Рішення

від 25.03.2024 по справі 755/6328/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6328/23

Провадження № 2/755/1014/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Київський міський центр зайнятості, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 7 175,60 грн та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.10.2020 до Дніпровської районної філіх Київського міського центру зайнятості звернувся громадянин ОСОБА_1 з заявами про надання статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю. Відповідач для отримання статусу безробітного у вказаній заяві, зазначив інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку, не є підприємцем, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, трудовою діяльністю не займається, пенсію на пільгових умовах не отримує та не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства. Також, відповідач повідомив, що ознайомлений з правами та обов`язками з зареєстрованого безробітного та несе відповідальність за достовірність поданих даних за відомостей. Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ № НТ201028 від 28.10.2020 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 28.10.2020. У зв`язку із початком зайнятості, наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ № НТ201208 від 08.12.2020, відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію з 07.12.2020. При опрацюванні даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ДРЗДСС) виявлено, що під час перебування на обліку, відповідач перебував у відносинах цивільно-правового характеру з Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕЙН COPC КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 37405860). 20.05.2022 Київським міським центром зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 535. Згідно висновків Акту встановлено, що: « ОСОБА_1 надавав послуги ТОВ «БРЕЙН COPC КОРПОРЕЙШН» в порядку тa на умовах, визначених Договором на надання послуг БСК № 22/10/2020/01-Київ від 22.10.2020. Зокрема пунктом 12.1 зазначено, що Договір набуває сили з моменту його підписання обома Сторонами і діє по 01.01.2021 включно. Згідно Акта здачі-приймання наданих послуг № 01 від 31.12.2020 ОСОБА_1 нараховано винагороду». До Акту долучені копії документів, наданих ТОВ «БРЕЙН COPC КОРПОРЕЙШН» під час розслідування страхового випадку: лист від 17.05.2022 вих. № 17/05/2022-3; договір БСК № 22/10/2020/01-Київ від 22.10.2020; акт № 01 здачі-приймання наданих послуг від 31.12.2020. Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства України, відповідач під час перебування на обліку у якості безробітного, належав до категорії зайнятого населення, про що не повідомив Дніпровську районну філію КМЦЗ. Згідно довідки-розрахунку № 86 від 24.05.2022 розмір нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття з 28.10.2020 по 06.12.2020 становить 8 175,60 грн. Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ № 26 від 03.06.2022 прийнято рішення щодо повернення відповідачем нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення. З метою досудового врегулювання спору, Дніпровською районною філією КМЦЗ надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення №266.5-616/22 від 03.06.2022 про необхідність повернення в добровільному порядку нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття. В добровільному порядку відповідачем повернуто кошти у розмірі 1 000 грн.

23.05.2023 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи і визначено відповідні строки.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримав 13.06.2023. Позивач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримав 24.05.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, позивач додаткових заяв до суду не подано.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в ред.чинній на момент виникнення спірних правовідносин) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами: надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов`язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законом, та можливості добровільного страхування у випадках, передбачених законом; цільового використання коштів страхування на випадок безробіття; солідарності та субсидування; обов`язковості фінансування Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов`язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом; паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців; диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття; законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

За приписами ст. 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Члени особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов`язані з працевлаштуванням профілактичні заходи відповідно до статті 7-1 цього Закону

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (в ред.чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Як убачається з матеріалів справи, 28.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявами, в яких просив надати (поновити) його статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та призначити (поновити) йому виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Витягом з наказів про прийнятті рішення по особі від 03.06.2022 ОСОБА_1 , ПК № 026620102800017 наказом від 28.10.2020 № НТ201028 відповідачу з 28.10.2020 надано статус безробітного.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказами від 28.10.2020 № НТ201028 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 28.10.2020 по 24.07.2021 та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 08.12.2020 № НТ201208 відповідачу припинено виплату по безробіттю у зв`язку із початком зайнятості з 07.12.2020.

Поряд із цим, встановлено, що 22.10.2020 між ТОВ «БРЕЙН COPC КОРПОРЕЙШН» та ОСОБА_1 було укладено договір БСК №22/10/2020/01-Київ на надання послуг, за умовами якого ОСОБА_1 як виконавець, зобов`язується за завданням замовника та в інтересах ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» надати власними силами та засобами послуги з забезпечення консалтингу продукції, та підтримка презентації магазину, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вищевказані послуги на умовах, передбачених цим договором. Послуги надаються з 22.10.2020 та діє по 01.01.2021.

20.05.2022 Київським міським центром зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 535. Згідно висновків Акту встановлено, що: « ОСОБА_1 надавав послуги ТОВ «БРЕЙН COPC КОРПОРЕЙШН» в порядку тa на умовах, визначених Договором на надання послуг БСК № 22/10/2020/01-Київ від 22.10.2020.

Згідно довідки-розрахунку № 86 від 24.05.2022 розмір нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття з 28.10.2020 по 06.12.2020 становить 8 175,60 грн.

Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ № 26 від 03.06.2022 прийнято рішення щодо повернення відповідачем нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення.

З метою досудового врегулювання спору, Дніпровською районною філією КМЦЗ надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення №266.5-616/22 від 03.06.2022 про необхідність повернення в добровільному порядку нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття

Згідно довідки-розрахунку про заборгованість ОСОБА_1 від 20.10.2022 №55 боржником відшкодовано кошти в сумі 1 000 грн.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття

За нормою ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за нею відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

За приписами п. 6 Порядку № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено право Фонду, серед іншого:

користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду.

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України (ч. 5 ст. 23 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Станом на час розгляду справи даних щодо повернення ОСОБА_1 надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7 175,60 грн не надійшло.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст. 1215, ст. 1212 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позову Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів та необхідність його задоволення, оскільки відповідач у встановленому порядку не повідомив позивача про працевлаштування, оскільки така обставина впливає на умови виплати допомоги по безробіттю та зазначене свідчить про невиконання останнім обов`язків, передбачених ч. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що призвело до надлишкової виплати ОСОБА_1 коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7 175,60 грн.

В порядку ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню із відповідачки на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду із цим позовом, у розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1212, 1215 Цивільного кодексу України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Київського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491091, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.47-Б) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 7 175,60 грн на наступні реквізити: рахунок IBAN: НОМЕР_2 , Банк : Державна казначейська служба України в м. Києві (ДКСУ), ЄДРПОУ 03491091.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь Київського міського центру сплачений судовий збір у розмірі 2 684 грн на наступні реквізити: рахунок IBAN: UA338201720355469301700706268, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві (ДКСУ), ЄДРПОУ 03491091.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: