Рішення

від 25.03.2024 по справі 200/362/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року Справа№200/362/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІДІАЙ АГРО» (адреса: вул. Центральна, 161, м. Селидове, Донецька область, 85400, ЄДРПОУ 38499834)

до Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: вул. Італійська, 59 , м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ЄДРПОУ 44070187)

про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179374,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІДІАЙ АГРО» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179374,40 грн.

Ухвалою суду від 25 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІДІАЙ АГРО до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179374,40 грн., відкрито провадження в адміністративній справі № 200/362/24 та витребувано у відповідача докази у справі.

Одночасно, вказаною ухвалою суду від 25 січня 2024 року вирішено проводити розгляд справи № 200/362/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

08 лютого 2024 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області на виконання ухвали суду від 25 січня 2024 року надані витребувані судом докази.

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративний справі № 200/362/24.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, як платник єдиного внеску, починаючи з моменту реєстрації постійно, беззаперечно, вчасно, відповідно до законодавства виконував свої податкові обов`язки, в тому числі стосовно нарахування та сплати єдиного внеску. Проте, Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 № Ю-0267-0599, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ «СІДІАЙ АГРО» становить 179374,40 грн., яка складається з недоїмки 179 374,40 грн. Позивач зазначає, що його податковою адресою, як платника податків є: вул. Центральна, 161, м. Селидове, Донецька область, що відноситься до Селидівської міської територіальної громади, Покровського району, Донецької області. Для здійснення господарської діяльності з метою вирощування сільськогосподарських культур позивачем на правах оренди використовуються 438 земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної форми власності загальною площею 1020,5667 га. Крім того, для здійснення додаткових видів діяльності позивач має у власності 22 будівлі (споруди) сільськогосподарського призначення (склади, корівники, свинарки, та ін.) загальною площею 15911,8 (кв.м.). Фактичне місце знаходження всіх будівель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність позивача - Селидівська міська територіальна громада, Покровського району Донецької області. Отже, місцем знаходження та здійснення господарської діяльності позивача є територія Селидівської міської територіальної громади, Покровського району, Донецької області, тобто територія ведення бойових дій. Вказана обставина є підставою звільнення позивача від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності за дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) відповідно до приписів п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та Порядку. Таким чином, перебування позивача на території Селидівської міської територіальної громади, де ведуться воєнні (бойові) дії, є підставою неможливості виконання позивачем податкових обов`язків по сплаті єдиного соціального внеску. Враховуючи вимоги Порядку №225, позивач 21.01.2024 звернувся до відповідача із заявою про втрату можливості виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Відтак, у цьому випадку відповідач зобов`язаний винести рішення щодо неможливості своєчасного виконання Позивачем свого податкового обов`язку. Водночас відповідно до частини 1 розділу III Порядку №225 обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Позивач звертає увагу, що несплата єдиного внеску, зазначена в оскарженій вимозі відповідача, відноситься до періоду практичної відсутності господарської діяльності в 2022-2023 роках, неможливість сплати якого позивач задекларував заявою про відсутність можливості сплати податкових зобов`язань. Таким чином, вимога Головного управління ДПС у Донецькій області від 26.12.2023 № Ю-0267-0599 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 179 374,40 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог позивача, просить у позові відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ТОВ «СІДІАЙ АГРО» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску. Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ТОВ «СІДІАЙ АГРО», код за ЄДРПОУ 38499834, перебуває на обліку в Селидівській ДПІ (м. Селидове) ГУ ДПС, стан 0 - платник податків за основним місцем обліку. Станом на 30.11.2023 платник мав заборгованість з єдиного внеску за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 «Єдиний внесок, нарахований робітникам на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» в сумі 179 374,40 гривень. Заборгованість виникла у період з 09.02.2023 по 30.11.2023 року згідно з наданими платником Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску: - за IV квартал 2022 року розрахунок № 9301644247 від 25.01.2023; - за I квартал 2023 року розрахунок № 9071646999 від 07.04.2023; - за II квартал 2023 року розрахунок № 9184200840 від 25.07.2023; - за III квартал 2023 року розрахунок № 9284387166 від 26.10.2023. На підставі цих даних та згідно з вимогами чинного законодавства відносно боржника ТОВ «СІДІАЙ АГРО» було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 року № Ю-0267-0599 на суму 179374,40 грн. за формою, наведеною у додатку 6 до Інструкції № 449. Вказану Вимогу направлено на податкову адресу боржника засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення зазначену вимогу отримано платником 12.01.2024 року. Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем було частково сплачено заборгованість з єдиного внеску у сумі 148 606,20 грн., у т. ч.: - 22.12.2023 року 100,00 грн.; - 26.12.2023 - 148 506,20 гривень. Відповідно до п. 8 розділу VІ Інструкції № 449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Таким чином, наразі залишок боргу з єдиного внеску по ТОВ «СІДІАЙ АГРО» за спірною вимогою становить 30 768,20 грн., (дата виникнення якого 09.11.2023), згідно з Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2023 року № 9284387166 від 26.10.2023. Також позивач звертає увагу на те, що предметом спору у справі № 200/362/24 є вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179 374, 40 грн. сформована ГУ ДПС у Донецькій області та вручена позивачу поштою. Проте, наведені у позовній заяві, усі доводи ТОВ «СІДІАЙ АГРО» щодо протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179 374, 40 грн. зводяться до трактування нормами п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України (далі ПК України) та наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі Порядок № 225), а також спонукання податкового органу до прийняття рішення про неможливість своєчасного виконання позивачем своїх податкових обов`язків з урахуванням вищезазначених норм. ТОВ «СІДІАЙ АГРО», керуючись нормами п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України та Порядку № 225 надало до ГУ ДПС у Донецькій області заяву (№ б/н від 21.01.2024, вхідний реєстраційний індекс ГУ ДПС у Донецькій області № 991/6 від 22.01.2024) про неможливість своєчасного виконання своїх податкових обов`язків. У зазначеній заяві ТОВ «СІДІАЙ АГРО», зокрема зазначена наступна причина неможливості виконання податкових зобов`язань: знаходження підприємства на території Селидівської міської територіальної громади, Покровського району, Донецької області, тобто на території ведення бойових дій. Однак, згідно з розділом 1 п.1 пп.1.2 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, Селидівська міська територіальна громада (код громади UA14160230000060952) з 24.02.2022 року визначена як територія можливих бойових дій. Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджуються виникнення щодо обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків. Згідно з пунктом 1.3 статті 1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання зокрема, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Частиною 2 ст. 8 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Враховуючи викладене, можливо зробити висновок, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку. Беручи до уваги те, що предметом спору у даній справі є безпосередньо вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179 374, 40 грн., а не рішення податкового органу щодо можливості чи не можливості виконання позивачем своїх податкових обов`язків, а також те, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування відповідно до норм ПК України та підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, ГУ ДПС у Донецькій області зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179 374, 40 грн., була сформована та направлена ТОВ «СІДІАЙ АГРО» відповідала нормам чинного законодавства та є правомірною, а тому не підлягає скасуванню.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що станом на момент формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 № Ю-0267-0599 позивач частково сплатив заборгованість у сумі 148 506,20 грн., внаслідок чого станом на 26.12.2023 (день формування спірної вимоги) заборгованість складала лише 30 768,20 грн. Відповідач фактично визнає, що під час формування та направлення позивачу спірної вимоги були порушені норми Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449. За даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на 26.12.2023 заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску складала 30 768,20 грн. і саме відомості про цей борг відповідач повинен був внести до спірної вимоги. У іншому випадку, при направленні вимоги для примусового стягнення зазначеного у ній боргу позивач вимушений буде сплатити борг (148 606,20 грн.) повторно. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №813/3274/17, при необґрунтованому визначенні контролюючим органом суми грошових зобов`язань, відповідна податкова вимога підлягає скасуванню в повному обсязі. Позивач також зазначив, що, підпунктом 5 пункту 1 розділу ІІ Порядку №225 встановлено, що підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є, у тому числі, перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації. Таким чином, Порядок не передбачає обмеження його застосування територією активних бойових дій. Перебування позивача на території Селидівської міської територіальної громади, де ведуться воєнні (бойові) дії, є підставою неможливості виконання позивачем податкових обов`язків по сплаті єдиного соціального внеску. Враховуючи вимоги Порядку №225, позивач 21.01.2024 звернувся до відповідача із заявою про втрату можливості виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Відтак, у цьому випадку відповідач зобов`язаний винести рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку. Відповідач до теперішнього часу не повідомив позивача про результати розгляду заяви від 21.01.2024. Позивач вважає доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, такими, що не відповідають вимогам закону і обставинам справи, просить позов задовольнити.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що згідно з пунктом 3 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 за № 508/26953, зі змінами та доповненнями (далі Інструкція № 449), у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій, податковий орган протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають (вручають) вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи). Станом на 30.11.2023 ТОВ «СІДІАЙ АГРО» мало заборгованість з єдиного внеску за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 «Єдиний внесок, нарахований робітникам на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» в сумі 179374,40 гривень. Заборгованість виникла у період з 09.02.2023 по 30.11.2023 року згідно з наданими платником Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. На підставі цих даних та згідно з вимогами пунктів 3, 4 розділу VI Інструкції № 449 платнику ТОВ «СІДІАЙ АГРО» було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 року № Ю-0267-0599 на суму 179374,40 грн. Вказану Вимогу направлено на податкову адресу боржника 28.12.2023 року засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, Вимога від 26.12.2023 року № Ю-0267-0599 на суму 179 374,40 грн. містить в собі інформацію щодо заборгованості станом на 30.11.2023р. (що і вбачається за текстом самої вимоги), сформована на 18 та надіслана платнику на 20 робочі дні, що настали за календарним місяцем, у якому виникла сума недоїмки зі сплати єдиного внеску. Чинним законодавством не передбачено коригування суми боргу у разі часткової сплати боргу на дату направлення такої вимоги платнику. Сума часткового погашення боргу враховується лише у разі направлення узгодженої вимоги до органів виконавчої служби. Таким чином, Вимога від 26.12.2023 року № Ю-0267-0599 на суму 179 374,40 грн. сформована і направлена ТОВ «СІДІАЙ АГРО» з дотриманням усіх норм чинного законодавства та є правомірною. У зв`язку з судовим оскарженням станом на поточну дату зазначена Вимога вважається не узгодженою та до органів виконавчої служби не направлялась. Також зазначив, що відповідно до п. 93 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону; платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов`язків, визначених статтею 6 цього Закону. Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України адресою (місцезнаходженням) ТОВ «СІДІАЙ АГРО» є: вул. Центральна, б. 161, м. Селидове, Донецька область, 85400. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 із змінами та доповненнями, Селидівська міська територіальна громада з 24.02.2022 по теперішній час відноситься до території можливих бойових дій. На підставі викладеного, ТОВ «СІДІАЙ АГРО» не звільняється від виконання обов`язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, та не зупиняється застосування до платника норм статей 25 і 26 Закону № 2464-VI.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІДІАЙ АГРО» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38499834, місцезнаходження: 85400, Донецька обл., місто Селидове, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 161. Види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів 01.45 Розведення овець і кіз 01.46 Розведення свиней 01.47 Розведення свійської птиці 01.49 Розведення інших тварин, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим 16 січня 2024 року.

ТОВ «СІДІАЙ АГРО» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року.

26 грудня 2023 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано Вимогу № Ю-0267-0599 про сплату боргу (недоїмки), в якій зазначено, що станом на 30 листопада 2023 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ТОВ «СІДІАЙ АГРО» становить 179374,40 грн. Заборгованість складається з недоїмки 179374,40 грн.

Зазначена сума боргу (недоїмки) відображена в інтегрованій картці платника (ІКП), сформованої начальником Покровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Донецькій області.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, заборгованість виникла у період з 09.02.2023 по 30.11.2023 року згідно з наданими платником податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску: за IV квартал 2022 року розрахунок № 9301644247 від 25.01.2023; за I квартал 2023 року розрахунок № 9071646999 від 07.04.2023; за II квартал 2023 року розрахунок № 9184200840 від 25.07.2023; за III квартал 2023 року розрахунок № 9284387166 від 26.10.2023.

Зазначену вимогу Головним управлінням ДПС у Донецькій області було направлено на адресу ТОВ «СІДІАЙ Агро» поштою 28 грудня 2023 року, та отримано позивачем 12 січня 2024 року, що підтверджується конвертом з відповідними відмітками, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначають сторони у справі, ТОВ «СІДІАЙ АГРО» було частково сплачено заборгованість з єдиного внеску у сумі 148 606,20 грн.: 22.12.2023 року в сумі 100,00 грн.; 26.12.2023 в сумі 148 506,20 гривень.

Станом на час звернення ТОВ «СІДІАЙ АГРО» до суду з даним позовом недоїмка становить 30768,20 грн., що підтверджується даними, що містяться в інтегрованій картці платника (ІКП), сформованої начальником Покровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Донецькій області.

21 січня 2024 року ТОВ «СІДІАЙ АГРО» було подано заяву до Головного управління ДПС у Донецькій області на підставі підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України про відсутність можливості виконання податкового обов`язку. Станом на час розгляду справи відповідачем не надано доказів розгляду зазначеної заяви та прийняття відповідного рішення.

Позивач вважає податкову вимогу від 26 грудня 2023 року № № Ю-0267-0599 протиправною та просить її скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI).

Згідно з частинами 2, 3, 11, 12 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Статтею 25 Закону №2464-VI передбачені заходи впливу та стягнення.

Згідно з частиною 1 цієї статті рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до частини 5 статті 25 Закону №2464-VI вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Отже, вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, виноситься з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з абзацом 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Як встановлено судом, місцезнаходженням ТОВ «СІДІАЙ АГРО» є: 85400, Донецька обл., місто Селидове, вул. Центральна, будинок 161.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 Селидівська міська територіальна громада Донецької області входить до переліку територій можливих бойових дій з 24 лютого 2022 року.

Проте, суд зазначає, що пунктом 1.1. ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 1.3 ст. 1 ПК України, визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Частиною 2 ст. 8 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Таким чином, доводи позивача стосовно того, що відповідно до пп. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, є необґрунтованими, оскільки єдиний внесок не є податком, а є збором та вимога, якою визначена сума боргу зі сплати єдиного внеску по своїй правовій природі не є рішенням про застосування відповідальності, а відображає суму заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску.

Позивач вказує, що несплата єдиного внеску, зазначена в оскарженій вимозі відповідача, відноситься до періоду практичної відсутності господарської діяльності в 2022-2023 роках.

Проте, суд зазначає, що спірна вимога відповідачем прийнята відповідно до сум єдиного внеску, які позивачем самостійно визначені в податкових розрахунках.

Пунктом 3 Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225, визначено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Позивач вказує, що не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, про що надав відповідну заяву до контролюючого органу, яка до теперішнього часу не розглянута, однак, як зазначалося вище, заборгованість зі сплати єдиного внеску не є податковим боргом, а тому такі обставини не є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги. Крім того, суд в межах даної справи не надає правову оцінку заяві позивача про відсутність можливості виконання податкового обов`язку та діям відповідача щодо розгляду цієї заяви, оскільки вказана заява не є предметом спору.

Суд також зауважує, що заява про відсутність можливості виконання податкового обов`язку подана позивачем 21 січня 2024 року, тобто на час формування контролюючим органом спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 позивач не повідомляв останнього про відсутність можливості виконання податкового обов`язку.

При цьому, суд зауважує, що згідно з ч.12 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Водночас, відповідно до п. 9-3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону; платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов`язків, визначених статтею 6 цього Закону.

Платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 Селидівська міська територіальна громада не входить до переліку тимчасово окупованих територій України, а отже, позивач не звільняється від виконання обов`язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, та не зупиняється застосування до платника норм статей 25 і 26 Закону № 2464-VI.

З приводу тверджень позивача щодо того, що станом на 26.12.2023 заборгованість по сплаті єдиного внеску складала 30 768,20 грн. і саме відомості про цей борг контролюючий орган повинен був внести до спірної вимоги, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.11.2023 року у ТОВ «СІДІАЙ АГРО» утворилась заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 «Єдиний внесок, нарахований робітникам на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» в сумі 179374,40 гривень, яка виникла у період з 09.02.2023 року по 30.11.2023 року.

Враховуючи те, що на кінець календарного місяця ТОВ «СІДІАЙ АГРО» мало недоїмку зі сплати єдиного внеску, відповідності до пунктів 3, 4 розділу VI Інструкції №449 Головним управлінням ДПС у Донецькій області позивачу сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 року № Ю-0267-0599 на суму 179 374,40 грн. станом на 30.11.2023 року.

Зазначена вимога від 26.12.2023 року № Ю-0267-0599 направлена на адресу ТОВ «СІДІАЙ АГРО» 28 грудня 2023 року.

Позивачем оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 року № Ю-0267-0599 отримана 12 січня 2024 року та у десятиденний строк оскаржена в судовому порядку, а отже відповідно до приписів пункту 5 розділу VI Інструкції № 449 вимога є неузгодженою та до органів виконавчої служби не пред`явлена.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, ТОВ «СІДІАЙ АГРО» було частково сплачено заборгованість з єдиного внеску у сумі 148 606,20 грн.: 22.12.2023 року в сумі 100,00 грн.; 26.12.2023 в сумі 148 506,20 гривень.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Інструкції № 449 якщо платник частково сплатив суми недоїмки, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Отже, доводи позивача про те, що при направленні вимоги для примусового стягнення зазначеного у ній боргу позивач вимушений буде сплатити борг (148 606,20 грн.) повторно, є необґрунтованими.

З наведеного вбачається, що сума боргу (недоїмки) 179374,40 грн., яка виникла станом на 30 листопада 2023 року, підтверджується наданими відповідачем доказами, позивачем не оспорюються та не спростована належними та допустимими доказами, строки складання та надіслання позивачу спірної вимоги не порушено.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 року № Ю-0267-0599 складена з дотриманням усіх норм чинного законодавства. Судом не встановлено протиправності формування спірної вимоги.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СІДІАЙ АГРО» (адреса: вул. Центральна, 161, м. Селидове, Донецька область, 85400, ЄДРПОУ 38499834) до Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: вул. Італійська, 59 , м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179374, 40 грн., відмовити.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 25 березня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар