Ухвала

від 26.03.2024 по справі 908/3379/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26.03.2024 м.Дніпро Справа № 908/3379/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/3379/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя

про стягнення 76 436,23 грн

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/3379/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні суми боргу у розмірі 63 361, 41 грн за період з червня 2021 року по квітень 2023 року та відмовити у нарахуванні інфляційних збитків у розмірі 10 694, 77 грн, 3% річних у розмірі 2 380, 05 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

У даному випадку, судове рішення, що оскаржується, підписано у повному обсязі 29.01.2024, відтак, останній день подачі апеляційної скарги - 19.02.2024. Копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом в Електронний кабінет 29.01.2024 о 19:19 год.

Апеляційна скарга на вказане судове рішення подана 27.02.2024, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає наступне.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя є державною установою, підрозділом Збройних Сил України та знаходиться на території, яка наближена до території активних бойових дій. У зв`язку з багатої кількістю повітряних загроз та здійснення ракетних обстрілів м. Запоріжжя, а також зважаючи на вид діяльності нашої установи, КЕВ м. Запоріжжя вимушений переводити особовий склад на віддалений режим роботи, що в свою чергу уповільнює та ускладнює виконання завдань та дотримання строків (в т.ч. й здійснення необхідних оплат через органи Держказначейства, подання необхідних процесуальних документів тощо).

Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить.

Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк сторона могла звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та якими доказами підтверджується неможливість звернення до суду раніше, оскільки право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи (див. пункт 34 постанови Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21).

Отже, ключовою ознакою поважності причин пропуску строку є причинно-наслідковий зв`язок між обставинами (зокрема, але не виключно, збройна агресія проти України, тривалі повітряні тривоги, обмеження електроенергії тощо) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у визначені строки. Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану на всій території України не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж про автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, існує реальна можливість дотриматись їх чи ні. Військова агресія, воєнний стан як обставини непереборної сили можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку та підставою для його поновлення лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ними обставинами не може виконати ті чи інші процесуальні дії.

Відтак, суд критично оцінює доводи клопотання, вважає їх абстрактними, необґрунтованими, немотивованими, неаргументованими та такими, що не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з пропуском строку на подання апеляційної скарги протягом чотирьох місяців. При цьому колегія суддів враховує, що скаржник територіально знаходиться у місті Запоріжжі, де безпосередньо не проходять бойові дії та ця територія не є окупованою. Разом з тим сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні, велика кількість повітряних загроз та здійснення ракетних обстрілів м. Запоріжжя, вид діяльності установи КЕВ, перебування на віддаленій роботі працівників, без належного обґрунтування, мотивування та аргументування впливу на неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі та без поданням відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку.

За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 684,00 грн.

Пунктом 2.1. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

За положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 3 220,80 грн (2684,00 грн х 150 % х 0,8 грн).

Апелянтом не додано належних доказів сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду у повному обсязі. Згідно платіжної інструкції № 6 від 20.02.2024 судовий збір оплачено у сумі 3 028, 00 грн; сума недоплати складає 192,80 грн.

За положеннями п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 259 ГПК України).

Апелянтом не додано належних доказів направлення апеляційної скарги позивачу у справі.

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" має зареєстрований Електронний кабінет, відповідно, апелянт має можливість направити скаргу в електронній формі.

Відповідно до ст. 174, ч.ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, залишається без руху.

За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/3379/23 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- зазначити інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження.

- сплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 192,80 грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати.

- надати докази направлення апеляційної скарги позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя Л.А. Коваль