Рішення

від 11.03.2024 по справі 908/2459/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/59/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 Справа № 908/2459/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., при секретарі судового засідання Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 8, ідентифікаційний код 00017733)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Він Груп" (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, ідентифікаційний код 40887668)

про стягнення 439 582,66 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гордієнко Л.М., адвокат, ордер АІ № 1484752 від 27.10.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Він Груп" про стягнення 469 405,52 грн. заборгованості.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.08.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2459/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 04.08.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 14.08.2023 включно.

14.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 04.08.2023, а саме: уточнена позовна заява вих. № 08-2-01/31 від 08.08.2023 та докази сплати судового збору у сумі 7041,08 грн.

Позивач в уточненій позовній заяві просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Він Груп" на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" суму в розмірі 469 405,52 грн., що складається з суми боргу 331 844,26 грн., інфляційних витрат в розмірі 5011,87 грн. та 132 549,39 грн. штрафних санкцій. Також, в уточненій позовній заяві позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2459/23 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 19/59/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.10.2023 ухвалено розгляд справи № 908/2459/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначити на 07.11.2023.

Ухвалою суду від 02.11.2023 задоволено заяву представника Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/2459/23.

Від представника позивача надішло через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС (вх. № 23383/08-08/23) та поштою (вх. № 23405/08-08/23) клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке долучено до матеріалів справи.

02.11.2023 від представника Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС (вх. № 23375/08-08/23) та поштою (вх. № 23407/08-08/23) надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму у розмірі 439 582,66 грн., що складається з суми боргу 331 844,26 грн., інфляційного збільшення 3 415,53 грн., штрафних санкцій 104 322,87 грн.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст. 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно зі ст. 163 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

З урахуванням вказаних приписів чинного законодавства, дослідивши в підготовчому засіданні 07.11.2023 зміст позовної заяви та заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв до розгляду Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про зменшення позовних вимог та розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача 439 582,66 грн.

04.12.2023 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС (вх. № 25880/08-08/23) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням судді Давиденко І.В. з 04.12.2023 по 06.12.2023 на лікарняному, судове засідання, призначене на 05.12.2023 об 11 год. 10 хв. не відбулося.

Ухвалою суду від 07.12.2023 призначено підготовче засідання на 22.12.2023.

Від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 27349/08-08/23 від 21.12.2023) відповідно до якого, просив суд повернути позовну заяву на підставі ч. 5 ст. 174 ГПК України, яке судом залишено судом без задоволення, як безпідставно заявлене.

21.12.2023 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС (вх. № 27354/08-08/23) надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити в позові та розглянути питання щодо можливості зменшення штрафних санкцій, який судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 22.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 16.01.2024.

15.01.2024 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» та 16.01.2024 поштовим зв`язком надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про повернення позовної заяви.

16.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №1072/08-08/24), яке судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/2459/23, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 13.02.2024.

Судом оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 11.03.2024.

Судове засідання 11.03.2024 проводилось в режимі відеоконференції Підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.01.2023 та договором оренди нерухомого майна № ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2023 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати та інших платежів. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з орендної плати та інших платежів, позивач, керуючись приписами діючого законодавства та умов договору, нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат та штрафні санкції. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач в судове засідання 11.03.2023 не з`явився, про причини не явки суд не повідомив. Представник відповідача був належним чином повідомлений про судове засідання, про що свідчить розписка про дату та час судового засідання.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив та вважає, що відповідно до п. 15.4, 15.5, 7.10, Договору оренди №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 договір вважається розірваним в односторонньому порядку з моменту отримання листа орендодавця. Таким чином, з 10.05.2023 Договір оренди є розірваним і положення до правовідносин сторін, що існують після його розірвання не застосовуються, отже, вимоги про сплату штрафу та пені, передбаченої умовами договору №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 з 10.05.2023 задоволенню не підлягають. Відповідач зазначив, що з листування між сторонами та документами наявними в матеріалах справи 04.05.2023 відповідачу також були направлені акти прийому - передачі об`єкту оренди, які позивачу не повернулись. В силу п. 7.10 Договору такі акти вважаються підписаними в день підписання їх орендордавцем тобто 04.05.2023, отже, з цього часу орендар перестав користуватись приміщеннями та не зобов`язаний сплачувати орендну плату та інші витрати пов`язані з використанням об`єкта оренди. Отже, нарахування орендної плати, інших витрат, штрафних санкцій за травень -червень 2023 року є протиправним. Також, відповідач вважає, що неспівмірним та таким що покладає надмірний тягар на відповідача розмір штрафних санкцій, заявлений позивачем. Враховуючи введення на території України військового стану, зважаючи на те що відповідач і орендовані приміщення розташовані на території м. Запоріжжя та неодноразово зазнавали пошкоджень в результаті збройної агресії рф позивач і сам не міг завжди забезпечити можливість повноцінного використання орендованих приміщень, частина з них не відновлена і по сьогоднішній день. З огляду на ситуація яка склалась на сьогоднішній день та відповідач вважає розмір штрафних санкцій надмірним і просить його зменшити.

Позивач у відповіді на відзив повідомив суд про те, що ігнорування відповідачем вимог позивача з травня 2023 року по липень 2023 року, зокрема листів від 18.05.2023 року, від 30.06.2023 року, 12.07.2023 року жодним чином не звільняє відповідача від сплати орендних платежів, адже, відповідач фактично не звільнив об`єкт оренди та продовжував його використовувати протягом травня-липня 2023 року, про що свідчить відсутність підписання між сторонами Акту прийому-передачі об`єкту оренди (повернення об`єкту оренди). Підтвердженням цього є також те, що листом від 30.06.2023 року позивач вимагав звільнити об`єкт оренди, а листом від 12.07.2023 року зазначив про те, що позивач розцінює незвільнення об`єкту оренди відповідачем, як перешкоду у користуванні приміщенням, адже, відповідно до п. 7.6. та п. 7.14. Договору оренди нерухомого майна орендар (відповідач) зобов`язаний звільнити об`єкт, а орендодавець (позивач) має право безперешкодного доступу до об`єкту оренди. Однак, зазначені листи залишалися без відповіді з боку відповідача. Крім того, позивач заперечив щодо можливості зменшення штрафних санкцій.

У судому засіданні 11.03.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАФФІТІ-ГРУП" (далі - орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № ЗРП 2-2-6/67/22 відповідно до умов якого, орендодавець зобов`язався передати, а орендар зобов`язався прийняти в строкове оплатне користування об`єкт оренди:

- нежитлове офісне приміщення № 15, № 16, № 18; будівлі заводоуправління, літ.Я-2, інв. № 150, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 35 кв.м.;

- нежитлове офісне приміщення № 17, № 19, № 15, № 16, № 18; та частина приміщення № 68 та № 9 будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 1 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 114,5 кв.м.; 15 кв.м., 179,3 кв.м.;

- нежитлове офісне приміщення № 71, № 73; будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 2 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 14,3 кв.м.

Відповідно до розділу 2 Договору, орендна плата за користування майном (орендний платіж) за даним договором сплачується протягом всього терміну оренди незалежно від сезону та результатів роботи орендаря.

Пунктом 2.3 Договору, сторони узгодили, що орендна плата за місяць в тому числі ПДВ складає:

- 2450,70 грн. в т.ч. ПДВ 408,45 грн. - за нежитлове офісне приміщення № 15, № 16, № 18; будівлі заводоуправління, літ.Я-2, інв. № 150, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 35 кв.м.;

- 12 358,17 грн. в т.ч. ПДВ 2059,69 грн. - за нежитлове офісне приміщення № 17, № 19, № 15, № 16, № 18; та частина приміщення № 68 та № 9 будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 1 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 114,5 кв.м.; 15 кв.м., 179,3 кв.м.;

- 715,57 грн. в т.ч. 119,26 грн. - за нежитлове офісне приміщення № 71, № 73; будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 2 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 14,3 кв.м.

Згідно п. 2.5. Договору, вартість експлуатаційних витрат з утримання об`єктів оренди орендованого приміщення, складає 3616,81 грн. в місяць в т.ч. ПДВ 602,80 грн.

Відповідно до п.2.9 Договору, комунальні та інші послуги, вартість яких орендар компенсує орендодавцю (оплачує виставлені Орендодавцем рахунки) додатково до орендної плати за ціною організації, постачальника послуг,

Пунктом 2.12 Договору №ЗРП 2-2-6/67/22 оренди нерухомого майна від 30.12.2021 передбачено, що орендар сплачує орендну плату та інші платежі за поточний місяць до 20 числа місяця, наступного за звітним та незалежно від отримання ним рахунків від Орендодавця.

Також між Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Він Груп" укладено Додаткову угоду №1 від 26.08.2022 до Договору № ЗРП 2-2-6/67/22 оренди нерухомого майна від 30.12.2021, у якій було змінено п.1.1 Договору №ЗРП 2-2-6/67/22 оренди нерухомого майна від 30.12.2021, а саме, Предмет, що став включати в себе оренду лише:

- нежитлове офісне приміщення № 17, № 19, № 15, № 16, № 18; та частина приміщення № 68 та № 9 будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 1 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 114,5 кв.м.; 15 кв.м., 179,3 кв.м.;

- нежитлове офісне приміщення № 71, № 73; будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 2 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 14,3 кв.м. (далі - Об`єкт оренди).

Також змінено редакцію розділу 2 Договору №ЗРП 2-2-6/67/22 оренди нерухомого майна від 30.12.2021р., а саме орендна плата стала включати в себе:

- Орендну плату за місяць (12 358,17 грн. в т.ч. ПДВ 2059,69 грн. - за нежитлове офісне приміщення № 17, № 19, № 15, № 16, № 18; та частина приміщення № 68 та № 9 будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 1 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 114,5 кв.м.; 15 кв.м., 179,3 кв.м.; 715,57 грн. в т.ч. 119,26 грн. - за нежитлове офісне приміщення № 71, № 73; будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 2 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 14,3 кв.м.);

- Вартість експлуатаційних витрат з утримання об`єктів оренди, у розмірі 3263,31 грн. в тому числі ПДВ;

- Орендний платіж за 1-й місяць користування (разом п. 2.3 та п. 2.5), 16 337,06 грн. в тому числі ПДВ.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору № ЗРП 2-2-6/67/22 від 30.12.2021 позивач передав в оренду відповідачу нежитлові приміщення, які є предметом вказаного договору, що підтверджується Актом прийому-передачі об`єкту від 30.12.2021, який підписаний та скріплений печатками обох підприємств.

У подальшому, у зв`язку з укладанням між сторонами Додаткової угоди №1 від 26.08.2022 до договору № ЗРП 2-2-6/67/22 від 26.08.2022, якою було змінено предмет Договору, відповідач повернув позивачу: нежитлове офісне приміщення № 15, № 16, № 18; будівлі заводоуправління, літ.Я-2, інв. № 150, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 35 кв.м, що підтверджується Актом прийому-передачі Об`єкту від 26.08.2022.

25.11.2022 ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" направлено ТОВ "Компанія Він Груп" претензію щодо сплати заборгованості, що виникла відповідно до Договору №ЗРП 2-2-6/67/22 оренди нерухомого майна від 30.12.2021 у зв`язку з несплатою орендних платежів. У вказаній претензії зазначено, що у період з січня 2022 року по жовтень 2022 року за ТОВ "Компанія Він Груп" сформувалась заборгованість по орендній платі та компенсації вартості комунальних послуг за вказаним договором у розмірі 190 627,97 грн. Відповідач не здійснив жодного платежу по вищезазначеній заборгованості. У зв`язку з чим, ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" вимагало від ТОВ "ГРАФФІТІ-ГРУП" сплатити наявну заборгованість за цим договором.

Вказану претензію щодо погашення заборгованості позивачем було направлено на електронну пошту відповідача - molli.410@rambler.ru, що зазначена у п. 2.11 Договору №ЗРП 2-2-6/67/22 оренди нерухомого майна від 30.12.2021, що підтверджується відповідним скріншотом повідомлення №1.

Згідно п.3.1 Договору, строк оренди за Договором № ЗРП 2-2-6/67/22 оренди нерухомого майна від 30.12.2021 закінчився 31.12.2022 року .

Відповідно до Акту 30.12.2022 прийому -передачі об`єкту відповідач повернув позивачу:

- нежитлове офісне приміщення № 71, № 73; будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 2 -поверх;

- нежитлове офісне приміщення № 17, № 19, № 15, № 16, № 18; та частина приміщення № 68 та № 9 будівлі КЗЦ інв. № 0185 діт. Р-3 1 -поверх.

Як зазначив позивач, враховуючи тривалу плідну співпрацю ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та ТОВ "Компанія Він Груп", між позивачем і відповідачем 01.01.2023 було укладено Угоду про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якої Кредитор - ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Боржник - ТОВ "Компанія Він Груп", домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості, яка утворилася у Боржника перед Кредитором в результаті непогашених в строк грошових зобов`язань згідно з Договором № ЗРП 2-2-6/67/22 оренди нерухомого майна від 30.12.2021, шляхом розстрочення погашення заборгованості.

Відповідно до Графіку погашення заборгованості в розмірі 223674,20 грн., який є Додатком до Угоди про реструктуризацію заборгованості сторони узгодили, що сума боргу в розмірі 35000,00 грн. - строк оплати січень 2023; 38000 грн. - лютий 2023; 39209,00 грн.- березень 2023, 39209,00 грн.- квітень 2023; 39209,00 грн.- травень 2023; 33047,20 грн.- червень 2023.

Відповідно до п. 3 Угоди, сума заборгованості, що підлягає реструктуризації та виплаті, становить 223 674,20 грн., що підтверджується рахунками, актами наданих послуг, претензією АСК «Укррічфлот» та листом ТОВ «Компанія Він Груп» № 16/12 від 16.12.2022 про повне визнання суми боргу.

Пунктом 4 Угоди сторони узгодили, що боржник зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 3 Угоди, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатком, який є невідємною частиною. Якщо дата погашення розстрочки припадає на неробочий день (вихідні, святкові тощо), то датою погашення є перший робочий день, наступний за неробочим днем, на який припадає дата погашення розстрочки.

Пунктом 9 Угоди, за повне або часткове нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, кредитор має право здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості, нараховувати на непогашену суму заборгованості проценти річних, інфляційні нарахування.

Отже, як встановлено судом підписанням цієї Угоди відповідач повністю визнав суму боргу.

Як зазначено позивачем, відповідач 31.03.2023 частково сплатив за Угодою заборгованість в сумі 2348,08 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 352 від 31.03.2023.

Станом на 30.06.2023 заборгованість за Угодою складає 221 326,12 грн., яка відповідачем не сплачена.

Також 20.12.2022 між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23.

Відповідно до п.1.1. Договору №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022, позивач зобов`язався передати, а орендар зобов`язався прийняти в строке оплатне користування об`єкт з наступнми характеристиками: нежитлове технічне приміщення № 17, № 19, № 15, № 16, № 18; № 73 та № 9 будівлі КЗЦ інв. № 0185 літ. Р-3 1 -поверх, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, площею 114,5 кв.м.; 179,3 кв.м.; 4,6 кв.м.

Сторонами підписано акт прийому-передачі об`єкту за договором № ЗРП 2-2-6/26/23, дата укладення 20.12.2022, згідно якого орендарю (відповідачу) передано в оренду обєкт обумовлений Договором.

Відповідно до Розділу 2 Договору орендна плата за користування майном (орендний платіж) за даним договором сплачується протягом всього терміну оренди незалежно від сезону та результатів роботи орендаря включає в себе:

- орендна плата за місяць відповідно до п.2.3 договору, що складає 14 920,00 грн. в тому числі ПДВ;

- вартість експлуатаційних витрати з утримання об`єктів оренди орендованого приміщення, відповідно до п.2.5 Договору, у розмірі 3013,84 грн. в тому числі ПДВ 502,31 грн.;

- Комунальні та інші послуги, вартість яких Орендар компенсує Орендодавцю (оплачує виставлені Орендодавцем рахунки) додатково до орендної плати за ціною організації, постачальника послуг, відповідно до п. 2.9 Договору.

Згідно з п. 2.11 Договору, орендар одержує рахунки та акти наданих послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним: за адресою: 69006, м. Запоріжжя, Парковий бульвар, 1-А або на електронну пошту: molli.410@rambler.ru. Рахунки, акти наданих послуг, листи від орендаря, які надані на руки або направлені на електронну пошту, відповідно до п. 2.11 Договору, вважаються належним чином врученими орендарю.

Відповідно до п. 2.12 Договору орендар сплачує орендну плату та інші платежі за поточний місяць до 20 числа місяця, наступного за звітним та незалежно від отримання ним рахунків від орендодавця.

Об`єкт оренди передається в оренду на строк з 01.01.2023 до 31.12.2023 (п. 3.1 Договору).

За умовами п. п. 7.6, 7.7, 7.9 Договору повернення орендодавцю об`єкта повинно бути здійснено орендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту закінчення строку оренди, або з моменту дострокового припинення дії або розірвання цього договору.

Протягом строку, зазначеного в п. 7.7 цього Договору, орендар зобов`язаний звільнити об`єкт та підготувати його до передачі орендодавцю.

Відповідно до п. 7.9 Договору, об`єкт вважається фактично поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання (повернення) орендованого об`єкта.

Згідно з п. п. 8.1, 8.2 Договору орендна плата сплачується орендарем орендодавцю в порядку, розмірі та в строки, визначені п. п. 2.1-2.2 цього договору.

Орендна плата за кожний наступний за першим місяцем визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

У випадку неотримання та/або несвоєчасного отримання орендарем рахунків у строки, передбачені п. 2.11 цього договору, оплата має бути здійснена не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, незалежно від отримання рахунку (п. 8.4 Договору).

Орендна плата не включає в себе компенсацію вартості комунальних послуг, послуг зв`язку. Сума відшкодування комунальних послуг (електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню та ін.) визначається орендодавцем на підставі показників лічильників або формується розрахунковим шляхом. Після проведення звірки розрахунків з постачальником комунальних послуг орендодавець має право виставити орендарю додаткові рахунки та акти наданих послуг на сплату компенсації вартості комунальних послуг, які орендар зобов`язаний оплатити протягом 10 днів з дати їх направлення орендодавцем (п. 8.5 Договору).

Згідно з п. 8.7 Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату, додаткові платежі та відшкодовує витрати на комунальні послуги, обумовлені цим договором, з дня фактичної передачі об`єкта в оренду і до дня повернення об`єкта.

Відповідно до п. 11.2 Договору орендар у разі прострочення внесення орендної плати та інших платежів, передбачених даним договором, сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов`язання. У випадку прострочення орендарем більш ніж на 10 (десяти) календарних днів граничних строків сплати місячних платежів по орендній платі, орендар зобов`язаний додатково сплатити орендодавцю штраф у розмірі місячної орендної плати (100% від суми орендної плати за місяць) за кожне таке прострочення.

Договір припиняється негайно у разі: ліквідації орендаря; ліквідації орендодавця, загибелі (знищення) об`єкта, зміни власника об`єкта (п. 15.3 Договору).

Сторонами Договору підписано акт прийому-передачі об`єкту за договором № ЗРП 2-2-6/26/22 від 20.12.2022, дата укладення 01.01.2023, згідно якого орендарю (відповідачу) передано в оренду обумовлене Договором майно.

Позивачем до матеріалів справи надані рахунки на загальну суму 110 518,14 грн., які були виставлені відповідачу на оплату за договором № ЗРП2-2-6/26/23, а саме: № 70 від 31.01.2023 на суму 17 993,64 грн.; № 206 від 28.02.2023 на суму 18 362,93 грн; № 315 від 31.03.2023 на суму 17 968,89 грн.; № 469 від 30.04.2023 на суму 18 443,03 грн.; № 590 від 31.05.2023 на суму 18 473,01 грн.; № 674 від 31.05.2023 на суму 152,95 грн.; № 792 від 30.06.2023 на суму 18 562,85 грн.; № 791 від 30.06.2023 на суму 560,84 грн.

Також відповідачем надані відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 113 від 31.01.2023 (на суму 17993,64 грн.), № 248 від 28.02.2023 (на суму 18 362,93 грн.), № 373 від 31.03.2023 (на суму 17968,89 грн.), № 537 від 30.04.2023 (на суму 18 692,50 грн) , № 704 від 31.05.2023 (на суму 18 473,01 грн.). № 951 від 30.06.2023 (на сум 560,84 грн.), № 952 від 30.06.2023 (на суму 18 562,85 грн.).

До матеріалів справи позивачем надано копії платіжних доручень які свідчать про часткову сплату комунальних послуг за договором № ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 на загальну суму 2297,02 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 351 від 31.03.2023 на суму (607,47 грн.), № 354 від 28.04.2023 (на суму 1125,18 грн.), № 385 від 12.06.2023 (на суму 564,37 грн.).

13.03.2023 позивачем надіслано на вищезазначену електронну адресу відповідача Лист №46-упцр від 09.03.2023 про сформовану заборгованість за період з січня 2022 року по березень 2023 року відповідача перед позивачем у розмірі 242 056,05 грн. за договором та Угодою, що підтверджується скріншотом повідомлення №3. У зазначеному листі ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" вимагало від ТОВ «Компанія «Він Груп» сплатити наявну заборгованість та попередила, що у разі відсутності оплати заборгованості листі ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" буде змушене розірвати договір.

Також 04.05.2023 року ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на вищезазначену електронну адресу ТОВ "Компанія «Він Груп" надіслано лист вих. №70-упцр від 04.05.2023 про сформовану заборгованість за період з січня 2022 року по квітень 2023 року відповідача перед позивачем у розмірі 294 344,08 грн., що складається з заборгованості:

- за Угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.01.2023 у розмірі 223 674,20 грн.;

- за Договором оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 у розмірі 73017,96 грн. Цим листом ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" вимагало сплати заборгованість за Угодою та Договором, Після повної сплати заборгованості звільнити об`єкт оренди підписавши акт прийому -передачі об`єкту оренди. Також позивач попередив, що розриває договір оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 та Угоду в односторонньому порядку за невиконання договірних зобов`язань. Факт направлення вказаного листа з актами здачі- прийняття робіт підтверджується скріншотом повідомлення.

Листом вих. № 10/05 від 10.05.2023 ТОВ "Компанія «Він Груп" підтверджено факт отримання листа від АСК «Укррічфлот» вих. №70-упцр від 04.05.2023, яким відповідач просив зробити перерахунок суми експлуатаційних витрат та пропонував на залишок суми за Угодою про реструктуризацію заборгованості та суму заборгованості за договором оренди укласти нову угоду про реструктуризацію заборгованості. Крім того просив перезаключити договір оренди з 01.05.2023 залишивши приміщення № 19 будівлі КЗЦ інв. № 0185 літ. Р-3 1 поверх.

18.05.2023 позивач листом вих. № 76 -упцр направив на адресу відповідача акти здачі-прийняття робіт за період з липня 2022 по квітень 2023 включно для їх оформлення та повторно направив лист вих. № 70-упцр від 04.05.2023. Факт направлення листів з актами підтверджується експрес -накладною 59000971495970.

Відповідач не повернув підписані примірники позивача актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

30.06.2023 позивач листом вих. Е-420 повідомив відповідача, що у зв`язку з невиконанням умов договору оренди № ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 та умов за угодою реструктуризації заборгованості, АСК «Укррічфлот» змушений розірвати Договір оренди та припинити електро та водопостачання до об`єкту оренди. Також, направив акт - прийому передачі об`єкту оренди та просив звільнити орендоване приміщення та зазначив, що заборгованість на 30.06.2023 відповідача перед позивачем складає 312 720,57 грн. Факт направлення зазначеної кореспонденції підтверджується фіскальним чеком від 06.07.2023.

12.07.2023 ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" направило на поштову адресу ТОВ "Компанія Він груп" лист за вих. №94-упцр, відповідно до якого вчерговий раз повідомив про заборгованість, про необхідність підписати Акт прийому - передачі об`єкту, а також повідомив про направлення на адресу відповідача листів за вих. № 70-упцр та № 76 -упцр та доданий Акт прийому - передачі об`єкту оренди, підписаний позивачем.

Однак, вказаний лист повернувся до ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" з зазначенням АТ "Укрпошта" причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується копією конверту, який міститься в матеріалах справи.

Відповідей від відповідача на листи від 18.05.2023 року, 30.06.2023 року та 12.07.2023 року позивач не отримав.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за Угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.01.2023 складає в сумі 221 326,12 грн., з урахуванням часткової оплати боргу у розмірі 2348,08 грн. та заборгованості за договором оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 в сумі 110 518,14 грн.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими, що випливають з договору оренди нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні положення закріплені в ст. 509 Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 283 ГК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об`єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) - ч. 3 ст. 283 ГК України.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ч. 6 ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У частині першій статті 762 ЦК України за кріплено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (ч. 3 ст. 285 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд вважає, що спірні правовідносини сторін в частині стягнення основного боргу в розмірі 223 674,20 грн., яка визнана відповідачем, слід регулювати умовами Угоди про реструктуризацію заборгованості.

Як встановлено судом, відповідач відповідно до графіку погашення заборгованості заборгованість не оплатив.

До матеріалів справи позивачем надано платіжну інструкцію № 352 від 31.03.2023

на підтвердження сплати боргу за Угодою про реструктуризацію заборгованості лише в сумі 2 348,08 грн.

З урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем розмір основного боргу за Угодою про реструктуризацію заборгованості на момент звернення до суду складає 221 326,12 грн.

Також між сторонами у справі укладено Договір оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23.

Заборгованість відповідача підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 113 від 31.01.2023 (на суму 17993,64 грн.), № 248 від 28.02.2023 (на суму 18 362,93 грн.), № 373 від 31.03.2023 (на суму 17968,89 грн.), № 537 від 30.04.2023 (на суму 18 692,50 грн) , № 704 від 31.05.2023 (на суму 18 473,01 грн.). № 951 від 30.06.2023 (на сум 560,84 грн.), № 952 від 30.06.2023 (на суму 18 562,85 грн.).

В матералах справи містяться рахунки, виставлені відповідачу на оплату за Договором № ЗРП2-2-6/26/23 на загальну суму 110 518,14 грн., а саме: № 70 від 31.01.2023 на суму 17 993,64 грн.; № 206 від 28.02.2023 на суму 18 362,93 грн; № 315 від 31.03.2023 на суму 17 968,89 грн.; № 469 від 30.04.2023 на суму 18 443,03 грн.; № 590 від 31.05.2023 на суму 18 473,01 грн.; № 674 від 31.05.2023 на суму 152,95 грн.; № 792 від 30.06.2023 на суму 18 562,85 грн.; № 791 від 30.06.2023 на суму 560,84 грн.

Згідно з п. 2.11 Договору, орендар одержує рахунки та акти наданих послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним: за адресою: 69006, м. Запоріжжя, Парковий бульвар, 1-А або на електронну пошту: molli.410@rambler.ru. Рахунки, акти наданих послуг, листи від орендаря, які надані на руки або направлені на електронну пошту, відповідно до п. 2.11 договору, вважаються належним чином врученими орендарю.

В підтвердження направлення відповідачу актів здачі - прийняття робіт та рахунків для їх підписання та сплати позивачем надано супровідний лист від 18.05.2023, а також скриншот від 13.07.2023 який свідчить про їх направлення на електронну адресу.

Проте, вказані Акти відповідачем не підписані та позивачу не повернуто, вмотивованої відмови від їх підписання не надано.

Крім того, у випадку неотримання та/або несвоєчасного отримання орендарем рахунків у строки, передбачені п. 2.11 цього договору, оплата має бути здійснена не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, незалежно від отримання рахунку (п. 8.4 Договору).

Таким чином, надані позивачем докази у їх сукупності є належними доказами, які підтверджують факт у відповідача зобов`язання з оплати послуг за Договором.

Відповідно до п. 2.12 договору орендар сплачує орендну плату та інші платежі за поточний місяць до 20 числа місяця, наступного за звітним та незалежно від отримання ним рахунків від орендодавця.

Як встановлено вище, відповідачем частково сплачено рахунки на суму 2297,02 грн.

Таким чином, підтверджена актами та рахунками заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди нерухомого майна № ЗРП 2-2-6/26/23 з урахуванням часткової оплати становить 108 221,12 грн.

Проте вказана заборгованість за виставленими рахунками відповідачем не сплачена.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що відповідно до п. 15.4, 15.5, 7.10, Договору оренди №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 договір вважається розірваним в односторонньому порядку з моменту отримання листа орендодавця від 04.05.2023, що з листування між сторонами та документами наявними в матеріалах справи 04.05.2023 відповідачу також були направлені акти прийому - передачі об`єкту оренди, які позивачу не повернулись, отже, в силу п. 7.10 Договору такі акти вважаються підписаними в день підписання їх орендодавцем тобто 04.05.2023, отже з цього часу орендар перестав користуватись приміщеннями та не зобов`язаний сплачувати орендну плату та інші витрати пов`язані з використанням об`єкта оренди, тому, на думку відповідача, нарахування орендної плати, інших витрат, штрафних санкцій за травень - червень 2023 року є протиправним, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається ігнорування відповідачем вимог позивача з травня 2023 року по липень 2023 року, зокрема листів від 18.05.2023 року, від 30.06.2023 року, 12.07.2023 року жодним чином не звільняє відповідача від сплати орендних платежів, адже відповідач фактично не звільнив об`єкт оренди та продовжував його використовувати протягом травня-липня 2023 року, про що свідчить відсутність підписання між сторонами Акту прийому-передачі об`єкту оренди (повернення об`єкту оренди).

Крім того з матеріалів справи, судом вбачається, що листом від 30.06.2023 року позивач вимагав звільнити об`єкт оренди, а листом від 12.07.2023 року зазначив про те, що позивач розцінює незвільнення об`єкту оренди відповідачем, як перешкоду у користуванні приміщенням, адже, відповідно до п. 7.6. та п. 7.14. Договору оренди нерухомого майна, орендар (відповідач) зобов`язаний звільнити об`єкт, а орендодавець (позивач) має право безперешкодного доступу до об`єкту оренди.

Доказів повернення або звільнення відповідачем об`єкту оренди позивачу матеріали справи не містять.

Таким чином, вищевикладене та матеріали справи спростовують твердження відповідача щодо безпідставного нарахування позивачем стягуваних сум.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в розмірі 329 547,24 грн., яка складається із: заборгованості за Угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.01.2023 в сумі 221 326,12 грн. та заборгованості за договором оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 в сумі 108 221,12 грн. В решті заборгованості за договором оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати та 3% річних:

-за Угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.01.2023 інфляційні витрати у розмірі 2655,78 грн. за загальний період з січня 2023 по червень 2023 (включно) та 1848,49 грн. - 3% річних;

-за договором оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 інфляційні витрати у розмірі 759,75 грн. за загальний період з лютого 2023 по липень 2023 та 733,27 грн. - 3% річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Контррозрахунку суми інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за Угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.01.2023, наданих позивачем, за допомогою за юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" зазначає, що він є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому інфляційні втрати в загальній сумі 2655,78 грн. та 1848,49 грн. -3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Здійснивши перерахунок інфляційний втрат та 3% річних за Договором оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022, виходячи з суми заборгованості, встановленої судом, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні витрати в розмірі 753,32 грн. та 719,11 грн.-3 % річних. Суд відмовляє у стягненні 6,43 грн. -інфляційних витрат та 14,16 грн. -3% річних, у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

За порушення виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано пеню за Договором оренди нерухомого майна №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 у розмірі 12 221,11 за загальний період з 20.02.2023 по 26.07.2023.

Також позивачем на підставі п. 11.2 договору оренди нерухомого майна № ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 89 520,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 11.2. Договору №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022 передбачено, що Орендар у разі прострочення внесення орендної плати та інших платежів, передбачених даним Договором сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов`язання. У випадку прострочення Орендарем більше, ніж на 10 (десять) календарних днів граничних строків спати місячних платежів по орендній платі, Орендар зобов`язаний додатково сплатити Орендодавцю штраф у розмірі місячної орендної плати (100% від суми орендної плати за місяць) за кожне таке прострочення.

Здійснивши перерахунок суми пені, виходячи з суми заборгованості, встановленої судом, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 11 985,03 грн. Суд відмовляє у стягненні 236,08 грн. - пені, у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Також перевіривши розрахунок штрафу, наданого позивачем, суд зазначає, що він здійснений відповідно до вимог п. 11.2 Договору №ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2022, відповідає вимогам чинного законодавства та є вірним, отже, штраф в сумі 89 520,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій, суд виходить з наступного.

Позивач заперечив проти клопотання відповідача та вважає, що такий незначний рівень виконання зобов`язань відповідачем (часткова оплата за Угодою та Договором в загальній сумі 4645,10 грн.), жодним чином не може бути підставою та сприяти зменшенню судом розміру штрафних санкцій. Крім того, зазначив, що об`єкт оренди не зазнавав пошкоджень внаслідок збройної агресії рф, що підтверджується тим, що відповідач їх безперервно використовував протягом 2022 року та у період з січня 2023 року до частини липня 2023 року та не звертався у зазначений період до позивача щодо фіксування факту пошкодження приміщень.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19.

При застосуванні частини 3 ст. 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Дослідивши наведені відповідачем обставини та подані в їх обґрунтування докази, суд вважає, що надані документи жодним чином не свідчать про здійснення з боку відповідача конкретних дій щодо вжиття усіх можливих заходів для виконання зобов`язань за Угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.01.2023 та договором оренди нерухомого майна № ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2023.

В даній справі відповідачем не було доведено, що належні до штрафні санкції є надмірно великі, що відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за Угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.01.2023 та Договором оренди нерухомого майна № ЗРП 2-2-6/26/23 від 20.12.2023 заборгованість в розмірі 329 547,24 грн. (221 326,12 грн.+ 108 221,12 грн.), втрати від інфляції в розмірі 3409,10 грн. (2655,78 грн.+ 753,32 грн.), 3% річних - 2 567,60 грн. (1848,49 грн. +719,11 грн.), 11 985, 03 грн. пені та 89 520,00 грн. штрафу.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторонни, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне:

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до змісту п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір в розмірі переплаченої суми, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Згідно з платіжним доручення № 4388 від 27.07.2023 позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 7041,08 грн, що складає 1,5 % від ціни поданого позову (469 405,52 грн).

З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, ціна позову склала 439 582,66 грн, 1,5 % від якої становить 6593,74 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір в сумі 447,34 грн., сплачений Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" за платіжною інструкцією № 4388 від 27.07.2023, підлягає поверненню позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з Державного бюджету України, за ухвалою судуза відповідним клопотанням позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Він Груп" (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, ідентифікаційний код 40887668) на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 8, ідентифікаційний код 00017733) 329 547,24 (триста двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 24 коп. заборгованості, 3409 (три тисячі чотириста дев`ять) грн. 10 коп. втрат від інфляції, 2567 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім) грн. 60 коп. - 3% річних, 11 985 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 03 коп. пені та 89 520 (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. штрафу.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Він Груп" (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, ідентифікаційний код 40887668) на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 8, ідентифікаційний код 00017733) суму 6555 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 43 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру, ракетними обстрілами, і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 26.03.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.