Рішення

від 27.02.2024 по справі 455/1634/23

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1634/23

Провадження № 2/455/32/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2024 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковській Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

09.08.2023 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дашинич І.Б. звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на право на середню частку (пай) розміром 1.49 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яке належало ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №0165800 від 27.05.1997 року в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі, на право на середню земельну частку (пай) розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території (тодішньої) Лютовиської сільської ради Старосамбірського район) Львівської області, призначенням для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, з землі яка перебувала у колективній власності ЛАГ «Колос», яке належало ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату па право приватної власності на землю (середю земельну частку) серії ЛВ №0165800 від 27.05.1997 року, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів за №685. Зазначає, що в управління та володіння спадковим майном вступила (з урахуванням приписів ст..529,549 ЦК УРСР) - прийняла спадщину дружина спадкодавця ОСОБА_4 , яка проживала з спадкодавцем до дня його смерті та після користувалася та доглядала їх майно проте 07.12.2011 вона ( ОСОБА_4 ) померла. Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі, па прийняту нею спадщину після смерті чоловіка - право па середню земельну частку (пай) розміром 1.49 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. За життя ОСОБА_4 склала заповіт від 26.12.2007, відповідно до якого все своє майно заповіла своєму внуку - ОСОБА_1 . Вказує, що будучи спадкоємцем за заповітом, він звернувся до приватного нотаріуса Старосамбірського районного нотаріального округу Кузан О.В., з приводу спадкування проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю оригіналу Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №0165800 від 27.05.1997.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 06.11.2023 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження. Також вказаною ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Старосамбірського районного нотаріального округу Кузан О.А. належним чином засвідчену в установленому порядку копію матеріалів спадкових справ після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 22.01.2024 залучено у вказаній цивільній справі в якості співвідповідача Бісковицьку сільську раду Самбірського району Львівської області.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дашинич І.Б. не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, проте представник позивача - адвокат Дашинич І.Б. подав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, проте в мартеріалах справи присутня заява останньої від 11.12.2023 в вказує, що позовні вимоги визна у повному обсязі та просить справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, проте в матеріалах справи присутня заява сільського голови Яреско М від 27.02.2024, в якій зазначає, що проти позову не заперечує, просить розглянути справу за відсутності представника сільської ради.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті був зареєстрований та проживав разом з дружиною ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.02.2018 ( а.с.4), копією довідки виконкому Бісковицької сільсокї ради Самбірського району Львівської області №358 від 27.07.2023 ( а.с.7), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ( а.с.8)

За життя, ОСОБА_3 мав право на середню земельну частку (пай) розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території (тодішньої) Лютовиської сільської ради Старосамбірського район) Львівської області, призначенням для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, з землі яка перебувала у колективній власності ЛАГ «Колос», яке належало ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату па право приватної власності на землю (середю земельну частку) серії ЛВ №0165800 від 27.05.1997 року, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів за №685, що підтверджується копією довідки виконкому Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області №359 від 27.07.2023.

Відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.11.2023 за параметрами запиту ОСОБА_3 - у Спадковому реєстрі інформація відсутня ( а.с.34).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року. До складу даної спадщини входило також і право середню земельну частку (пай) розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості яку по його смерті прийняла його дружина ОСОБА_4 .

07.12.2011 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 (баби позивача).

До складу даної спадщини входило право на середню земельну частку (пай) розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості (яке вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 ).

Відповідно до копії заповіту від 26.12.2007 ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , грошовий вклад на р/р № НОМЕР_2 та все її майно рухоме і нерухоме де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, на йо вона за законом має право - заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.11).

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 49/2023, заведеної після смерті ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець майна останньої за заповітом спадщину прийняв, оскільки на час смерті спадкодавця проживав разом із нею, та отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Проте у видачі ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) нотаріусом відмовлено, оскільки позивачем не було надано оригінал сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) ЛВ №0165800 від 27.05.1997.

Отже, через відсутність правовстановлюючих документів на землю (середню земельну частку), площею 0,90 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства на території с.Тершів Самбірського району Львівської області позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином,з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи,суд вважає,що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 її земельна частка (пай), перейшла за загальними правилами спадкування за заповітом до ОСОБА_1 (позивача у справі). Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дану земльну частку (пай), тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200,206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право на середню земельну частку (пай) розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території колишньої Лютовиської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, призначенням для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, з землі яка перебувала у колективній власності ААГ «Колос», яке належало ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату на право приватної власності на землю(середню земельну частку) серії ЛВ №0165800 від 27.05.1997 року, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів за №685, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

-Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області, юридична адреса: с. Бісковичі, Самбірського району Львівської області, ЄДРПОУ 04370030.

Суддя А.В.Кушнір