кредитному договору № 78-1024МВ/06 від 19.10.2006 року (в системі обліку АТ «УкрСиббанк» № 10408838000), в розмірі 21 303,18 доларів США та 321,06 грн., а також 8 007,63 грн. судового збору, стягнутою з останнього на користь ПАТ «УкрСиббанк» заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2017 року.

Згідно п. 4.1. Договору за домовленістю Сторін Ціна договору складає 156 493,00 грн. При цьому, сплачені новим кредитором Первісному кредитору за Попереднім договором про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за кредитним договором № 78-1024МВ/06 від 19.10.2006 року, що був укладений 25.12.2023 року, грошові кошти у розмірі 156 493,00 грн. враховуються в якості оплати Ціни договору за цим Договором.

Згідно п. 3.1.3. Договору права вимоги переходять до Нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до божника стосовно його заборгованості за кредитним договором, а також по відношенню до поручителя стосовно його зобов`язань за договором забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положенням ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування необхідності здійснення заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва у цій справі ОСОБА_1 зазначає, що набула право вимоги до боржника за Кредитним договором на підставі Договору про відступлення.

Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено ст. 11 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Висновок щодо розмежування договорів відступлення права вимоги (цесії) та договорів факторингу викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16, в якій Суд зазначив, що під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (ст. 515 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (ст. 1078 ЦК України).

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з ч. 1 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (ст. 513 ЦК України). Оскільки факторинг визначено п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

При цьому Суд резюмував, що факторинг є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Разом з цим, як зазначено у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до ст. 203 ЦК України зумовлює його недійсність.

Водночас, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 року у цій справі.

Судом не встановлено, що укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 27.12/2023_ДФ-3 від 27.12.2023 року оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник, тому заміна сторони (кредитора) правонаступником - фізичною особою є належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 27.12/2023_ДФ-3 від 27.12.2023 року недійсним, так само як і заперечення учасників справи проти факту правомірності укладення цього Договору.

В той же час, встановлено, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за Договором про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 27.12/2023_ДФ-3 від 27.12.2023 року на час або після його укладення, тобто докази, які підтверджують належність виконання заявником своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, за наявності відповідних доказів здійснення оплати за відступлене право вимоги, виходячи з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни, суд надходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 260, 442 ЦПК України, суд, -

постановив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження - АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299), у виконавчих листах з примусового виконання заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2017 року по цивільній справі № 752/13136/16-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Суддя В.С. Хоменко