Постанова

від 12.03.2024 по справі 925/384/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. Справа№ 925/384/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Шапрана В.В.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Звершховська І.А.,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут"

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича

у справі № 925/384/21 (суддя: Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 585 033 070,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач; ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»; апелянт-2; стягувач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» (надалі - відповідач; ТОВ «Черкасигаз Збут»; боржник) про стягнення з відповідача на користь позивача 585 033 070,89 грн заборгованості за рамковим договором купівлі-продажу природного газу від 11.09.2020 № 1зб-ЧГЗ та індивідуальних договорів, укладених між сторонами, у тому числі: 503 877 777,51 грн основного боргу, 14 421 075,71 грн пені, 3 178 323,51 грн 3% річних, 12 307 736,55 грн інфляційних втрат та 51 248 157,61 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області суду від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 затверджено мирову угоду, провадження у справі закрито.

До Господарського суду Черкаської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» від 06.10.2022 з вимогами про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. щодо винесення постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження № 69922312 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 та скасування вказаної постанови.

Скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова приватного виконавця Пилипчука В. Г. прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 про затвердження мирової угоди не містить всіх реквізитів виконавчого документа, а саме реквізитів щодо стягувача та боржника, а також не вчинялось жодних із заходів примусового виконання рішень, передбачених статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі й стягнення грошових коштів. Крім того, заявник зазначав, що виконавчим округом приватного виконавця є місто Київ, однак місцезнаходженням боржника є місто Черкаси, а тому, на думку заявника, приватний виконавець Пилипчук В. Г. не міг приймати ухвалу до виконання за критерієм місцезнаходження боржника юридичної особи. При цьому заявник звернув увагу, що стягувачем до заяви про примусове виконання рішення не було додано доказів місцезнаходження майна боржника в місті Києві, а зазначений стягувачем у заяві рахунок відкритий у філії Черкаського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яка знаходиться у місті Черкаси. Заявник також вважав, що строк повного виконання зобов`язання за мировою угодою не настав, а тому відкрити провадження з примусового стягнення можна було лише в частині невиконаного зобов`язання, що становить 2 293 4202,18 грн, а не на всю суму затвердженої мирової угоди. Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» додатково зазначило, що приватним виконавцем відкрито провадження також про стягнення штрафу з боржника без судового рішення про стягнення таких санкцій, а також розраховано винагороду виконавця з максимальної суми стягнення (більше 50 млн грн), а не від суми боргу, визначеної стягувачем.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2022 у справі № 925/384/21, яка залишена без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» на дії приватного виконавця від 22.09.2022 задоволено повністю. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. щодо винесення постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № 69922312 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № 69922312 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21.

Постановою Верховного суду від 05.07.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2022 скасовано та справу № 925/384/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» від 22.09.2022 на дії приватного виконавця - задоволено частково; визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. щодо винесення постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № 69922312 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21; в іншій частині скарги - відмовлено.

Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд зауважив, що ухвалою Господарського суду Черкаської області суду від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 затверджено мирову угоду, провадження у справі закрито.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язковими відомостями виконавчого документу серед іншого є повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У статті 15 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Дослідивши зміст ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 про затвердження мирової угоди, судом встановлено, що остання не містить найменування стягувача та боржника та їх повних реквізитів.

За приписами пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

З огляду на наведені вище вимоги до виконавчого документа, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 як виконавчий документ, не містить всіх реквізитів, які передбачені частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу приватним виконавцем без прийняття його до виконання.

Всупереч вказаним вище нормам приватний виконавець виконавчий документ заявнику не повернув, а відкрив виконавче провадження № 69922312 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21.

За таких обставин, дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. щодо прийняття постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження є такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, тобто є неправомірними, а тому скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» у цій частині підлягає задоволенню.

Судом також зазначено, що після залишення без змін апеляційним судом ухвали Господарським судом Черкаської області від 10.11.2022 у справі № 925/384/21 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» на дії приватного виконавця від 22.09.2022, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пилипчук В.Г. прийняв постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження» від 22.09.2022 з примусового виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21.

Отже, враховуючи, що станом на день розгляду скарги постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. про відкриття виконавчого провадження № 69922312 від 22.09.2022 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 скасована, у суду відсутні підставі для задоволення скарги у цій частині.

В частині доводів скаржника щодо відкриття виконавчого провадження на загальну суму 508 839 960,40 грн, а не на 22 934 202,18 грн (суму заборгованості, яку боржник мав на момент подачі відповідної заяви) та відкриття виконавчого провадження в частині стягнення штрафу у сумі 84 082 774,27 грн, суд зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» звернулось до приватного виконавця із заявою, у якій позивач просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 на загальну суму, що визначена мировою угодою у розмірі 492 028 143,62 грн. У заяві вказано, що боржником не виконується графік погашення заборгованості і станом на 22.09.2022 він має борг більш ніж два місяці у сумі 22 934 202, 18 грн, що є підставою для накладення на нього штрафу в сумі 84 082 774,27 грн, загальний залишок заборгованості боржника у справі № 925/384/21 складає 508 839 960,41 грн.

Тому, зважаючи, що позивач та відповідач добровільно узгодили графік погашення заборгованості, у якому визначено розмір та періодичність платежів, а також процедуру пред`явлення ухвали суду для примусового виконання, суд дійшов висновку, що на підставі заяви позивача приватний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження про примусове виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 про стягнення з відповідача усієї суми заборгованості, яка визнана сторонами у мировій угоді у сумі 492 028 143,62 грн.

Штраф за неналежне виконання мирової угоди передбачений у пункті 17 мирової угоди та складає 84 082 774,27 грн, строк виконання якого настає разом з виникненням права на примусове виконання рішення суду. Оскільки штраф за несвоєчасне здійснення платежів згідно з графіком у розмірі 84 082 774,27 грн є невід`ємною частиною заборгованості за мировою угодою, суд зауважив, що позивач правомірно включив вказану суму для розрахунку основної заборгованості. Отже, оскільки сторони погодили конкретну суму штрафу за невиконання мирової угоди, у виконавця відсутні підстави ставити під сумнів розмір цього штрафу.

Окремо суд зазначив, що сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Питання розміру основної винагороди досліджувалось також під час розгляду Черкаським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 580/4742/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. про визнання протиправною та скасування постанови.

Відтак, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук В.Г. (далі по тексту - апелянт-1; приватний виконавець Пилипчук В.Г.; особа, дії якої оскаржуються) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги на дії приватного виконавця Пилипчука В.Г. відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт, посилаючись на положення Закону України «Про виконавче провадження» окреслює, що, по-перше, в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21, якою затверджено мирову угоду, наявні усі передбачені законодавством реквізити боржника та стягувача (п. 17).

По-друге, дії приватного виконавця Пилипчука В.Г. підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства, та і їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення. Задоволення скарги (повне або часткове) не призводить до захисту прав боржника, оскільки його права не порушуються самим фактом відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали про затвердження мирової угоди.

Тому, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в тій частині, в якій задоволено скаргу.

Окремо, апелянт-1 відмічає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини, що стосуються інших вимог боржника в частині суми на яку відкрито виконавче провадження, відтак ухвала в таких межах є обґрунтованою та не оскаржується.

Також до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21, в якій апелянт-2 просить її скасувати в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. щодо винесення постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № 69922312 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21, а в задоволенні скарги ТОВ «Черкасигаз Збут» - відмовити.

В апеляційній скарзі ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» зазначається, що ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 оцінено як виконавчий документ на відповідність вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 580/4742/22 під час розгляду позову ТОВ «Черкасигаз Збут» до приватного виконавця Пилипчука В.Г.

За таких обставин, судом першої інстанції, на думку апелянта, порушено принцип оцінки доказів, визначений ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Також за переконанням апелянта-2, ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21, як виконавчий документ, містить всі необхідні реквізити, що визначені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Підсумовуючи викладені у апеляційній скарги мотиви, відповідач стверджує, що ухвала від 23.08.2023 є такою, що не відповідає приписам норм матеріального та процесуального права.

На адресу апеляційного суду від ТОВ «Черкасигаз Збут» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свої доводи ТОВ «Черкасигаз Збут» обґрунтовує тим, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 не може вважатися виконавчим документом за відсутності в ній всіх необхідних реквізитів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а тому, на його думку, наявні правові підстави для задоволення скарги ТОВ «Черкасигаз Збут».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 апеляційна скарга у справі № 925/384/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області справу № 925/384/21.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/384/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21; поновлено Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Пилипчуку В.Г. строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/384/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 заяву головуючого судді Коробенка Г.П., суддів Козир Т.П., Кравчука Г.А. про самовідвід задоволено; справу № 925/384/21 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 апеляційна скарга у справі № 925/384/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 справу № 925/384/21 за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.; розгляд апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 призначено на 24.01.2024; об`єднано апеляційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 призначено на раніше визначені дату та час: 24.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 заяву про самовідвід судді Євсікова О.О. від розгляду апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 - задоволено; матеріали справи № 925/384/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2024 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 26.01.2024 для розгляду апеляційних скарг у справі № 925/384/21 сформовано колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Шапран В.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 справу № 925/384/21 за апеляційними скаргами Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Шапран В.В., Корсак В.А.; розгляд апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 призначено на 04.03.2024.

У судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2024.

Представник апелянта-1 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги в тій частині, в якій її задоволено.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача, відповідача та третьої особи, які повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку належним чином.

За змістом п. 25 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника особи дії якої оскаржуються, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг в межах викладених апелянтами доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Черкаської області суду від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 затверджено мирову угоду сторін, що містить всі прийнятні для сторін обставини. Провадження у справі - закрито.

22.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. із заявою № 33/3-353 від 22.09.2022 про примусове виконання рішення (ухвали про затвердження мирової угоди), у якій просило приватного виконавця відкрити виконавче провадження та вказало, що графік погашення заборгованості, який встановлений ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21, боржником належним чином не виконується. Станом на 22.09.2022 боржник має борг згідно з графіком погашення заборгованості більш ніж два місяці у сумі 22 934 202,18 грн. Заявник повідомив приватного виконавця, що загальний залишок заборгованості боржника у справі № 925/384/21 складає 508 839 960,41 грн та зазначив, що боржник має рахунок, відкритий у банківській установі, що розташовується у місті Києві.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. від 22.09.2022 відкрито виконавче провадження № 69922312.

Згідно з цією постановою, відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/984/21 про затвердження мирової угоди на суму 508 839 960,41 грн.

За висновками суду першої інстанції, викладеними в рамках порушеного відповідачем в скарзі від 06.10.2021 питання щодо невідповідності ухвали Господарського суду Черкаської області суду від 31.01.2022 у справі № 925/384/21, як виконавчого документа вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», вказана ухвала не містить всіх реквізитів, передбачених частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Надаючи оцінку доводам апелянтів про те, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21, як виконавчий документ, містить всі необхідні реквізити, що визначені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів зауважує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження», який визначає порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій виконавців та є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державних та приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 234 ГПК України встановлено, що ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Ухвала, постановлена відповідно до статей 351 та 356 цього Кодексу, повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.

За ч. 4 ст. 192 ГПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно статті 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Частиною 3 статті 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з недотриманням боржником графіку погашення заборгованості, який було викладено у пункті 6 Мирової угоди стягувач звернувся до приватного виконавця Пилипчука В.Г. із заявою про примусове виконання рішення, у якій просив відкрити виконавче провадження у частини стягнення залишку заборгованості відповідача у сумі 508 839 960,41 грн.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За пунктом 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, зареєстрований в Міністерстві

юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою приватного виконавця Пилипчука В.Г. від 22.09.2022 відкрито виконавче провадження № 69922312.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Отже, зі змісту пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що обов`язковими відомостями виконавчого документа серед іншого є повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Статтею 15 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Виходячи зі змісту ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 про затвердження мирової угоди, остання, як окремий процесуальний документ, не містить найменування стягувача та боржника та їх повних реквізитів.

Натомість, колегію суддів зауважуєься, що процесуальне питання зазначення судом в резолютивній частині ухвали умов укладеної сторонами мирової угоди згідно приписів ч. 4 ст. 192 ГПК України, не є тотожними процесуальному питанню змісту ухвали суду про затвердження мирової угоди та її відповідності, як окремого процесуального документа, що є виконавчим документом, вимогам до виконавчого документа згідно положень ст.ст. 193, 234, 327 ГПК України, ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

За приписами пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Приватним виконавцем Пилипчуком В.Г. відкрито виконавче провадження № 69922312 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області суду від 31.01.2022 у справі № 925/384/21.

Натомість, беручи до уваги п. 6 ч. 4 ст. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», апеляційним судом вказується на відсутність в матеріалах справи доказів повернення приватним виконавцем Пилипчуком В.Г. виконавчого документа стягувачу.

З огляду на наведене, зважаючи на ст. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ухвала Господарського суду Черкаської області суду від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 як виконавчий документ, не містить всіх реквізитів, передбачених частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Тим самим, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення скарги ТОВ «Черкасигаз збут» в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця Пилипчука В.Г. щодо винесення постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № 69922312 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21.

За таких обставин, апеляційним судом відхиляються, як невмотивовані, викладені апелянтами доводи про відповідність ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо аргументів апелянта-2 про порушення судом першої інстанції принципу оцінки доказів, визначеного ст. 75 ГПК України, через неприйняття до уваги здійсненої Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 580/4742/22 під час розгляду позову ТОВ «Черкасигаз Збут» до приватного виконавця Пилипчука В.Г. оцінки ухвали Господарського суду Черкаської області суду від 31.01.2022 у справі № 925/384/21 як виконавчого документа на відповідність вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів відзначає таке.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Поряд із цим, в силу ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19 зазначила, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Отже обставини, що встановлені у рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/4742/22 є правовою оцінкою, а не юридичним фактом (життєвою обставиною), з якими пов`язується виникнення юридичних наслідків і тому судом апеляційної інстанції з огляду на вищенаведені правові позиції Великої Палати Верховного Суду, самостійно досліджено всі подані сторонами докази в їх сукупності та надано свою оцінку правовідносинам сторін відповідно до заявлених позовних вимог.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційних скарг про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Колегія суддів зазначає, що у даній постанові, приймаючи до уваги викладені апелянтами в апеляційних скаргах доводи, надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, ухвала Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Апелянтами не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянтів (відповідача та особу, дії якої оскаржуються).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 271, 281-284, 339 - 345 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 у справі № 925/384/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича та Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

4. Справу № 925/384/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.03.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.В. Шапран

В.А. Корсак