Рішення

від 28.02.2024 по справі 908/3442/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/275/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 Справа № 908/3442/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" (електронна пошта: office@ema.org.ua; apa3doz@gmail.com; вул. Кудрявська, буд. 9-Б, м. Київ, 040534 код ЄДРПОУ 44256077)

До відповідача: Придніпровського міжрайонного управління водного господарства (електронна пошта: pmuvg1972@gmail.com; вул. Нижня, буд. 6, м. Дніпрорудне, Запорізька область, 71630; код ЄДРПОУ 36381844)

про стягнення 2 107 184,65 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Якубовський Я.Р. (в режимі відеоконференції) - довіреність №5 від 20.02.2023;

Від відповідача: Лютий М.І. (в залі суду) - наказ №8-к від 24.01.2023, т.в.о. начальника;

Від відповідача: Брацило О.В. (в залі суду) - довіреність № 4 від 11.01.2024;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

16.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістан" до Придніпровського міжрегіонального управління водного господарства про стягнення 2 107 184,65 грн.

16.11.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/3442/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3442/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/275/23 та підготовче засідання призначено на 13.12.2023 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнати обов`язковою.

Ухвалою суду від 07.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістан" про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 13.12.2023 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою від 13.12.2023 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 15.01.2024 на 11 год. 30 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 15.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.01.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

У судовому засіданні 29.01.2024 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 28.02.2024 об 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 28.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 28.02.2024 о 11 год. 30 хв. здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.

Представник позивача підтримав позовні вимоги зазначивши, що 13.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" (Постачальник) та Придніпровським міжрайонним управлінням водного господарства (Споживач) укладено Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 37 (Договір), за п. 2.1 якого Постачальник зобов`язався постачати Споживачу у 2022 році електричну енергію, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього Договору. Додатковими угодами № 1 від 24.01.2022 та № 3 від 31.01.2022 до договору сторони погодили зменшити очікувані обсяги закупівлі електричної енергії, загальну вартість договору та ціну за 1 кВт*год. За результатами виконання договору, за період з січня по липень 2022 включно відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 1 187 098 кВт*год. вартістю 3 827 265,68 грн. Відповідні акти та рахунки були надіслані відповідачу. Відповідач з порушенням встановлених договором строків здійснив оплату в сумі 1 824 381,41 грн. за спожиту електричну енергію за період січень-травень 2022, однак оплату за спожиту електричну енергію у червні - липні 2022 в сумі 2 002 884,27 грн. не сплатив. У зв`язку з прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних в розмірі 27 111,48 грн. та інфляційні витрати в сумі 77 188,90 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 16, 251, 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 275 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представники відповідача підтримали доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 05.12.2023 пояснивши, що за умови відсутності бюджетного фінансування та бюджетних призначень, фактичних надходжень на рахунки Придніпровського МУВГ, враховуючи положення розділу 5 Договору № 37, зобов`язання по оплаті за договором у відповідача ще не виникли. У разі затримання бюджетного фінансування, розрахунок по даному Договору здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту отримання Споживачем бюджетних коштів на свій рахунок. Договором № 37 передбачено, що виникнення зобов`язання з оплати можливо тільки в разі наявного бюджетного фінансування, що в свою чергу дає підстави стверджувати, що заявлені позивачем вимоги з оплати електричної енергії, яка начебто була поставлена Придніпровському МУВГ в червні та липні місяцях 2022 року в рамках виконання Договору № 37, є передчасними бо як на момент подачі позовної заяви, так і на момент призначення підготовчого засідання, зобов`язання щодо оплати, в умовах затримки бюджетного фінансування, у Придніпровського МУВГ ще не виникли. К;рім того, в розділі 11 Договору № 37 Сторони визнали підстави щодо застосування форс-мажорних обставин. 08.04.2022 року Придніпровське МУВГ листом № 10/281 повідомило ТОВ «ЕМА» про виникнення форс-мажорних обставин, що впливають на належне виконання Договорів № 36 та № 37. Під обставинами непереборної дії в цьому листі мається на увазі ведення бойових дій та окупація територій, де розташовані електроустановки Управління. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309 було визначено території на яких ведуться активні бойові дії та території, які тимчасово окуповані російською федерацією. Вказаним наказом підтверджується, що з початку збройної агресії російської федерації і до теперішнього часу, територія, на якій розташовані об`єкти Придніпровського МУВГ та за якими здійснювалось постачання електричної енергії (перелічені в Додатку 2 Договору №37) перебуває під тимчасовою окупацією. Колективу Придніпровського МУВГ в умовах окупації, з перших днів повномасшабного вторгнення довелось працювати в надскладних умовах, які постійно загрожували життю та здоров`ю працівників, в умовах обмеження доступу до виробничих приміщень, зайняття територій експлуатаційних дільниць та їх грабування, багатодобових відключень електричної енергії в адміністративних будівлях, відсутністю мобільного зв`язку та доступу до мережі Internet. В умовах нестабільної ситуації, перебування великої кількості окупаційних військ на самому початку окупації та відповідно до наказу БУВР річок Приазов`я від 01.03.2022 № 21 у березні місяці був оголошений простій в роботі Придніпровського МУВГ. Пізніше, початок поливного сезону 2022 року пройшов під примусом з боку військових російської федерації про що було повідомлено ТОВ «ЕМА» листом від 12.05.2022 № 10/311. З метою запобігання тиску на працівників управління по виконанню незаконних вимог, БУВР річок Приазов`я було прийнято рішення про зупинення з 01.08.2022 виробничого процесу та оголошено простій. На час простою працівникам було заборонено перебувати на робочих місцях. Простій та зупинка виробничої діяльності в діяльності управління тривають до теперішнього часу. З огляду на вказані обставини у їх сукупності, відповідач вважає, що Придніпровське МУВГ було позбавлено можливості повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин протягом дводенного строку, як це передбачено п. 11.4. Договору № 37, а тому направлення відповідачем повідомлення позивачу про настання форс-мажорних обставин 08.04.2022, під час надзвичайних, невідворотних та об`єктивних обставин, просить вважати своєчасним. Внаслідок настання вказаних форс-мажорних обставин відповідач був позбавлений можливості своєчасно та в повному обсязі розрахуватися з Позивачем за електроенергію, яка поставлялась відповідно до умов Договору № 37. Незважаючи на негативний вплив надзвичайних обставин, відповідач протягом першого півріччя 2022 року зміг провести оплату за спожиту ним у січні - травні місяцях 2022 року електроенергію на загальну суму 1 824 381,41 грн., що свідчить про його намагання дотримуватись вимог чинного законодавства України та залишатися добросовісним суб`єктом господарювання. Враховуючи положення п. 11.3 договору строк виконання зобов`язань відповідача з оплати придбаної у позивача у 2022 році електроенергії переноситься на весь період його дії форс-мажорних обставин. Отже, оскільки введений в Україні відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, не припинено та продовжено строком до 14.02.2024 року, вважаємо, що на час подання позовної заяви та розгляду її судом, строк оплати Відповідачем придбаної у червні - липні місяцях 2022 року у позивача електричної енергії є таким, що не настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 2 002 884, 27 грн., не підлягають задоволенню. Крім цього, оскільки не настав строк сплати основного зобов`язання за договором, то відсутні і підстави для нарахування та стягнення з Придніпровського МУВГ на користь Позивача 3% річних та інфляційних втрат. Позивач в своїй заяві жодним чином не пояснює причини затримки формування платіжних документів за розрахунковий період - «липень місяць 2022 року», які датовані 30 листопада 2022 року. Тобто з моменту закінчення вказаного періоду пройшло 4 місяця. Але навіть з урахуванням такої пізньої дати виставляння рахунку № 1041220719, а також 10-тиденного терміну для його оплати (як це передбачено п. 5.9. Договору, п. 4.12. ПРРЕЕ), такий платіжний документ мав бути сплачений не пізніше 14.12.2022. Відповідач вважає, що порушення електропостачальником термінів формування та доставляння платіжних документів споживачу за липень місяць 2022 року після закінчення терміну дії договору, засвідчує той факт що у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати таких прострочених документів. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача підтримав позицію, викладену у письмовій відповіді на відзив від 12.12.2023 зазначивши, що надходження бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати за відповідним правочином. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», однією з підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю є зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахування фактичного обсягу видатків замовника. Однак, відповідач з пропозицією про зміну умов договору до позивача не звертався, про зменшення видатків не повідомляв. Також, пояснив, що відповідачем не доведено існування форс-мажорн6их обставин, що перешкодили б йому виконати обов`язок щодо здійснення оплати та наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, на які посилається відповідач, та неможливістю належного виконання ним свого зобов`язання за договором.

Крім того, представник відповідача підтримав письмові заперечення на відповідь на відзив від 11.01.2024 за вих. №5, в яких зазначено, що заявлені позивачем вимоги з оплати електричної енергії, яка начебто була поставлена Придніпровському МУВГ в червні та липні місяцях 2022 року в рамках виконання Договору № 37, є передчасними, оскільки як на момент подачі позовної заяви, так і на теперішній чає, в умовах оголошеного військового стану та дії форс-мажорних обставин, зобов`язання щодо оплати, в умовах затримки бюджетного фінансування, у Придніпровського МУВГ ще не виникли; строк виконання фінансового зобов`язання для Придніпровського МУВГ, яке підпало під вплив форс-мажорних обставин, відкладається на весь період його дії (п. 11.3. Договору № 37); порушення електропостачальником термінів формування та доставляння платіжних документів споживачу за липень місяць 2022 року після закінчення терміну дії договору, засвідчує той факт, що у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати таких прострочених документів; надані позивачем Реєстри фактичних обсягів споживання електричної енергії за червень та липень місяці 2022 року, не можуть вважатися достовірними доказами, з чого слідує, що обсяги ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» є недоведеними.

Позивач зазначив, що у додаткових поясненнях від 14.01.2024 вказано, що відповідач посилається на те, що в протоколах створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису, які подані позивачем як доказ належного оформлення реєстрів фактичних обсягів постачання електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» зазначено формат файлу «xlsx» в той час як до позову додано файл формату «pdf». Однак, відповідно до п.13.1.9 Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС, затвердженої наказом ДП «ЦСС» №74-ОД від 22.08.2021 року, на закладці «Вкладення» відображаються всі прикріпленні документи до заяви в форматах «doc;xls;rtf;jpg;jpeg;pdf» (обмеження по форматам також вказані в Кабінеті користувача ЕС). Крім того, в кабінеті користувача при формування додатків до будь-якого документу відсутня можливість завантажити документи формату «xlsx», тому позивачем було надано звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ», які приєднанні до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» за червень 2022 року та за липень 2022 року у форматі «pdf», які було отримано від оператора системи розподілу у форматі «xlsx». Також позивач зазначив, що в судовому засіданні 13.12.2023 року, розглядалась заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО». В обґрунтування поданої заяви позивач зазначав, що вартість спожитої відповідачем електричної енергії, зазначена в рахунках та актах приймання-передачі електричної енергії, визначена на підставі даних про обсяг споживання електричної енергії відповідачем, наданих ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» як оператором системи розподілу. В свою чергу, при розгляді цієї заяви, представник відповідача пояснив, що не заперечує проти обсягів спожитої електричної енергії, про що також зазначено у відповідній ухвалі суду від 13.12.2023 року. Відповідно, враховуючи такі пояснення відповідача, оскільки відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, а відповідно обсяги споживання відповідачем електричної енергії у червні та липні 2022 року не потребують доказування з боку позивача, представник позивача усно заявив клопотання про відкликання вищезазначеної заяви, яке задоволено судом.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" (далі - Постачальник) та Придніпровським міжрайонним управлінням водного господарства (далі - Споживач) укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 37 (Договір), за умовами п. 2.1 якого Постачальник зобов`язувався постачати Споживачу у 2022 році електричну енергію для об`єктів Замовника групи Б, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (електрична енергія/товар/електроенергія), а Споживач зобов`язувався прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант є постачальником електричної енергії та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.07.2021 №1180.

Відповідно до п. 2.2 договору, очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії становлять 9 600 000 кВт*год. та визначені в Додатку № 1 до договору.

Очікувані договірні обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії (п.2.3 договору).

Пунктом 3.1. договору визначений термін поставки (передачі) товару: до 31.12.2022 включно.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за постачання електричної енергії, крім передбаченої умовами цього договору (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 5.1. договору, загальна вартість цього договору становить 25 296 000,00 грн., крім того ПДВ - 5 059 200,00 грн., разом з ПДВ - 30 355 200,00 грн. Ціна за 1 кВт.год. електричної енергії за цим договором становить 2,635 грн. без ПДВ, ПДВ 0,527 грн., разом з ПДВ 3,162 грн.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.3 Договору №810).

Пунктом 5.4. договору встановлено, що Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені цим договором.

Пунктом 5.5. договору визначено, що оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по даному Договору здійснюється за рахунок бюджетних коштів. У разі затримання бюджетного фінансування, розрахунок по даному Договору здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання Споживачем бюджетних коштів на свій рахунок. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, при цьому зобов`язання по оплаті за договором виникають лише у разі наявності відповідного бюджетного призначення в межах фактичних надходжень на рахунки Споживача.

Загальна вартість договору складається з місячних сум вартості очікуваних договірних обсягів постачання електричної енергії споживачу (п. 5.6. договору).

Пунктом 5.7. договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника за умови надання Постачальником рахунку, акту.

Відповідно до пункту 5.9. Договору № 37, фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно даних приладів обліку та фіксується у акті. Розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.

Оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування у такому порядку: 1 платіж до 25 числа розрахункового місяця у розмірі 50% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії за відповідний розрахунковий період на підставі акту та рахунку за спожиту електричну енергію; 2 платіж за електричну енергію у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк 10 робочих днів після підписання акту та виставляння рахунку за спожиту електричну енергію.

Пунктом 5.10. договору передбачено, що споживач залишає за собою право на можливість зменшення очікуваних договірних обсягів закупівлі електричної енергії залежно від реального фінансування, передбаченого у кошторисі організації.

Пунктом 5.11. договору сторони визначили, що заборгованість у споживача перед постачальником виникає лише у разі несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 6.2. договору, Споживач зобов`язався: забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; виконувати інші обов`язки, покладені на споживача чинним законодавством та/або цим договором.

Згідно з п. 8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором.

Зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору (угоди) (п. 13.1. договору).

Відповідно до умов, визначеного розділом 13 Договору, сторонами було підписано ряд додаткових угод до Договору:

- Додаткова угода №1 від 24.01.2022 року до Договору, якою сторони погодили, у зв`язку із зменшенням кошторису споживача на 2022 рік, зменшити очікувані обсяги закупівлі електричної енергії (7 796 000 кВт*год) та загальну вартість Договору (24 650 952,00 грн.);

- Додаткова угода №2 від 31.01.2022 року до Договору, якою сторони виправили допущені технічні помилки в реквізитах Постачальника та п.5.8 Договору щодо визначення вартості спожитої електричної енергії;

- Додаткова угода №3 від 31.01.2022 року до Договору, якою сторони погодили з 01.01.2022 року, у зв`язку із зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії, зменшити очікувані обсяги закупівлі електричної енергії (7 645 953 кВт*год), загальну вартість Договору (24 650 950,06 грн.) та ціну за 1 кВт*год (3,224052 грн).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові)енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.(ч.ч. 6, 7 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Частиною 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

На підставі виконання договору, відповідачем загалом було спожито електричної енергії в обсязі 1 187 098 кВт*год вартістю 3 827 265,68 грн, що за окремим періодами споживання становило:

- в січні 2022 року 152 005 кВт*год, вартістю 490 072,02 грн (рахунок №1052220119 від 31.02.2022 та акт №105222011 від 31.01.2022);

- в лютому 2022 року 133 177 кВт*год, вартістю 429 369 грн. (акт № 105222021/1 від 19.04.2022 та акт № 105222021/2 від 16.05.2022);

-в березні 91 986 кВт*год, вартістю 296 567,65 грн. (акт № 105222031 від 31.03.2022), в квітні 2022 року 96 823 кВт*год, вартістю 312 162,38 грн. (акт №105222041 від 30.04.2022);

- в травні 2022 року 91 875 кВт*год, вартістю 296 209,78 грн. (акт № 105222051 від 31.05.2022);

- в червні 2022 року 214 040 кВт*год, вартістю 690 076,09 грн. (рахунок №1052220619 від 30.06.2022, акт №105222061 від 30.06.2022);

- в липні 2022 року 407 192 кВт*год, вартістю 1 312 808,18 грн. (рахунок №1052220719 від 30.11.2022, акт-коригування №1 від 30.11.2022).

В матеріалах справи містяться Акти прийому-передачі електричної енергії за січень, березень, квітень та травень 2022 року, які підписані містять підписи та печатка підприємств з обох сторін.

Однак, Акти за лютий, червень та липень відповідачем не було повернуто позивачу.

12.07.2022 позивач на електронну адресу відповідача: pmuvg1972@gmal.com, яка вказана у розділі « 17. Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» договору №37 від 13.12.2021, направив акти та рахунки щодо спожитої електричної енергії у червні 2022 року, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача.

Також 02.06.2023 позивач на вказану електронну адресу відповідача направив відповідні акти та рахунки про спожиту електричну енергію у червні - липні 2022 року, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача. Також у цьому листі було вказано, що в черговий раз надсилаємо рахунки та акти для сплати за спожиту в червні-липні 2022 року електричну енергію за договором №37 від 13.12.2021 та просить накласти ЕЦП на акти, що знаходяться у вкладенні до листа, та повернути підписані файли на електронну адресу ТОВ «ЕМА» office@ema.org.ua. Крім того зазначено, що заборгованість Придніпровського МУВГ перед ТОВ «ЕМА» за поставлену у червні-липні 2022 року електричну енергію за вказаним договором складає 2 002 884,27 грн.

Згідно п 2.3.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Також, згідно п.4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно п.10 Постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (оператор системи розподілу).

Відповідно до п.9.14.1 Кодексу комерційного обліку, АКО (адміністратор комерційного обліку) має передавати АР (адміністратор розрахунків) та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Також в п.9.14.3 Кодексу комерційного обліку зазначено, що часники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, відібраної, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО (точки комерційного обліку).

Згідно п.6.8. Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами системи розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118, До 16.00 7 числа М+1 ОСР/НЕК надають електропостачальникам на узгодження фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії електропостачальником у М (розрахунковий місяць), у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б".

Функції оператора системи розподілу на території Запорізької області виконує ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415.

Факт постачання та обсяги постачання електричної енергії підтверджується зведеними реєстрами фактичних (звітних) обсягів постачання та розподілу електричної енергії споживачам ТОВ «ЕМА» мережами оператора системи розподілу ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» за кожен розрахунковий період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року та становить 621 232 кВт*год (обсяг групи «б»), що відповідає обсягу зазначеному в рахунках та актах до Договору за вказаний період.

Відповідач здійснив оплату в сумі 1 824 381,41 грн. за спожиту електричну енергію за період січень - травень 2022 року, що підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк» за вих. №100.04/0123-05/316 від 02.06.2023 року.

Однак, відповідач оплату за спожиту електричну енергію у червні - липні 2022 року в сумі 2 002 884,27 грн. не здійснив.

Відповідач зазначив, що позивачем не обґрунтовано причини затримки формування платіжних документів за розрахунковий період - «липень місяць 2022 року», які датовані 30 листопада 2022 року та вважає, що порушення електропостачальником термінів формування та доставляння платіжних документів споживачу за липень місяць 2022 року після закінчення терміну дії Договору, засвідчує той факт що у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати таких прострочених документів.

Разом з тим, вказані твердження відповідача є безпідставними, оскільки дійсно як встановлено судом, позивачем за липень 2022 сформовано Акт - коригування №1 на суму 1 312 808,18 грн. та рахунок на оплату №1052220719 до вказаного Акту: 30.11.2022. У рахунку вказано, що він підлягає оплаті до 14.12.2022 року.

Однак, пунктом 14.1. договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором, а отже суд зазначає, що оформлення та направлення на адресу відповідача акту та рахунку за липень місяць було здійснено позивачем в межах строку дії договору. Крім того, навіть направлення позивачем вказаних документів після спливу строку договору не є підставою для звільнення відповідача від виконання свого обов`язку щодо оплати вказаних документів, оскільки доказами, які містяться в матеріалами справи підтверджено фактичне споживання відповідачем електричної енергії у липні 2022 року.

Суд зазначає, що після отримання відповідачем актів та рахунків на оплату за спірний період, відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунку та акті приймання - передачі електричної енергії на адресу позивача не надіслав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача, що в судовому засіданні 13.12.2023 року, під час розгляду судом заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічнеакціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», оскільки вартість спожитої відповідачем електричної енергії, зазначена в рахунках та актах приймання-передачі електричної енергії, визначена на підставі даних про обсяг споживання електричної енергії відповідачем, наданих ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» як оператором системи розподілу, представник відповідача пояснив, що не заперечує проти обсягів спожитої електричної енергії, про що також зазначено у протоколі судового засідання та у відповідній ухвалі суду від 13.12.2023 року.

Враховуючи вказані пояснення відповідача, представник позивача усно заявив клопотання про відкликання вищезазначеної заяви, яке задоволено судом.

Отже, відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, а відповідно обсяги споживання відповідачем електричної енергії у червні та липні 2022 року не потребують доказування з боку позивача.

Також відповідач вважає, що за умови відсутності бюджетного фінансування та бюджетних призначень, фактичних надходжень на рахунки Придніпровського МУВГ, враховуючи положення розділу 5 Договору № 37, зобов`язання по оплаті за договором у Відповідача ще не виникли. У разі затримання бюджетного фінансування, розрахунок по даному Договору здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту отримання Споживачем бюджетних коштів на свій рахунок. Тобто, Договором № 37 передбачено, що виникнення зобов`язання з оплати можливо тільки в разі наявного бюджетного фінансування, а отже заявлені позивачем вимоги з оплати електричної енергії, яка начебто була поставлена Придніпровському МУВГ в червні та липні місяцях 2022 року в рамках виконання Договору № 37, є передчасними бо як на момент подачі позовної заяви, так і на момент призначення підготовчого засідання, зобов`язання щодо оплати, в умовах затримки бюджетного фінансування, у Придніпровського МУВГ ще не виникли.

В обґрунтування вказаних тверджень посилається на Звіту про надходження та використання бюджетних коштів загального фонду за 2022 рік (форма № 2д) та Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги за 2022 рік (форма № 4-1д), які сформовані в Системі подання електронної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів (АС «Є-ЗВІТНІСТЬ) з яких вбачається, що за кодом КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» Управління протягом звітного 2022 року витратило всі наявні бюджетні кошти і надходження.

Згідно форми № 2д, за 2022 рік до Придніпровського МУВГ із загального фонду бюджету надійшло 4 711 499, 84 грн. гривень, із них витрачено 4 711 499, 84 грн. Згідно Звіту (форма № 4-1Д) надходження до спеціального фонду бюджету Управління у 2022 році по КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» затверджені в розмірі 5 471 455,00 гривень, касові видатки становлять (витрачено) 5 471 454, 31 грн. В поточному 2023 році фінансування КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» не проводилось.

Щодо вказаних тверджень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.2. Положення про управління, джерелами формування майна, як бюджетної неприбуткової організації, є бюджетні асигнування (загальний фонд бюджету) та надходження від надання платних послуг (спеціальний фонд бюджету).

Частиною 3 статті 58 Бюджетного кодексу України визначено, що головний бухгалтер бюджетної установи забезпечує складання та подання фінансової та бюджетної звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 року № 44, яким затверджений Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та отримувачами бюджетних коштів, встановлюється що бюджетна звітність має бути достовірною та містити інформацію про виконання кошторисів та/або планів використання бюджетних коштів. Вказаним наказом також затверджені форми подання бюджетної звітності.

У ч. 1 ст. 96 ЦК України визначено, о юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чсчсткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тобто, з наведеного слідує, що відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати за відповідним правочином. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 року у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17, від 28.01.2019 року у справі №917/611/18.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку виконати своє грошове зобов`язання з оплати за спожиту електричну енергію.

Отже, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати за спожиту електричну енергію у червні та липні 2022 року на суму 2 002 884,27 грн., отже заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо настання форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах.

В обґрунтування настання для Придніпровського міжрайонного управління водного господарства форс-мажорних обставин відповідач посилається на те, що 08.04.2022 Придніпровське МУВГ листом № 10/281 повідомило ТОВ «ЕМА» про виникнення форс-мажорних обставин, що впливають на належне виконання Договорів № 36 та № 37. Під обставинами непереборної дії в цьому листі мається на увазі ведення бойових дій та окупація територій, де розташовані електроустановки Управління (Додаток № 2 до Договору № 37). Колективу Придніпровського МУВГ в умовах окупації, з перших днів повномасшабного вторгнення довелось працювати в надскладних умовах, які постійно загрожували життю та здоров`ю працівників, в умовах обмеження доступу до виробничих приміщень, зайняття територій експлуатаційних дільниць та їх грабування, багатодобових відключень електричної енергії в адміністративних будівлях, відсутністю мобільного зв`язку та доступу до мережі Internet. В умовах нестабільної ситуації, перебування великої кількості окупаційних військ на самому початку окупації та відповідно до наказу БУВР річок Приазов`я від 01.03.2022 року № 21 у березні місяці був оголошений простій в роботі Придніпровського МУВГ. Пізніше, початок поливного сезону 2022 року пройшов під примусом з боку військових російської федерації про що було повідомлено ТОВ «ЕМА» листом від 12.05.2022 року № 10/311. Посадові особи управління постійно відчували погрози щодо життя та здоров`я, максимальний тиск та втручання в роботу з боку незаконних окупаційних органів влади та комендатур. Так, керівництву було заборонено виставляти рахунки для оплати спожитих послуг, вимагалось виключення вартості спожитої електроенергії із тарифу на послуги по забору води насосними станціями. Такі незаконні дії та вимоги почали приводити до прямих фінансових збитків державному бюджету. Для унеможливлення цьому та з метою запобігання тиску на працівників управління по виконанню незаконних вимог, БУВР річок Приазов`я було прийнято рішення про зупинення з 01.08.2022 року виробничого процесу та оголошено простій. На час простою працівникам було заборонено перебувати на робочих місцях. Простій та зупинка виробничої діяльності в діяльності управління тривають до теперішнього часу. З огляду на вказані обставини у їх сукупності, вважає, що Придніпровське МУВГ було позбавлено можливості повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин протягом дводенного строку, як це передбачено п. 11.4. Договору № 37, а тому направлення відповідачем повідомлення позивачу про настання форс-мажорних обставин 08.04.2022, під час надзвичайних, невідворотних та об`єктивних обставин, просить вважати своєчасним. Внаслідок настання вказаних форс-мажорних обставин відповідач був позбавлений можливості своєчасно та в повному обсязі розрахуватися з Позивачем за електроенергію, яка поставлялась відповідно до умов Договору № 37. Незважаючи на негативний вплив надзвичайних обставин, відповідач протягом першого півріччя 2022 року зміг провести оплату за спожиту ним у січні - травні місяцях 2022 року електроенергію на загальну суму 1 824 381,41 грн, що свідчить про його намагання дотримуватись вимог чинного законодавства України та залишатися добросовісним суб`єктом господарювання.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309 було визначено території на яких ведуться активні бойові дії та території, які тимчасово окуповані російською федерацією. Вказаним наказом підтверджується, що з початку збройної агресії російської федерації і до теперішнього часу, територія, на якій розташовані об`єкти Придніпровського МУВГ та за якими здійснювалось постачання електричної енергії (перелічені в Додатку 2 Договору № 37) перебуває під тимчасовою окупацією.

На підставі викладеного, вважає, що строк виконання зобов`язань відповідача з оплати придбаної у позивача у 2022 році електроенергії переноситься на весь період його дії форс-мажорних обставин, оскільки введений в Україні відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, не припинено та продовжено, а отже строк оплати відповідачем придбаної у червні - липні місяцях 2022 року у позивача електричної енергії є таким, що не настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 2 002 884, 27 грн., не підлягають задоволенню.

Оцінюючи доводи відповідача, суд враховує, що відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та наразі триває.

З листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що «Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).»

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що вказані у листі обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Відповідно до ч.2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо.

В розділі 11 Договору № 37 Сторони визнали підстави щодо застосування форс-мажорних обставин, а саме:

11.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

11.2. Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору.

11.3. Строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

11.4. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

11.5. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

В листі Придніпровського МУВГ від 08.04.2022 за вих. №10/281 зазначено, у зв`язку із форс-мажорними обставинами (воєнні дії та окупація териториторії м. Дніпрорудне, Василівського району, Мелітопольського району, Пологівського району) в Управлінні відсутній інтернет, що не дає можливості здійснити оплату за спожиту електричну енергію. Підтвердженням настання форс-мажорних обставин є лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що додається. Посилаючись на п. 11.1 та п. 11.3 договору зазначено, що на теперішній час Управління вирішує питання, щодо відновлення Інтернету. Кошти для здійснення оплати за спожиту електричну енергію в Управлінні є.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів неможливості з об`єктивних причин негайного повідомлення Позивача про такі обставини. Також відповідач не надав відповідно до п. 11.4 договору протягом чотирнадцяти днів з дня виникнення форс-мажорних обставин підтверджуючі документи щодо їх настання.

Крім чого, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Також слід зазначити, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Отже, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства та судової практики щодо їх застосування, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, при цьому, стороні, що зазнала впливу таких обставин, необхідно довести наявність чи відсутність обставин форс-мажору саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором. Відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду під 10.03.2023 у справі № 922/1093/22, від 23.03.2023 у справі № 920/505/22.

При цьому, встановлення та доведення вини у поведінці сторони, що порушила умови Договору, не вимагається, а наявність навіть підтверджених та доведених обставин непереборної сили не звільняють боржника (Відповідача) від виконання основного обов`язку за договором, а можуть лише бути підставою для звільнення його від сплати штрафу.

Отже, за наведених вище обставин суд не вважає обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, доводи Відповідача в цій частині.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення суму 3 % річних за період з 27.07.2022 по 16.11.2023 на суму 27 111,48 грн. та інфляційні втрати за період з серпня 2022 по жовтень 2023 на суму 77 188,90 грн.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", зазначає, що розрахунок здійснено на суму заборгованості в розмірі 690 076,09 грн., яка виникла на підставі Акту приймання-передачі електричної енергії за червень 2022, та враховуючи, що рахунок і акт за червень 2022 рік направлений позивачем - 12.07.2022, то відповідно до п. 5.9. договору строк оплати за ним настав - 26.07.2022, а отже суд дійшов висновку, що розрахунок 3% річних за період з 27.07.2022 по 16.11.2023 на суму 27 111,48 грн. та інфляційних втрат за період з серпня 2022 по жовтень 2023 на суму 77 188,90 грн. є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат не надав.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням викладеного, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими поданими належними, достовірними та допустимими доказами , а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні цього позову до суду сплачено судовий збір в сумі 33 346,13 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2704 від 05.06.2023. Враховуючи, що предметом позову є стягнення 2 107 184,65 грн., то відповідно до положень пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, тобто за подання цього позову до суду позивач повинен був сплати судовий збір в сумі 31 607,77 грн., а отже позивач може звернутись до суду з відповідним письмовим клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в порядку ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 2810 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Придніпровського міжрайонного управління водного господарства (електронна пошта: pmuvg1972@gmail.com; вул. Нижня, буд. 6, м. Дніпрорудне, Запорізька область, 71630; код ЄДРПОУ 36381844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" (електронна пошта: office@ema.org.ua; apa3doz@gmail.com; вул. Кудрявська, буд. 9-Б, м. Київ, 040534 код ЄДРПОУ 44256077) суму основного боргу за договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №37 від 13.12.2021 в розмірі 2 002 884 (два мільйони дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 27 коп., 3 % річних в сумі 27 111 (двадцять сім тисяч сто одинадцять) грн. 48 коп., інфляційні втрати в сумі 77 188 (сімдесят сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 31 607 (тридцять одна тисяча шістсот сім) грн. 77 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.