Ухвала

від 26.03.2024 по справі 308/5325/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5325/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 березня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до релігійної громади ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до релігійної громади ОСОБА_2 , в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність релігійної громади ОСОБА_2 в межах розгляду його звернення та зобов`язання керівника релігійної громади невідкладно надати письмову відповідь за результатами розгляду його звернення.

Згідно з ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, положеннями ч. 4ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року.

Позивач ОСОБА_1 не надав суду документ, який підтверджує, що він сплатив судовий збір за подання до суду позовної заяви, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно п. 1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас, згідно з ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач ОСОБА_1 , який обрав для себе форму подання документів до суду в електронній формі, має сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Зак. обл./Ужгородська тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895 , банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) , код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA308999980313141206000007493, кодкласифікації доходів бюджету22030101. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, щоКонвенція про захист прав людини і основоположних свободне гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно доч.1ст.177ЦПК Українипозивач повинендодати допозовної заявиїї копіїта копіївсіх документів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу. Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви не надано доказів надсилання іншим учасникам справи позовної заяви з додатками.

Окрім цього, відповідно до ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, чого позивачем здійснено не було, а саме: позивачем ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не додано доказів отримання релігійною громадою ОСОБА_2 його звернення від 23.12.2023 року.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху на підставі ч.1ст. 185 ЦПК України.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177цього Кодексу, усуне зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.175,185,260 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до релігійної громади ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ГОЛЯНА