Постанова

від 25.03.2024 по справі 367/3420/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №367/3420/20 Головуючий у І інстанції - Шестопалова Я.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/7458/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2023 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу, -

установив:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовом до Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу, в якому просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 604935 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Від Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - Дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, у якій просив: стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_2 на їх користь грошові кошти у розмірі 456564,52 грн., з яких: 433303,07 грн. - основний борг, 23261,45 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2023 рокувідмовлено у прийняття зустрічної позовної заяви Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - Дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд», повернуто зустрічний позов заявнику та роз`яснено про право звернення з вказаним позовом до суду в загальному порядку.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Приватний навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що до зустрічного позову було додано належним чином завірену копію договору оренди №б/н від 29 травня 2019 року та акт приймання-передачі до нього, укладені між ОСОБА_1 та НВК «Хеппі Ленд», згідно яких було передано в оренду для діяльності школи 448,1 кв.м.

У зв`язку із цим воно і звернулося із зустрічною позовною заявою про стягнення безпідставно набутих коштів та процентів за користування орендованими приміщеннями, надавши обґрунтований розрахунок.

Наголошує, що так як правовідносини випливають з одного і того ж самого предмету спору, то необхідно здійснювати розгляд первісного і зустрічного позову в одному провадженні, адже ідеться мова про одні і ті ж приміщення, які орендувалися, та про одні і ті ж грошові кошти, які сплачувались за таку оренду.

Таким чином, грошові кошти, які сплачувались ФОП ОСОБА_1 є орендною платою за ті ж самі приміщення, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 , як фізичною особою, адже ФОП ОСОБА_1 не має у своїй власності ніякого нерухомого майна.

Враховуючи зазначене вище, зазначає, що зустрічний позов може виключити повністю задоволення первісного позову.

Просило суд, скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2023 року в частині відмови в прийнятті зустрічної позовної заяви та ухвалити нове рішення, яким прийняти зустрічний позов, об`єднати його з первісним позовом та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак суд першої інстанції прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд», суд першої інстанції виходив із того, що розгляд первісного позову не є взаємопов`язаним з розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору, а також істотно розширить предмет доказування.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ст.ст.123 - 126 ЦПК України 2004 року.

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (ч.1 ст.123 ЦПК України 2004 року, а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред`явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (ч.1 ст. 34 ЦПК України 2004 року).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Таким чином, вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю чи частково задоволення зустрічного позову.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд первісного позову взаємопов`язаний з розглядом зустрічного позову, оскільки вони виникли з одних правовідносин, що стосуються прав та обов`язків сторін з оренди одних і тих самих приміщень та сплати грошових коштів за таку оренду.

Правовий аналіз змісту позову ОСОБА_1 до Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - Дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу, та поданого Приватним навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - Дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» зустрічного позову до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, свідчить про те, що обидва позови взаємопов`язані та поєднані спільним предметом спору, який виник з одних правовідносин, а отже спільний їх розгляд є доцільним, сприятиме об`єктивному вирішенню спору.

При цьому, прийняття судом зустрічного позову та об`єднання його з первісним позовом дасть можливість досягти процесуальної економії та ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однаковими обставинами.

Крім того, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Проте, суд першої інстанції на наведене не звернув уваги, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку що ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову постановлена з порушенням норм процесуального права і таке порушення норм процесуального права перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба

Т.О. Писана