Ухвала

від 28.01.2025 по справі 444/2634/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/2634/21 Головуючий у 1 інстанції Мікула В.Є.

Провадження № 22-з/811/16/25 Доповідач в 2-й інстанції Мікуш Ю. Р.

УХВАЛА

28 січня 2025 року м. Львів

суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 провідвід колегіїсуддів вскладі суддівКрайник Н.П.,Левика Я.А.,Шандри М.М.від розглядусправи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та за апеляційною скаргою Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська райдержадміністрація Львівської області, Жовківська міська рада про визнання незаконними та скасування рішень, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок,-

в с т а н о в и л а :

У провадженніЛьвівськогоапеляційногосуду знаходитьсяцивільнасправа за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та за апеляційною скаргою Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 березня 2024 року.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 року визначено склад суду: Головуючий суддя(суддя-доповідач): Надія Петрівна Крайник,Склад колегіїсуддів: Ярослав Андрійович Левик, Марта Миколаївна Шандра.

23.01.2025 року представник ОСОБА_1 - Юркевич Ю.М. подав заяву про відвід колегії суддів в складі судді-доповідача Крайник Н.П., суддів Левика Я.А., Шандри М.М. від розгляду справи.

В обґрунтуваннявідводу зазначає,що 08.10.2024року всудовому засіданніколегія суддіввідклала розглядсправи на21.01.2025року таз власноїініціативи беззвернення сторониз відповіднимклопотанням дійшлависновку пронеобхідність викликув наступнесудове засіданняексперта ЛьвівськогоНДІСЕ ГодлевськогоД.О.для наданняпояснень щодоскладеного нимвисновку №1559-Евід 27.10.2013року.При цьому,зазначений висновокексперта єналежним доказомна підтвердженнявстановленого оскаржуванимрішенням фактунакладення спірниху справіземельних ділянок,який відповідаєтехнічній документації,наявній в ОСОБА_1 ,та іншимматеріалам справи,що свідчитьпро йогоправомірність.Разом зтим,21.01.2025року усудовому засіданніпід часдопиту експерта ОСОБА_5 колегією суддівв складісудді-доповідачаКрайник Н.П.,суддів ЛевикаЯ.А.,Шандри М.М.допущено висловлювання,які підриваютьавторитет правосуддя,порушують принципрівності всіхучасників судовогопроцесу передзаконом тасудом,а такожпринцип змагальностісторін,що єнеприпустимо дляповедінки суддів.Так,з поставленихколегією суддівпитань експертувбачається сформованау справіще довиходу внарадчу кімнатупозиція щодоскасування оскаржуваногорішення.Враховуючи,що уматеріалах справивідсутні належнідокази напідтвердження підставдля скасуванняухваленого усправі рішення,дії колегіїсуддів свідчать про сприяння у збиранні таких доказів з власної ініціативи шляхом призначення додаткової чи повторної експертизи, у зв`язку з чим колегією суддів відкладено розгляд справи для надання стороні відповідача можливості для підготовки та подачі до суду відповідного клопотання. Відтак, наявними є обгрунтовані підстави вважати, що колегією суддів у судовому засіданні, відкладеному на 11.02.2025 року, буде задоволено подане відповідачем клопотання про призначення додаткової чи повторної експертизи, що викликає у нього сумніви в законності таких дій суду.

Вважає, що колегія суддів заінтересована в результаті розгляду справи, чітко зайняла позицію сторони відповідача.

Наведені обставини викликають у нього сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів Крайник Н.П., Левика Я.А., Шандри М.М. у розгляді даної справи.

Ухвалою колегії суддівсудової палатиз розглядуцивільних справ Львівськогоапеляційного суду від27січня 2025 року визнано заявлений відвід необґрунтованим.

Перевіривши доводи заяви про відвід вважаю, що такий не підлягає до задоволення .

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до пунктів 3,5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; єінші обставини,що викликаютьсумнів внеупередженості абооб`єктивності судді.

Згідно з положеннями ч.4 ст.39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, виходячи зі змісту ч.4 ст.39 ЦПК України, розглядаючи відвід на підставі п.3 ч.1 ст.36 ЦПК України необхідно встановити обставини прямої чи побічної заінтересованості суддів у розгляді даної справи.

Таких обставин, судом не встановлено, а твердження заявника про сприяння суду у збиранні доказів відповідачем є безпідставним, оскільки п.1-3 ч.5 ст.12 ЦПК України передбачено, що суд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість роз`яснюєу випадкунеобхідності учасникамсудового процесуїхні процесуальніправа таобов`язки,наслідки вчиненняабо невчиненняпроцесуальних дій; сприяєучасникам судовогопроцесу вреалізації нимиправ,передбачених цимКодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Процесуальним законом на суд покладено обов`язок оцінки наданих сторонами доказів, тому суд має право задавати учасникам справи, у тому числі експерту, уточнюючі питання.

Стандарт безсторонності суду ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Cуб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

З аргументації представника позивача, викладеній у заяві про відвід, з наданого заявником відео-та аудіозапису судового засідання вбачається, що суд виконуючи вимоги процесуального закону намагається з`ясувати фактичні обставини справи, однак такі дії суду, заявник сприймає як упереджене ставлення, що не відповідає дійсності та є лише його припущенням.

Відповідно до ст.6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

У справі «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» (заява № 16812/17) ЄСПЛ висловився про те, що безпідставні звинувачення суддів в упередженості та скарги на них до дисциплінарних органів можуть бути оцінені як спроби паралізувати здійснення правосуддя, та зрештою зіграти проти самих скаржників.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що«у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».

Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

Доводи заявника зводяться до незгоди із процесуальною поведінкою суддів, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.

У зв`язку з тим, що обставин будь-якої заінтересованості та обставин,які бмогли викликати сумнівв неупередженостіабо об`єктивностісуддівКрайник Н.П.,Левика Я.А.,Шандри М.М., у розгляді цієї справи не встановлено та доказів про це не надано, суд дійшов висновку, що підстави для відводу відсутні.

Керуючись ст. ст. 36,40 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів в складі суддів Крайник Н.П., Левика Я.А., Шандри М.М. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Р.Мікуш