Ухвала

від 21.06.2024 по справі 464/8277/17

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/8277/17

пр № 4-с/464/23/24

У Х В А Л А

21 червня 2024 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Чорна С.З.,

за участі: секретаря судового засідання Гринюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобілі України», державні виконавці Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилів А.В., ОСОБА_2 , Бялий М.Г. на дії (бездіяльність) державних виконавців,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просить визнати бездіяльність держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гавриліва А.В. у ВП №60590206, про стягнення з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості із невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку-неправомірною; визнати, що бездіяльність державного виконавця Гавриліва А.В. була свідома і цілеспрямована з метою зриву виконання судових рішень про стягнення з ТОВ «Автомобілі України» вищевказаної заборгованості; дослідити ознаки корупційної змови державного виконавця Гавриліва А.В. з власниками ТОВ «Сіті Транспорт Групп» та боржником з метою уникнення арешту майна останнього; визнати бездіяльность державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського А.В., ОСОБА_3 у ВП №60590206 про стягнення з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості із невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. щодо повернення виконавчого листа №464/8277/17 стягувачу неправомірними.

В обґрунтування скарги покликалася на те, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бялий Максим Глібович закрив виконавче провадження №60590206 по стягненню на його користь з ТОВ «Автомобілі України» заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, виніс постанову про повернення виконавчого документа №464/8277/17 йому. В постанові державний виконавець зазначив, що у боржника відсутне майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/8277/17 від 01.03.2018 задоволено позов про стягнення з ТОВ «Сіті Транспорт Груп» заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку. 07.06.2019 Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист по стягненню коштів з боржника ТОВ «Сіті Транспорт Груп» код ЄДРПОУ 35122889.01.09.2017 змінено назву підприємства-боржника з ТОВ «Сіті Транспорт Груп» на ТОВ «Автомобілі України» згідно внесених змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На виконання рішення суду подано заяву з виконавчим документом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), де знаходилось зведене виконавче провадження про стягнення коштів з боржника ТОВ «Автомобілі України». В заяві вказано: "Керуючись ст.10 та ст.53-1 Закону України «Про виконавче провадження» в порядку ст.22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - просить провести арешт корпоративних прав та частки майна в корпоративних правах боржника ТОВ «Автомобілі України» (ТОВ «Сіті Транспорт Груп») в ТОВ «Сіті Транспорт Груп» код ЄДРПОУ 39497314 з часткою боржника в статутному фонді 99,98 процента." В той час на балансі ТОВ «Сіті Транспорт Груп» знаходилось більше десятка автобусів, які задля уникнення арешту були переведені на дане підприємство з ТОВ «Автомобілі України». Також, керуючись ст. 10 та ст. 54 Закону України«Про виконавче провадження», в заяві до ВПВР УЗПВР у м.Києві та Київській області вказав виконавчій службі виявити дебіторську заборгованість боржника, та провести виконання рішення суду через арешт та реалізацію (списання з рахунків) дебіторської заборгованості боржника. 18.11.2019 державним виконавцем ВПВР УЗПВР у м. Києві та Київській області Гаврилівим А.В. відкрито ВП №60590206 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» (ТОВ «CiriТранспорт Груп») на його користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Стягувачами, які фігурували у зведеному виконавчому провадженні по стягненню заробітної плати з ТОВ «Автомобілі України», було проведено самостійне дослідження у пошуку майна підприємства і виявлено, що більше десятка автобусів, які належали ТОВ «Автомобілі України» з метою уникнення арешту по актах прийому-передачі було перереєстровано на новостворене підприємство ТОВ «Сіті Транспорт Групп». Також стягувачами було виявлено, що ТОВ «Автомобілі України» належать корпоративні права в ТОВ «Сіті Транспорт Груп» з часткою у статутному фонді 199 952,00 грн., що становило 99,9 % статутного капіталу. Весь статутний капітал ТОВ «Сіті Транспорт Груп» становив на той час 200 000 грн. Провівши арешт корпоративних прав боржника з часткою у статутному фонді 199 952,00 грн. шо становило 99,9 % статутного капіталу, означало повний контроль над ТОВ «Сіті Травспорт Груп». Враховуючи, що на балансі даного товариства заходились готові автобуси, державний виконавець в подальшому зобов?язаний своєчасно організувати оцінку всього майна ТОВ «Сіті Транспорт Груп» та визначитись з необхідною сумою для погашення боргу по виконавчих провадженнях. Проте державний виконавець ОСОБА_4 відкривши виконавчі провадження, в подальшому не вживав ніяких заходів по арешту корпоративних прав боржника. Стягувачами було направлено скаргу на його бездіяльність у виконанні рішень в Департамент ДВС Міністерства Юстиції. 01.04.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Киеві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Київ) Гаврилівим А. В. винесено постанову про арешт корпоративних прав у вигляді внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп», код 39497314, у розмірі 199 952.00 грн., що належить боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобілі України". Проте, згідно витягу з Єдиного державного рестру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до винесення постанови про арешт корпоративних прав в установчих документах ТОВ «Сіті Транспорт Груп» було внесено зміни. 17.03.2020 приватний нотаріус Лігун А.І. зареєстрував зміни в статутному капіталі товариства. Розмір внеску засновника ОСОБА_5 збільшився з 42, 00 грн. до 300 042, 00 грн. Відповідно частка ОСОБА_5 в статутному капіталі ТОВ «Сіті Транспорт Групп» стала 60,01%, а частка ТОВ «Автомобілі України» в статутному капіталі ТОВ «Сіті Транспорт Груп» у сумі 199 952,00 грн., перетворився в частку 39,99%. Відповідно вирішальний вплив на діла товариства ТОВ «Сіті Транспорт Груп» перейшов від засновника ТОВ «Автомобілі України» до ОСОБА_5 . На підставі ст.22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», після винесення постанови про арешт корпоративних прав божника в товаристві з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп», державний виконавець Гаврилів А. В. повинен був здійснити заходи по визначенню вартості частки боржника пропорційно частці в статутному фонді даного товариства та прийняти міри для її реалізації. Натомість компанія ТО«ѳті Транспорт Груп» розпродувала своє майно, а саме автобуси, які були переведені на цю компанію по актах прийому-передачі з ТОВ «Автомобілі України» (колишня назва ТОВ «Сіті Транспорт Груп»).11.02.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським Андрієм Вікторовичем у зведеному виконавчому провадженні №55145866 про стягнення коштів боржника на користь стягувачів при примусовому виконанні виконавчих документів постановив накласти арешт на майно, що належить боржнику ТОВ "Автомобілі України" у вигляді корпоративних прав в семи різних товариствах з обмеженою відповідальністю. 27.02.2024 державний виконавець Бялий Максим Глібович закрив ВП №60590206, виніс постанову про повернення виконавчого документа №464/8277/17 стягувачу. В постанові він зазначив, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

10.06.2024 скаржник ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Представник ТОВ «Автомобілі України» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду.

Державні виконавці Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилів А.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до такого висновку.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З матеріалів скарги встановлено, що у провадженні старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилів А.В. перебувало на виконанні зведене виконавче провадження №60590206 щодо примусового виконання ряду виконавчих листів про стягнення заборгованості з боржника ТОВ «Сіті Транспорт Груп», зокрема, виконавчого листа №464/8277/17 від 07.06.2017 про стягнення з ТОВ «Сіті Транспорт Груп» на користь ОСОБА_1 заборгованості із невиплаченої заробітної плати за період з квітня 2013 по вересень 2013 в сумі 22334,62 грн. та середнього заробітку за час затрики розрахунку за період з 28.09.2013 по 19.12.2017 в сумі 207567,90 всього на загальну суму 229 902,52 грн.

Як вбачається з постанови про арешт майна боржника від 01.04.2020, старшим державним виконавцем Гаврилівим А.В. накладено арешт в межах зведеного виконавчого провадження №55145866 на корпоративні права боржника ТОВ «Автомобілі України», зокрема, внесок до статутного фонду ТОВ «Сіті Транспорт Груп», код ЄДРПОУ 39497314, у розмірі 199952,00 грн., у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору 2805035,42 грн.

21.02.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. постановою від 21.02.2022 у зведеному виконавчому провадження №55145866 накладено арешт на майно боржника ТОВ «Автомобілі України», зокрема, корпоративні права у вигляді внесків до статутного фонду: ТОВ «ЛАЗ ФІНАНС» у розмірі 5000000,00 грн., ТОВ «БУД-СЕРВІС» у розмірі 22500 грн., ТОВ «КОМПАНІЯ ЗЕЛЕНИЙ КОРИДОР» у розмірі 46000 грн., ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛАЗ» у розмірі 27500 грн., ТОВ «БУСПОСТАЧ» у розмірі 100000 грн., ТОВ «СТГ.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК» у розмірі 150000 грн., ТОВ «СІТІ ТРАНСПОРТ ГРУПП» у розмірі 199952,00 грн., у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафу, у розмірі 255 003 220 грн.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 27.02.2024 у виконавчому провадженні №60590206 виконавчий лист №464/8277/17 повернуто стягувачу на підставі п.2 ст 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до постанови в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюється іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід`ємною частиною правосуддя.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу. Так, зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37 цього Закону).

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Разом з тим, державний виконавець, повертаючи виконавчі документи стягувачу без виконання, не зазначив про вжиті заходи щодо встановлення майна боржника та відповідно активи підприємства, а також не обґрунтував те, у зв`язку з чим відповідними заходами не вдалось виконати судове рішення. У судове засідання державні виконавці, зокрема державний виконавець Бялий М.Г., на неодноразові виклики не з`явилися, письмових пояснень чи заперечень стосовно скарги суду не надали.

Таким чином, доказів того, що державним виконавцем Бялим М.Г. вжито усіх заходів для виконання рішення суду у матеріали скарги не містять, а відтак, оскаржувані постанови винесені державним виконавцем без належних на те підстав та є передчасними.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, дії та рішення (постанови) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. щодо повернення стягувачу виконавчого листа №464/8277/17 необхідно визнати неправомірними, зобов`язати державного виконавця повторно прийняти до виконання виконавчий лист №464/8277/17.

Разом з тим, інші вимоги скарги є неконкретизованими та сформульовані у спосіб, непередбачений розділом VII ЦПК України, оскільки заявник просить суд визнати бездіяльність державних виконавців Гавриліва А.В., Амборського А.В., однак не вказує якою саме таку бездіяльність необхідно визнати. При цьому, виконавче провадження на момент прийняття постанови про повернення виконавчого документів стягувачу перебували лише у провадженні державного виконавця Бялого М.Г.

Крім цього, дослідження наявності ознак корупційної змови, наслідків у виді відчуження майна боржника та позбавлення можливості заявника щодо отримання справедливої винагороди (зарплати) за працю, гарантовану Конституцією та законами України виходить за межі судового контролю за виконанням судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги.

Керуючись статтями 1, 6, 10, 37, 48 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 4, 12, 13, 447-451 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобілі України», державні виконавці Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилів А.В., Амборський А.В., Бялий М.Г. на дії (бездіяльність) державних виконавців задовольнити частково.

Дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №60590206 визнати неправомірними.

Постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича про повернення виконавчого листа №464/8277/17 визнати неправомірною.

Зобов`язати державного виконавця державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича повторно прийняти до виконання виконавчий лист №464/8277/17.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Чорна С.З.