Постанова

від 18.03.2024 по справі 909/932/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р. Справа №909/932/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіН.М. Кравчук

І.Б. Малех,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України (вх. №01-05/65/24 від 05.01.2024 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 року (суддя О.В. Рочняк; повний текст рішення складено 02.01.2024 року)

у справі № 909/932/23

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Іва-Арт (надалі ТзОВ «Іва-Арт»)

про стягнення 1848000,00 грн. пені,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Прохоров Є.І. (самопредставництво юридичної особи);

від відповідача: Дутчак Т.Г. адвокат (ордер серії АТ № 1059661 від 05.02.2024 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

10.10.2023 року Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ «Іва-Арт» про стягнення в дохід загального фонду Державного бюджету України пені в сумі 1848000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" не сплатив визначений рішенням штраф у розмірі 2800000,00 грн у встановлений Законом двохмісячний строк, що є підставою для стягнення з нього пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожен день прострочення сплати штрафу за період, на який не зупинялося нарахування пені у зв`язку з оскарженням рішення Антимонопольного комітету у судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 року у справі №909/932/23 частково задоволено позов Антимонопольного комітету України. Стягнуто з ТзОВ «Іва-Арт» в дохід загального фонду Державного бюджету України 546000,00 грн. пені. Стягнуто з ТзОВ «Іва-Арт» на користь Антимонопольного комітету України 6552,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач прострочив сплату штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 771-р від 10.12.2020 року, оскільки здійснив сплату штрафу 12.04.2023 рок, що є підставою для нарахування пені відповідно до ст.ст. 52, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас, суд врахував, що справу № 910/2730/21 за позовом ТзОВ «Іва-Арт» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №771-р від 10.12.2020 року направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який ухвалою від 23.01.2023 року прийняв справу до розгляду та переглядав її в апеляційному провадженні, відкритому Північним апеляційним господарським судом ще 11.10.2021 року, тому суд виснував про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені за період з 23.12.2022 року по 22.01.2023 року. Враховуючи вищевикладене, суд частково задовольнив позов Антимонопольного комітету України та стягнув з ТзОВ "Іва-Арт" в дохід Державного бюджету України пеню в розмірі 546000,00 грн. В решті позову відмовив за безпідставністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу на рішення господарського Івано-Франківської області від 21.12.2023 року у справі №909/932/23, в якій просить зазначене судове рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТзОВ "Іва-Арт" пені в розмірі 1302000,00 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов. Зазначає, що в оскарженій частині рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 31.10.2019 року у справі № 904/3778/18. Звертає увагу на те, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 771-р, зупинялось: з 24.11.2022 (відкриття судом касаційної інстанції касаційного провадження) до 22.12.2022 (прийняття судом касаційної інстанції постанови про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції) (фактичний перегляд справи № 910/2730/21 судом касаційної інстанції); з 23.01.2023 (прийняття судом апеляційної інстанції до провадження апеляційної скарги) до 11.04.2023 (прийняття судом апеляційної інстанції постанови) (фактичний перегляд справи розгляд справи № 910/2730/21 судом апеляційної інстанції). При цьому, розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 771-р, обчислюється, зокрема, з 23.12.2022 (наступний день після прийняття судом касаційної інстанції постанови у справі № 910/2730/21) по 22.01.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про прийняття до провадження у справі №910/2730/21). Скаржник вважає, що нарахував пеню відповідно до вимог законодавства та судової практики Верховного Суду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Стверджує, що з урахуванням судової практики, на яку посилається позивач в обгрунтування позовних вимог у позовній заяві, а також приписів ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв`язку з переглядом господарським судом з ініціативи ТзОВ "Іва-Арт" рішення суду першої інстанції та зупинення з 11.10.2021 по 11.04.2023 строку нарахування пені у зв`язку з переглядом господарським судом цієї справи з ініціативи Антимонопольного комітету України, кількість днів прострочення сплати штрафу становить 13 днів (з 28.09.2021 по 10.10.2021), на які може бути проведено нарахування пені, що становить 546000,00 грн. (42000,00 грн. * 13). Просить залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 року у справі №909/932/23, апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній підстав.

Представник відповідача просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 10.12.2020 року Антимонопольний комітет України прийняв рішення №771-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної та накладення штрафу», яким: визнано, що ТзОВ "Іва-Арт", вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення на упаковках (етикетках) виробленого ним продукту та в документації щодо цього продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей щодо його назви та характеристик: «Масло», «ДСТУ 4399:2005», які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту (п. 1 рішення) (а.с.55-61).

Відповідно до пункту 2 даного рішення, за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на ТзОВ "Іва-Арт" штраф у розмірі 2800000,00 грн. Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Супровідним листом № 127-26/09-17919 від 23.12.2020 року позивач надіслав відповідачу рішення Антимонопольного комітету України №771-р від 10.12.2020 року, в якому повідомив, що відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у встановленому порядку (а.с.9-10).

30.12.2020 року відповідач отримав рішення №771-р від 10.12.2020 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0303504557238 (а.с. 10).

Оскільки останній день строку сплати штрафу, накладеного рішенням № 771-р від 10.12.2020 року, припадав на 01.03.2020 року (вихідний день - неділя), цей строк вважається закінченим 02.03.2021 року.

З матеріалів судової справи №909/932/23 вбачається, що відповідач, не погодившись з рішенням Антимонопольного комітету України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними рішення №771-р від 10.12.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2021 року у справі №910/2730/21, прийнято до розгляду позовну заяву ТзОВ "Іва-Арт" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішення №771-р від 10.12.2020 року та відкрито провадження у справі (а.с.12-13).

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2021 року у справі №910/2730/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Іва-Арт" (а.с.14-21).

ТзОВ "Іва-Арт" подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду.

11.10.2021 року Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Іва-Арт" на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2021 року у справі № 910/2730/21 (а.с. 11).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 року апеляційну скаргу ТзОВ "Іва-Арт" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2021 року у справі №910/2730/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ТзОВ "Іва-Арт" задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України №771-р від 10.12.2020 року у справі №127-26.4/79-20/517-спр (а.с.22-29).

Антимонопольний комітет України подав касаційну скаргу на вказану постанову суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 року у справі №910/2730/21.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 року скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 року у справі №910/2730/21. Справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду (а.с.33-37).

Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 року справу №910/2730/21 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду (а.с. 31-32).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 року, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу ТзОВ "Іва-Арт" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2021 року у справі №910/2730/21 без змін (а.с.38-49).

Відповідно до платіжної інструкції № 4573 від 12.04.2023 ТзОВ "Іва-Арт" сплатило нарахований Антимонопольним комітетом України штраф у повному обсязі (а.с.62).

За прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням №771-р від 10.12.2020 року Антимонопольний комітет України нарахував ТзОВ "Іва-Арт" пеню у розмірі 1848000,00 грн. та звернувся з претензією № 300-20.3/02-4645 від 07.08.2023 року про її сплату, в якій повідомив, що у разі несплати відповідачем пені, Комітет вживатиме заходів зі стягнення заборгованості у судовому порядку (а.с.78-79).

Розрахунок пені за 44 дні прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного рішенням № 771-р, позивач обчислив таким чином. Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

- з 28.09.2021 (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі №910/2730/21) по 10.10.2021 включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі №910/2730/21);

- з 23.12.2022 (наступний день після прийняття судом касаційної інстанції постанови у справі №910/2730/21) по 22.01.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі №910/2730/21).

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 2800000,00 грн. * 1,5% = 42000,00 грн. За 44 дні прострочення сплати штрафу сама пені становить: 1848000,00 грн. (42000,00 грн * 44 дні прострочення = 1848000,00 грн.).

Відповідач залишив без відповіді та задоволення претензію про сплату пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №771-р від 10.12.2020 року, що слугувало підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що прострочив сплату штрафу на 11 днів (з 30.09.2021 року по 10.10.2021 року), на які може бути проведено нарахування пені та розмір якої становить 462000,00 грн. (42000,00 грн. * 11 = 462000,00 грн).

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частинами 1, 6 статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету (ст.ст. 1, 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно з частинами 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 5, 7-9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 року у справі №917/530/21 зазначає, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Відповідно до частин 1, 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19).

Суд першої інстанції, беручи до уваги те, що згаданими положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням АМК та те, що цей строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється, обгрунтовано відхилив доводи відповідача про переривання строку для сплати штрафу на період з 01.03.2021 (відкриття провадження у справі № 910/2730/21 про оскарження рішення АМК) по 27.09.2021 (прийняття судового рішення у справі № 910/2730/21).

Колегія суддів вважає вірним проведений судом першої інстанції перерахунок пені, яка підлягає до стягнення з відповідача у зв`язку з простроченням сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольний комітет України №771-р від 10.12.2020 року за період з 28.09.2021 року по 10.10.2021 року (13 днів), відповідно до якого розмір пені становить 546000,00 грн. (2800000,00 грн. штраф, накладений рішенням АМК * 1,5%) * 13 днів = 546000,00 грн) та погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 1302000,00 грн за період з 23.12.2022 року по 22.01.2023 року, враховуючи таке.

Тривалість строків зупинення нарахування пені, визначених абзацами 3-5 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Як встановлено вище, постановою Верховного Суду від 22.12.2022 року скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі №910/2730/21 та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який ухвалою від 23.01.2023 року прийняв до провадження справу №910/2730/21 та призначив її до розгляду.

При цьому, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Іва-Арт" на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2021 року у справі № 910/2730/21 було відкрито ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 року.

Суд першої інстанції вірно врахував, що справу №910/2730/21 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який ухвалою від 23.01.2023 прийняв справу до розгляду та переглядав її в апеляційному провадженні, відкритому апеляційним господарським судом ще 11.10.2021, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені за період з 23.12.2022 по 22.01.2023.

Доводи апеляційної скарги суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на невірному трактуванні правових норм та не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 року у справі № 909/932/23.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України (вх. №01-05/65/24 від 05.01.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 року у справі № 909/932/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя Н.М. Кравчук

Суддя І.Б. Малех