Ухвала

від 22.03.2024 по справі 308/5010/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5010/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань № 12024071170000215 від 16.03.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ужгородськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся дослідчого суддіз клопотанняму кримінальному провадженні №12024071170000215, розпочатого за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.03.2024 пронакладення арештуна майно.

В обгрунтуваннявимогклопотанняпрокурорпосилаєтьсянате,що 15.03.2024 близько 14.11 год. у АДРЕСА_1 працівниками патрульної поліції зупинений ранспортний засіб " MAN ", д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «WIELTON» під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив деревину породи "Дуб" без відповідних документів

15.03.2024 у ході огляду місця події вилучено:

- транспортний засіб «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ТОВ « ТРАНС ВУД»;

- спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_5 , належить ТОВ «ТРАНС ВУД»;

- близько 15 метрів кубічних деревини породи «Дуб» без відповідних маркувань і бирок, які знаходилися у напівпричепі;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 .

Прокурор зазначає, що вищевказані речі мають значення речових доказів.

Так транспортні засоби «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_2 та спеціалізований напівпричеп WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 використовувалися як засоби вчиненя злочину, на яких перевозилася деревина породи «Дуб» без відповідних документів ,близько 15 метрів кубічних деревини породи «Дуб» без відповідних маркувань і бирок, які знаходилися у напівпричепі , які необхідно оглянути за участю спеціаліста Державної екологічної інспекції в Закарпатській області для встановлення класу, якості, розмірів деревини та подальшого проведення товарознавчої експертизи для встановленя розмірів завданих збитків.

Наразі органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Прокурор зазначає, що вказані речі та предмети вважаються предметами, що були об`єктами кримінально протиправних дій, їх перебування на зберіганні у третіх осіб, створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своєю чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України.

З огляду на вищезазначене для потреб досудового розслідування вкрай необхідно забезпечити наявність речей, що вилучено у ході огляду від 15.03.2024, а саме:

- транспортний засіб «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ТОВ « ТРАНС ВУД»;

- спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_5 , належить ТОВ «ТРАНС ВУД»;

- близько 15 метрів кубічних деревини породи «Дуб» без відповідних маркувань і бирок, які знаходилися у напівпричепі;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 , з метою збереження речових доказів.

Прокурор зазначає, що вказане клопотання подається з метою забезпечення збереження речових доказів, що відповідає положенням кримінального процесуального закону (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Так, беручи до уваги те, що вилучені предмети зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі можуть бути предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, 16.03.2024 слідчим, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, винесено постанову про визнання їх речовими доказами.

На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані вилучені предмети є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України (вони є матеріальні об`єкти,які моглизберегти насобі слідизлочину,містять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження). Узв`язку ізцим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

В судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву згідно якої просив розглянути подане клопотання без його участі , клопотання підтримує.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав суду рапорт згідно якого повідомив суд про те, що ним повідомлено представників ТОВ « ТРАНС ВУД» про дату розгляду клопотання.

Власник вилученого майна в судове засідання не зявився, будучи повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання, що стверджується рапортом слідчого .

У відповідності до ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч.4 ст.107КПКУкраїни уразінеприбуттяв судовезасіданняосіб,якіберутьучасть усудовомупровадженні,фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевірившидокази,якими обґрунтовується клопотання,слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 16.03.2024 року внесені до ЄРДР за №12024071170000215, попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 246 КК України.

15.03.2024 під час огляду місця події, а саме транспортного засобу марки " MAN ", д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «WIELTON», на узбіччі дороги сполученням « Київ Чоп» , траса М-06 , 806 км. в с. Баранинці , Ужгородського району,Закарпатської областібуло виявленота вилучено: транспортний засіб «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ТОВ « ТРАНС ВУД»; спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_5 , належить ТОВ «ТРАНС ВУД»; близько 15 метрів кубічних деревини породи «Дуб» без відповідних маркувань і бирок, які знаходилися у напівпричепі; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 .

Постановою старшого слідчого СВ ВП №1Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 16.03.2024 року ОСОБА_5 , який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, транспортний засіб «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ТОВ « ТРАНС ВУД»; спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_5 , належить ТОВ «ТРАНС ВУД»; близько 15 метрів кубічних деревини породи «Дуб» без відповідних маркувань і бирок, які знаходилися у напівпричепі; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 , які буливиявлені тавилучені 15.03.2024 р., підчаспроведення оглядумісця подіїза адресою: АДРЕСА_1 визнано речовимдоказом.

Згідноп.7ч.2ст.131КПКУкраїнизаходомзабезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповіднодоч.5ст.132КПКУкраїни,підчасрозглядупитанняпрозастосуваннязаходівзабезпеченнякримінального провадженнястороникримінального провадження повинні подати слідчому суддідоказиобставин,наяківонипосилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160 - 166,170 - 174цьогоКодексу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.26КПКУкраїни сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.168КПКУкраїни тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч.2 ст.167КПКУкраїни тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПКта судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідно положень ч.2 ст.170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якоїфізичної або юридичної особиза наявностідостатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям,зазначеним у статті98 цього Кодексу(ч. 2, ч. 3 ст.170КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.98КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

При цьому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Україниповинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Отже, чинним КПК не заборонено з метою збереження речових доказів накладати арешт на майно у кримінальному провадженні, коли у ньому нікому, в тому числі й тим, на чиє майно накладається арешт, не повідомлено про підозру.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання проарешт майнаслідчий суддя,судповиненвраховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадку, передбаченому пунктом 1частинидругоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадаєпід ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадках, передбачених пунктами 3, 4частинидругої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальноїконфіскації майна (якщо арештмайна накладається у випадку, передбаченомупунктом 2частини другої статті170 цього Кодексу);4) розміршкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірноївигоди,яка отримана юридичною особою(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірністьобмеженняправавласності завданням кримінального провадження;6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170КПКУкраїни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або убезготівковійформі,в томучислікоштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганніу банках абоіншихфінансових установах, видатковіоперації, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170КПКУкраїни визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядженнямайном можуть бути застосовані лише у разі,коли існують обставини, які підтверджують,щоїх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати,знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цьогоКодексу (ч. 1 ст.173КПК України).

Щодо відповідності майна ознакам речового доказу

Надаючи оцінку тому чи майно, на яке просить прокурор накласти арешт, відповідає ознакам речового доказу, слідчим суддею ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК)

Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Зважаючи на обставини, зазначені у клопотанні та встановлені в ході судового розгляду , слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що на вилучених в ході огляду місця події речах наявні відомості, які можуть бути використані для встановлення обставин у кримінальномупровадженні.

На виконання вимог ч.1 ст.173КПКУкраїни прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, вилученого 15.03.2024 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Так, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені речі містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначенимст. 98 КПК України.

Одночасно, слідчий суддя вважає, що прокурором дотримано вимог ст.ст. 170,171КПКУкраїни і в клопотанні прокурора наявне обґрунтування необхідності арешту речей виявлених та вилучених 15.03.2024 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 та конкретизовано підстави та мета накладення на них арешту.

Слідчим суддеювстановлено,клопотанням таматеріалами доданимидо клопотання доведено,що вилучені 15.03.2024 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 речі згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України, вони мають значення у кримінальному провадженні як речовий доказ.

Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя погоджується, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у разі його не застосуванні може призвести до зникнення та навіть втрати слідів, предметів як речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, окрім того вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодитикримінальномупровадженню,атомунаявні правові підстави дляарешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування .

Затакихобставинслідчийсуддяприрозгляді даногоклопотаннявбачаєпотенційну загрозу та шкодудлякримінальногопровадженнявразівідмовиунакладенніарешту та повернення вилученого майна.

Такашкодаможевиразитисьувтратіречовогодоказустороноюобвинуваченнята унеможливить подальшепровадженнядосудовогорозслідування тавстановленнюістиниу справі, щоочевидно переважаєнадвідсутністю в даний час повідомленої підозри винуватійу вчиненні злочинівособі, атакож неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Крімтого,матеріалипровадженнясвідчать,щонаданомуетапікримінальногопровадженняпотребидосудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакевтручанняуправата інтереси власника майназ метоюпопередженнянастання наслідків,які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватисявспіврозмірності обмеженняправа власності завданням кримінального провадження слідчий суддяневбачає.

Застосуваннябудь-якогозаходузабезпеченнякримінального провадження,у тому числіі арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідуваннявиправдовуютьтакийступінь втручання, обов`язковою ж умовою длятакого втручання має бути встановлення обставин, які бнедопустилидо порушення принципу розумності та співрозмірності обмеженняправа власностізавданням кримінального провадження.

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник,інший власникабоволоділецьмайна, якінебули присутні при розгляді питанняпроарештмайна,маютьправо заявитиклопотанняпро скасуванняарешту майна повністю або частково.

Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань № 12024071170000215 від 16.03.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арештна :

- транспортний засіб «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ТОВ « ТРАНС ВУД»;

- спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_5 , належить ТОВ «ТРАНС ВУД»;

- близько 15 метрів кубічних деревини породи «Дуб» без відповідних маркувань і бирок, які знаходилися у напівпричепі;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізований напівпричеп «WIELTON NW-3 A6PDK», д.н.з. НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 , шляхом заборони користування, відчужування та розпорядження.

Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1