Рішення

від 18.03.2024 по справі 444/2634/21

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2634/21

Провадження № 2/444/29/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Куликівської селищної ради Львівського району, Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська райдержадміністрація Львівської області, Жовківська міська рада про визнання незаконними та скасування рішень, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Куликівської селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівської райдержадміністрації Львівської області, Жовківської міської ради в якому (з урахуванням заяви про уточнення (конкретизацію) позовних вимог) просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020р., котрим затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,10 га., кадастровий № 4622755600:02:016:0093, в смт. Куликів;

- скасувати рішення №55136818від 13.11.2020р. Державного реєстратора Жовківської міської ради Вненкевич Г.П. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий№ 4622755600:02:016:0093) площею 0,10 га. та припинити право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване 09.11.2020р.;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,10 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 зареєстрованого щодо неї 09.11.2020р.;

- визнати незаконним та скасувати рішення Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017р. котрим затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2061 га., кадастровий № 4622755600:02:016:0060, в смт. Куликів;

- визнати недійсним рішення ОСОБА_4 про поділ земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,2061 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0060), яке оформлене у вигляді нотаріально посвідченої заяви №1390 від 31.07.2018р.

- скасувати рішення №43750636від 30.10.2018р. Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку в смт. Куликів (кадастровийномер 4622755600:02:016:0068), площею 0,1732 га. та припинити право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване 26.10.2018р.

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,1732 га. (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068) в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності ОСОБА_4 зареєстрованого щодо неї 26.10.2018р.;

- стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем померлого ОСОБА_5 , якому для ведення особистого селянського господарства 26.08.2005р. було видано Державний акт серії ЯА №725363 на право власності на земельну ділянку площею 0,5515 га. в смт. Куликів. Для оформлення права власності на прийняту спадщину, позивачу необхідно отримати витяг з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку та розробити технічну документацію про нормативну грошову оцінку цієї ділянки. Однак, на початковій стадії виготовлення технічної документації ОСОБА_2 стало відомо про наявність обставин, що роблять неможливими завершення такої процедури. Зокрема, з листа №264 від 19.08.2021р. інженера-землевпорядника ОСОБА_6 він дізнався, що в державному земельному кадастрі на земельну ділянку ОСОБА_5 накладається земельна ділянка ОСОБА_3 (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) та земельна ділянка ОСОБА_4 (кадастровий № 4622755600:02:016:0068).

Як зазначає позивач, земельну ділянку площею 0,10 га. з кадастровим № 4622755600:02:016:0093 ОСОБА_3 отримав у власність на підставі рішення Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в смт. Куликів, гр. ОСОБА_3 ». Право власності на цю земельну ділянку ним було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення №55136818від 13.11.2020р. Державного реєстратора Жовківської міської ради Вненкевич Г.П.

З приводу земельної ділянки ОСОБА_4 , площею 0,1732 га. (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068), то така, за словами позивача, була утворена та набута у власність відповідачем-3 шляхом поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2061 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0060), наданої останньому на підставі рішення Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в смт. Куликів, гр. ОСОБА_4 ». Право власності на земельну ділянку площею 0,1732 га. (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068) ОСОБА_4 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення №43750636від 30.10.2018р. Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т.

На думку позивача, прийняття Куликівською селищною радою оскаржуваних рішень та оформлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на спірні земельні ділянки є незаконним, оскільки вказані ділянки в значній мірі було сформовано за рахунок земельної ділянки ОСОБА_5 , чим фактично позбавлено останнього права власності на частину ділянки за відсутності для цього правових підстав і в непередбачений чинним законодавством України спосіб. А тому оскаржувані рішення суперечать положенням ч. 5 ст. 116 ЗК України (надання земельних ділянок у власність третіх осіб, без попереднього їх вилучення з користування власника) та порушують права позивача на оформлення права власності на прийняту спадщину.

Ухвалами від 03.09.2021р. судом відкрито провадження в даній справі, а також задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки відповідачів.

Ухвалою суду від 13.05.2022р. у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення котрої доручено експертам Львівського НДІСЕ та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 13.06.2023р. суд, за клопотанням експерта Львівського НДІСЕ, залучив до проведення експертизи спеціаліста - інженера-геодезиста з Науково-дослідного Інституту судових експертиз та права.

У зв`язку з надходженням на адресу суду висновку судового експерта, провадження в даній справі поновлено, про що судом винесено ухвалу від 27.11.2023р.

Ухвалою від 26.02.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті, а також викликав в судове засідання експерта Львівського НДІСЕ Годлевського Д.О. та свідка ОСОБА_7 .

Представник позивача, адвокат Дяків В.Б., взяв участь в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, просив задовільнити їх повністю.

Представник Куликівської селищної ради Скіра Н.М. в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Судовий експерт ОСОБА_8 в засідання з`явився, однак не надав пояснення щодо обставин складеного ним висновку від 27.10.2023р., оскільки представник позивача на цьому не наполягав.

Свідок ОСОБА_7 в засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явилися.

Зважаючи на те, що про судове засідання всі учасники справи були повідомлені належним чином і в ній знаходиться достатньо доказів для можливості вирішення цієї справи по суті, суд доходить висновку, що неявка в судове засідання третіх осіб та інших учасників не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, а також визнання незаконнимирішення,дій чибездіяльності органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим абооргану місцевогосамоврядування,їхніх посадовихі службовихосіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Матеріалами справи підтверджується те, що рішенням Куликівської селищної ради №5 від 20.10.2004р. вирішено передати ОСОБА_5 безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,5515 га., яка розташована в АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення Західним НДІ землеустрою та земельного кадастру в 2004 році було виготовлено Технічну документацію з видачі державного акту на право власності на землю.

26.08.2005р. ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №725363, котрий зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №01:05:455:000553.

01.01.2013р. набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр» №3613-VI від 07.07.2011р., який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Перенесення відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

Оскільки Державний акт ОСОБА_5 на право власності на землю від 26.08.2005р. було зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів за №01:05:455:000553, котра, в свою чергу, згідно п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, зареєстрованого в Мін`юсті 25.07.2003р. за №641/7962, була складовою частиною Державного реєстру земель, відтак відомості про належну йому земельну ділянку площею 0,5515 га. підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання ним відповідної заяви.

Однак як встановлено судом, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин чи його територіальні органи не перенесли цих відомостей до кадастру і відомості про спірну земельну ділянку ОСОБА_5 відсутні на публічній кадастровій карті України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 14.01.2019р.

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв його син позивач, ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_2 та довідкою приватного нотаріуса Кобзар Л.В. №89/01-16 від 30.08.2021р. Крім цього, з цієї довідки прослідковується, що спадкова справа заведена приватним нотаріусом 16.04.2021р. за №34/2021 та зареєстрована у спадковому реєстрі за №67519848.

Частиною п`ятоюстатті 1268ЦК Українивстановлено,щонезалежно відчасу прийняттяспадщини вонаналежить спадкоємцевіз часувідкриття спадщини. Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 18.02.2021р. в справі №609/1231/19.

При цьому, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відтак, з часу відкриття спадщини до позивача перейшло право власності на земельну ділянку площею 0,5515 га., посвідчене Державним актом від 26.08.2005р.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину оформити право на спадщину та звернутися до нотаріуса за відповідним свідоцтвом якщо у складі спадщини є нерухоме майно або інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація. Разом з тим, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що ОСОБА_2 намагається оформити право власності на спірну земельну ділянку. Зокрема, 25.05.2021р. позивачем отримано від приватного нотаріуса Кобзар Л.В. лист №85/01-16 адресований у всі компетентні органи з проханням присвоїти кадастровий номер даній земельній ділянці та видати витяг з Державного земельного кадастру та витяг з технічної документації про її нормативну грошову оцінку.

Однак, з листа №264 від 19.08.2021р. інженера-землевпорядника ОСОБА_6 та доданого до нього плану земельної ділянки позивачу стало відомо про неможливість виготовлення витребовуваних приватним нотаріусом документів, оскільки в Державному земельному кадастрі на успадковувану земельну ділянку накладається земельна ділянка ОСОБА_3 (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) та земельна ділянка ОСОБА_4 (кадастровий № 4622755600:02:016:0068).

Судом встановлено, що земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,10 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) було відведено у власність відповідача-2 для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Куликівської селищної ради №25 від 28.02.2020р. «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 в смт. Куликів».

Згідно цього рішення ОСОБА_3 замовлено у ФОП ОСОБА_9 виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність. Вказаний проект знаходиться у матеріалах справи.

Виготовлений ФОП ОСОБА_9 . Проект землеустрою було затверджено рішенням Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020р. Цим же рішенням рада вирішила передати ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,10 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0093).

Право власності на вказану земельну ділянку відповідач-2 зареєстрував 09.11.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Як вбачається з Інформаційної довідки №271605627 від 21.08.2021 підставою для державної реєстрації права власності слугувало рішення Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020р., а підставою внесення запису рішення Державного реєстратора Жовківської міської ради Вненкевич Г.П. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) №55136818 від 13.11.2020р.

Натомість, земельну ділянку ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в смт. Куликів площею 0,1732 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0068) було утворено на підставі його рішення, оформленого у формі заяви про розподіл земельної ділянки №1390 від 31.07.2018р., посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В.Р. Як вбачається з цієї заяви, а також інших матеріалів справи, ОСОБА_4 вирішив розділити земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,2061 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0060), яка перебувала у його власності, на дві земельні ділянки, а саме: площею 0,0329 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0067) та площею 0,1732 (кадастровий № 4622755600:02:016:0068).

В свою чергу, земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,2061 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0060) відповідач-3 набув безоплатно у власність на підставі рішення Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 ».

На підставі заяви про розподіл земельної ділянки №1390 від 31.07.2018р. ОСОБА_4 замовив в СПД ОСОБА_10 виготовлення Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Вказана документація знаходиться у матеріалах справи.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру на нерухоме майно №271605644 від 21.08.2021 прослідковується, що ОСОБА_4 26.10.2018р. зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,1732 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0068). Підставою для державної реєстрації слугували відомості з ДЗК №4946972 від 26.10.2018р. та заява про розподіл земельної ділянки №1390 від 31.07.2018р. Підставою внесення запису - рішення Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) №43750636 від 30.10.2018р.

В межах підготовчого провадження в даній справі, з метою визначити чи накладаються земельні ділянки відповідачів (кадастровий № 4622755600:02:016:0093 та кадастровий № 4622755600:02:016:0068) на земельну ділянку, яку успадкував позивач площею 0,5515 га., суд за клопотанням позивача призначив судову земельно-технічну експертизу, проведення котрої доручив експертам Львівського НДІСЕ.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №1559-Е від 27.10.2023р.:

1) Земельна ділянка в смт. Куликів площею 0,5515 га., котра на підставі Державного акту ЯА №725363 від 26.05.2005р. надана у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 має наступні фактичні геометричні розміри по периметру в метрах: 61,8; 69,79; 89,79; 78,70.

2) Земельна ділянка ОСОБА_3 площею 0,10 га. в смт. Куликів (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) накладається із земельною ділянкою ОСОБА_5 площею 0,5515 га. в смт. Куликів надану йому у власність на підставі Державного акту ЯА №725363 від 26.05.2005р. Площа накладання становить 0,0549 га. Земельні ділянки накладаються наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 42,41; 7,79; 46,77; 17,39.

3) Земельна ділянка ОСОБА_4 площею 0,1732 га. в смт. Куликів (кадастровий № 4622755600:02:016:0068) накладається із земельною ділянкою ОСОБА_5 площею 0,5515 га. в смт. Куликів надану йому у власність на підставі Державного акту ЯА №725363 від 26.05.2005р. Площа накладання становить 0,0491 га. Земельні ділянки накладаються наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 10,44; 32,88; 19,22; 34,09.

Відповідно до правової позиції КЦС ВС викладеної в постанові від 31.05.2023р. у справі №515/1315/18 належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.

З огляду на вказану позицію суд доходить висновку, що позивачем належним чином доведений факт накладання земельних ділянок відповідачів, на земельну ділянку, яку він успадкував.

У зв`язку з цим суд не бере до уваги долучений відповідачами збірний кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,5515 га., виготовлений в 2021р. інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_7 . Так, цей кадастровий план не лише суперечить висновку судового експерта, але також і іншим матеріалам справи. Зокрема, з Технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_5 , а саме Акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 22.07.2004р. вбачається, що дана земельна ділянка в точці «А» та точці «Б» межує із канавами, а в точці «В» - із дорогою. Натомість в збірному кадастровому плані землевпорядник ОСОБА_7 , всупереч п. 1.3.1 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), достовірно та з потрібною точністю і детальністю не відобразив наявність ще однієї канави з котрою межує земельна ділянка в точці «Б». Як наслідок, розмістив вказану ділянку таким чином, що її межі в точках «Б» та «В» не відповідають тим, що зазначено в Акті встановлення і узгодження меж. А тому суд погоджується з твердженням представника позивача, що збірний кадастровий план земельної ділянки, виготовлений ФОП ОСОБА_7 є неналежним та недостовірним доказом у справі.

Враховуючи те, що позивачем доведено факт накладання земельних ділянок, суд приходить до висновку, що ним також доведено порушення його прав та інтересів за захистом котрих він звернувся до суду, оскільки внаслідок такого накладання позивач позбавлений можливості отримати витяг з Державного земельного кадастру та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,5515 га. та завершити процедуру оформлення права на спадщину.

Відповідно до ст. 5 ЗК України одним із основних принципів земельного законодавства є невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом, а також забезпечення гарантій прав на землю.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353цього Кодексу.

За змістом ст. 116 ЗК України (в редакції, яка існувала станом на момент прийняття оскаржуваних рішень) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

При цьому суд зазначає, що підстави припинення права власності на земельну ділянку передбачено в статтях 140 та 143 ЗК України, а порядок припинення з цих підстав в статтях 142, 145, 146, 147, 148 та 151 ЗК України.

В матеріалах справи відсутні докази існування підстав, які б свідчили про припинення права власності ОСОБА_5 на всю чи частину земельної ділянки, посвідченого Державним актом на право власності серії ЯА №725363 від 26.08.2005р. станом на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Враховуючи це, а також ту обставину, що земельні ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які сформовано після набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,5515 га. в смт. Куликів, частково накладаються на земельну ділянку останнього і площа такого накладання становить відповідно 0,0549 га. та 0,0491 га., суд доходить висновку, що внаслідок прийняття оскаржуваних рішень відповідачі набули права власності на свої земельні ділянки шляхом позбавлення цього права позивача за відсутності правових підстав і в непередбачений чинним законодавством України спосіб. А тому вказані рішення суперечать положенням ч. 5 ст. 116 ЗК України, оскільки надання земельних ділянок у власність відповідачів відбулося без попереднього їх вилучення з користування ОСОБА_5 .

При цьому та обставина, що земельна ділянка позивача не була відображена в Державному земельному кадастрі та на Публічній кадастровій карті України не впливає на незаконність оскаржуваних рішень, адже положеннями земельного та цивільного законодавства України не передбачено, що особа, котра правомірно набула у власність земельну ділянку, втрачає чи позбавляється цього права у зв`язку із невнесенням відомостей про неї до Державного земельного кадастру. Більше того, як зазначено вище, невнесення таких відомостей було зумовлене невиконанням обов`язку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та його територіальними органами, а не ОСОБА_5 чи позивачем.

Вирішуючи питання належності обраних позивачем способів захисту, суд звертається до правової позиції КЦС ВС викладеної в постанові від 23.11.2023р. у справі №370/457/20, що при частковому накладенніземельних ділянок власник такої ділянки може, зокрема, оспорювати відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, авимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння є неналежнимспособом захисту права, яке позивач вважає порушеним.

Також зайняття земельної ділянки, зокрема шляхом часткового накладення на неї інших земельних ділянок, треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом визнання недійсним рішення, на підставі якого видано відповідні державні акти, так і самих актів на право власності на земельні ділянки та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки відповідачів. Вказані висновки відповідають правовим позиціям, наведеним в постановах КЦС ВС від 19.01.2022р. у справі № 363/2877/18 та від 22.09.2022р. у справі № 450/2973/20.

За таких умов, вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020р., котрим ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку кадастровий № 4622755600:02:016:0093 та скасування рішення Державного реєстратора про реєстрацію права власності на цю ділянку є належним способом захисту порушених прав позивача.

З приводу земельної ділянки ОСОБА_4 , то суд погоджується з доводами позивача, що першочергово його право власності було порушене рішенням Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017р., котрим відповідачу-3 передано у власність земельну ділянку площею 0,2061 га., кадастровий № 4622755600:02:016:0060. В подальшому цю ділянку було поділено на дві земельні ділянки згідно рішення останнього про поділ, яке оформлене у вигляді нотаріально посвідченої заяви №1390 від 31.07.2018р. Вказане рішення відповідно до ст. ст. 16, 202 ЦК України за своїм правовим характером є одностороннім правочином, який судом може бути визнано недійсним, оскільки воно спрямоване на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. А тому вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017р., визнання недійсним рішення про поділ, оформленого відповідною заявою, а також скасування рішення Державного реєстратора є належними способами захисту прав, які підлягають задоволенню.

З приводу вимоги про припинення права власності відповідачів на спірні земельні ділянки, то ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» зазнавала змін. Так, станом на момент подання позовної заяви норми цієї статті зазначали, що скасування правовстановлюючих документів та скасування рішення державного реєстратора здійснюється з одночасним припинення прав на земельну ділянку. Станом на момент ухвалення рішення судом, нормами цієї статті не передбачено необхідність вимоги про припинення прав на земельну ділянку.

Разом з тим, суд бере до уваги правову позицію ВПВС викладену в постанові від 21.12.2022р. у справі №914/2350/18 (пункти 125, 126, 151), що положення ч. 3 ст. 26 вказаного Закону адресовані насамперед суду, який, задовольняючи позов, зокрема, про скасування рішення державного реєстратора, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить. Обов`язок суду скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав (обтяжень) слід розуміти як обов`язок суду вирішити наявний спір про право.

Виходячи з обставин даної справи, суд зазначає, що внаслідок скасування оскаржуваних рішень Державних реєстраторів Жовківської міської ради та Жовківської райдержадміністрації право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельні ділянки кадастровий № 4622755600:02:016:0093 та кадастровий № 4622755600:02:016:0068 має бути припинене, а відомості про ці ділянки як об`єкти цивільних прав - виключені з Державного реєстру прав, оскільки вони незаконно сформовані за рахунок земельної ділянки позивача. Враховуючи це, а також беручи до уваги ту обставину, що за змістом ч. 7 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, суд доходить висновку, що позовні вимоги про припинення права власності відповідачів на спірні земельні ділянки є належними та підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, належним способом захисту є позовні вимоги про скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності відповідачів, адже такий передбачено ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».

З огляду на все викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Ухвалою суду від 03.09.2021р. в даній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки відповідачів. Враховуючи те, що суд задовільняє позовні вимоги, то підстави для скасування цих заходів з ініціативи суду відсутні. Водночас суд роз`яснює, що згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про розподіл між сторонами судових витрат.

В даній справі позивачем подано клопотання про стягнення з відповідачів судових витрат, зокрема судового збору, витрат пов`язаних з розглядом справи та витрат на правову допомогу. Вказане клопотання завчасно направлене відповідачам для ознайомлення.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ознайомившись з клопотанням позивача, суд погоджується з його доводами, що з огляду на позовні вимоги, які пред`явлено до кожного із відповідачів в даній справі, останні несуть відповідальність за відшкодування судових витрат в таких пропорціях: Куликівська селищна рада - 14,3%, ОСОБА_3 35,7%, ОСОБА_4 50,0%.

Відтак, сплачений позивачем згідно квитанції №6192 від 31.08.2021р. судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6 356,00 грн. підлягає стягненню з Куликівської селищної ради у розмірі 908,00 грн., ОСОБА_3 2 269,00 грн., ОСОБА_4 3 178,00 грн.

Заявлені до стягнення витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір за подання заяви про забезпечення позову (454,00 грн.), витрати пов`язані із проведенням судової експертизи (28 859,00 грн.) та витрати пов`язані з витребуванням доказів та вчиненням інших процесуальних дій (506,00 грн.) підлягають відшкодуванню повністю, оскільки понесення ОСОБА_2 цих витрат підтверджується квитанцією про сплату №6260 від 3108.2021р., рахунками №22-1559 від 15.05.2023р. та №0627/1 від 27.06.2023р. і квитанціями про їх оплату №97 від 22.06.2023р. та №ПН3502050 від 04.07.2023р., а також квитанціями про поштові відправлення за 26.08.2021р., за 10.09.2021р., за 05.10.2021р., за 08.12.2021р. та за 08.02.2022р. А тому вони підлягають стягненню з Куликівської селищної ради у розмірі 4 263,00 грн., ОСОБА_3 10 646,00 грн., ОСОБА_4 14 910,00 грн.

З приводу витрат позивача на правову допомогу у розмірі 56000,00 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Разом з тим у частині третій статті 141 ЦПК Українивизначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

До таких критеріїв віднесено:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

В даній справі інтереси ОСОБА_2 представляли два адвокати, спочатку адвокат Репецький В.В., а в подальшому адвокат Дяків В.Б.

До матеріалів справи позивач долучив Договір про надання правової допомоги від 27.08.2021р., укладений із адвокатом Репецьким В.В. (виконавець) за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає замовлення щодо надання правової допомоги, захисту та представництва інтересів замовника у справі за позовом до Куликівської селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участі третіх осіб про визнання незаконним та скасування рішень, скасування рішення про реєстрацію права власності на земельні ділянки та скасування реєстрації земельних ділянок в Держгеокадастрі в судах, в тому числі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами, що надані законом стороні. Також позивачем долучено Додаткову угоду від 10.10.2021р. до цього Договору.

Гонорар адвоката Репецького В.В. згідно Договору та Додаткової угоди до нього становить 50000,00 грн. Як вбачається з Акту приймання-передачі правової допомоги від 25.01.2022р. адвокат надав позивачу правову допомогу, яка полягала в підготовці позовної заяви та заяви про забезпечення позову, підготовці та скеруванні запитів в державні органи з метою отримання документів для належного розгляду справи, підготовці заяви про примусове виконання ухвали про забезпечення позову та представництво інтересів в суді. Загальна вартість цих робіт становить 16 000,00 грн.

Крім цього, позивачем додано до матеріалів справи Договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.02.2022р., укладений із адвокатом Дяківим В.Б. за умовами якого до правничої допомоги, що надається замовнику включається представлення інтересів замовника у судах всіх інстанцій з правом вчиняти усі процесуальні дії та володіти усіма правами, передбаченими для представника всіма процесуальними кодексами України без обмежень в повноваженнях по справі №444/2634/21, а також представництво інтересів замовника в органах державної влади, місцевого самоврядування та перед усіма фізичними і юридичними особами незалежно від форм власності.

В пунктах 6 та 7 Договору від 07.02.2022р. сторони погодили, що за результатами надання правничої допомоги сторонами підписується Акт приймання-передачі правничої допомоги. Вартість правничої допомоги згідно даного Договору визначається в акті/актах приймання-передачі з розрахунку 1 500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката. У випадку досягнення позитивного результату для Замовника в суді першої інстанції по справі №444/2634/21 (в т.ч. часткового задоволення позову) замовник зобов`язаний сплатити виконавцеві гонорар успіху у розмірі 10 000,00 грн. Оплата правової допомоги здійснюється замовником в наступному порядку: кошти у розмірі 100% від вартості правової допомоги, сплачуються замовником протягом тридцяти днів з моменту підписання акту приймання-передачі.

Як вбачається з Акту приймання-передачі від 04.03.2024р. складеного на підставі Договору від 07.02.2022р. адвокатом Дяківим В.Б. було надано правову допомогу, вартість котрої становить 30 000,00 грн. і яка охоплює собою прибуття до Жовківського районного суду та участь в судових засіданнях, підготовка та подання до суду процесуальних документів, підготовка та подання адвокатських запитів, а також участь адвоката при огляді судовим експертом земельної ділянки замовника.

Відтак, позивач на підставі актів приймання-передачі наданої допомоги, підписаних із адвокатом Репецьким В.В. та адвокатом Дяківим В.Б. просить стягнути 46000,00 грн. за виконану ними роботу, а також 10000,00 грн. гонорару успіху, який підлягає сплаті адвокату Дяківу В.Б. згідно Договору від 07.02.2022р.

Розглянувши подані докази та здійснюючи розподіл витрат на правову допомогу, суд зазначає, що частина робіт, виконаних адвокатом Репецьким В.В. відшкодуванню не підлягають. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази того, що останнім підготовлювалися та скеровувалися запити ЛНАУ 10.09.2021р. та 12.11.2021р., а також запит від 08.12.2021р. Відділу №4 ДГК та запит Куликівській селищній раді від 30.12.2021р. Також не містяться в матеріалах справи докази, що адвокат Репецький В.В. готував та пред`являв до виконання заяву від 07.09.2021р. про примусове виконання ухвали про забезпечення позову.

Крім цього, в Акті приймання-передачі від 04.03.2024р. підписаному позивачем із адвокатом Дяківим В.Б. не деталізовано перелік запитів та процесуальних документів, які він готував та направляв адресатам, а також не зазначено кількості судових засідань в яких він брав участь, що унеможливлює суду перевірити реальність наданих послуг в заявленому розмірі.

А тому, враховуючи критерії пов`язаності витрат на правову допомогу з розглядом справи, їх обґрунтованості і пропорційності до предмета спору, беручи до уваги принципи розумності та справедливості, суд вважає за необхідне покласти на відповідачів ці витрати у розмірі 20000,00 грн. Відтак, з Куликівської селищної ради підлягає стягненню 2 860,00 грн., з ОСОБА_3 7 140,00 грн., з ОСОБА_4 10 000,00 грн. В решті клопотання суд відмовляє.

Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020р., котрим затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку в смт. Куликів для ведення садівництва площею 0,10 га., кадастровий № 4622755600:02:016:0093.

Скасувати рішення Державного реєстратора Жовківської міської ради Вненкевич Г.П. №55136818від 13.11.2020р. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,10га.(кадастровий№ 4622755600:02:016:0093),реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна 2221323246227 та припинити право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване 09.11.2020р.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,10 га. (кадастровий номер 4622755600:02:016:0093) в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на неї, яке зареєстроване 09.11.2020р.

Визнати незаконним та скасувати рішення Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017р. котрим затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку в смт. Куликів для ведення особистого селянського господарства площею 0,2061 га., кадастровий № 4622755600:02:016:0060.

Визнати недійсним рішення ОСОБА_4 про поділ земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,2061 га. (кадастровий № 4622755600:02:016:0060) на земельну ділянку площею 0,1732 га. (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068), оформлене у вигляді нотаріально посвідченої заяви №1390 від 31.07.2018р.

Скасувати рішення Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т. №43750636від 30.10.2018р. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,1732 га. (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1679434446227 та припинити право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване 26.10.2018р.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,1732 га. (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068) в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності ОСОБА_4 на неї, яке зареєстроване 26.10.2018р.

Клопотання позивача про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області (юридична адреса: 80362, Львівська обл., Львівський р-н., смт. Куликів, пл. Незалежності, 27; код ЄДРПОУ 04371957) в користь ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок; витрати пов`язані з розглядом справи №444/2634/21 у розмірі 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) гривні 00 копійок; витрати на правову допомогу у розмірі 2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) в користь ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок; витрати пов`язані з розглядом справи №444/2634/21 у розмірі 10 646 (десять тисяч шістсот сорок шість) гривень 00 копійок; витрати на правову допомогу у розмірі 7 140 (сім тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) в користь ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 3 178 (три тисячі сто сімдесят вісім) гривень 00 копійок; витрати пов`язані з розглядом справи №444/2634/21 у розмірі 14 910 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень 00 копійок; витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В решті клопотання позивача про стягнення судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 22.03.2024р.

Суддя: Мікула В. Є.