Вирок

від 25.03.2024 по справі 191/2796/22

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2796/22

Провадження № 1-кп/191/202/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в приміщенні суду в місті Синельникове в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022132590000032 від 08 липня 2022 року, що надійшов з Луганської обласної прокуратури, відносно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 року Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введеновоєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк ді воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому вказаний строк було неодноразово продовжено в тому числі Указом Президента від 12 серпня 2022 року №573/2022«ГІро продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №> 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263- IX), з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 15 серпня.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

У зв`язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, захоплено смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області.

У червні 2022 року, більш точний час встановити за об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області маючи умисел на зайняття посади окупаційної влади в смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військам Російської Федерації та представниками так званої «ЛНР», отримавши від них пропозицію на зайняття посади в правоохоронному органі окупаційної владі в смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодився на вказану пропозицію.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 07 липня 2022 року ОСОБА_5 , будучи громадянином України перебуваючи на території смт. Троїцьке Сватівського району Луганськ області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», умисно, добровільно прийняв присягу на вірність «народу ЛНР» вступив на службу в « Троицкий РОВД МВД ЛНР », зайнявши посаду командиру взводу «Изолятора временного содержания Троицкого РОВД МВД ЛНР», в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 пояснив, що не мав можливості спілкуватися з обвинуваченим ОСОБА_5 , так як він, скоріше за все, знаходиться на непідконтрольній території.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим не перебуває у родинних стосунках, знає його з 2019 року, так як разом працювали до 2020 року в органах поліції в Луганській області, поки ОСОБА_5 не був переведений на інше місце роботи. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ОСОБА_6 виїхав до Дніпропетровської області, так як м. Дніпро є місцем знаходження Луганського ГУНП, та в подальшому, з наданих йому фотографій та відеоматеріалів впізнав ОСОБА_5 , який прийняв присягу на вірність ЛНР та залишився на окупованій території працювати командиром взводу ізолятору Троізького ВП ЛНР.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що знайомий із ОСОБА_5 з 2019 року. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у 2022 році, в тому числі на територію Луганської області, приблизно через 4-6 місяців, ОСОБА_7 побачив фото та відео зрадників, серед них було дуже багато колег, які прийняли присягу ЛНР, в тому числі і ОСОБА_5 , який уважно слухав та давав присягу ЛНР з російськими шевронами. Можливість виїхати з окупованої території була, але чому цього не зробив обвинувачений йому не відомо.

Прокурор Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 в судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченого зазначив, що показання свідків та подані докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_5 , а кваліфікація кримінального правопорушення є вірною для того, щоб довести винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7ст.111-1КК України, поза розумним сумнівом.

Відтак, прокурор Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 просив суд визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав, та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Відповідно до ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2023 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_5 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим останній викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, офіційному веб-сайті Судової влади України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення не доведена, вважав можливим провадження відносно останнього закрити та виправдати ОСОБА_5 , оскільки відомості в ЄРДР були внесені відносно ОСОБА_5 , як особи жіночої статі, також вважає, що прокурором не доведено, що обвинувачений ОСОБА_5 зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:

- паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 27 травня 1996 року Троїцьким РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким підтверджено його належність до громадянства України (а.с.221 том 1);

- довідкою Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 12.07.2022 року, за якою підтверджено реєстрацію ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . За наявними обліками ЄІАС УМП ОСОБА_5 паспортом громадянина України та для виїзду за кордон документований не був (том 2 а.с.11);

- витягом з наказу ГУ НП в Луганській області від 27.06.2022 року №257 о/с «По особовому складу» за яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , інженера з інформаційної підтримки відділу поліції №1 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУ НП в Луганській області звільнено за п.6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 30.06.2022 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 19 років 10 місяців 03 дні;

- протоколом огляду від 23.07.2022 року, яким встановлено, що об`єктом огляду є відео, яке опубліковане в соціальній мережі «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4», розміщене ІНФОРМАЦІЯ_6 о 18 год. 30 хв., на якому зображені особи, які приймають присягу на службу «МВД ЛНР», в тому числі впізнаний свідком ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , 1980 року народження (а.с.21-23 том 2);

- протоколом огляду від 25 липня 2022 року, за яким свідок ОСОБА_7 , під час огляду відеозапису під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4», впізнав свого колишнього колегу, з яким спільно проходів службу в підрозділах ГУНП в Луганській області , а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29-31 том 2);

- протоколом огляду від 22.09.2022 року відеозапису «ІНФОРМАЦІЯ_4», розміщеного в мережі інтернет 07.07.2022 року (а.с.49-54, 55, 56, 57);

- протоколом огляду від 19.10.2022 року, яким підтверджено факт розміщення 30.12.2014 року о 16 год. 13 хв. на сайті «Луганський информационний центр» «Закон о полиции »(а.с.104-106 том 2);

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022132590000032 від 08.07.2022 року, порушеного на підставі повідомлення заступника начальника ГВ ЗНД з управління ОСОБА_8 , про порушення кримінального провадження за ч. 7 ст. 111-1 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із його співпрацею з окупаційною владою та початком роботи в «МВД ЛНР» в Троїцькому районі (а.с.1, 2 том 2); постанови про призначення групи прокурорів, доручення на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 36 КПК України, постанову про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням, доручення для надання безоплатної вторинної допомоги особі у кримінальному провадженні…, постанову про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_5 , доручення від 22.09.2022 року, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про обрання запобіжного заходу від 30.09.2022 року, клопотання про накладення арешту на майно, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2022 року, клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу, ухвалу Жовтневу районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2022 року про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2022 року про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022132590000032 від 08 липня 2022 року, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.

Станом на дату вчинення кримінального правопорушення, Троїцька селищна територіальна громада Сватівського району Луганської області включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до Наказу №159 від 19.07.2022 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, який втратив чинність 27.12.2022 року.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 № 309, Троїцька селищна територіальна громада Луганської області з 06.03.2022 року є територією можливості виникнення бойових дій, без визначення станом на 25.03.2024 року дати можливості припинення бойових дій.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків, дані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, кваліфікуючи його дії за ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч.7 ст. 111-1 КК України.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 у 2010 року отримав повну вищу освіту, за довідкою т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_9 , ОСОБА_5 проходів службу в органах внутрішніх справ з 26.08.2002 року по 06.11.2015 року, в Національній поліції України з 07.11.2015 року по 30.06.2022 року на посадах атестованого складу, за період з 2002 року до 2015 року йому були присвоєні спеціальні звання, в останнє 07.11.2015 року звання старшого лейтенанта поліції. Що підтверджує наявність прямого умислу у обвинуваченого на вчинення інкримінованого йому злочину, зокрема на добровільне зайняття посади «командира взводу «Изолятора временного содержания Троицкого РОВД МВД ЛНР» (мова оригіналу), оскільки обвинувачений, на думку суду, будучи громадянином України, маючи достатній рівень спеціальних знань в галузі права, здобутих протягом 13 років служби в правоохоронних органах України, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винного, який раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, що передбачено п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Доводи захисника ОСОБА_4 , щодо недоведеності обвинувачення ОСОБА_5 спростовуються безпосередніми показами свідків в судовому засіданні та вищевказаними належними доказами, а саме копією паспорту громадянина України ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 ( т.1 а.с.211) та протоколами огляду від 23.07.2022 року (а.с.21-23 том 2) та 25.07.2022 року (а.с.29-31 том 2) в ході яких свідки впізнали ОСОБА_5 як колишнього їх працівника який прийняв присягу на вірність «народу ЛНР», вступив на службу в « Троицкий РОВД МВД ЛНР » зайнявши посаду командира взводу «Изолятора временного содержания Троицкого РОВД МВД ЛНР». Посилання захисника на той факт, що відомості в ЄРДР були внесені відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи жіночої статі є слушними, але суд враховує, що відомості в ЄРДР були внесені 08.07.2022 року на підставі повідомлення заступника начальника ГВ ЗНД з управління ОСОБА_8 , про порушення кримінального провадження за ч. 7 ст. 111-1 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що і стало підставою досудового розслідування. Крім того, як зазначено вище, вищевказаний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022132590000032 від 08.07.2022 року, суд не приймає як доказ вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 є громадянином України, має повну вищу освіту, до введення воєнного стану 24.02.2022 року та окупації Сватівського району Луганської області, тривалий проміжок часу працював в правоохоронних органах, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, яке віднесено до особливо тяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винного, відомості про нього, наявність обставини, яка обтяжує покарання та відсутність обставин, які пом`якшують покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України як обов`язкового, у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України як альтернативне, у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, оскільки за глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як ним, так і іншими особами кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням характеру і ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 як громадянин України, маючого повну вищу освіту, працюючого в період з 2002 року до червня 2022 року в правоохоронних органах України, який вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування до призначеного покарання положень ст. 69 КК України.

Даних щодо наявності процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Враховуючи, що до ОСОБА_5 застосовано додаткове покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне, з метою забезпечення конфіскації майна, залишити діючим захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна останнього, а саме дві земельні ділянки, який було застосовано ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2022 року.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, громадянина України, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 13 (тринадцять) років, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року, на належне ОСОБА_5 нерухоме майно:

-земельну ділянку з кадастровим номером 4425455100:08:001:0011, площею 9,4458 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2287771544254;

-земельну ділянку НОМЕР_2 з кадастровим номером 4425483000:04:005:0428, площею 1,594 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2150437844254,

у зв`язку з необхідністю виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченого та прокурору.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_1