Ухвала

від 25.03.2024 по справі 464/8277/17

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/8277/17

пр № 4-с/464/10/24

У Х В А Л А

25 березня 2024 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Борачок М.В., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду м.Львова зі скаргою, у якій просить:

-визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гавриліва Андрія Володимировича у виконавчому провадженні №60590206 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» ЄДРПОУ 35122889 на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

-визнати, що бездіяльність державного виконавця Гавриліва Андрія Володимировича у виконавчому провадженні №60590206 була свідома і цілеспрямована з метою зриву виконання судових рішень по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

-дослідити ознаки корупційної змови державного виконавця ОСОБА_2 з власниками ТОВ «Сіті Транспорт Групп» та з боржником з метою уникнення арешту майна боржника;

-визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Амборського Андрія Вікторовича у виконавчому провадженні №60590206 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» ЄДРПОУ 35122889 на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

-визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бялого Максима Глібовича у виконавчому провадженні №60590206 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» ЄДРПОУ 35122889 на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

-визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бялого Максима Глібовича у ВП №60590206 по стягненню коштів на його користь з ТОВ «Автомобілі України» по поверненню виконавчого листа №464/8277/17 стягувачу - неправомірними, а постанови від 27.02.2024, прийняті у даних виконавчих провадженнях про повернення виконавчого документу стягувачу незаконними.

Дослідивши матеріали скарги приходжу до наступного висновку.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання.

При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься переліку таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів скарги, на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження №60590206 з виконання виконавчого листа №464/8277/17 виданого Сихівським районним судом м.Львова від 07.06.2019, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» на користь ОСОБА_1 заборгованості по невиплаченій заробітній платі за період з квітня 2013 року по вересень 2013 року в сумі 22334,62 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.09.2013 по 19.12.2017 в сумі 207567,90 грн., всього на загальну суму 229902,52 грн.

27 лютого 2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бялим Максимом Глібовичем винесено постанову про повернення виконавчого документа ВП №40409245 стягувачу на підставі пункту два частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що він зокрема просить визнати бездіяльність державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гавриліва Андрія Володимировича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №60590206 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» ЄДРПОУ 35122889 на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також просить визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бялого Максима Глібовича у ВП №60590206 по стягненню коштів на його користь з ТОВ «Автомобілі України» по поверненню виконавчого листа №464/8277/17 стягувачу, а постанови від 27.02.2024, прийняті у даних виконавчих провадженнях про повернення виконавчого документу стягувачу незаконними.

Тобто, оскаржувані ОСОБА_1 бездіяльність державного виконавця Відділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень умісті Києвіта Київськійобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Бялого МаксимаГлібовичата його постанова щодо повернення стягувачу виконавчого листа прийняті 27 лютого 2024 року, а бездіяльність державних виконавців Гавриліва Андрія Володимировича та ОСОБА_3 , яку оскаржує ОСОБА_1 , відповідно мала місце ще до прийняття 27 лютого 2024 року постанови про повернення стягувачу виконавчого листа.

У скарзі заявник ОСОБА_1 зазначає, що виконавчий лист та постанову про повернення виконавчого документа він отримав на Укрпошті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, зі скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 21 березня 2024 року, тобто з пропуском процесуального строку передбаченого законом.

Зі змісту скарги та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не зазначив поважності причин пропуску строку на подання скарги, клопотанням про поновлення строку відсутнє.

За змістом статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заяво учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця не є строком позовної давності, а процесуальним строком.

З врахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що скаргу ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гавриліва Андрія Володимировича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №60590206 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку; визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бялого Максима Глібовича у ВП №60590206 по стягненню коштів на його користь з ТОВ «Автомобілі України» по поверненню виконавчого листа №464/8277/17 стягувачу, та визнання незаконною постанови від 27.02.2024, прийняті у даних виконавчих провадженнях про повернення виконавчого документу стягувачу слід залишити без розгляду.

Окрім того, звертаючись зі скаргою, ОСОБА_1 також просив визнати, що бездіяльність державного виконавця Гавриліва Андрія Володимировича у виконавчому провадженні №60590206 була свідома і цілеспрямована з метою зриву виконання судових рішень по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку; дослідити ознаки корупційної змови державного виконавця ОСОБА_2 з власниками ТОВ «Сіті Транспорт Групп» та з боржником з метою уникнення арешту майна боржника.

Проаналізувавши зміст вказаних вимог, слід дійти висновку, що такі вимоги не можуть бути розглянуті у порядку цивільного судочинства.

Суддя відмовляєу відкриттіпровадження усправі,якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).

Таким чином, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в частині вищезазначених вимог скарги.

Разом з тим, суд роз`яснює заявнику, що у випадку наявності ознак корупційних правопорушень у діях державних виконавців, то вказані питання вирішуються в порядку ст. 214 КПК України, шляхом звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.126, 186, 447, 449 ЦПК України, суддя, -

постановив:

скаргу ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гавриліва Андрія Володимировича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №60590206 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку; визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бялого Максима Глібовича у ВП №60590206 по стягненню коштів на його користь з ТОВ «Автомобілі України» по поверненню виконавчого листа №464/8277/17 стягувачу, та визнання незаконною постанови від 27.02.2024, прийняті у даних виконавчих провадженнях про повернення виконавчого документу стягувачу залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення скарги без розгляду.

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині вимог визнання бездіяльності державного виконавця Гавриліва Андрія Володимировича у виконавчому провадженні №60590206 свідомої і цілеспрямованої з метою зриву виконання судових рішень по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також дослідження ознак корупційної змови державного виконавця ОСОБА_2 з власниками ТОВ «Сіті Транспорт Групп» та з боржником з метою уникнення арешту майна боржника.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повна ухвала суду складена та підписана суддею 25 березня 2024 року.

Головуючий Борачок М.В.