КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2024 задоволено клопотання заступника керівника відділу Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого (детектива); повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади
Справа № 752/1007/24 Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/2241/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначено строк дії укхвали в межах строку досудового розслідування, до 08.04.2024 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилався на необґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_7 та відсутність доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, зазначав про відсутність у органу досудового розслідування достатніх доказів про факт заподіяння збитків в розмірі 2 403 454, 54 грн., оскільки у кримінальному провадженні не проводилась судово-економічна експертиза.
На думку апелянта, висновок судової будівельно-технічної експертизи № 2/27/06-23 від 27.06.2023 є неправильним, необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, посилався на відсутність достатніх доказів, що інкриміновані підозрюваному дії відповідають кваліфікації, визначеної органом досудового розслідування.
Посилаючись на недоведеність зазначених у клопотанні ризиків, захисник вказував, що твердження слідчого про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є припущенням і не підтверджено жодними доказами.
У клопотанні не конкретизовано жодних свідків, інших осіб, на яких може впливати підозрюваний.
У доданих до клопотання матеріалах відсутні будь-які документи чи докази, які можуть свідчити про намір підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення.
У справі відсутні факти ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування, який жодного разу не ухилявся від спілкування зі слідчим чи прокурором, отримував повістки та інші документи.
Також, не враховано стан здоров`я ОСОБА_7 , який є інвалідом ІІ групи, має тяжкі хронічні захворювання, згідно направлення сімейного лікаря ОСОБА_7 направлено на стаціонарне лікування до закладу охорони здоров`я, що неможливо здійснити при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, детективами Територіального управління БЕБ у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100080002340 від 21.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст.191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що в жовтні 2018 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 03.10.2018, у ОСОБА_7 , який перебував на посаді Генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз-Інжинірінг» код ЄДРПОУ 36621068, виник єдиний злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, які виділені на проведення будівельних та ремонтних робіт будівлі Прибуткового будинку, 1904 р.р. по вул. Хмельницького Богдана, 10 у місті Києві, охоронний №347 (Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.07.1998 №1463 пам`ятка архітектури та історії»), який на праві власності належить державі в особі Національної академії педагогічних наук України, за пособництва директора Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України ОСОБА_10 .
08.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України, та у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 366 КК України.
12.02.2024 заступник керівника відділу Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, із зобов`язанням його цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2024 задоволено клопотання заступника керівника відділу Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого (детектива); повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначено строк дії укхвали в межах строку досудового розслідування, до 08.04.2024 включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та обґрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Врахувавши тяжкість та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, конкретні обставини інкримінованих йому злочинів та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих йому підозрюваному злочинів, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході судового розгляду ризикам.
З наведених підстав, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, та не убачає підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, про яке порушено питання в апеляційній скарзі, оскільки, на переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде недостатнім стримуючим засобом, та не здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника в апеляційній скарзі про відсутність у органу досудового розслідування достатніх доказів про факт заподіяння збитків в розмірі 2 403 454, 54 грн., неналежність як доказу висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2/27/06-23 від 27.06.2023, а також невідповідність дій підозрюваного інкримінованій йому кваліфікації, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість та конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, та особу підозрюваного.
При цьому, доводи апелянта про те, що підозрюваний жодного разу не ухилявся від спілкування зі слідчим чи прокурором, отримував повістки та інші документи, самі по собі не забезпечують впевненості у належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби або особистого зобов`язання.
Посилання захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_7 є інвалідом ІІ групи, має тяжкі хронічні захворювання, та потребує стаціонарного лікування у закладі охорони здоров`я, не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого чи застосування щодо ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.
Крім того, слідчим суддею враховано стан здоров`я підозрюваного при постановленні ухвали, та застосовано цілодобовий домашній арешт ОСОБА_7 за виключенням необхідності отримання ним медичної допомоги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 372 КПК України, та містить у собі відомості, передбачені ст. 196 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваного.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 27.03.2024 |
Номер документу | 117886661 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Мельник Володимир Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні