Ухвала

від 20.03.2024 по справі 908/2081/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/130/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2024 справа № 908/2081/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі №908/2081/23

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Таврійська перспектива (вул. Богородицька (Червонофлотська), 30, оф. 2, м. Херсон, 73000; адреса представника позивача адвоката Павлової О.М.: вул. Саксаганського, 119, оф. 28, м. Київ, 01032)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО (вул. Академіка Амосова, буд. 107, м. Запоріжжя, 69063)

про стягнення 720000,00 грн.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з`явився

від відповідача (заявника): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 07.03.2024 від товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі №908/2081/23 таким, що не підлягає виконанню.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.03.2024 вказану заяву визначено для розгляду судді Левкут В.В.

Ухвалою від 11.03.2024 товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі №908/2081/23 таким, що не підлягає виконанню, прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 20.03.2024.

У судове засідання 20.03.2024 представники позивача (стягувача) та відповідача (боржника, заявника) не з`явилися. Позивач (стягувач) про причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень з викладенням своєї позиції по суті заяви та документальним обґрунтуванням не надав.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі Осіпов проти України суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і поставляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про розгляд заяви в судовому засіданні 20.03.2024 за відсутності представників позивача (стягувача) та відповідача (боржника, заявника).

В судовому засіданні 20.03.2024 постановлено ухвалу.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі №908/2081/23 таким, що не підлягає виконанню, суд визнав її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі №908/2081/23 позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Таврійська перспектива задоволено; вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Таврійська перспектива 720000,00 грн. попередньої оплати та 10800,00 грн. судового збору.

На виконання рішення 04.03.2024 судом видано наказ.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Частиною 2 ст. 328 ГПК України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Системний аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що коло підстав, з яких виконавчий документ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов`язується з відсутністю у боржника обов`язку виконати певні дії за таким виконавчим документом у зв`язку з тим, що його видано помилково, або у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність дослідження питань щодо наявності чи відсутності обов`язку виконання судового рішення.

Заява ТОВ МАКС-ЕЛЕКТРО про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі №908/2081/23 таким, що не підлягає виконанню, обґрунтована тим, що станом на дату видачі наказу від 04.03.2024 сума попередньої оплати у розмірі 720000,00 грн. та сума судового збору 10800,00 грн. повністю сплачені на користь СТОВ Таврійська перспектива, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 43 від 05.12.2023 на суму 375000,00 грн., № 100 від 09.02.2024 на суму 345000,00 грн. та № 101 від 09.02.2024 на суму 10800,00 грн.

До заяви додані копії зазначених платіжних інструкцій, згідно з якими відповідачем перераховано на рахунок СТОВ Таврійська перспектива 720000,00 грн. (повернення передоплати на підставі договору поставки № 2342 від 15.12.2021) та 10800,00 грн. (компенсація (оплата) судового збору на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/2081/23).

Обов`язок боржника може припинятись з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань визначені у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок його виконання, проведеного належним чином, добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язання переданням відступного, зарахуванням за домовленістю сторін, припиненням боргу, неможливістю виконання.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржником на добровільне виконання рішення Господарського суду від 29.01.2024 у справі № 908/2081/23, що набрало законної сили 27.02.2024, здійснено платежі на користь стягувача, що підтверджується наведеними вище платіжними інструкціями обслуговуючого банку АТ АКЦЕНТ-БАНК, завіреними печатками банку.

Таким чином, боржником в добровільному порядку в повному обсязі виконано рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/2081/23.

На підставі викладеного, заява боржника про визнання вищезазначеного судового наказу таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 ст. 328 ГПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №908/2081/23 задовольнити.

2.Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 № 908/2081/23 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО (вул. Академіка Амосова, буд. 107, м.Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код 40905126) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Таврійська перспектива (вул. Богородицька (Червонофлотська), 30, оф. 2, м. Херсон, 73000; адреса представника позивача адвоката Павлової О.М.: вул. Саксаганського, 119, оф. 28, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 23524131) 720000,00 грн. (сімсот двадцять тисяч грн. 00 коп.) попередньої оплати та 10800,00 грн. (десять тисяч сімсот грн. 00 коп.) судового збору.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.03.2024.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Левкут