Постанова

від 25.03.2024 по справі 420/14263/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14263/23Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" про стягнення адміністративно господарських санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 18318,73 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 879,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до розрахунку сум адміністративно - господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 43 особи, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону - 2 особи. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 1 особа, що є меншим ніж встановлено нормативом. Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства та те, що відповідачем не сплачено адміністративно - господарські санкції за порушення нормативу, звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ПРИВАТНОЇ ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ "ПАНІ КРІСТІНА" на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 18318,73 грн (вісімнадцять тисяч триста вісімнадцять гривень сімдесят три копійки) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 879,00 грн (вісімсот сімдесят дев`ять гривень) (Одержувач: ГУК у Херсон.обл./Херсон.р-н/50070000, код 37959517 Банк: Казначейство України, ІВАN UA768999980313151230000021451, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2022 рік).

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову; стягнути з позивача судові витрати на користь відповідача.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що кількість працевлаштованих у відповідача осіб, які взяті позивачем за даними Пенсійного фонду, жодним чином не має ніякого відношення до: створення робочих місць для осіб з інвалідністю; до розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього. Апелянт вказує, що у відповідача було створено робочі місця та працювало 2 особи з інвалідністю. Тобто, згідно вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач виконав як вимогу про створення робочих місць так і вимогу щодо нормативу (позивач в позові самостійно зазначає про норматив у 2 людини для підприємства). Станом на 01.01.2022р у відповідача працювало 59 осіб. Станом на 24.02.2022р (дата початку повномасштабного вторгнення рф) - 56 працівника. З 01.03.2022р відповідач, у зв`язку з агресією рф та окупацією міста Херсон припинив свою господарську діяльність. Станом на 28 березня 2022р у відповідача залишилось 49 працівників, грошові резерви підприємства скінчились і підприємство вимушене було призупинити трудову діяльність з усіма працівниками. 28 березня 2022р ПВКФ «Пані Крістіна» було прийнято наказ № 26-к про призупинення дії трудових договорів. Під час окупації люди поступово звільнювались, так само і звільнились особи з інвалідністю, а саме: 2 травня 2022р звільнився - ОСОБА_1 (наказ № 30-к), а 11 липня 2022р звільнився ОСОБА_2 (наказ № 33-к). Вказує, що відповідач свого часу подав звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Робочі місця були створені, однак звісно в окупації не було ніякої можливості подавати запит вакансії для особи з інвалідністю. Крім того, підприємство не працювало, й не працює досі через знаходження в зоні активних бойових дій та щоденних обстрілів і бомбардувань (смт. Антонівка - навпроти Антонівського мосту та двох Українських плацдармів лівого берегу Дніпра). Апелянт зазначає, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-ХІІ. Вказує, що аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 03 грудня 2020 року у справі № 812/1189/18. Вказує, що важливим є факт розрахунку середньооблікової чисельності осіб з інвалідністю, адже вона здійснена позивачем з порушення норм діючого законодавства України і не відповідає дійсності. У випадку правомірного розрахунку середньооблікова чисельність працівників ПВКФ «Пані Крістіна» за 2022 рік, їх кількість становить - 14 осіб, тому норматив працевлаштування осіб з інвалідністю становить - 1 людина.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно - господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у ПРИВАТНОЇ ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ "ПАНІ КРІСТІНА", за рік склала 43 особи, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону становить 2 особи (а.с.6).

При цьому, відповідачем не було виконано норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 18 318,73 грн., сума пені становить 879,00 грн.

Докази сплати адміністративно-господарських санкцій у матеріалах справи відсутні.

Листом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 12.05.2023 № 02-08/184 повідомлено відповідача, що на підприємстві не виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю та повідомлено про необхідність сплатити за невиконання нормативу працевлаштування особи з інвалідністю в 2022 році адміністративно-господарський санкцій в строк до 15 квітня, наступного за роком, в якому відбулось порушення нормативу (а.с.8).

У зв`язку з несплатою ПРИВАТНОЮ ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНОЮ ФІРМОЮ "ПАНІ КРІСТІНА" суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження створення ним робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, доказів подання до центру зайнятості або органів місцевого самоврядування інформації про вакантне місце для працевлаштування осіб з інвалідністю, доказів сплати сум адміністративно-господарських санкцій та пені. Поряд з цим, під час з`ясування офіційних обставин справи, відповідач не довів, що належне виконання зобов`язання в частині виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, жодних пояснень та заперечень до суду з цього приводу не надано.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ПРИВАТНОЇ ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ "ПАНІ КРІСТІНА" на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 18318,73 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 879,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому частиною другою статті 19 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Так, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону №875-ХІІ.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до абз.3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 затверджено форму звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше через три робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Крім того, наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону №875-ХІІ.

Однак, на роботодавця покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунку сум адміністративно - господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік та розрахунку суми пені середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 43 особи, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 1 особа; відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення, одиниць - 2. Середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 18318,73 грн. Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше - 1 одиниця. Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 18318,73 грн., сума пені 879,00 грн. (а.с. 6, 7).

В матеріалах справи наявний лист Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 12.05.2023 № 02-08/184 до Приватної виробничо-комерційної фірми «Пані Крістіна», що на підприємстві не виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю та зазначено про необхідність сплатити за невиконання нормативу працевлаштування особи з інвалідністю в 2022 році адміністративно-господарський санкцій в строк до 15 квітня, наступного за роком, в якому відбулось порушення нормативу.

Докази надіслання вказаного листа та отримання його відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Під час вирішення питання щодо застосування відповідальності за порушення термінів сплати адміністративно-господарського штрафу, слід встановити наявність вини в діях чи бездіяльності суб`єкта господарювання.

Так, одним із визначних принципів юридичної відповідальності взагалі, і адміністративної відповідальності зокрема, є принцип відповідальності за вину.

Ретельно вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцезнаходженням Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" є: 73035, м. Херсон, вулиця 10-та Східна, буд. 38.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (пункт 3), який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Херсонська міська територіальна громада дата виникнення можливості бойових дій 01.03.2022 року; дата припинення можливості бойових дій 11.11.2022 року.

З наведеного вбачається, що з 01 березня 2022 року до 11 листопада 2022 року Приватна виробничо-комерційна фірма «Пані Крістіна» перебували в тимчасовій окупації (дев`ять повних місяців звітного періоду 2022 року).

Як вбачається з наказу ПВКФ «Пані Крістіна» № 26-К від 28 березня 2022 року про призупинення дії трудових договорів з працівниками, відповідно до якого було призупинено дію трудових договорів з працівниками ПВКФ «Пані Крістіна» у кількості 46 осіб з 01 квітня 2022 р. до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

У вказаному наказі зазначено дві особи з інвалідністю, а саме: ОСОБА_1 друга група інвалідності; ОСОБА_2 третя група інвалідності (а.с. 90-92, 93, 94).

Крім того, згідно наказу № 5-2-Д від 28.02.2022 р. було призупинено трудову діяльність працівників Приватної виробничо-комерційної фірми «Пані Крістіна» з 01.03.2022 по 31.03.2022 р. (а.с. 96).

Відповідно до наказу № 6-1-Д від 28.03.2022 р. призупинено трудову діяльність працівників Приватної виробничо-комерційної фірми «Пані Крістіна» з 01.04.2022 р. до закінчення дії воєнного та окупаційного станів (а.с. 95).

Таким чином, наданими апелянтом доказами підтверджується факт припинення господарської діяльності відповідача з 01.03.2022 року у зв`язку з агресією рф та окупацією міста Херсон.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими та доведеними доводи апелянта, що з моменту зупинення дії договорів з працівниками такі особи не повинні включатись до середньооблікової чисельності штатних працівників.

Також колегія суддів враховує, що Торгово-промислова палата України на підставі статей 14 та 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту Торгово-промислової палати України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами).

Враховуючи зазначене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком виконання яких/- го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних арів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія рф проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований всім, кого це стосується, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Колегія суддів також зазначає, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 року у справі № 904/3886/21.

З наведеного можна дійти висновку, що окупації території та спричинені нею наслідки є обставинами непереборної сили.

Колегія суддів зазначає, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач об`єктивно, за незалежних від нього причин, через обставини непереборної сили був змушений припинити свою діяльність та відповідно не мав змоги виконати у повному обсязі норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, а отже причини не виконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення.

Більш того, згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо зміни податкової адреси відповідача на іншу територію України.

Тобто, за таких обставин, відповідач не мав можливості здійснювати господарську діяльність, і як наслідок, створення спеціальних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на тимчасово окупованій території прямо суперечить положенням частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що вина відповідача щодо несплати до 15 квітня 2023 року адміністративно-господарських санкцій за не створення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відсутня, що відповідно, виключає можливість застосування пені за порушення термінів сплати штрафу.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до приписів статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик