Ухвала

від 20.03.2024 по справі 405/4925/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4925/23

провадження № 1-кс/405/735/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 м. Кропивницький

слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду в м.Кропивницькому клопотанняслідчого в ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 у кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 29 червня 2023року №12023121040000446за ознакамикримінальних правопорушеннь,передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 309 КК України, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Кременчук Полтавської області, неодруженому, немаючому на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

слідчий в ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили продовжити підозрюваному запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що викладені у клопотанні та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисники у судовому засідання надали пояснення, згідно з якими заперечували проти задоволення клопотання. Вважали, що пред`явлена підозра ОСОБА_5 необґрунтована, а ризики на які посилається сторона обвинувачення не доведені, просили змінити підозрюваному запобіжний захід на домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію захисників.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, слідчого, захисників та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що у провадженні ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12023121040000446 від 29 червня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.

01.12.2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в подальшому, того ж дня о 16 год. 30 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

02.12.2023 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10 год. 58 хв. 29.01.2024.

18.12.2023 колегією Кропивницького апеляційного суду ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.12.2023, якою застосовано стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави в сумі 671000 грн., залишено без змін.

24.01.2024 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 15 год. 55 хв. 23.03.2024.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.03.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023121040000446 від 29.06.2023 до 01.06.2024.

Щодо обґрунтованості підозри:

Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення ТОВ «Нова Пошта» від 27.06.2023 (а.к. 10), заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 (а.к.11-12), протокол омп від 03.05.2023 (а.к. 13-15), протоколом перегляду відеозапису від 27.09.2023 (а.к. 16-21), протоколами про результати проведення НСРД аудіо, - відеоконтроль особи (а.к. 22-25), протоколами про результати проведення НСРД спостереження за особою (а.к. 27), протоколами про результати проведення НСРД спостереження за місцем (а.к. 28, 29-30), протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами допиту потерпілих, представників потерпілих (а.к. 49, 50-52,53), протоколами проведення обшуків за місцем проживання підозрюваних (а.к. 64-69, 70-74,75-79), протоколом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (а.к. 57-63), повідомлення про підозру (а.к. 86-90) та іншими матеріалами.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкалопротии України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення яких передбачено у виді позбавлення на строк від п`яти до восьми років.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зч. 1ст.7КПК України змістта формакримінального провадженняповинні відповідатизагальним засадамкримінального провадження,до яких,зокрема,відносяться: верховенствоправа; законність; рівність передзаконом ісудом; повага долюдської гідності; презумпціяневинуватості тазабезпечення доведеностівини; змагальність сторінта свободав поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що ризики передбаченні п.п. ч.1 ст. 177 КК України, не зменшилися, а саме:

- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, маючи при цьому всі можливості та засоби, немає стійких соціальних зв`язків, а також можливості незаконного виїзду за межі території України, тому в будь-який час має можливість залишити межі території України. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

- відповідно до п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України підозрюваний може незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, інших підозрюваних.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_5 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

- відповідно до п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння злочину та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні в т.ч. інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення.

- відповідно до п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_5 оскільки постійного джерела доходу не має, раніше не судимий, а отже, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, є підстави, вважати, що він може вчинити новий злочин, що свідчить про наявність, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Викладене у своїй сукупності, свідчить, що заявлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою наразі неможливе у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих дій, а саме: вирішити питання про зняття грифу секретності ухвал про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових дій), клопотань та доручень; встановити особи та допитати в якості свідків водіїв, які здійснювали перевезення товару; допитати в якості свідків осіб, яким відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень; призначити та провести судові товарознавчі експертизи; отримати висновки судових товарознавчих експертиз та судових експертизи відео-, звукозапису; за результатами проведених слідчих дій скласти остаточні повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень; при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дії; ознайомити підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Частиноюч.3ст.199КПКУкраїнивизначено,щовклопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать, про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому слідчий суддя, оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та неможливість запобігання наявному ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.

Разом з тим, слідчий суддя відзначає, що наведені ризики є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки застосований запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того з моменту застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для застосування та продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, переконливих доказів на зменшення або зникнення ризиків сторона захисту суду не надала.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Частиною 5 статті 182 КПК України встановлено, щорозмір заставивизначаєтьсяутаких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже слідчим суддею ухвалено визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на нього, у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangourasv. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Таким чином, продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, серйозністю висунутої проти нього підозри, а також з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, строком на 60 днів.

Отже клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 197, 199 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 12 год. 00 хв. 20.03.2024 до 12 год. 00 хв. 18.05.2024.

Визначити заставуу розмірі250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 671 000 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі

№12023121040000446від 29.06.2023.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 - з-під варти звільнити.

У разівнесення застави,покласти на ОСОБА_5 в строк до 18.05.2024 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 12 год. 00 хв. 18.05.2024.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Кропивницькогоапеляційного судупротягом 5днів здня їїпроголошено.

Слідчий суддя ОСОБА_10