Постанова

від 06.11.2024 по справі 200/362/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року справа №200/362/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідіай Агро» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 200/362/24 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідіай Агро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідіай Агро» (далі позивач, ТОВ «Сідіай Агро») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач, ГУДПС), в якому просило: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0267-0599 від 26.12.2023 в сумі 179374,40 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року відмовлено у задоволені позову.

Позивач, не погодившись з таким рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задовольнити позов.

В обґрунтування скарги зазначено, що спірним у справі є правомірність формування відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки). Заборгованість з єдиного внеску розрахована згідно з наданими позивачем розрахунками сум доходу, нарахованого на користь платників податків-фізичних осіб, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з 09.02.2023 по 30.11.2023.

Проте, на момент формування вимоги позивач сплатив заборгованість, у зв`язку з чим станом на 26.12.2023 (день формування спірної вимоги) заборгованість складала лише 30 768,20 грн. Дані обставини відповідачем визнаються.

Крім того, Відповідач фактично визнає, що під час формування та направлення Позивачу спірної вимоги були порушені норми Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

За даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на 26.12.2023 заборгованість Позивача по сплаті єдиного внеску складала 30 768,20 грн і саме відомості про цей борг відповідач повинен був внести до спірної вимоги. У іншому випадку, при направленні вимоги для примусового стягнення, позивач вимушений буде сплатити борг у повній сумі 148 606,20 грн. повторно.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №813/3274/17, при необґрунтованому визначенні контролюючим органом суми грошових зобов`язань, відповідна податкова вимога підлягає скасуванню в повному обсязі.

Так скаржник посилається на пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення'' Податкового кодексу України», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (далі - Порядок №225) в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Податковою адресою позивача, як платника податків є: вул. Центральна, 161, м. Селидове, Донецька область, що відноситься до Селидівської міської територіальної громади, Покровського району, Донецької області.

Для здійснення господарської діяльності з метою вирощування сільськогосподарських культур позивачем на правах оренди використовуються 438 земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної форми власності загальною площею 1020,5667 га. Фактичне знаходження всіх земельних ділянок, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність позивача - Селидівська міська територіальна громада, Покровського району Донецької області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.01.2024 № 362615480.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 був затверджений «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Порядок не передбачає обмеження його застосування лише територією активних бойових дій.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 розділу І Переліку Селидівська міська територіальна громада, Покровського району, Донецької області є територією, на яких ведуться (велися) бойові дії з 24.02.2022.

Отже, місцем знаходження та здійснення господарської діяльності позивача є територія Селидівської міської територіальної громади, Покровського району, Донецької області, тобто територія ведення бойових дій.

Вказана обставина є підставою звільнення позивача від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності за дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) відповідно до приписів п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та Порядку.

Таким чином, перебування позивача на території Селидівської міської територіальної громади, де ведуться воєнні (бойові) дії, є підставою неможливості виконання позивачем податкових обов`язків по сплаті єдиного соціального внеску.

Враховуючи вимоги Порядку №225, позивач 21.01.2024 звернувся до відповідача із заявою про втрату можливості виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Відповідач зобов`язаний винести рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку. Позивач надав відповідачеві разом із заявою належні та достатні докази для підтвердження неможливості виконання ним податкового обов`язку з підстави, передбаченої підпунктом 6 пункту 1 розділу II Порядку №225.

Суд не врахував, що відповідачем так і не було повідомлено позивача про результати розгляду його заяви від 21.01.2024.

Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що відповідно до зазначених норм ТОВ «СІДІАЙ АГРО» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Станом на 30.11.2023 платник мав заборгованість з єдиного внеску за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 «Єдиний внесок, нарахований робітникам на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» в сумі 179 374,40 гривень. Заборгованість виникла у період з 09.02.2023 по 30.11.2023 згідно з наданими платником Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску: за IV квартал 2022 року - розрахунок № 9301644247 від 25.01.2023; за I квартал 2023 року - розрахунок № 9071646999 від 07.04.2023; за II квартал 2023 року - розрахунок № 9184200840 від 25.07.2023; за III квартал 2023 року - розрахунок № 9284387166 від 26.10.2023.

На підставі цих даних та згідно з вимогами чинного законодавства відносно боржника ТОВ «СІДІАЙ АГРО» було сформовано вимогу за формою, наведеною у додатку 6 до Інструкції № 449. Вказану вимогу направлено на податкову адресу боржника засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення зазначену вимогу отримано платником 12.01.2024.

Відповідач зазначає, що скаржником було частково сплачено заборгованість з єдиного внеску у сумі 148 606,20 грн, у т.ч.: 22.12.2023 - 100,00 грн; 26.12.2023 - 148 506,20 гривень.

Відповідно до п. 8 розділу VI Інструкції № 449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, залишок боргу з єдиного внеску за спірною вимогою склав 30 768,20 грн, (дата виникнення якого - 09.11.2023), згідно з Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2023 року № 9284387166 від 26.10.2023.

Відповідач зазначає, що скаржник обґрунтовує позовні вимоги положеннями п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».

Зазначена причина неможливості виконання податкових зобов`язань, а саме знаходження підприємства на території Селидівської міської територіальної громади, Покровського району, Донецької області, тобто на території ведення бойових дій.

Однак, згідно з розділом 1 п.1 пп.1.2 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Селидівська міська територіальна громада (код громади UA14160230000060952) з 24.02.2022 року визначена як територія можливих бойових дій.

Для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджуються виникнення щодо обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків. До вищезазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 04 жовтня 2023 року у справі 160/19575/22.

Також відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПК України. Згідно з пунктом 1.3 статті 1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання зокрема, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Частиною 2 ст. 8 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Враховуючи викладене, положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ТОВ «СІДІАЙ АГРО» є юридичною особою, види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів 01.45 Розведення овець і кіз 01.46 Розведення свиней 01.47 Розведення свійської птиці 01.49 Розведення інших тварин, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим 16 січня 2024 року.

Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010.

26 грудня 2023 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано Вимогу № Ю-0267-0599 про сплату боргу (недоїмки), в якій зазначено, що станом на 30 листопада 2023 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ТОВ СІДІАЙ АГРО становить 179374,40 грн. Заборгованість складається з недоїмки 179374,40 грн.

Зазначена сума боргу (недоїмки) відображена в інтегрованій картці платника (ІКП), сформованої начальником Покровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Донецькій області.

Так, заборгованість виникла у період з 09.02.2023 по 30.11.2023 згідно з наданими платником податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску: за IV квартал 2022 року розрахунок № 9301644247 від 25.01.2023; за I квартал 2023 року розрахунок № 9071646999 від 07.04.2023; за II квартал 2023 року розрахунок № 9184200840 від 25.07.2023; за III квартал 2023 року розрахунок № 9284387166 від 26.10.2023.

Вимогу Головним управлінням ДПС у Донецькій області було направлено на адресу ТОВ СІДІАЙ Агро поштою 28 грудня 2023 року, та отримано позивачем 12 січня 2024 року, що підтверджується конвертом з відповідними відмітками, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ТОВ СІДІАЙ АГРО було частково сплачено заборгованість з єдиного внеску у сумі 148 606,20 грн.: 22.12.2023 в сумі 100,00 грн.; 26.12.2023 в сумі 148 506,20 гривень.

Станом на час звернення ТОВ СІДІАЙ АГРО до суду з даним позовом недоїмка становить 30768,20 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП), сформованої начальником Покровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Донецькій області.

21 січня 2024 року ТОВ СІДІАЙ АГРО було подано заяву до Головного управління ДПС у Донецькій області на підставі підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України про відсутність можливості виконання податкового обов`язку. Станом на час розгляду справи відповідачем не надано доказів розгляду зазначеної заяви та прийняття відповідного рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Статтею 2 Закону № 2464-VI встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону, є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р.№449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015р. за №508/26953, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016р. №609/28739, (далі - Інструкція №449) органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Матеріали справи свідчать, що згідно даних ІКП позивача недоїмка з єдиного внеску станом на 30 листопада 2023 р. складала 179374,40 грн, заборгованість з недоїмки.

На підставі цих даних відповідачем і було сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Щодо посилання позивача на погашення недоїмки на дату винесення спірної вимоги, колегія суддів зазначає наступне.

За положенням п. 9-15 Розділу VIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону № 2464, у разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

За п. 3 Інструкції № 449, податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Відповідно п. 6 Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі; податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки); вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили; борг (недоїмка) списується у випадках, передбаченихстаттею 25або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно дочастини сьомоїстатті 25 або іншого положення Закону; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

За п. 7 Інструкції № 449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІКС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІКС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно здодатком 9до цієї Інструкції.

Отже, вимога складається на борг який має платник станом на кінець календарного місяця. Якщо після складання вимоги платником частково погашено борг, контролюючий орган приймає відповідне рішення щодо зазначеної суми боргу (недоїмки).

Спірна вимога відповідачем складена 26 грудня 2023 року щодо заборгованості станом на 30 листопада 2023 року, тобто вимога складена до кінця поточного місяця по заборгованості станом на кінець попереднього місяця, що відповідає приписам законодавства.

Як підтверджується сторонами, позивачем було частково сплачено заборгованість з єдиного внеску у сумі 148 606,20 грн, у т.ч.: 22.12.2023 - 100,00 грн; 26.12.2023 - 148 506,20 гривень.

Отже, вказане є підставою для прийняття відповідного рішення щодо зазначеної суми боргу (недоїмки), проте не свідчить про протиправність вказаної вимоги з огляду на дату формування боргу за спірною вимогою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята відповідачем у межах та у спосіб, що передбачений законом, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України та Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює, зокрема, питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Поняття податку та збору визначено у статті 6 Податкового кодексу України, за приписами якої податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу; збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначені види податків та зборів: загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Відповідно до пункту 10.1 та пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок.

До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Як вже встановлено вище, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Частиною 2 статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Колегія суддів з огляду на вищевказане правове регулювання зазначає, що на спірні правовідносини не розповсюджуються положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Щодо посилання позивача на звернення до відповідача 21.01.2024 з заявою, у відповідності до вимог Порядку №225, про втрату можливості виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні та відсутності рішення відповідача щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку, колегія суддів звертає увагу, що позивач бездіяльність відповідача з цього питання не оскаржував та вказане не є спірним у цій справі.

Отже, рішення стосовно неможливості виконання позивачем обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідачем не приймалось та не є спірним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідіай Агро» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 200/362/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 200/362/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 06 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.В. Гайдар

А.А. Блохін