Рішення

від 26.03.2024 по справі 910/19025/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/19025/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Державного підприємства "АНТОНОВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД ПРО КРОК"

про стягнення 878 277,47 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "АНТОНОВ" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД ПРО КРОК" (далі - відповідач) про стягнення 878 277,47 грн, а саме: 755 640,00 грн суми попередньої оплати, 90 403,73 грн інфляційних втрат та 32 233,74 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання послуг № 26.4543.2020 від 31.12.2020 в частині надання послуг у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/19025/23 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем в електронному кабінеті 21.12.2023.

Відповідачу копія ухвали суду направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення за № 0600240048091, яким ухвалу суду від 20.12.2023 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення поштового відправлення зазначено за закінченням терміну зберігання.

Крім того, ухвалу суду від 20.12.2023 опубліковано 22.12.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та забезпечено надання загального доступу 25.12.2023 за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115817855.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, поданою позивачем заявою про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

31.12.2020 між Державним підприємством «АНТОНОВ» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ПРОЕКТНО-КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ «ЮГ-ПУТЬКОМПЛЕКТ» (код 41957180, після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИД ПРО КРОК» (надалі - виконавець , відповідач) укладено договір № 26.4543.2020, за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги, визначені цим договором, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належно надані виконавцем послуги на нижченаведених умовах.

Пункт 1.2. договору сторони погодили, що виконавець виконує капітальний ремонт та модернізацію електротехнічної частини вертикально фрезерного верстату з ЧПК модель ФП-27НЗ, інв. № 53191, (на території замовника) з власних матеріалів та власним інструментом. Матеріали та комплектуючі від виробника - фірми «Siemens» (Німеччина), які використовуються при виконанні робіт, повинні відповідати вимогам якості ТУ та ДСТУ. Транспортування обладнання і матеріалів для ремонту здійснюється за рахунок виконавця.

З пункту 4.1. договору вбачається, що розрахунок за надані виконавцем послуги проводиться замовником шляхом 30% попередньої оплати 755 640,00 (сімсот п`ятдесят п`ять тисяч шістсот сорок тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 125 940,00 грн Датою оплати вважається дата відправлення коштів замовником за банківськими реквізитами виконавця.

Додатковою угодою № 1 від 06.12.2021 до договору сторонами погоджено внесення змін до пункту 5.2 договору та викладено його у наступній редакції: «виконавець зобов`язаний надати послуги в термін не пізніше 265 (двісті шістдесят п`ять) робочих днів з дня оплати Замовником рахунку-фактури згідно п. 4.1.».

Крім того, вказаною додатковою угодою сторонами погоджено, що термін дії договору встановлюється з дати підписання та до 30.12.2022, а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов`язань - до повного його виконання.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідно до платіжного доручення № 307 від 04.06.2021 позивачем було здійснено попередню оплату за договором 04.06.2021 в сумі 755 640,00 грн.

Таким чином, враховуючи умови договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 06.12.2021, послуги мали бути надані відповідачем до 30.06.2022.

Проте, як вказано позивачем, постачальником зобов`язання, визначені умовами договору та додатковою угодою, виконані не були, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача з позовом про стягнення пені та штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1378/23 від 13.09.2023 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача на користь ДП «АНТОНОВ» 631 425,21 грн пені, 176 316,00 грн 7% штрафу.

Проте, як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду з даним позовом сума попередньої оплати в розмірі 755 640,00 грн, яка була сплачена позивачем на підставі платіжного доручення № 307 від 04.06.2021, відповідачем повернута не була.

У порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою № 126/16553-23 від 03.11.2023 про сплату на користь позивача грошових коштів, серед яких сума попередньої оплата за договором, інфляційні витрати та 3% річних.

Поштове відправлення з вимогою було повернуто позивачу у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання (поштове відправлення № 0505123595941).

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому згідно з частиною 2 вказаної норми сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Суд зазначає, що з урахуванням п. 1.2 укладеного між сторонами договору останній містить як елементи договору поставки в частині поставки власних матеріалів, так і елементи договору про надання послуг в частині надання послуг з капітального ремонту.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, сторонами під час розгляду даної справи не надано суду доказів повернення відповідачем суми отриманої від позивача попередньої оплати в розмірі 755 640,00 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення суми основного боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 32 233,74 грн 3% річних, нарахованих за період з 30.06.2022 по 01.12.2023, та 90 403,73 грн втрат від інфляції, нарахованої за період липень 2022 року - жовтень 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховано, що, як вказано в п. 5.17 постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 902/186/21, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Правовідношення, в якому у зв`язку з фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Таким чином, суд вважає здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму попередньої оплати з дати прострочення відповідачем виконання зобов`язань за договором обґрунтованими.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що розрахунки виконані арифметично вірно, а відтак, такі вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення та визначити в рішенні фрмулу, за якою має здійснюватись таке нарахування.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Враховуючи, що позивачем у даній справі заявлені вимоги про стягнення боргу, на який нараховані 3% річних, та таке нарахування здійснено до 01.12.2023, суд вважає за можливе зазначити в рішення суду про нарахування 3% річних, починаючи з 02.12.2023 до моменту виконання рішення суду у даній справі за формулою [Основна сума заборгованості] x 3 / 100 x [Кількість днів прострочення] / 365.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті послуг судовим збором в розмірі 10 539,33 грн (оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі, а отже, має застосовуватись коефіцієнт для сплати судового збору в розмірі 0,8), зважаючи на задоволення позовних вимог, підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД ПРО КРОК" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 3, код 41957180) на користь Державного підприємства "АНТОНОВ" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1, код 14307529) 755 640,00 грн (сімсот п`ятдесят п`ять тисяч шістсот сорок грн 00 коп.) суми попередньої оплати, 90 403,73 грн (дев`яносто тисяч чотириста три грн 73 коп.) втрат від інфляції, 32 233,74 грн (тридцять дві тисячі двісті тридцять три грн 74 коп.) 3% річних, судовий збір у розмірі 10 539,33 грн (десять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять грн 33 коп.).

3. На підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з 02.12.2023 та до моменту виконання цього рішення, 3% річних за формулою [Основна сума заборгованості] x 3 / 100 x [Кількість днів прострочення] / 365 та стягнути отриману суму процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД ПРО КРОК" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 3, код 41957180) на користь Державного підприємства "АНТОНОВ" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1, код 14307529).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення підписано 26.03.2024.

Суддя О.Г. Удалова