Рішення

від 13.03.2024 по справі 646/9234/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/9234/18

№ провадження 2/646/34/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі : головуючого судді Демченко І.М., за участю секретарів Соболь Ю.В. та Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

за участю представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвокатаМахоніна О.С.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, мотивуючи позов такими обставинами.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на нежитлові будівлі літ.А-1 загальною площею 667,6 кв.м та літ.Л-1 загальною площею 131,0 кв.м по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу №2778 від 25.05.2003, №3676 від 08.12.2004року. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по теперішній час використовують земельну ділянку площею 0,2864 га по АДРЕСА_1 без виникнення права користування та без державної реєстрації такого права. Вказана земельна ділянка площею 0,2864 га по АДРЕСА_1 , перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. Відповідач у період з 01.12.2015 по 30.11.2018 не сплачував плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавством розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти, які за розрахунком позивача складають суму 505 296,27 грн, яку він просить стягнути з відповідача.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Червонозаводського районного сулу м. Харкова від 09.02.2023 щодо повторного автоматизованого розподілу невирішених судових справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу, справа №646/9234/18 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати передана судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Демченко І.М.

Ухвалою від 17.02.2023 дана справа була прийнята до провадження суддею та призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача доводи позовної заяви підтримав, вказав, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею та зобов`язаний виплатити власнику земельної ділянки ці кошти. Оскільки земельна ділянка по АДРЕСА_1 не сформована як об`єкт цивільних прав та їй не присвоєно кадастровий номер, розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався на підставі рішень сесії Харківської міської ради, яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, положення про порядок визначення розмірів орендної плати, Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова. Вважає, що для розрахунку розміру безпідставно збереженого майна- грошових коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності не потрібен витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки розмір ділянки, яку використовує відповідач був встановлений, і це не є перешкодою для стягнення з відповідача суми позову.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на необґрунтованість тверджень позивача про використання відповідачем земельної ділянки площею 1432 кв.м, у власності відповідача відсутні будь-які інші споруди чи об`єкти, крім частини нежитлових приміщень , які ним були придбані, на цій ділянці знаходиться залізнична колія та прилегла до неї територія, яка не використовується відповідачем, вказана земельна ділянка не сформована, не має кадастрового номеру, її межі не погоджені. Крім того, ОСОБА_1 сплачував земельний податок за 2015-2018 роки за вказану земельну ділянку, але цей факт проігноровано позивачем.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що є співвласником 1/2 частини нежитлових будівель літ.А-1 загальною площею 667,6 кв.м та літ.Л-1 загальною площею 131,0кв.м по АДРЕСА_1 , які використовуються ним та його братом ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності. Вони зверталися до міської ради з проханням належного оформлення права користування земельною ділянкою, але їм було відмовлено, оскільки нежитлові приміщення мають декілька співвласників, виділити окремо земельну ділянку неможливо, дорога для проїзду та ворота знаходяться у загальному користуванні. Як він, так і його брат сплачували земельний податок з розрахунку площі земельної ділянки, що знаходиться під нежитловим приміщенням. Вони здійснювали обслуговування належних їм нежитлових приміщень та ремонтували ворота, які впали на проїзджу частину дороги загального користування, оскільки неможливо було дістатися до належних їм приміщень.

Спірні правовідносини регулюються положеннями ЗК України, ЦК України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель".

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.09.2018 № 137634575 право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі літ А-1 загальною площею 667,6кв.м та на 1/2 частину нежитлової будівлі літ Л-1 загальною площею 131,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , інша 1/2 частина вказаних будівель належить ОСОБА_4 ( на підставі договорів купівлі-продажу від 25.03.2003 №2778, від 08.12.2004 №6976).

Відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 14.03.2017 № 19-20.083-923/20-17 в управлінні не обліковуються правовстановлюючі документи на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , речові права на неї не зареєстровані.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 20.12.2018 здійснено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації вказаної земельної ділянки, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 використовує разом з ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2864га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування належних їм нежитлових будівель літ. А-1 та літ.Л-1. Межі земельної ділянки визначені відповідно до меж паркану.

Відповідно до звіту ТОВ «Геодезично-вишукувальний центр» на замовлення Харківської міської ради було проведено геодезичну зйомку земельної ділянки, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , та її загальна площа становить 0,2864га.

Для розрахунку нормативної грошової оцінки використовувалась базова вартість 1 кв. м землім. Харкова в сумі 291,18 грн м2та коефіцієнти.

За розрахунками Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі вищевказаної інформації сума безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів у розмірі орендної плати за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 складає 10527,39 грн., за вирахуванням сплаченого відповідачем земельного податку 334,04грн( 4008,48 за 2015 рік) розмір безпідставно збережених коштів- 10193,35грн. З 01.01.2016 по 31.12.2016 складає 175284,73грн ( за вирахуванням сплаченого відповідачем земельного податку), з 01.01.2017 по 31.12.2017 року склала 153512,72грн.; з 01.01.2018 по 31.07.2018 склала 89549,11грн. , з 01.08.2018 по 30.11.2018 складає 76756,36грн. Загальна сума 505296,27грн.

Згідно повідомлення ОДПІ м. Харкова ОСОБА_1 сплачено земельного податку за 2014 рік 3 209,35 грн., за 2015 рік 4 008,48 грн, за 2016 рік 5 744,15грн.

Відповідно до положеньстатті 80 ЗК Українисуб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей122,123,124 ЗК Україниміські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зістаттею 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною другоюстатті 152 ЗК Українипередбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеномустаттею 1212 ЦК України.

Частиною першоюстатті 93 ЗК Українивстановлено, що право оренди земельної ділянкице засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до абзацу 2 підпункту288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК Українирозмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено,у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідьне менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01 січня 2013 року, у тому числі базову вартість одного квадратного метра землі м. Харкова у розмірі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає у подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Рішенням Харківської міської ради від 22 лютого 2017 року № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» на території м. Харкова на 2017 рік встановлено ставки плати за землю та пільги з земельного податку у м. Харкові.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 додатку 2 рішення Харківської міської ради від 22 лютого 2017 року № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» ставка земельного податку на земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 1 відсоток від добутку базової вартості одного квадратного метра земель м. Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, Харківська міська рада вказувала, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення належного йому нерухомого майна.

Договір оренди укладено не було, відповідач користувався земельною ділянкою без оформлення права користування.

Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення із власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті1212,1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20); та у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18.

Так, за розрахунком позивача, проведеним Департаментом територіального контролю Харківської міської ради із застосуванням комплексу топографічно-геодезичних робіт та програмного комплексу з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, розробленого на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій розміщено частина належного йому об`єкту нерухомого майна, за період із 01.12.2015 по 30.11.2018 склав 505296,27 грн.

Разом із цим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спростування відповідачем, наданого позивачем розрахунку недоотриманого доходу.

З матеріалів справи, а саме акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що розмір спірної земельної ділянки розраховано виходячи з її меж, визначених відповідно до меж паркану.

Доказів, що спірна земельна ділянка використовується іншою особою, суду не надано.

Згідно до Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, розрахунок орендної плати - це довідка, підготовлена Департаментом земельних відносин, що містить обчислення (розрахунок) плати за користування земельною ділянкою, який встановлюється в розмірі певного відсотка від її грошової оцінки; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) - це вид документації із землеустрою, яка розробляється у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також вказаним Порядком встановлено, що Департамент земельних відносин на підставі п. 4ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»здійснює загальну координацію робіт з встановлення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди земельних ділянок.

Положенням про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові визначено, що орендна плата сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Розрахунок орендної плати здійснюється згідно з цим Положенням управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (надалі - управління земельних відносин) на етапі підготовки відповідним виконавчим органом міської ради проекту рішення про надання земельної ділянки в оренду. Розрахунок робиться на підставі документів, наданих виконавчим органом або заявником. Такий розрахунок підтверджується довідкою управління земельних відносин, яка видається заявнику безоплатно та додається до проекту рішення міської ради.

Рішенням Харківської міської ради №7/15 від 20.11.2015 затверджено Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (далі - Положення).

На підставі пунктів 3.1.8 - 3.1.11 вказаного Положення, в редакції станом на час звернення Харківської міської ради з позовом, для виконання покладених на Департамент функцій і завдань, Департамент: розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначенихЗемельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну - грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Таким чином, суд бере до уваги акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації спірної земельної ділянки від 20.12.2018, розрахунок позивача, зроблений шляхом множення вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої базової вартості землі м. Харкова) на 1/2 частину площі земельної ділянки, що використовується відповідачем, а також на розмір ставки орендної плати за земельну ділянку.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність відповідної технічної документації на конкретну земельну ділянку, відсутність кадастрового номеру, заперечення використання відповідачем прилеглої до його приміщень території, суд враховує наступне.

Власник (землекористувач) може використовувати технічну документацію для обґрунтування нормативної грошової оцінки. Технічна документація, виготовлена ??на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільного права.

Згідно з пунктом286.2 статті 286та підпунктом288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки;платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку;при подачі першої акції (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею дається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової декларації земельної ділянки, а також така довідка дається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як положенняПК України, так і законодавство про оцінку землі визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, якщо певні конкретні характеристики можуть підтверджуватися тільки визначеними законодавством доказами, то такі докази вважають допустимими.Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спрощені доказами незалежно від конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

З огляду на те, що земельним законодавством таПК Українине обмежується можливість надання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей виплати орендної плати за допомогою витягу з Державного земельного кадастру, належними доказами на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена ??компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, інші докази, які містять інформаціющодо предметаспору вцій справі.Дані,що вних містяться,можуть використовуватися для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі №644/3932/18.

Отже, з відповідача підлягає стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 505 296,27грн.

Підстав для вирахування із зазначеної суми позову сплаченого відповідачем податку не вбачається, оскільки вказаний податок був врахований позивачем у наданому суду розрахунку.

Що стосується тверджень відповідача про те, що ним використовувался лише земельна ділянка під частиною належних йому приміщень, яка є значно меншої площі, суд ввважає їх безпідставними, оскільки прилегла територія використовувалася відповідачем для обслуговування цих приміщень та проїзду до них.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги Харківської міської ради задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 7579,44 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 79-81, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Харківської міської ради ( код ЄДРПОУ 37999649, юридична адреса: місто Харків, майдан Конституції, 7) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у розмірі 505296, 27 грн. (п`ятсот п`ять тисяч двісті дев`яносто шість гривень 27 копійок), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7579, 44 грн (сім тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 44 копійки).

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.03.2024.

Головуючий : І.М.Демченко