Рішення

від 25.03.2024 по справі 400/1158/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 р. № 400/1158/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001, до відповідачаТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД ПЛЮС», вул. Кустарна, 1а, с. Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область, 55250, простягнення податкового боргу у сумі 288148,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД ПЛЮС» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь відповідного бюджету згідно з бюджетною класифікацією податковий борг на суму 288148,03 грн, у тому числі, 246485,31 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 27054,90 грн з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, 14607,82 грн з орендної плати з юридичних осіб з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих позивача.

Позов обґрунтував позивачем тим, що на підставі податкових декларацій, поданих відповідачем, у нього виник податковий борг із податку на додану вартість (далі ПДВ), орендної плати і податку на прибуток. Також контролюючий орган прийняв за результатами контрольно-перевірочної роботи податкові повідомлення-рішення (далі ППР) щодо донарахування штрафних санкцій з ПДВ і нарахував пеню. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 відповідач отримав 21.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0600249587742 (Ф. 119).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як юридична особа з 09.09.2013.

Відповідач подав позивачу податкові декларації (уточнюючі розрахунки):

1) з податку на додану вартість:

20.04.2020 за січень 2020 року на суму податкового зобов`язання 31397,00 грн;

28.04.2020 за січень 2020 року на суму податкового зобов`язання 942,00 грн;

16.06.2020 за травень 2020 року на суму податкового зобов`язання 52306,00 грн;

17.07.2020 за червень 2020 року на суму податкового зобов`язання 32461,00 грн;

09.01.2021 за листопад 2020 року на суму податкового зобов`язання 49030,00 грн та 1471,00 грн;

18.01.2021 за грудень 2020 року на суму податкового зобов`язання 20157,00 грн;

2) з податку на прибуток підприємства:

29.01.2021 за 2020 рік на суму податкового зобов`язання 15831,00 грн;

23.02.2022 за 2021 рік на суму податкового зобов`язання 7615,00 грн;

01.03.2023 за 2022 рік на суму податкового зобов`язання 3609,00 грн;

3) з плати за землю:

27.05.2023 за 2020 рік на суму податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб 11458,80 грн;

27.05.2023 за 2021 рік на суму податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб 11458,80 гривні.

Поряд з цим, позивач прийняв податкові повідомлення-рішення, яким збільшив податкові зобов`язання:

1) з податку на додану вартість:

ППР від 29.11.2019 № 0029585405 (форма «Ш») на 53,43 грн;

ППР від 24.03.2020 № 0008715404 (форма «Н») на 5710,70 грн;

ППР від 24.03.2020 № 0087215404 (форма «ПС») на 170,00 грн;

ППР від 31.03.2020 № 0009215404 (форма «ПС») на 1020,00 грн;

ППР від 17.02.2022 № 000/1598/1812 (форма «ПС») на 1700,00 грн;

ППР від 02.10.2023 № 0/8763/041109 (форма «ПС») на 12240,00 грн;

2) з орендної плати з юридичних осіб:

ППР від 28.08.2023 № 0/7096/041109 (форма «ПС») на 1020,00 гривні.

Усі вищезазначені ППР відповідач отримав, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Згідно з даними інтегрованої картки платника відповідач нарахував позивачу пеню за період з 01.06.2017 по 10.07.2020 зі сплати ПДВ за податковими деклараціями з податку на додану вартість від 21.02.2017 № 9025638976, від 20.04.2017 № 9070855880, від 20.07.2017 № 0002131200, від 11.10.2017 № 145190602, від 15.11.2017 № 173507523, від 19.12.2017 № 200349735, від 15.01.2018 № 11068076, від 09.02.2018 № 00007091205, від 19.03.2018 № 28178691, від 22.03.2018 № 0024721205, від 05.04.2018 № 29393733, від 04.05.2018 № 32118139 та від 02.07.2018 № 0052441205 на загальну суму 32827,18 гривні.

Позивач виставив відповідачу податкову вимогу від 16.02.2017 № 920-00 (форма «Ю») на суму 95658,05 грн, яку він отримав 07.03.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 5525000152718.

Зазначену податкову вимогу відповідач в адміністративному або судовому порядку не оскаржив.

Загальний розмір податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становив 288148,03 грн, у тому числі, 246485,31 грн з ПДВ, 27054,90 грн з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, 14607,82 грн з орендної плати з юридичних осіб, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягом з інтегрованої картки платника.

З метою стягнення з відповідача відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України закріплено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошові зобов`язання відповідача, що визначені ним у податкових деклараціях вважаються узгодженими, і вони не підлягають оскарженню, а саме:

1) декларації (уточнюючі розрахунки) з податку на додану вартість від 20.04.2020 за січень 2020 року на суму податкового зобов`язання 31397,00 грн, від 28.04.2020 за січень 2020 року на суму податкового зобов`язання 942,00 грн, від 16.06.2020 за травень 2020 року на суму податкового зобов`язання 52306,00 грн, від 17.07.2020 за червень 2020 року на суму податкового зобов`язання 32461,00 грн, від 09.01.2021 за листопад 2020 року на суму податкового зобов`язання 49030,00 грн та 1471,00 грн, від 18.01.2021 за грудень 2020 року на суму податкового зобов`язання 20157,00 грн;

2) декларації з податку на прибуток підприємств від 29.01.2021 за 2020 рік на суму податкового зобов`язання 15831,00 грн, від 23.02.2022 за 2021 рік на суму податкового зобов`язання 7615,00 грн, від 01.03.2023 за 2022 рік на суму податкового зобов`язання 3609,00 грн;

3) з плати за землю від 27.05.2023 за 2020 рік на суму податкового зобов`язання 11458,80 грн та від 27.05.2023 за 2021 рік на суму податкового зобов`язання 11458,80 гривні.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з абзацом першим пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд встановив, що контролюючий орган надсилав відповідачу, і ним були отримані ППР:

1) з податку на додану вартість від 29.11.2019 № 0029585405 (форма «Ш») щодо податкових зобов`язань на суму 53,43 грн, від 24.03.2020 № 0008715404 (форма «Н») щодо податкових зобов`язань на суму 5710,70 грн, від 24.03.2020 № 0087215404 (форма «ПС») щодо податкових зобов`язань на суму 170,00 грн, від 31.03.2020 № 0009215404 (форма «ПС») щодо податкових зобов`язань на суму 1020,00 грн, від 17.02.2022 № 000/1598/1812 (форма «ПС») щодо податкових зобов`язань на суму 1700,00 грн та від 02.10.2023 № 0/8763/041109 (форма «ПС») щодо податкових зобов`язань на суму 12240,00 грн;

2) з орендної плати з юридичних осіб від 28.08.2023 № 0/7096/041109 (форма «ПС») щодо податкових зобов`язань на суму 1020,00 гривні.

Усі вищезазначені ППР відповідач отримав, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Тому зазначені у них суми податкових зобов`язань підлягають сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання, і вважаються узгодженими.

Проте, як встановив суд, у цей строк відповідач не сплатив відповідні суми податкових зобов`язань.

Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно з абзацом третім пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Суд встановив, що за даними інтегрованої картки платника відповідач нарахував позивачу пеню за період з 01.06.2017 по 10.07.2020 зі сплати ПДВ за податковими деклараціями з податку на додану вартість від 21.02.2017 № 9025638976, від 20.04.2017 № 9070855880, від 20.07.2017 № 0002131200, від 11.10.2017 № 145190602, від 15.11.2017 № 173507523, від 19.12.2017 № 200349735, від 15.01.2018 № 11068076, від 09.02.2018 № 00007091205, від 19.03.2018 № 28178691, від 22.03.2018 № 0024721205, від 05.04.2018 № 29393733, від 04.05.2018 № 32118139 та від 02.07.2018 № 0052441205 на загальну суму 32827,18 гривні.

З огляду на вищенаведене, враховуючи розгорнутий розрахунок податкового боргу та дані інтегрованої картки платника, узгодженими вважаються непогашені податкові заборгованості відповідача на суму 288148,03 грн, у тому числі, 246485,31 грн з ПДВ, 27054,90 грн з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, 14607,82 грн з орендної плати з юридичних осіб.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв`язку з виникнення у відповідача податкового боргу позивач виставив йому податкову вимогу від 16.02.2017 № 920-00 (форма «Ю») на суму 95658,05 грн, яку він отримав 07.03.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 5525000152718.

Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідач не звертався до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Водночас відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив, будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надійшло.

Тому суми грошових зобов`язань відповідача у розмірі 288148,03 грн вважаються узгодженими та є податковим боргом.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).

Отож позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податкову вимогу відповідач отримав 07.03.2017, а позов поданий 07.02.2024.

Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД ПЛЮС» (вул. Кустарна, 1а, с. Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область, 55250; код ЄДРПОУ: 38422761) задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД ПЛЮС» (вул. Кустарна, 1а, с. Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область, 55250; код ЄДРПОУ: 38422761) на користь відповідного бюджету податковий борг на суму 288148 (Двісті вісімдесят вісім тисяч сто сорок вісім) гривень 03 копійки, у тому числі, 246485 (Двісті сорок шість тисяч чотириста вісімдесят п`ять) гривень 31 копійку з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 27054 (Двадцять сім тисяч п`ятдесят чотири) гривні 90 копійок з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, та 14607 (Чотирнадцять тисяч шістсот сім) гривень 82 копійки з орендної плати з юридичних осіб з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД ПЛЮС».

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 25 березня 2024 року