Постанова

від 25.03.2024 по справі 440/17927/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 р.Справа № 440/17927/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/17927/23

за позовом ОСОБА_1

до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі Лубенський ВДВС, орган ДВС, відповідач) в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність Лубенського ВДВС щодо неприйняття постанови про скасування постанови про арешт майна боржника від 05.12.2019, яка винесена державним виконавцем Лубенського ВДВС Самохвал Ю.С. у виконавчому проваджені №59765256;

- зобов`язати Лубенський ВДВС прийняти постанову про скасування постанови про арешт майна боржника від 05.12.2019, яка винесена державним виконавцем Лубенського ВДВС Самохвал Ю.С. у виконавчому проваджені №59765256;

- визнати протиправною бездіяльність Лубенського ВДВС щодо невиключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 , як боржникам у виконавчому проваджені №59765256;

- зобов`язати Лубенський ВДВС виключити з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 , як боржникам у виконавчому проваджені №59765256;

- визнати протиправною бездіяльність Лубенського ВДВС щодо невиключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 , як боржникам у виконавчому проваджені №59724838;

- зобов`язати Лубенський ВДВС виключити з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 , як боржникам у виконавчому проваджені №59724838.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати зазначену ухвалу від 07 грудня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на помилковість висновків суду першої інстанції про підсудність цього спору судам цивільної юрисдикції, оскільки виконавчим документом є судове рішення, ухвалене у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Покликаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 06.02.2019 у справі № 757/62025/17-ц, стверджує, що цей спір має розглядатися саме у порядку адміністративного судочинства.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у справі в позові позивач просив визнати протиправною бездіяльність Лубенського ВДВС та зобов`язати вчинити дії у виконавчих провадженнях №59765256, №59724838, які відкриті на підставі заяв по примусове виконання документа, який видав Солом`янський районний суд м. Києва.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що виконавчі провадження №59765256, №59724838 відкриті на підставі постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 06.06.2014 по справі № 760/7978/14-п, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі - МК України) та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 189316,20грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналіз наведених норм КАС України та Закону № 1404-VIII дозволяє дійти висновку про те, що позов про оскарження дій державного виконавця щодо виконання судового рішення подається до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення. Однак, в незалежності від того який суд видав виконавчий лист рішення, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду, тобто на вказані справи поширюється саме юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічний висновок вже висловлювався Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року (справа № 127/9870/16-ц), 30 січня 2019 року (справа № 161/8267/17), 3 квітня 2019 року (справа № 370/1034/15-ц), 19 травня 2020 року (справа № 754/2223/15-ц) та від 20 травня 2020 року (справа № 0340/1792/18).

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цих Кодексом.

Таким чином, і механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений статтею 287 цього Кодексу, не підлягає застосуванню до цих правовідносин (щодо накладення адміністративного стягнення).

Тобто, згідно з наведеними нормами право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця в порядку судового контролю, пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами, зокрема, адміністративного судочинства та його примусовим виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані дії державного виконавця стосуються примусового виконання судового рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Такі справи (про накладення адміністративного стягнення) відповідно до приписів ст. 20 КАС України розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами, в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення.

Проте цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Як зазначалось вище, ст. 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця як окремої категорії адміністративного спору.

З огляду на викладене, враховуючи, що у справі, що розглядається ОСОБА_1 оскаржує постанови державного виконавця, винесені на підставі рішення суду про накладення на неї адміністративного стягнення, ухваленого в порядку МК України та КУпАП, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому правомірним є подання позивачем позову саме до окружного адміністративного суду, а не до суду, який видав виконавчі документи.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.02.2019 по справі №757/62025/17-ц.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає хибними висновки суду першої інстанції про те, що цей спір має розглядатися судом, який видав виконавчий документ - Солом`янським районним судом м. Києва та те, що цей спір може бути розглянутий у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Посилання суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 826/9609/17, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки спірні правовідносини в ній не є тотожними або подібними правовідносинам, які є предметом судового розгляду в цій справі, а саме: у справі № 826/9609/17 виконувалося судове рішення, ухвалене в порядку цивільного судочинства, у той як у цій справі на виконання перебувало судове рішення, ухвалене в порядку КУпАП.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Беручи до уваги вищенаведене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року по справі № 440/17927/23 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду (зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі).

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року по справі № 440/17927/23 скасувати.

Справу № 440/17927/23 за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін С.П. Жигилій