Рішення

від 12.03.2024 по справі 908/3390/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/141/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 Справа № 908/3390/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., при секретарі судового засідання Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ, (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 11-А, ідентифікаційний код 44207632)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО -СПІВДРУЖНІСТЬ (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90, ідентифікаційний код 31880578)

про стягнення 84 830,92 грн.

представники сторін

від позивача: Бакулін О.Ю., довіреність № 72 від 11.12.2023 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Сніжко Р.В., ордер АР 1113566 від 18.12.2023

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 1114/09-2023 від 01.11.2023 (вх. № 3718/08-07/23 від 09.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО -СПІВДРУЖНІСТЬ, м. Запоріжжя про стягнення 84 830,92 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 189/2021-Е від 05.10.2021, в тому числі 73 241,83 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію, 2 183,55 грн. 3 % річних і 9 405,54 грн. інфляційних втрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.11.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3390/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3390/23 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 19/141/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.11.2023 ухвалено розгляд справи № 908/3390/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 21.12.2023.

20.12.2023 від відповідача надійшов відзив (вх. № 27270/08-08/23) відповідно до якого проти позову заперечив та просить в позові відмовити.

Ухвалою суду від 21.12.2023 підготоче засідання відкладено на 16.01.2024.

02.01.2024 від позивача надійшли відповіді на відзив (вх. № 63/08-08/24, № 74/08-08/24), позивач вважає доводи відповідача такими, що не грунтуються на приписах діючого законодавства, з підстав викладених у відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 08.01.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/3390/23 задоволено та вирішено розгляд справи здійснювати у Підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

16.01.2024 від відповідача надійшли заперечення (вх. № 1082/08-08/24) стосовно викладених у відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/3390/23 справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 13.02.2024.

Оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 12.03.2024.

Судове засідання 12.03.2024 проводилось в режимі відеоконференції Підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтовує тим, що в порушення умов Договору відповідач за отриману електричну енергію у встановлені Договором строки та розмірі, а саме за період квітень-травень 2022 не розрахувався. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за оплату спожитої електричної енергії, позивач, керуючись приписами діючого законодавства та умов договору, нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач проти позову заперечив та зазначає, що з березня 2022 ТОВ «Агро-Співдружність» припинило свою господарську діяльність за адресою: Херсонська область, Генічевський район, с. Павлівка, вул. Шевченко, буд. 145-Б. Таким чином, з квітня 2022 року у ТОВ «Агро-Співдружність» була відсутня необхідність для задоволення потреб своїх електроустановок, тому електричну енергію від позивача не отримувало та фактично не споживало. Відповідач направив на адресу АТ «Херсонобленерго» акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за квітень і травень 2022 року та акти про обсяги перетікання реактивної енергії із мереж постачальника в мережі споживача за квітень і травень 2022, де зазначено, що в квітні та в травні від постачальника -0 кВт.год. Тому, на думку відповідача, позивач в порушення п.п. 6 п.7.2 Договору сформував Акти купівлі-продажу електричної енергії не на підставі даних комерційного обліку споживача. Таким чином, відповідач вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів про постачання ним та споживання відповідачем електричної енергії в квітні та травні 2022 року, тому у позивача відстуні були підстави для ненарахування заборгованості за фактично не поставлену електричну енергію.

Позивач щодо заперечень відповідача надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що обсяг електричної енергії, використаної відповідачем визначається оператором системи розподілу АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО". Крім того, ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» листом за вих. № 1719/09-2023 від 09.08.2023 р. звернулося до оператора системи розподілу АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» яким просило додатково підтвердити дані про обсяг споживання відповідачем, який становив: у квітні 2022 року 15,540 МВт*год; у травні 2022 року 11,497 МВт*год. Листом за вих.№ 20 006875-12 від 28.11.2023 року, який отриманий позивачем 04.12.2023 року, АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» повідомило, що ТОВ «АГРО- СПІВДРУЖНІСТЬ» порушило умови договору розподілу електричної енергії та не надало інформації про фактичне споживання за квітень та травень 2022 року. Тому, обсяг електричної енергії ТОВ «АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ» у квітні та травні 2022 року був визначений згідно з укладеним договором, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 р. Також, позивач зазначив, що договір між позивачем та відповідачем за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу. Такою мережею в контексті цієї справи є система розподілу АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО». Таким чином, формування рахунків на сплату електричної енергії відповідачу відбувалось на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії, отриманих від адміністратора комерційного обліку та на підставі цих даних складались акти. Таким чином, рахунки та акти, зокрема в частині обсягів споживання електричної енергії, сформовано постачальником відповідно до вимог п. п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ на підставі даних комерційного обліку Оператора системи розподілу АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО".

Відповідач надав заперечення, відповідно до яких вважає, що розрахунок спожитої відповідачем електричної енергії здійснений позивачем в порушення умов Договору, тобто, не на підставі даних комерційного обліку споживача. Відповідач зазначив, що в квітні травні 2022 не мав можливості в зазначений період отримувати електричну енергію, оскільки об`єкти відповідача взагалі відключені від електромережі з 28.04.2022, відповідно до повідомлення АТ «Херсонобленерго» № 21/09-023117 про припинення розподілу електричної енергії (відключення).

Позивач в письмових поясненнях зазначив, що на державному рівні визначено, що споживачі, що перебувають на тимчасово окупованій території споживають електричну енергію та мають за неї розраховуватися. Так, в Положенні про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 13 квітня 2022 року № 148, безпосередньо встановлений механізм визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях. Згідно з листом за вих. № 20 006875-12 від 28.11.2023 року АТ ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» по комерційним точкам відповідача з EIC- кодами 62Z3826542783325 та 62Z0805541442463 обсяг спожитої електроенергії визначений розрахунковим шляхом. Таким чином, обсяги спожитої ТОВ «АГРО СПІВДРУЖНІСТЬ» електричної енергії у квітні-травні 2022 року визначені оператором системи розподілу відповідно до приписів діючого законодавства. Позивач зазначив, що відповідач помилково вважає, що направлення повідомлення оператором системи розподілу передбачає, що електропостачання фізично припинено, а споживач обсяги електричної енергії не споживаються. Зокрема, як повідомляв неодноразово суду відповідач, його об`єкти знаходяться на окупованій території, що виключало виїзд працівників оператора системи розподілу АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на ці об`єкти для здійснення їх фізичного відключення від системи розподілу.

У судому засіданні 12.03.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ» укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №189/2021-ЕЕ (далі Договір).

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до 2.1. Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в Комерційній пропозиції (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції, оплату заявленого до споживання у розрахунковому періоді обсягу електроенергії споживач здійснює плановими платежами та остаточним розрахунком по факту споживання.

Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції, сторонами Договору визначено наступні терміни (строки) оплати:

- до 25 числа місяця, що передує розрахунковому - 25% від прогнозної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді (далі прогнозна вартість);

- першого банківського дня розрахункового періоду 25% прогнозної вартості;

- до 10 числа розрахункового періоду 25% прогнозної вартості;

- до 15 числа розрахункового періоду - 25% прогнозної вартості;

- протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надання рахунку - остаточний розрахунок по факту споживання у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у п. 1 Комерційної пропозиції вказано механізм визначення ціни на електричну енергію для споживача у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 5.4. Договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п. 5.5. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць який починається з 01 числа місяця та закінчується в останній день місяця.

Відповідно до п. 5.6. Договору, розрахунки споживача за цим Договором здійснюються виключно на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок), вказаний у рахунку на оплату.

Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 5.8. Договору, оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку та/або у Комерційній пропозиції, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у Комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п. 5.15 Договору та п.16 Комерційної Пропозиції, звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії проводиться шляхом повідомлення споживачем постачальнику фактичного обсягу спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за розрахунковим, у довільній формі.

Відповідно до п.п 6 п. 7.2. Договору, постачальник зобов`язується до 13 (тринадцятого) числа включно місяця, наступного за розрахунковим, сформувати та направити на електронну пошту споживача Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період, що складений на підставі даних комерційного обліку споживача, узгоджених з Оператором системи розподілу (передачі). В особистому кабінеті споживача Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період переглядається та завантажується разом з деталізованим розрахунком ціни згідно механізму, наведеного в Комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 14.9. Договору, платіжні документи (рахунки) на оплату вважаються зробленими належним чином та вважаються отриманими споживачем, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані одним або декількома способами за вибором постачальника, а саме: через особистий кабінет споживача на офіційному вебсайті постачальника або електронною поштою на е-mail cпоживача, що зазначений у Договорі або поштовим зв`язком, кур`єром за реквізитами, зазначеними у Договорі чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу.

У відповідності до пункту 4.3 ІІРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами пункту 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

На виконання умов Договору, відповідно до наданих Оператором системи розподілу (передачі) даних, по закінченню розрахункових періодів, позивачем сформовано та надіслано на електронну адресу відповідачу Акти купівлі-продажу електричної енергії: №2101321111 від 30.11.2021 на суму 87 143,75 грн., №2101321121 від 31.12.2021 на суму 100 968,67 грн., № 2101322011 від 31.01.2022 на суму 80 039,26 грн., № 2101322021 від 28.02.2022 на суму 66 807,17 грн., № 2101322031 від 31.03.2022 на суму 63 296,66 грн., № 2101322041від 30.04.2022 на суму 49 748,76 грн., № 2101322051 від 31.05.2022 на суму 37 216,62 грн.

Згідно з переданими Оператором системи розподілу (передачі) даних, для відповідача було сформовано та надіслано на електронну адресу рахунки за електричну енергію №21013211119 від 07.12.2021 на суму 23 752,79 грн., який необхідно було оплатити до 14.12.2021, рахунок № 21013211219 від 06.01.2022 на суму 8280,15 грн., який необхідно було оплатити до 14.01.2022, рахунок № 21013220119 від 07.02.2022 на суму 8501,58 грн., який необхідно було оплатити до 14.02.2022, рахунок № 21013220219 від 11.03.2022 на суму 57030,79 грн., який необхідно було оплатити до 18.03.2022, рахунок № 21013220319 від 07.04.2022 на суму 13 723,55 грн., який необхідно було оплатити до 14.04.2022, рахунок № 21013220419 від 10.05.2022 на суму 36 025,21 грн., який необхідно було оплатити до 17.05.2022, рахунок № 21013220519 від 10.06.2022 на суму 37 216,62 грн., який необхідно було оплатити до 17.06.2022

Позивачем виконано умови п.п. 6 п. 7.2. Договору та надіслано відповідачу електронну адресу звітні документи по наданим послугам.

Відправлення звітних документів підтверджується скріншотами електронних листів.

Отже, відповідно до п.14.9. Договору, надіслані на електронну адресу відповідача платіжні документи, вважаються зробленими належним чином та отриманими відповідачем.

Відповідач оплату вищезазначених рахунків здійснив частково, внаслідок чого за період з квітня травень 2022 року у відповідача утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію яка складає 73 241,83 грн.

19.05.2022 відповідачу направлено вимогу (претензію) №922/09-2022 від 19.05.2022 про сплату заборгованості за електричну енергію.

ТОВ «АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ» направило на адресу позивача відповідь на претензію вих. № 27 від 27.06.2023, якою повідомив про те, що на адресу АТ «Херсонобленерго» напралені акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за квітень і травень 2022 та акти про обсяги перетікання реактивної енергії із мережою постачальника в мережі споживача за квітень і травень 2022, де зазначено що в квітні та травні одержавно від постачальника -0кВт. Год та просив у разі наявності заборгованості провести коригування. Крім того, відповідач повідомив позивача про те, що АТ «Херсонобленерго» надіслало повідомлення № 21/09-023117 про припинення розподілу електричної енергії (відключення) від електромереж з 28.04.2022.

Матеріали справи свідчать про те, що в порушення умов Договору відповідач за отриману електричну енергію у встановлені Договором строки та розмірі не розрахувався.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Споживачі електричної енергії зобов`язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до п.3.1.1 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».

У статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 276 ГК України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.3.1.1 р.III ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (ч. 6, 7, 11 ст. 56 Закону «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Як встановлено судом, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №189/2021-ЕЕ за листопад 2021 травень 2022 року відповідно до Актів купівлі-продажу електричної енергії на загальну суму 485 220,89 грн., яка станом на час звернення позивача до суду відповідачем частково була оплачена в розмірі 411 979,06 грн.

Пунктом 4.13 ПРРЕЕ закріплено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем акти купівлі-продажу електричної енергії та рахунки за розрахункові періоди за спожиту електричну енергію відповідачу направлялись на електронну пошту, що сторонами у справі не заперечується.

З огляду на зазначене, несплаченими залишились акти купівлі-продажу електричної енергії за квітень травень 2022, строк оплати відповідачем за фактично спожиту електричну енергію за Договором по рахункам № 21013220419 від 10.05.2022 та № 21013220519 від 10.06.2022 є таким, що настав 17.05.2022 та 17.06.2022.

Статтею 509 ЦК України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі або свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення, суду не надав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як стверджує позивач, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано належними доказами відповідачем, у останнього станом на час вирішення спору судом за Актами купівлі-продажу електричної енергії за квітень травень 2022 року існує заборгованість у загальному розмірі 73 241,83 грн.

Стосовно заперечень відповідача щодо обсягів спожитої електричної енергії за період квітень травень 2022, які він не споживав, у зв`язку з тим, що його об`єкти перебували на території, окупованої російською федерацією, а також були ним направлені акти, в яких обсяг споживання електричної енергії за квітень травень визначені на рівні « 0», то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно з п. 5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в Комерційній пропозиції (Додаток № 1 до Договору).

Комерційною пропозицією (Додаток № 1 до Договору) ціна договору визначається виходячи з обсягу електричної енергії, спожитої відповідачем.

Згідно з пунктом 5.14. Договору, порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії визначені Кодексом комерційного обліку, який затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,постановою від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану`визначила у пп. 2 п. 1 зазначеної постанови споживачам вживати вичерпних заходів з оплати електричної енергії та інших послуг, отриманих на ринку електричної енергії відповідно до договорів. У разі технічної чи економічної неможливості здійснення оплати, яка виникла у зв`язку із дією в Україні воєнного стану, повідомляти про це (з наданням відповідного обґрунтування) постачальника.

Відповідно до п., п. 4.12, 4.13 розділу IV ПРРЕЕ розрахунок між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках), здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 13 квітня 2022 року № 148, безпосередньо встановлений механізм визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень п.9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).

На території знаходження об`єктів відповідача за вказаний період здійснює АТ «Херсонобленерго».

У відповідностідо п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.

Таким чином, обсяг електричної енергії, використаної відповідачем, визначається оператором системи розподілу АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО".

Так, позивач для складання Актів за спірний період зі Споживачем використовав дані надані оператором системи розподілу - АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО".

Матеріали справи не містять інформації щодо наявності спорів між ТОВ «АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ» та АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» стосовно обчислення обсягів наданих послуг з розподілу електричної енергії, здійснених на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між ОСР та Споживачем.

Відповідачем суду таких доказів також не надано.

Відповідно до абз.2 п.п.2 п.9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 13 квітня 2022 року № 148, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення).

Наведені приписи Положення містить декілька альтернативних способів отримання інформації про фактичні обсяги споживання електричної енергії споживачем.

Першій: фактичні покази лічильника(ів), передані за допомогою АСКОЕ.

Другий: фактичні покази лічильника(ів), передані споживачем чи персоналом

оператора системи.

Третій: фактичні покази лічильника(ів), передані постачальником послуг

комерційного обліку (ППКО).

Четвертий: фактичні покази лічильника(ів),передані постачальником електричної енергії (для населення).

Разом із цим, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «АГРО СПІВДРУЖНІСТЬ» направлялися запити до ОСР (АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО») про обсяги електричної енергії, що використані на об`єктах відповідача, на які від АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» отримано відомості.

Як вбачається з листа вих.№ 20 006875-12 від 28.11.2023 року, АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» повідомило, що взаємовідносини між відповідачем та Оператором системи розподілу регулюються договором № 4522 про надання послуг з розподілу електричної енергії. Умовами п. 3.4. Договору передбачено, що споживач, що не є побутовим зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахуноковго місяця надати оператору системи звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць згідно додатку 9 до цього Договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного звязку. У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця. Споживач ТОВ «АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ» у період з квітня 2022 по травень 2022 року порушив умови Договору і не надав покази приладів обліку по токам ЕІС код 62Z3826542783325 та 62Z 0805541442463, внаслідок чого Товариство, керуючись полроженнеями п. 8.6.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, з квітня 2022 по травень 2022 визначало обсяг спожитої електричної енергії розрахунковим шляхом, що також передбачено про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України 13.04.2022 № 418. По точці ЕІС код 62Z1021799467700 покази приладу обліку у цей період зчитувалися автоматизованою системою зчитування показів АСКОЕ. Обсяги споживання електричної енергії ТОВ «АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ», які покладені на постачальника ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» за період з 01.04.2022 по 31.05.2022 складають 27.037 квт.год

Таким чином, обсяги споживання електричної енергії ТОВ «АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ» у період з квітня 2022 року по травень 2022 року підтверджені у загальному обсязі 27.037 кВт*год., у т.ч.: квітень 2022 15,540 кВт*год.; травень 2022 11,497 кВт*год.

Зазначені докази додатково підтверджують правильність здійсненних позивачем розрахунків за фактично спожиту електричну енергію Споживачем у період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року (п. 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ) на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку від АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО».

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, про правомірність виставленим відповідачу рахунків за спожиту електричну енергію з підтвердженими ОСР (АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО») обсягами спожитої електричної енергії.

Щодо повідомлення АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» № 21/09 023117 про припинення ТОВ «АГРО СПІВДРУЖНІСТЬ» розподілу електричної енергії з 28 квітня 2022 року, суд зазначає наступне.

Підпунктом 6 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ визначено, що оператор системи має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо;

Підпунктом 3 пункту 11.5.2 глави 11.5 розділу XI Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310, встановлений випадок припинення розподілу електричної енергії за ініціативою ОСР: несплата та/ або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії;

Пункт 11.5.3 глави 11.5 розділу XI Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310, визначає, що обмеження/ припинення розподілу електричної енергії відповідному Користувачу має проводитися відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії(ПРРЕЕ) та цього Кодексу за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших Користувачів.

Пункт 7.5 розділу VII ПРРЕЕ передбачає, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

Згідно з пунктом 7.8 ПРРЕЕ після отримання повідомлення про припинення електропостачання споживач зобов`язаний ужити комплекс заходів, спрямованих на запобігання травматизму, загибелі людей та тварин, пошкодженню обладнання, негативним екологічним та іншим наслідкам.

ТОВ «АГРО СПІВДРУЖНІСТЬ» не надало суду жодних доказів, якіб підтвердили той факт, що що електропостачання на його об`єкти було припинено з боку АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО».

Позивач звернув увагу, що об`єкти відповідача знаходяться на окупованій території, що виключало виїзд працівників оператора системи розподілу АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на ці об`єкти для здійснення їх фізичного відключення від системи розподілу.

Крім того, листом за вих. № 20 006875-12 від 28.11.2023 року АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» повідомило, що по комерційній точці відповідача з EIC- кодом 62Z102179467700 обсяг спожитої електроенергії визначений за допомогою АСКОЕ, що спростовує доводи відповідача про відсутність споживання електричної енергії.

Таким чином, вищевикладене та матеріали справи спростовують твердження відповідача щодо безпідставного нарахування позивачем стягуваних сум.

Відповідно до змісту ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а відповідач за отриману електричну енергію повністю не розрахувався у встановлений Договором строк, суд дійшов висновку, що заборгованість за квітень травень 2022 року у розмірі 73 241,83 грн. позивачем належним чином доведена, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 9 405,54 грн. інфляційних втрат та 2 183,55 грн. - 3 % річних.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем розрахунків по Договору, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем заявлені до стягнення 2 183,55 грн.- 3 % річних, які розраховані з заборгованості по рахунку № 21013220419 від 10.05.2022 становить 100,67 грн., яка розрахована за період за період з 18.05.2022 по 20.06.2022, рахунку №21013220519 від 10.06.2022 становить 2 082,88 грн. за період з 21.06.2022 по 01.06.2023, тобто всього 2 183,55 грн.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконано вірно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню в розмірі 2 183,55 грн.

Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 1116,78 грн., які розраховані за червень 2022 року за несплату рахунку № 21013220419 від 10.05.2022 та в розмірі 8288,76 грн., які розраховані за липень 2022- квітень 2023 року за несплату рахунку №21013220519 від 10.06.2022, тобто всього 9 405,54 грн.

Згідно здійсненого судом перерахунку за порушення строків розрахунку стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 9 405,54 грн.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню в розмірі 9 405,54 грн.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90, ідентифікаційний код 31880578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ, (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 11-А, ідентифікаційний код 44207632) 73 241 (сімдесят три тисячі двісті сорок одну) грн 83 коп заборгованість, 2 183 (дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 55 коп. 3 % річних, 9 405 (дев`ять тисяч чотириста п`ять) грн 54 коп втрат від інфляції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-СПІВДРУЖНІСТЬ (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90, ідентифікаційний код 31880578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ, (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 11-А, ідентифікаційний код 44207632) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру, ракетними обстрілами, і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 26.03.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.